Рішення

від 17.05.2007 по справі 53/446-06 (н.р. 40/278-04)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/446-06 (н.р. 40/278-04)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2007 р.                                                            Справа № 53/446-06 (н.р. 40/278-04)

вх. № 16368

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя    

суддя                         

суддя                          

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

 позивача - Старжинська О.С. за дов. 3-й особи - не з"явився відповідача - Куценко О.В. за дов. 3-й особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Мегабанк" м.Х-в   3-я особа ЗАТ ФК "М-Брок"

до  ТОВ фірма "Восток" м. Х-в 3-я особа ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод

про стягнення 1 000 000,00 грн. збитків

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Мегабанк» звернулось до суду із позовом до ТОВ «Фірма «Восток»,яким вимагало достроково розірвати кредитний договір № 130/2003 від 30.12.2003р. та стягнути з ТОВ «Фірма «Восток» 1040000,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.10.2005р. позовні вимоги ВАТ «Мегабанк» було задоволено в повному об'ємі, достроково розірвано кредитний договір № 130/2003 від 30.12.2003р. від 30.12.2003р. та стягнуто з відповідача 1000000,00грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов кредитного договору та 40000,00грн. – суми кредиту.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2005р. та Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2006р. рішення по справі № 40/278-04 від 04.10.2005р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 07.11.2006р. частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Фірма «Восток», скасовано постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2006р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2005р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.10.2005р. в частині стягнення з ТОВ «Фірма «Восток» на користь ВАТ «Мегабанк» збитків у розмірі 1 000 000,00грн., справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому Верховний суд України вказав на те, що судовим інстанціям при вирішенні спору слід було з'ясувати відповідність договору про відступлення права вимоги нормам чинного законодавства, характер спірних правовідносин з огляду на те, що відповідач ТОВ «Фірма «Восток» не був стороною цього договору, а також дійсні права та обов'язки сторін.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем п. 3.2.5, згідно з яким відповідач повинен надати позивачу документи, що свідчать про його фінансовий стан, позивач не виконав зобов'язання за договором уступки права вимоги № 09-720 від 13.12.2004р., укладеним між позивачем та 3-ю особою ЗАТ ФК «М-Брок», і вимушений був сплатити штраф в розмірі 1 000 000,00грн. на користь ЗАТ ФК «М-Брок».

15.03.2007 року представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України до вирішення по суті спору у справі №16/281-05.

10.04.2007 року позивачем на вимогу ухвали суду подано до матеріалів справи копію кінцевої постанови Вищого господарського суду України від 27.03.2007 року по справі №16/281-05, у зв"язку з чим колегія суддів не вбачає наявності правових підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі №53/446-06.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Представники 3-х осіб в призначене судове засідання 17.05.2007 року не з"явились, про час, дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 130/2003 від 30.12.2003р. (надалі кредитний договір). Згідно із зазначеним договором позивач надав відповідачу кредит – відновлювану кредитну лінію – на виробничі потреби в сумі 1 500 000,00грн. гривень строком з 29.12.2003р. по 28.12.2006р. та 500 000,00грн. строком з 20.01.2004р. по 28.12.2006р. включно зі сплатою 24% річних. У забезпечення своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, згідно з договором № 130/2003-з застави майна від 30.12.2003р. третя особа ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» - заставодавець передала у заставу позивачу нерухоме майно.

13.12.2004р. позивач - ВАТ «Мегабанк» та третя особа – ЗАТ ФК «М-Брок» уклали договір про уступку права вимоги. Згідно з вказаним договором первісний кредитор – ВАТ «Мегабанк» передає новому кредитору – ЗАТ ФК «М-Брок» свої права вимоги за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, в обсязі, що виникнуть по кредитному договору після підписання цього договору. Право вимоги позивача за кредитним договором, що існує на момент підписання цього договору, а саме : 40 000,00грн. поточної заборгованості не передається і залишається у позивача. Згідно з п. 1.2. договору про уступку права вимоги до нового кредитора переходять також усі права, що забезпечують виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, згідно з договором застави майна № 130/2003-з від 30.12.2003р., укладеним між позивачем та третьою особою – ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод».

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок : в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 519 ЦК України вказано, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України відступлення права вимоги може здійснюватись тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В той час як предметом договору про відступлення права вимоги від 13.12.2004р. між ВАТ «Мегабанк» та ТОВ «Фірма «Восток» є передані первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитним договором № 130/2003 від 30.12.2003р. в обсязі, що виникнуть по кредитному договору після підписання цього договору. Разом із тим, зазначеним договором про уступку права вимоги передбачено, що право вимоги первісного кредитора за кредитним договором, що існує на момент підписання цього договору, а саме : 40 000,00грн. поточної заборгованості, не передається.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.3 кредитного договору встановлено, що жодна сторона не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором третій особі без письмової згоди іншої сторони.

Зважаючи на те, що ТОВ «Фірма «Восток» не надавало згоди на укладення договору уступки права вимоги між ВАТ «Мегабанк» та ЗАТ ФК «М-Брок», укладення договору уступки права вимоги, що є підставою для позовних вимог, заборонено договором і законом.

Крім того відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документи, що надаються до банку згідно до умов кредитного договору, становлять комерційну та банківську таємницю.

Згідно ст. 62 Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації, та державним контролюючим органам у випадках, передбачених законом.

Таким чином, розкриття цієї інформації новому кредитору за договором відступлення права вимоги можливо лише з письмового дозволу власника такої інформації.

Зважаючи на викладене вище, договір уступки права вимоги між ВАТ «Мегабанк» та ЗАТ ФК «М-Брок» від 13.12.2004р., на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів одноголосно дійшла згоди стосовно того, що  позовні вимоги ВАТ «Мегабанк» щодо стягнення з ТОВ «Фірма «Восток» збитків в сумі 1 000 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.44-49 ГПК України витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, колегія суддів вирішила,-

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя                                                                      

суддя                                                                                            

суддя