Ухвала

від 11.08.2021 по справі 520/2060/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

м. Київ

11 серпня 2021 року

справа № 520/2060/2020

адміністративне провадження № К/9901/29444/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року

у справі №520/2060/2020

за позовом Приватного акціонерного товариства Ульяновське

до Головного управління ДПС у Харківській області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Богодухівський комбікормовий завод

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

9 серпня 2021 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, предметом розгляду якими є скасування податкових повідомлень-рішення від 15 листопада 2019 року за позовом Приватного акціонерного товариства Ульяновське , зокрема, №00001200502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 513223,75 грн, в тому числі основного платежу 410579,00 грн, штрафних (фінансових) санкцій 102644,75 грн, № 00001220502, яким застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 1370642,50 грн у зв`язку з нереєстрацію податкових накладних на суму 2741285,00 грн, № 00001210502, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 2607783,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2021 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2019 року №00001210502, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00001220502 в частині штрафу на суму 1367949 грн, відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування податкового-повідомлення рішення №00001220502 від 15 листопада 2019 року в частині штрафу на суму 2693,50 грн, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00001200502 в частині основного платежу на суму 405192 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 101298 грн, в задоволенні позовних вимог про скасування податкового-повідомлення рішення № 00001200502 від 15 листопада 2019 року в частині основного платежу на суму 5387 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1346,75 грн відмовлено.

Скаржник касаційною скаргою просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог Товариства, покликаючись на невірне застосування пункту 188.1 статті 188, статті 192, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Порушення судами попередніх інстанцій відповідач доводить наступним.

Посилаючись на порушення Товариством статті 192 ПК України, яке призвело до заниження податкових зобов`язань за січень 2017 року, відповідач не зазначає, який пункт, підпункт цієї статті, яка встановлює особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках, судами попередніх інстанцій застосований неправильно, а саме приписи норми підлягали застосуванню та не застосовані, приписи норми не підлягали застосуванню, але були застосовані, або приписи норми застосовані із неналежним тлумаченням.

Скаржник доводить, що Товариством у порушення підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України безпідставно не визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям зі списання вирощеної сільгосппродукції, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та у порушення пункту 201.10 статті 210 цього кодексу податкові накладні на зазначені операції не складені і не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також зазначає, що Товариством у порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України не визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість по операціям з понаднормового та необґрунтованого списання добрив азотних, що призвело до заниження податкових зобов`язань та в порушення пункту 201.10 статті 210 цього кодексу податкові накладні на зазначені операції не складені і не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правовою підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, при цьому якої норми та подібність правовідносин касаційною скаргою не зазначено.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, встановлених пунктом 3, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд визнає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Аналіз касаційної скарги посвідчує, що податковий орган доводить склад податкових правопорушень вчинених Товариством, а не аналізує правове застосування норм судами попередніх інстанцій в розрізі кожного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, скаржник просить про повне скасування судових рішень, без урахування того, що позовні вимоги задоволені частково, що вказує на суперечливість мотивувальної частини касаційної скарги її прохальній частині.

Суд звертає увагу, що скерування касаційної скарги вчетверте по цій справі без врахування попередніх ухвал Верховного Суду про повернення, вказує на відверту недобросовісність відповідача у користуванні своїми процесуальними правами.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №520/2060/2020 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова