Рішення

від 15.05.2007 по справі 35/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/204-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р.                                                            Справа № 35/204-07

вх. № 3489/5-21

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Пирогова О.І., дов.б/н від 17.11.1006 р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ДП "Балтимор - Дніпро", м. Київ  

до  ТОВ "Компанія "Мультимілк", м. Харків  

про стягнення 116882,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнутиз відповідача на свою користь пеню в сумі 8254,96 грн., інфляційні в сумі 6505,07 грн., 3% річних в сумі  2034,01 грн., матеріальну шкоду в сумі 87,98 грн., моральну шкоду в сумі 100000,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в процесі розгляду справи уточнив позовні вимоги в сторону їх збільшення та просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 11318,01 грн., інфляційні в сумі 7505,85 грн., 3% річних в сумі 2 573,29 грн., матеріальну шкоду в сумі 107,20 грн., моральну шкоду в сумі 100000,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита в сумі 365,16 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов"язані з розглядом справи в сумі 57,78 грн. Враховуючи, що позивач відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вправі до винесення рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, дана заява позивача приймається судом як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач у призначене судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та витребуваних господарським судом документів не представив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що рішенням господарського суду Харківської області від 30 червня 2006 року по cпpaві № 05/84-06 (суддя Ольшанченко В.І.) з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за отриманий по договору поставки № 21/09/05 від 21.09.05 р. товар в сумі 73344,84 грн., пеню за період з 02.02.06 р. по 15.05.06 р. в сумі 3832,73 грн., інфляційні за період з 02.02.06 р. по 01.05.06 р. в сумі 786,33 грн., державне мито в сумі 761,04 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. Рішення набрало законної сили 11 липня 2006 року.

Постановою від 19.07.2006 року старшим державним виконавцем ДВС у Комінтернівському районі м. Харкова було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області № 05/84-06 i віповідачу було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 06.08.2006 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 року рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2006 року по cпpaві № 05/84-06 (суддя Ольшанченко В.І.) залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2006 року виправлена описка в резолютивній частині рішення суду від 30.06.2006 року по справі № 05/84-06, цифри „73344,84" змінено на цифри „71484,29", тобто заборгованість за отриманий товар, що підлягає стягненню складає остаточно 71484 грн. 29 коп.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України участники господарських відносин, що пору шили майнові права або законні інтереси інших суб"єктів, зобов'язані поновити їх, не че каючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

10.10.2006 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих.№09/10/06 з вимогою виконати рішення господарського суду Харківської області від 30 червня 2006 року по cпpaві № 05/84-06 та сплатити суми вказані у претензії. Однак, відповідач на вказану претензію відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за рішенням господарського суду Харківської області від 30 червня 2006 року по cпpaві № 05/84-06 складає 71484,29 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Відповідно до п.6.1. Договору, позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, яка складає 11318,01 грн., підтверджується наданим розрахунком не суперечить чинному законодавству, тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.  

Окрім того, позивач, відповідно до ст.ст.175, 625 ЦК України за прострочку платежу нарахував відповідачеві інфляційні в розмірі 7505,85 грн. та 3% річних в розмірі 2573,29 грн., що відповідає наданому розрахунку, не суперечить чинному законодавству та підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 625, 1166 ЦК України за прострочку платежу від суми державного мита 761,04 грн. і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивач нарахував відповідачеві матеріальну шкоду в розмірі 107,20 грн., що відповідає наданому розрахунку, не суперечить чинному законодавству та підлягає стягненню на користь позивача.

Окрім того, відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. посилаючись на те, що відповідач не виконує рішення суду від 30.06.2006 року по справі № 05/84-06 і цими неправомірними діями, на думку позивача, виражає свою зверхність над за конами, рівноправністю суб"єктів господарювання і принижує ділову репутацію позивача на протязі майже року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення 100000,00 грн. моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивач в судовому засіданні не довів факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем. Посилання позивача на те, що відповідач несвоєчасно сплатив заборгованість, затягував виконавче провадження та принижує ділову репутацію позивача не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., оскільки відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна  шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Таким чином, винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов”язку відшкодування тільки за умови, якщо вона доведе відсутність своєї вини (умислу або необережності). Таким чином, позивач повинен довести лише факт заподіяння йому моральної шкоди  відповідачем. Посилання позивача на те, що відповідач несвоєчасно сплатив заборгованість за виконані роботи, затягував виконавче провадження, принижує ділову репутацію позивача та унеможливлює продовження активної та нормальної трудової діяльності, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., оскільки, дія статті 1176 (відшкодування моральної шкоди) Цивільного кодексу УРСР не поширюється на зобов'язання, які виникають з угод (договорів).  Що ж до останніх, то відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані  цим збитки та сплатою неустойки,  якщо інше не передбачено  законом.

За таких обставин господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач в судовому засіданні не довів суду документального обгрунтування позовних вимог стосовно стягнення з відповідача інших витрат пов"язаних з розглядом справи в сумі 57,78 грн., в звязку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні цих вимог відмовити.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення пені в сумі 11318,01 грн., інфляційних в сумі 7505,85 грн., 3% річних в сумі 2 573,29 грн. та матеріальної шкоди в сумі 107,20 грн.

Витрати по сплаті держмита підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволених вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.175, 625, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесульного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія "Мультимілк" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 33411734, р/р 260073011184, в Першій Харювській філії АКБ „Базіс", МФО 351599) на користь Дочірнього підприємства „Балтімор-Дніпро" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 15/14, код ЄДРПОУ 31662026, р/р 2600310832 в „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335) пеню в сумі 11318,01 грн., інфляційні в сумі 7505,85 грн., 3% річних в сумі 2 573,29 грн., матеріальну шкоду в сумі 107,20 грн., 215,04 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн. - відмовити.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інших витрат пов"язаних з розглядом справи в сумі 57,78 грн. - відмовити.

Рішення підписано 21.05.2007 р.

Суддя