Рішення

від 16.06.2021 по справі 574/1036/20

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1036/20 Провадження №2/574/116/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

представника позивача Ігнатенко Є.В.

представника відповідача Коваленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом Буринської міської ради Сумської області до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фермерське господарство Успенське-1 , про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та скасування його державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з цим позовом мотивуючи тим, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року за №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад , Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 22.12.2018 року був виданий наказ №18-10507/16-18-СГ, на підставі якого у комунальну власність Буринської міської ради були передані сільськогосподарські землі державної власності загальною площею 4762,5017 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міської об`єднаної територіальної громади. Серед вказаних земель, була передана і земельна ділянка площею 23,7960 га з кадастровим номером 5920987400:06:003:0330, яка була раніше передана в оренду ОСОБА_3 на 14 років відповідно до договору оренди укладеного між ним та ГУ Держгеокадастру у Сумській області 17.04.2015 року. Ця земельна ділянка була передана ним у суборенду фермерському господарству Успенське 1 . 14.08.2019 року Буринською міською радою було виявлено, що ОСОБА_3 знімався верхній родючий шар ґрунту без відповідних на те дозволів, що суперечить закону та порушує права власника земельної ділянки, тобто Буринської міської ради. Вказані дії ОСОБА_3 суперечать пунктам 9.1 та 9.4 Договору оренди землі від 17.04.2015 року. Посилаючись на вказані порушення, просив припинити договір оренди землі від 17.04.2015 року, зареєстрований 20.04.2015 року, шляхом його розірвання та скасувати його державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В судовому засіданні представник позивача Ігнатенко Є.В. заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені у позові. Додав, що за заявою уповноваженої особи Буринської міської ради по даному факту працівниками поліції було відкрите кримінальне провадження, результати розслідування в якому йому невідомі.

Представник відповідача Коваленко О.І. не визнаючи позовних вимог вказав, що позов є необґрунтованим, оскільки заявлені вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами. Внесення відомостей до ЄРДР за заявою міської ради ще не свідчить про порушення договору оренди землі. За ініціативою Буринської міської ради була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки, якою жодних порушень не виявлено. Просив у задоволенні позову відмовити та вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено , що 17 квітня 2015 року між ГУ Держземагенства у Сумській області (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920987400:06:003:0330, площею 23,7960 га, що розташована на території Успенської сільської ради Буринського району Сумської області. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, вид угіддя - рілля, строк дії договору 14 років. Державна реєстрація договору проведена 20.04.2015 року. Зазначені обставини підтверджуються копіями договору оренди землі, актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), планом земельної ділянки, розрахунком орендної плати, актом приймання передачі земельної ділянки та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-21).

Відповідно до договору суборенди землі від 01.11.2016 року, державна реєстрація якого була проведена 21.02.2018 року, спірна земельна ділянка ОСОБА_3 була передана в суборенду фермерському господарству Успенське 1 до 17.04.2029 року, керівником та засновником якого він являється (а.с.110-120).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року за №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад , Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 22.12.2018 року був виданий наказ №18-10507/16-18-СГ, на підставі якого у комунальну власність Буринської міської ради були передані сільськогосподарські землі державної власності загальною площею 4762,5017 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської міської об`єднаної територіальної громади. Серед вказаних земель перебувала земельна ділянка площею 23,7960 га з кадастровим номером 5920987400:06:003:0330, яка вже перебувала в оренді ОСОБА_3 відповідно до договору оренди укладеного між ним та ГУ Держгеокадастру у Сумській області 17.04.2015 року.

Державна реєстрація права комунальної власності Буринської міської ради на спірну земельну ділянку проведена 09.01.2019 року (а.с.19).

Звертаючись до суду з позовом, представник Буринської міської ради наголошував про порушення прав позивача як власника земельної ділянки, оскільки було встановлено порушення умов Договору, зокрема п.9.1 та п.9.4 Договору, а саме що ОСОБА_3 знімав верхній родючий шар ґрунту без відповідного дозволу.

Відповідно до п.9.1 Договору оренди землі від 17.04.2015 року орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використанням земель та територій, які особливо охороняються; своєчасно внесення орендної плати.

Згідно п.9.4 Договору орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі…

Розділом 12 Договору передбачені умови припинення його дії. Зокрема, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також у випадках передбачених законом.

Також умовами договору передбачено, що його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.12.3).

Пунктом 12.4 Договору встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є систематична (протягом 3 місяців підряд) не сплата орендної плати.

Згідно п.12.5 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору.

За змістом ч.9 ст.93 ЗК України та ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами статті 1 ЗУ Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено, зокрема, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил…

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ст.25 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2020 р. № 920/418/19 (12-38гс20) наголосила, що реалізація позивачем належного йому права вимагати в судовому порядку розірвання договору оренди землі залежить від настання чи ненастання обставин, які зумовлюють виникнення такого права в силу положення договору чи вказівки закону і пов`язується з моментом виникнення таких обставин. Що ж до питання про наявність чи відсутність підстав для захисту права позивача у спірних правовідносинах, то вони пов`язані з існуванням чи відсутністю тих обставин, які мають наслідком зміну чи припинення відповідних договірних відносин у судовому порядку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном (у тому числі внаслідок постановлення судового рішення) є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного інтересу , при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вимога законності, яка випливає з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ у справі Ентріч проти Франції (Hentrich v. France) від 22.09.1994 року, серія А, № 296-A, с. 19л-20, п. 42). Хоча проблему тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема, суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (див. рішення у справі Кушоґлу проти Болгарії (Kushoglu v. Bulgaria) від 10 травня 2007 року, № 48191/99, п. 50).

Системний аналіз наведених норм права та встановлені судом фактичні обставини справи дозволяє дійти висновку, що позивач не виконав вимоги ст.ст.12,81 ЦК України та не довів порушення відповідачем умов договору чи вимог іншого законодавства, яке слугувало б підставою для розірвання вищевказаного договору оренди земельної ділянки.

Надані представником позивача копія з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якої вбачається, що 24.10.2019 року було розпочате досудове розслідування в кримінальному провадженні 42019201170000193 за ст.239-1 ч.1 КК України за фактом зняття верхнього шару ґрунту невстановленими особами в період з 14.08.2019 року по 22.08.2019 року неподалік дороги між селами Успенка та Верхня Сагарівка, а також фотографії техніки і земельної ділянки (а.с.18,23-25), не містять достовірних даних про те, що саме на земельній ділянці, яка передана в оренду ОСОБА_3 виявлені порушення умов договору чи земельного законодавства.

Також, позивачем не надано вироку суду чи ухвали про закриття кримінального провадження, в яких би були встановлені вищевказані обставини.

Разом з тим, з акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства та повідомлення Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Сумській області вбачається, що земельна ділянка площею 23,796 га з кадастровим номером 5920987400:06:003:0330 використовується за договором оренди для ведення фермерського господарства, порушень ґрунтового покриву на час перевірки не виявлено (а.с.70-72).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов Буринської міської ради Сумської області є необґрунтований, а тому задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зважає на таке.

Статтею ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правилами частин першої та другої ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови у позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалі справи вбачається, що інтереси відповідача в суді представляв адвокат Коваленко О.І. (а.с.40,41).

Відповідно до п.2.1 Договору №280 про надання правничої допомоги від 25.01.2021 року вартість послуг визначається у додатку №1 до договору (а.с.85).

Додатковою угодою до вказаного Договору від 22.02.2021 року передбачено, що відповідно до п.2.1 Договору, сторони погодили, що вартість гонорару Адвоката за представництво клієнта в суді першої інстанції становить 7000 грн. (а.с.86).

Зведеним актом від 19.03.2021 року про надання послуг відповідно до Договору №280 підтверджено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги, вартість яких становить 6800 грн, що узгоджується з попереднім розрахунком витрат на професійну правничу допомогу (а.с.86 зворотня сторона аркуша; а.с.88).

19.03.2021 року ОСОБА_3 фактично сплатив адвокату за надання правничої допомоги 7000 грн., шо підтверджується рахунком-фактурою №133 від 19.03.2021 року та банківською квитанцією (а.с.87).

Враховуючи, що після 19.03.2021 року адвокат Коваленко О.І. ще двічі приймав участь в судових засіданнях, загальний час участі в яких останнього склав 1 год. 20 хв., приймаючи до уваги положення пункту 3 Додаткової угоди до договору №280, та те, що заявлена сума судових витрат до відшкодування істотно не перевищує суму, яка була вказана в попередньому розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (збільшена лише на 200 грн., що узгоджується з п.3 Додаткової угоди), суд, виходячи з реальності витрат на професійну правничу допомогу, їх розумності та необхідності для відповідача, враховуючи фактичні обставини справи і фінансовий стан обох сторін, вважає, що розрахунок наданих адвокатом послуг є повністю обґрунтованим і доведеним.

За таких обставин, приймаючи до уваги висновки суду про необхідність відмови у задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги у розмірі 7000 грн.

Керуючись ст. ст.2,3,5,7,10,12,13,23,76-83,109,258,259,265,268,354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову Буринської міської ради Сумської області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04058025, місцезнаходження: Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева,1) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фермерське господарство Успенське-1 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39769607, місцезнаходження: Сумська область, Конотопський район, с. Успенка, вул. Центральна,1), про припинення договору оренди землі шляхом розірвання та скасування його державної реєстрації - відмовити.

Стягнути з Буринської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_3 7000 грн. - на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 24.06.2021 року.