Постанова

від 10.05.2007 по справі ас-42/65-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/65-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" травня 2007 р.  17:15              Справа № АС-42/65-07

вх. № 1323/1-42

Суддя господарського суду Харківської області

за участю секретаря судового засідання

представників сторін :

позивача - Єсін О.С. (дов.), Старець В.С. (дов.)

відповідача - Яблонська О.І. (дов.), Калішевський В.С. (дов.)

по справі за позовом  Малого комунального підприємства технічної інвентаризації, смт. Н. Водолага Харківської області   

до  Контрольно - ревізійного управління в Харківській області, м.Харків  

про визнання частково недійсним акта ревізії  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мале комунальне підприємство технічної інвентаризації, післяуточнення позовних вимог просить суд визнати недійсним висновки акту ревізії фінансово-господарської діяльності  Нововодолазького МКПТІ від 01.08.06р. №450-32/43 в частині відшкодування коштів в сумі 14756,63 грн., 1367,64грн., 6812,10 грн., 4087,0грн. та зменшення кредиторської заборгованості на суму 14494,20грн.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, контрольно-ревізійним відділом у Нововодолазькому районі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Нововодолазького МКПТІ  за період з 01.04.2005 року по 01.05.2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2006 року № 450-32/43. Перевіркою встановлені порушення Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" в частині ведення бухгалтерського обліку, а саме: перевіркою правильності нарахування премій працівникам МКПТІ встановлено, що згідно п.2 Положення "Про преміювання штатних працівників підприємства на 2005 рік" та п.4 "Положення про преміювання на 2006 рік" передбачено преміювання директора та головного бухгалтера за забезпечення економії матеріальних ресурсів в розмірі 1% від обсягу робіт щомісячно. Накази на преміювання по підприємству не видавались. Протягом квітня - грудня місяців 2005 року та січня 2006 року проводилось нарахування та виплата вказаної премії директору та головному бухгалтеру без наявності лімітів на використання матеріальних ресурсів та розрахунків економії матеріальних ресурсів, зазначених в п.п. 2, 4 вищевказаних Положень. Таким чином за зазначений період необгрунтовано нараховано та виплачено вказаної премії в сумі 7620,55 грн. Також зазначена премія за забезпечення економії матеріальних ресурсів за період квітень-грудень 2005 року та січень 2006 року нарахована та виплачена п'ятнадцятьом працівникам МКПТІ в сумі 7136,08 грн, що не передбачено п.п. 2, 4 вказаних Положень. В період ревізії перевіряючим надано наказ від 22.04.2005 року № 19 "Про преміювання працівників підприємства за інтенсивність в роботі та високопрофесійну майстерність з обслуговування населення в розмірі 1% від отриманого доходу". Вищевказаними положеннями про преміювання зазначена премія не передбачена.

Загальна сума необгрунтовано нарахованої та виплаченої премії за забезпечення економії матеріальних ресурсів становить 14756,63 грн.

Також перевіркою правильності надання матеріальної допомоги встановлено, що без наявності розпорядчого документу та розрахунків, в липні 2005 року згідно платіжного доручення №263 від 15.07.2005 року перераховано матеріальну допомогу за липень 2005 року в сумі 1367,64грн.  колишньому працівнику Борисенко В.В., яка звільнена 01.04.2005 року згідно наказу про звільнення №15 від 06.04.2005 року.

Також в період, що ревізувався, МКПТІ орендував легковий транспорт у фізичних осіб без нотаріального посвідчення договорів оренди. Подорожні листи на орендовані автомобілі не видавались, та водії на такі автомобілі не призначались, тому необгрунтовано виплачено орендної плати в сумі 6812,10грн. та рахується кредиторська заборгованість по такій орендній платі в сумі 14494,20грн.

Також в перевіряємий період на підприємстві згідно даних бухгалтерського обліку рахувалось два персональних комп'ютери (далі ПК), 1999 та 2004 років випуску, відповідно вартістю 2666,17грн та 2325,00грн. Згідно Актів виконаних робіт №№ 95,98,253 на загальну суму 2687,00грн проводився ремонт, налагодження та обслуговування ПК, проте в актах не зазначено, які саме роботи були виконані. Таким чином, на ремонт ПК вартістю 2325,00грн. проведено витрати в сумі 2687,00грн без переліку виду ремонтних робіт, що не підтверджує факту ремонту ПК на зазначену суму. Крім того, згідно акту виконаних робіт №157 від 25.07.2005 на суму 1400,00грн, проведено ремонт та обслуговування копіювального апарату, якого в той час по бухгалтерському обліку не обліковувалось.

Під час проведення ревізії для перевірки були надані журнали-ордери №3 з первинними до них документами, в тому числі і Акти виконаних робіт на ремонт ПК та копіювальної техніки, в яких були відсутні розшифровки виконаних робіт, що є порушенням вимог п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 в частині відсутності в Актах виконаних робіт змісту проведених робіт та їх вимірників, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що його підприємство має затверджений колективний договір з додатком положення про преміювання працівників, затвердженого заступником голови Нововодолазької районної державної адміністрації / реєстраційний № 47 від 22.04.2005 року / та наказ по підприємству № 19 від 22.04.2005 року про преміювання працівників за інтенсивність в роботі, високу професійну майстерність в обслуговуванні населення. Затвердженим положенням та наказом встановлена та проводилась єдина виплата в розмірі 1 % від отриманого доходу за місяць. У зв'язку з викладеним підприємство вважає безпідставну вимогу про відшкодування коштів на суму 14756,63 грн.

Матеріальна допомога колишньому працівнику Борисенко В.В. була виплачена відповідно до п.3.9 колективного договору, затвердженого Нововодолазькою районною державною адміністрацією /реєстраційний номер 47 від 22.04.2005 року/.

Необхідність аренди автомобіля для підприємства виникла у зв'язку зі збільшенням об'єму послуг для населення, оскільки п.4.3 Статуту малого комунального підприємства технічної інвентаризації введена послуга "Агенства з нерухомості", тобто послуги по купівлі та продажу нерухомого майна, що в свою чергу потребує значних поїздок і взагалі мобільного вирішення цих питань. Крім того, автомобілі використовувались для підвозу техніків у віддалі від районного центру місця виконання замовлень. Посилання на обов'язкове нотаріальне посвідчення / оформлення / договорів аренди не може бути законним так як Цивільним кодекс України таких вимог не передбачено. Згідно з умовами договорів аренди були складені акти виконаних робіт, в зв'язку з чим вимоги щодо повернення коштів у сум 6812,10грн. та зменшення кредиторської заборгованості в сумі 14494,20грн. безпідставні, та такі, які не відповідають вимогам діючого законодавства.

Стосовно необгрунтованості проведеної оплати СПДФО Семенко І.М. за ремонт комп'ютерної техніки на суму 4087,00грн. позивач зазначає, що такі посилання є безпідставними у зв'язку з тим, що на підприємстві є акти виконаних робіт, як не розшифровані, так і розшифровані. В них були зазначені деталі, які були замінені та відремонтовані, а саме акти № 98 від 02.06.2005 року, № 258 від 13.10.2005 року, № 95 від 23.05.2005 року, № 157 від 25.07.2005 року, на загальну суму 4087,00 грн.

Під час проведення ревізії не було звернуто уваги на технічну документацію факсу, який є одночасно і копіювальним апаратом, а тому підприємство обгрунтовано провело оплату СПДФО Семенко І.М.

Також позивач зазначає, що його підприємство є повністю госпрозрахунковим, самостійно планує та веде свою діяльність за власними надходженнями, бюджетними коштами не користується, субвенцій та дотацій з бюджету різного рівня не отримувало та не отримує. Станом на день перевірки та на час розгляду справи заборгованості по податкам та обов*язковим зборам не має.

Відповідач в відзиві на позов підтверджує свою правову позицію, що викладена в акті перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Контрольно-ревізійним відділом у Нововодолазькому районі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Нововодолазького МКПТІ  за період з 01.04.2005 року по 01.05.2006 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.08.2006 року № 450-32/43. Перевіркою встановлені порушення Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" в частині ведення бухгалтерського обліку стосовно нарахування та виплат премій своїм працівникам, понесення витрат на ремонт оргтехніки та оренди легкового автотранспорту, в результаті чого запропоновано позивачу відшкодувати спірні суми.

Підприємство позивача згідно з п.1.2 Статуту належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Нововодолазького району, засновником підприємства є Нововодолазька районна рада. Підприємство позивача має статус юридичної особи з самостійним балансом. Згідно Статуту власник не несе відповідальності по зобов*язанням підприємства позивача, як і підприємство не несе відповідальності по зобов*язанням власника. Підприємство є платником єдиного податку за ставкою 10% згідно свідоцтва №49 від 20.12.05р.

Таким чином підприємство позивача є самостійною юридичною особою та діє на основі повного господарського розрахунку. За перевіряємий період бюджетних коштів позивач не отримував, кошти використовувались власні.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про підприємництво", підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний  ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, оскільки позивач не отримував бюджетні кошти, а тільки користується комунальним майном, відповідач мав право проводити ревізію в частині використання такого майна, а не всієї фінансово-господарської діяльності підприємства. Наведене підтверджується і листом Голови КРУ №25-16/593 від 02.10.06р.

Факту неправомірного використання позивачем комунального майна відповідачем не встановлено.

Стосовно виявлених відповідачем фактів безпідставних виплат премій, оплату проведеного ремонту оргтехніки суд зазначає, що виплата премій була проведена відповідно до затвердженого колективного договору з додатком про положення про преміювання працівників, затвердженого заступником голови Нововодолазької районної державної адміністрації / реєстраційний № 47 від 22.04.2005 року / та наказ по підприємству № 19 від 22.04.2005 року про преміювання працівників за інтенсивність в роботі, високу професійну майстерність в обслуговуванні населення. Затвердженим положенням та наказом встановлена та проводилась єдина виплата в розмірі 1 % від отриманого доходу за місяць. ееного

Стосовно оплати СПДФО Семенко І.М. за ремонт комп'ютерної техніки на суму 4 087,00 грн. позивачем надано акти виконаних робіт, як не розшифровані, так і розшифровані. В них були зазначені деталі, які були замінені та відремонтовані, а саме акти № 98 від 02.06.2005 року, № 258 від 13.10.2005 року, № 95 від 23.05.2005 року, № 157 від 25.07.2005 року, на загальну суму 4 087,00 грн.

Також згідно технічної документації на факс, він одночасно є і копіювальним апаратом.

Проведені позивачем виплати премій та оплата ремонту оргтехніки відносяться до витрат підприємства та впливають на оподаткування прибутку підприємства, правомірність визначення якого може перевіряти тільки податковий орган за місцем реєстрації підприємства як платника податків відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд зазначає, що відповідачем правомірно зазначено про порушення позивачем вимог ч.2 ст.799 ЦК України при укладанні договорів оренди легкових автомобілів з фізичними особами Єсіним С.В. та Матюшенко Я.О., оскільки вказані договора в перевіряємому періоді не були завірені нотаріально, що за змістом ч.1 ст.220 ЦК України такі договора є нікчемними, а також подорожні листи на орендовані автомобілі не складались, що унеможливлює перевірку правомірності використання таких автомобілів. Але вказані порушення також впливають на правомірність віднесення понесених витрат до складу валових витрат підприємства у відповідності до ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які в свою чергу впливають на розмір оподатковуваного прибутку чи збитку, визначення правильності якого також є правом тільки податкового органу. Крім того, на час проведення перевірки такі договора сторонами було розірвано достроково самостійно.

Враховуючі, що підприємство позивача є платником єдиного податку за ставкою10 %, сума понесених валових витрат, а отже і правомірність їх понесення не впливає на суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за результатами діяльності підприємства за відповідний податковий період, оскільки сума податку залежить від розміру валового доходу. Факту заниження позивачем валового доходу відповідачем не встановлено.

Позивачем надано до матеріалів справи постанову прокуратури Нововодолазького району про відмову в порушенні кримінальної справи, яка винесена на підставі перевірки висновків акту ревізії відповідача №450-32/43 від 01.08.06р., який є предметом даного спору. Вказаною постановою не встановлено порушень вимог діючого законодавства посадовими особами позивача при здійсненні ними господарської діяльності за перевіряємий період, в зв*язку з чим відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в їх діях ознак складу злочину. Таким чином позивачем не спричинено шкоди і власнику підприємства.

На підставі наведеного суд задовольняє позовні вимоги.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати частково недійсними висновки акту ревізії Контрольно-ревізійного відділу в Нововодолазькому районі КРУ в Харківській області № 450-32/43 від 01.08.2006р. в частині відшкодування коштів в сумі 14756,63 грн., 1367,64грн., 6812,10 грн. , 4087,0грн. та зменшення кредиторської заборгованості на суму 14494,20грн.

Стягнути з державного бюджету на користь Малого комунального підприємства технічної інвентаризації (63200 Харківська область, смт.Нова Водолага, вул.гагаріна, 1, код 21254905) державне мито в сумі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 15.05.2007р.

Суддя