Рішення

від 06.08.2021 по справі 120/4478/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 р. Справа № 120/4478/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявою представника позивача - адвоката Лущенкова С.В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "ЗЕРНО-РОД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/4478/21-а за позовом фермерського господарства "ЗЕРНО-РОД" (позивач, ФГ "ЗЕРНО-РОД") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1, ГУ ДПС у Вінницькій області) та Державної податкової служби України (відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправними та скасувати рішення від 06.04.2021 № 2537119/41242391 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області, а також зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача № 2 від 10.03.2021 датою її подання.

Рішенням суду від 21.07.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.04.2021 № 2537119/41242391 про відмову в реєстрації податкової накладної. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ФГ "ЗЕРНО-РОД" № 2 від 10.03.2021 датою її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь ФГ "ЗЕРНО-РОД" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. солідарно, в рівних частинах, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

При цьому, під час розгляду цієї справи представником позивача в порядку, визначеному частиною 7 статті 139, частиною 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зроблено заяву про необхідність вирішення питання про відшкодування витрат позивача на оплату правничої допомоги після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У зв`язку із цим, 28.07.2021, в межах п`ятиденного строку з моменту отримання позивачем копії судового рішення в електронній формі, до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Лущенкова С.В. про ухвалення додаткового судового рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правову допомогу в сумі 5750 грн., до якої останнім додатково надано акт приймання-передачі наданих послуг № 26/07/21 від 26.07.2021.

Ухвалою від 29.07.2021 відповідну заяву представника позивача призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.08.2021. Крім того, запропоновано відповідачам у трьохденний строк з часу отримання ухвали надати суду заперечення щодо заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомоги у даній справі.

На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2021, представником відповідача 1 та відповідача 2 Шевчуком В.Г. 03.08.2021 подано письмове клопотання, відповідно до якого останній просить суд розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення провести без його участі. З-поміж іншого просить врахувати, що заперечення в частині відшкодування витрат на правову допомогу викладені у попередньо поданому відзиві на позовну заяву.

Крім того, і від представника позивача 06.08.2021 надійшла письмова заява про проведення судового засідання у його відсутність.

Як зазначено у ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи факт неявки представників сторін у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи, визначених статтями 205, 252 КАС України, судом здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що між позивачем ФГ "ЗЕРНО-РОД" (далі - Клієнт) та адвокатом Лущенковим С.В. (далі - Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 27/04-21 (далі - Договір) (т. 2 а.с. 190-193).

За умовами цього Договору (пункт 1.1.) виконавець зобов`язується усіма законними способами здійснювати представництво Клієнта, захищати його права та законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, а Клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 7000,00 грн. Гонорар підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку протягом 30 банківських днів з дня повідомлення Клієнта про отримання судового рішення про задоволення позовних вимог або протягом 3 банківських днів з моменту набрання рішення суду законної сили.

Разом із тим, Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.04.2021 № 27/04-21 у відповідності до п. 4.1 Договору сторони погодили перелік податкових накладних розрахунків коригування щодо яких Виконавець здійснюватиме підготовку процесуальних документів та супровід Клієнта з питання скасування в судовому порядку рішень про відмову їх в реєстрації та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні / розрахунки коригування, а саме: податкова накладна № 2 від 10.03.2021, рішення про відмову в реєстрації якої в ЄРПН і було предметом даного спору.

Як видно з акта приймання-передачі наданих послуг від 26.07.2021 № 26/07/21 відповідно до Договору від 27.04.2021 № 27/04-21, адвокатом надано позивачеві такі юридичні послуги в межах справи № 120/4478/21-а:

- збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову (вартість за одну годину - 1000,00 грн., кількість годин - 0,5 год., загальна вартість - 500,00 грн.;

- аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції (вартість за одну годину - 1000,00 грн., кількість годин - 0,5 год., загальна вартість - 500,00 грн.);

- підготовка адміністративного позову та формування додатків д позову (вартість за одну годину - 1000,00 грн., кількість годин - 3,5 год., загальна вартість - 3500,00 грн.);

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (вартість за одну годину - 1000,00 грн., кількість годин - 1,25 год., загальна вартість - 1250,00 грн.).

Загальна вартість наданих послуг складає 5750,00 грн. Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Тобто, із змісту наданих представником позивача документів, зокрема умов Договору від 27.04.2021 № 27/04-21 про надання правової допомоги слідує, що вартість наданих послуг на правничу допомогу підлягала сплаті впродовж 30 (тридцяти) банківських днів з дня повідомлення Клієнта про отримання судового рішення про задоволення позовних вимог або протягом 3 банківських днів з моменту набрання рішення суду законної сили.

З вказаного приводу Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 у справі N 813/481/18 та постанові від 21.01.2021 у справі N 280/2635/20 викладено правовий висновок відповідно до якого відсутність доказів оплати послуг правничої допомоги адвоката за наявності доказів фактичного надання послуг не може бути перешкодою у присудженні на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Так, суд звертає увагу, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Тобто, той факт, що в позивача існує обов`язок здійснити розрахунок із адвокатом за отримані послуги правової допомоги після винесення судового рішення, за наявності доказів фактичного надання послуг не є перешкодою у присудженні на користь позивача витрат на правничу допомогу. При цьому, суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, оскільки відповідний розмір визначений у договорі про надання правничої допомоги.

Натомість, Верховний Суд у цій же постанові від 21.01.2021 в справі N 280/2635/20, зокрема звернув увагу і на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі N 300/941/19 та від 31.03.2020 у справі N 726/549/19, від 17.12.2020 у справі N 808/1849/18, від 28.12.2020 у справі N 640/18402/19.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Як вже зазначалось, у зв`язку з розглядом цієї справи представник позивача та, власне, сам позивач досягнули згоди (погодили) вартість робіт (наданих послуг) в розмірі 5750,00 грн.

З урахуванням того, що ця адміністративна справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а також за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень значної кількості судових рішень судів різних інстанцій, в тому числі й Верховного Суду, постановлених у справах, предмет спору та обставини в яких є подібними предмету спору та обставинам, які розглядаються у цій справі, суд вважає, що визначений у акті приймання-передачі наданих послуг за надану правничу допомогу у справі № 120/4478/21-а загальний час, витрачений адвокатом на підготовку позовної заяви та, власне загальний розмір понесених витрат, є завищеними.

Отже, вищевикладені обставини вказують на те, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу в цьому випадку має зазнати певного коригування. Враховуючи, що предмет спору у цій справі не є складним, а справа містить лише один епізод спірних правовідносин (реєстрація лише однієї податкової накладної позивача № 2 від 10.03.2021) та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 3000,00 грн. Тобто, в цьому випадку суд погоджується з доводами представника відповідачів про можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь ФГ "ЗЕРНО РОД" за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (по 1500 грн. з кожного відповідача), що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ЗЕРНО-РОД" (код ЄДРПОУ 41242391) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Стягнути на користь Фермерського господарства "ЗЕРНО-РОД" (код ЄДРПОУ 41242391) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович