Рішення
від 04.08.2021 по справі 914/1281/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2021 справа № 914/1281/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» , м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Спецавтогідробуд» , м. Стрий, Львівська область

про: стягнення заборгованості з орендної плати та дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2020 р.

Представники сторін:

від позивача: Яковюк Л.Ю. - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8798/10 від 07.02.2020 р., довіреність за вих. № 04.1-8/4 від 04.01.2021 р.;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

12.05.2021р. Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Спецавтогідробуд» про стягнення заборгованості з орендної плати та дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у даній справі призначено на 16.06.2021 р.

Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 16.06.2021 р. підготовче судове засідання у даній справі призначено на 06.07.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/1281/21 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.08.2021 р.

Рух справи та причини відкладення її розгляду в судових засіданнях відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

24.05.2021 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання за вх. № 12124/21, в якому заявник просив суд надати можливість АТ «НСТУ» приймати участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції у справі №914/1281/21.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 р. судом постановлено клопотання Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за вх. № 12124/21 від 24.05.2021 р. про участь в судовому засіданні 04.08.2021 року в режимі відеоконференції задоволити. Судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначене на 04.08.2021 р. на 12:00 год. провести в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Київської області.

04.08.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просить позов задоволити повністю.

04.08.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 17.05.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у справі відповідачу скеровувались судом за адресою: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Грабовецька, буд. 5Б, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» , щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413902480, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 р. про відкриття провадження у справі № 914/1281/21, отримано відповідачем 21.05.2021 р.

Крім того, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414000480, ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 р., якою розгляд справи № 914/1281/21 по суті призначено на 04.08.2021 р., відповідачем отримано 24.07.2021 р.

Відтак, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/1281/21 в Господарському суді Львівської області.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Крім того, згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 р. у даній справі, явка представників сторін у судове засідання 04.08.2021 р. з розгляду спору по суті не визнана судом обов`язковою.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Також суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір і здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1281/21.

В судовому засіданні 04.08.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між Публічним акціонерним товариством Національна суспільна телерадіокомпанія України , яка була реорганізована в Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у зв`язку з приведенням організаційно-правової форми до вимог законодавства (надалі - Позивач) та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» (надалі - Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.05.2020 р. № 249-7/4 (надалі - Договір від 01.05.2020).

Сторонами даного Договору від 01.05.2020 було погоджено в п. 1.1, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 50,50 кв. м., а саме приміщення № № 63,64 згідно з технічним паспортом (далі - Орендовані приміщення, орендоване майно) на першому поверсі будівлі (літ. Б-5) Апаратно- студійного комплексу, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Високий Замок, 4 (надалі - Будівля), який перебуває на балансі філії Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Львівська регіональна дирекція (надалі - Балансоутримувач), з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору.

Сторонами, на виконання умов Договору від 01.05.2020 складено, підписано та скріплено печатками Сторін акт від 01.05.2020 приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря. Вказаний акт є невід`ємною частиною Договору від 01.05.2020 та додатком № 2 до вказаного Договору.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що 22.01.2021 Позивачем було отримано лист від Відповідача від 19.01.2021 за вих. № 190121/1, стосовно не бажання відповідачем продовжувати орендувати майно та вважати лист від 12.01.2021 № 120121/2, повідомленням про розірвання Договору від 01.05.2020.

У відповідності до п. 14.4. цього Договору Позивач звернувся до Відповідача з листом від 28.01.2021 за вих. № 05.1 -7/210, до якого було додано, зокрема додаткову угоду № 2 до Договору від 01.05.2020 та акт приймання-передачі орендованого майна.

Крім того, 25.02.2021 Позивач звернувся до Відповідача з листом від 25.02.2021 за вих. № 04.3/7 549 Відповідь (повторна) на пропозицію стосовно дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2020 № 249-7/4 , до якого було додано, зокрема, додаткову угоду № 2 до Договору від 01.05.2020 та акт приймання-передачі орендованого майна.

Таким чином, як зазначає позивач, він здійснив юридичне оформлення ініціативи Відповідача з розірвання Договору від 01.05.2020, однак в подальшому такі наміри Позивача, стосовно документального оформлення розірвання Договору від 01.05.2020 та повернення орендованого майна не були підтримані зі сторони Відповідача, а саме не були підписані та повернуті відповідні документи.

При цьому, як зазначає позивач, незважаючи на зміст умов Договору від 01.05.2020, Відповідач не здійснював внесення на користь Позивача платежів з орендної плати за даним Договором, починаючи з січня 2021 року по час звернення позивача до Господарського суду Львівської області, в результаті чого на момент звернення до Господарського суду Львівської області у відповідача наявна заборгованість з оплати за орендоване майно за Договором від 01.05.2020 в розмірі 21 200,00 грн. за період з січня 2021 р. по квітень 2021 р. включно (4 місяці).

04.03.2021 Позивачем Відповідачу було направлено претензію за вих. № 04.1-8/624 про виконання зобов`язань за Договором від 01.05.2020 р. щодо виконання умов Договору, в частині здійснення оплати. Однак, вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді та виконання.

Як вбачається зі змісту пп. 13.4.5 п. 13.4 Договору від 01.05.2020, договір припиняється внаслідок дострокового розірвання за ініціативою Орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, ч. 2 даної норми визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним порушенням, за даних обставин справи, на думку позивача, є порушення вчинене Відповідачем, а саме: порушення п. 6.2 цього Договору та не здійснення орендних платежів з січня по квітень 2021 р. включно, чим позбавлено Позивача оплати, на яку останній розраховував при укладенні Договору від 01.05.2020 з Відповідачем.

Беручи до уваги вищевикладене, на момент звернення позивача до Господарського суду Львівської області з даним позовом, у відповідача, як зазначає позивач, наявна заборгованість зі оплати орендної плати за період з січня по квітень 2021 року в розмірі 21 200,00 грн. (5 300 * 4 = 21 200,00).

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору від 01.05.2020, зокрема несплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 21 200,00 грн. основного боргу, 381,16 грн. - пені, 88,85 грн. - 3% річних, 233,20 грн. втрат від інфляції. Також, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» . Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

04.08.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 17.05.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач у визначеному Законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач, визначеними ГПК України.

Ухвали у справі відповідачу скеровувались судом за адресою: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Грабовецька, буд. 5Б, тобто за його місцезнаходженням, зазначеним у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» , щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413902480, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 р. про відкриття провадження у справі № 914/1281/21, отримано відповідачем 21.05.2021 р.

Крім того, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901414000480, ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 р., якою розгляд справи № 914/1281/21 по суті призначено на 04.08.2021 р., відповідачем отримано 24.07.2021 р.

Відтак, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/1281/21 в Господарському суді Львівської області.

Крім цього, явка представника відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті 04.08.2021 р. судом обов`язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

01.05.2020 р. між Публічним акціонерним товариством Національна суспільна телерадіокомпанія України , яка була реорганізована в Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» у зв`язку з приведенням організаційно-правової форми до вимог законодавства (за договором орендодавець, надалі - Позивач), та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» (орендар за договором, надалі - Відповідач), було укладено договір № 249-7/4 оренди нерухомого майна (надалі - Договір від 01.05.2020).

Сторонами даного Договору від 01.05.2020 було погоджено в п. 1.1, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 50,50 кв. м., а саме приміщення № № 63,64 згідно з технічним паспортом (далі - Орендовані приміщення, орендоване майно) на першому поверсі будівлі (літ. Б-5) Апаратно- студійного комплексу, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Високий Замок, 4 (надалі - Будівля), який перебуває на балансі філії Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Львівська регіональна дирекція (надалі - Балансоутримувач), з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору.

У пунктах 3.1, 3.2 сторони погодили, що Орендодавець 01.05.2020 року передає, а Орендар приймає у строкове платне користування Орендоване майно на підставі Акта приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря, викладеного в Додатку № 2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. Орендоване майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю від дати підписання Акта приймання - передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток (за наявності) Сторін. Орендоване майно передається Орендарю у платне користування строком по 31.03.2023 року включно (далі - Строк оренди). Передача Орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в Орендаря права власності на Орендоване майно.

Згідно з п. 13.1 Договору від 01.05.2020 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток (за наявності) Сторін та діє по 31.03.2023 включно, а в частині сплати Орендарем Орендної плати, індексації Орендної плати, компенсації Балансоутримувачу вартості комунальних послуг та інших витрат Орендодавця/Балансоутримувача, передбачених Договором, сплати неустойки (штрафів/пені) за порушення умов Договору, зобов`язань компенсації спричинених збитків, Договір діє до повного та належного виконання Сторонами зобов`язань за ним.

Сторонами на виконання умов Договору від 01.05.2020 складено, підписано та скріплено печатками Сторін акт від 01.05.2020 приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря. Вказаний акт є невід`ємною частиною Договору від 01.05.2020 та додатком № 2 до вказаного Договору.

У вказаному акті від 01.05.2020 приймання-передачі майна, серед іншого, зазначено: Технічний і санітарний стан прийнятого Орендарем Орендованого майна за цим Актом задовільний для його використання за цільовим призначенням відповідно до умов Договору оренди. Підписанням цього Акта Сторони засвідчують, що нерухоме майно отримано в задовільному стані. Сторони претензій одна до одної не мають .

17.08.2020 між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою змінено пункт 1.4 Договору від 01.05.2020, щодо балансової вартості та п. 4.8, стосовно включення до орендної плати податків на нерухомість та податку на землю. В іншій частині, умови Договору від 01.05.2020 залишились без змін.

22.01.2021 Позивачем було отримано лист від Відповідача від 19.01.2021 за вих. № 190121/1, стосовно не бажання відповідачем продовжувати орендувати майно та просить вважати лист від 12.01.2021 № 120121/2, повідомленням про розірвання Договору від 01.05.2020.

У пункті 14.4 договору від 01.05.2020 сторони погодили, що будь-які зміни доповнення додатки до Договору набувають чинності та, відповідно, стають невід`ємною частиною Договору, виключно після їх підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток (за наявності) сторін.

У відповідності до п. 14.4. цього Договору Позивач звернувся до Відповідача з листом від 28.01.2021 за вих. № 05.1 -7/210, до якого було додано, зокрема: додаткову угоду № 2 до Договору від 01.05.2020, акт приймання-передачі орендованого майна та додаткову угоду № 2 до договору про відшкодування витрат.

Крім того, 25.02.2021 Позивач звернувся до Відповідача з листом від 25.02.2021 за вих. № 04.3/7 549 Відповідь (повторна) на пропозицію стосовно дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна від 01.05.2020 № 249-7/4 , до якого було додано, зокрема, додаткову угоду № 2 до Договору від 01.05.2020 та акт приймання-передачі орендованого майна.

У пункті 13.5 Договору від 01.05.2020 сторони передбачили, що у випадку дострокового розірвання цього договору за ініціативою однієї із Сторін, така Сторона письмово (листом з описом вкладення) повідомляє іншу Сторону про ймовірну дату розірвання цього Договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати розірвання, починаючи з дати відправки такого повідомлення, або з дати отримання повідомлення нарочно.

У п. 13.6 Договору від 01.05.2020 сторони визначили, що в цьому випадку цей Договір буде вважатись розірваним з дати, зазначеної Стороною, що є ініціатором у відповідному повідомленні про розірвання дії цього Договору, але у будь-якому разі не раніше ніж через 10 (десять) календарних днів з дати отримання іншою Стороною такого повідомлення.

Таким чином, Позивач здійснив юридичне оформлення ініціативи Відповідача з розірвання Договору від 01.05.2020, однак в подальшому такі наміри Позивача, стосовно документального оформлення розірвання Договору від 01.05.2020 та повернення орендованого майна не були підтримані зі сторони Відповідача, а саме не були підписані та повернуті відповідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище документи, Відповідачем не були підписані, та не були повернуті Позивачу, як і безпосередньо орендоване майно за Договором.

04.03.2021 Позивачем Відповідачу було направлено претензію за вих. № 04.1-8/624 про виконання зобов`язань за Договором від 01.05.2020 р. щодо виконання умов Договору, в частині здійснення оплати. Однак, вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді та виконання.

Беручи до уваги невиконання Відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за Договором від 01.05.2020 р. та не бажання Відповідача здійснити припинення правовідносин з оренди в порядку визначеному Договором від 01.05.2020, Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з даним позовом щодо розірвання Договору від 01.05.2020 та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 21 903,21 грн. з орендної плати, в т.ч. 21 200,00 грн. основного боргу, 381,16 грн. - пені, 88,85 грн. - 3% річних, 233,20 грн. втрат від інфляції.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Зокрема, пунктом 6.2 Договору від 01.05.2020 передбачено, що орендар зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені договором (в т. ч. здійснювати компенсацію балансоутримувачу вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та інших витрат відповідно до умов договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору від 01.05.2020 визначено, що загальний розмір орендної плати за цим Договором за один місяць користування Орендованим майном загальною площею 50,50 кв. м. становить 4416,67 грн., а всього з ПДВ - 5 300,00 грн. (надалі - Орендна плата), починаючи з третього місяця, а саме з 01.07.2020 року.

При цьому, у пункті 4.3 Договору від 01.05.2020 зазначено, що орендна плата нараховується, починаючи з дати передачі Орендованого майна Орендарю за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря та сплачується Орендарем Орендодавцю щомісяця на підставі Договору до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Крім того, пунктом 4.7 Договору від 01.05.2020 передбачено, що нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Орендованим майном.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень договору, відповідач, як орендар, зобов`язався перераховувати орендну плату до п`ятнадцятого числа кожного поточного місяця, за який сплачується Орендна плата.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт несплати орендної плати відповідачем за період з січня 2021 року по квітень 2021 року включно в розмірі 21 200,00 грн.

Дана обставина свідчить про порушення умов договору оренди нерухомого майна від 01.05.2020 року. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати в розмірі 21 200,00 грн. підлягають до задоволення.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 381,16 грн. нарахованої пені.

Відповідно до розрахунку позивача, пеня нарахована за наступні періоди, а саме: з15.01.2021 р. до 14.02.2021 р. - 54,02 грн.; 15.02.2021 р.-04.03.2021 р. - 62,73 грн.; 05.03.2021 р.-14.03.2021 р. - 37,75 грн.; 15.03.2021 р.-14.04.2021 р. - 175,55 грн.; 15.04.2021-15.04.2021 р. - 7,55 грн.; 16.04.2021 р.-20.04.2021 р. - 43,56 грн.

Щодо нарахованої позивачем суми пені в розмірі 381,16 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.2 Договору від 01.05.2020 визначено, що при порушенні Орендарем строків виконання грошових зобов`язань, визначених цим Договором, зокрема щодо сплати Орендної плати, індексації Орендної плати, Гарантійного платежу, компенсації, Балансоутримувачу вартості комунальних послуг та інших витрат, передбачених Договором, тощо, Орендар сплачує Орендодавцю та/або балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті.

Розрахунок пені позивачем долучено до матеріалів справи.

Перевіривши правильність розрахунку пені за прострочення, передбачених умовами Договору від 01.05.2020 зобов`язань, суд зазначає, що такий здійснено позивачем вірно, а отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 381,16 грн. за період з 15.01.2021 р. до 20.04.2021 р. згідно приведеного позивачем розрахунку, є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 233,20 грн. втрат від інфляції та 88,85 грн. - 3 % річних. Суд звертає увагу, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу (п.4.1, п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ). Крім цього, інфляційні втрати та відсотки річних не є способом забезпечення виконання зобов`язання, на відміну від пені, тому їх стягнення є допустимим незалежно від підстав/порядку їх застосування договором.

Розрахунки 3% річних та втрат від інфляції позивачем долучено до матеріалів справи. Суд, перевіривши, здійснений позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, встановив, що такий проведений згідно з чинним законодавством і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Станом на день прийняття рішення у даній справі, доказів оплати зі сторони відповідача проведених позивачем нарахувань основної заборгованості, пені, 3% річних, втрат від інфляції та доказів в спростування наведених обставин, суду не надано.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р., який укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; код ЄДРПОУ №23152907) та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі об`єкта оренди в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.05.2020 р., що є невід`ємною частиною Договору (додаток № 2), відповідно до якого Орендодавець передав. а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 50,50 кв. м. а саме: приміщення № № 63,64 згідно з технічним паспортом (далі - Орендовані приміщення, орендоване майно) на першому поверсі будівлі (літ. Б-5) Апаратно- студійного комплексу, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Високий Замок, 4 (надалі - Будівля), який перебуває на балансі філії Публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Львівська регіональна дирекція (надалі - Балансоутримувач), з усіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення цього Договору. Крім того, у вказаному акті приймання-передачі від 01.05.2020 р. зазначено, що технічний і санітарний стан прийнятого Орендарем Орендованого майна за цим Актом задовільний для його використання за цільовим призначенням відповідно до умов Договору оренди. Підписанням цього Акта Сторони засвідчують, що нерухоме майно отримано в задовільному стані. Сторони претензій одна до одної не мають.

Даний акт приймання-передачі від 01.05.2020 р. підписаний уповноваженими представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб та долучений позивачем до матеріалів справи.

Даний факт матеріалами справи підтверджуються, документально не спростований.

Договір оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р. не визнавася недійсним чи неукладеним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, про що вже зазначалось судом вище.

Судом встановлено факт несплати відповідачем орендної плати за період з січня 2021 року по квітень 2021 року включно в розмірі 21 200,00 грн. за договором оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначає пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» , відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати за період з січня 2021 р. до квітня 2021 р. включно в розмірі 21 200,00 грн., що є істотним порушенням умов договору оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р. із сторони відповідача.

Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині суд нагадує мету укладення договору найму нерухомого майна. Наймодавець, вступаючи в договірні відносини, розраховує, зокрема, на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, в тому числі в частині внесення орендної плати. Суттєве порушення фінансової дисципліни наймачем очевидно є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

Відповідно до п. 6.5 договору оренди від 01.05.2020 р. по закінченню строку оренди, припинення або дострокового розірвання Договору, орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Орендоване майно в порядку, обумовленому у Договорі, у стані не гіршому, ніж той, в якому Орендоване майно було одержано Орендарем, з урахуванням нормальною фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або знищення (повного або часткового) Орендованого майна з вини Орендаря.

Згідно з п. 5.5 договору оренди від 01.05.2020 р. у разі повного та належного виконання орендарем усіх грошових зобов`язань за цим договором, за наявності у орендодавця гарантійного платежу, а також у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, гарантійний платіж зараховується в якості плати за останні два місяці оренди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимога позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» .

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Розподіл судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 616 від 05.04.2021 р. на суму 4540,00 грн.

Судовий збір в сумі 4540,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Приватного підприємства «Спецавтогідробуд» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Грабовецька, буд. 5Б ; код ЄДРПОУ № 37000116) на користь позивача: Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 42; код ЄДРПОУ № 23152907) 21200,00 грн. основного боргу, 381,16 грн. - пені, 88,85 грн. - 3% річних, 233,20 грн. втрат від інфляції та 4540,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 249-7/4 від 01.05.2020 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; код ЄДРПОУ №23152907) та Приватним підприємством «Спецавтогідробуд» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Грабовецька, буд. 5Б; код ЄДРПОУ №37000116).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 11.08.2021 р.

Суддя О.З. Долінська

Дата ухвалення рішення04.08.2021
Оприлюднено12.08.2021

Судовий реєстр по справі —914/1281/21

Рішення від 04.08.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 06.07.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 06.07.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 16.06.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 25.05.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 17.05.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні