УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 552/3236/21
провадження № 51-3847ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу судді Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2021 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07 липня 2021 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 та встановлено підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захисникам строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170000000034 до 26 липня
2021 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2021 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 07 липня 2021 року.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 порушує питання про перевірку ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2021 року укасаційному порядку.
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 , та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України
гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в
межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді
першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження
рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя
через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної
інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Частиною 1 ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. До числа цих ухвал не відносяться ухвали слідчих суддів щодо встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Тому ухвала слідчого судді, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 та встановлено підозрюваним ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захисникам строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170000000034 до 26 липня 2021 року, за законом не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури.
За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, і відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 07 липня 2021 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, твердження захисника ОСОБА_6 про те, що суд незаконно відмовив
у відкритті апеляційного провадження, суперечать наведеним вимогам кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових
рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення
вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу,
які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване
судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі не наведено.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу судді Полтавського апеляційного суду
від 16 липня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 98911637 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Бородій Василь Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні