Рішення

від 02.08.2021 по справі 902/526/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2021 р. Cправа № 902/526/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

прокурора - Кавун О.І.,

представника відповідача - Браславця Я.Ю.,

у відсутності представників позивача та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Керівника Жмеринської місцевої прокуратури (вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

до: Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" (вул. Коцюбинського, 30, с. Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, 23520)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Носиківська сільська рада Шаргородського району Вінницької області (вул. Привітна, 10А, с. Носиківка, Шаргородський р-н, Вінницька обл., 23513)

про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Жмеринської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся із позовом до Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" про:

- розірвання договору оренди землі № 708 від 24.09.2014, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем;

- зобов`язання Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 44,5317 га з кадастровим номером 0525385500:01:000:0661, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області;

- розірвання договору оренди землі № 709 від 24.09.2014, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем;

- зобов`язання Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 37,1562 га з кадастровим номером 0525385500:01:000:0662, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області;

- стягнення із Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на користь Прокуратури Вінницької області судового збору в сумі 7864 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області (головуючий суддя Матвійчук В.В.) від 21.10.2019 у справі № 902/526/19 позов задоволено. Розірвано Договір оренди землі № 708 від 24.09.2014, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем. Зобов`язано Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 44,5317 га за кадастровим номером 0525385500:01:000:0661, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області. Розірвано Договір оренди землі № 709 від 24.09.2014, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем. Зобов`язано Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку, площею 37,1562 га за кадастровим номером 0525385500:01:000:0662, розташовану на території Носиківської сільської ради (за межами населеного пункту) Шаргородського району Вінницької області. Стягнуто з Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір в розмірі 7864 грн.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Фермерське господарство "ХОГ-АГРО" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.19 у справі № 902/526/19 та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 вказане рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.01.2021 виправлено описки допущені у резолютивній частині рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019 у справі № 902/526/19 при зазначенні найменування сторони за договорами оренди землі. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Розірвати Договір оренди землі № 708 від 24.09.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000) та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем (вул. Коцюбинського, 30, с. Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, 23520, код ЄДРПОУ 39505162)." Пункт 4 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції: "Розірвати Договір оренди землі № 709 від 24.09.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000) та керівником Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" Халояном Оганесом Гагіковичем (вул. Коцюбинського, 30, с. Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, 23520, код ЄДРПОУ 39505162).

Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 30.03.2021 рішення Господарського суду Вінницької області від 21.10.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у справі №902/526/19 скасовано. Справу №902/526/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

14.04.2021 до Господарського суду Вінницької області повернулися матеріали справи №902/526/19 після її перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 справу №902/526/19 передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 19.04.2021 справу №902/526/19 прийнято до свого провадження визначеним складом суду та призначено підготовче засідання на 12.05.2021.

В межах підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 25.05.2021 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України з власної ініціативи суду, вчинено ряд процесуальних дій, зокрема:

- задоволено заяву прокурора (вих. №02.52-602 вих-21 від 17.05.2021) про заміну позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на правонаступника - Шаргородську міську раду, при цьому у заяві прокурора про заміну позивача правонаступником викладено прохальну частину позовної заяви з урахуванням заміни позивача, внаслідок чого у цій частині судом прийнято таку заяву як зміну предмету позову, про що постановлено відповідні ухвали від 25.05.2021 у протокольній формі;

- відповідачем актуалізовано власну процесуальну позицію у заперечення позову, про що викладено у додаткових поясненнях (а.с. 26-44, 107-115, т. 4);

- витребувано у Головного управління ДПС у Вінницькій області конкретизовану інформацію щодо існування у Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" заборгованості з орендної плати та проведених розрахунків за період 2014-2019 р.р.

25.05.2021 від ГУ ДПС у Вінницькій області до суду надійшла інформація щодо заборгованості відповідача з орендної плати за 2014-2019 роки, з якої не можливо встановити динаміку вказаної заборгованості у розрізі окремо по кожному договору №708 та №709 від 24.09.2014, як запитував суд. При цьому ухвалою суду від 25.05.2021 зобов`язано Головне управління ДПС у Вінницькій області надати інформацію щодо існування у Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" (код ЄДРПОУ 39505162) заборгованості з орендної плати та проведених розрахунків окремо по кожному з договорів оренди землі - №708 та №709 від 24.09.2014 за період 2014-2019 р.р. (конкретизовано за кожен місяць з метою визначення розміру та періоду, за який виникла заборгованість).

09.07.2021 до суду надійшла інформація ГУ ДПС у Вінницькій області на виконання вимог відповідної ухвали.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 27.07.2021. При цьому у судовому засіданні 27.07.2021 оголошено перерву до 02.08.2021, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначену дату та час у судове засідання з`явилися прокурор та представник відповідача, позивач та третя особа правом участі у судовому засіданні не скористалися. Останні про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином: представник позивача під розписку від 27.07.2021, яка міститься у матеріалах справи; третя особа - шляхом направлення ухвали від 27.07.2021 на відповідні адреси електронної пошти.

Прокурор заявлений позов в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради підтримала у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірними договорами оренди землі в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач, в свою чергу, щодо позову заперечив, в т.ч. посилаючись на додатково надані під час нового розгляду справи пояснення, які містяться у матеріалах справи.

Суть заперечень відповідача зводиться до відсутності системності та істотності допущеного порушення щодо несплати орендних платежів та відсутності у відповідача заборгованості на момент звернення з позовом до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

24.09.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області (ГУ Держземагентства) (орендодавець), реорганізованого у ГУ Держгеокадастру, та Халояном О. Г. (орендар) було укладено договір оренди землі № 708, за умовами якого орендодавець відповідно до наказу ГУ Держземагенства від 29.08.2014 № 2-2571/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Носиківської сільради (за межами населеного пункту).

Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка площею 44,5317 га - рілля, кадастровий номер 0525385500:01:000:0661.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 725 471,99 грн (пункт 5 договору).

За змістом пункту 8 договору його укладено на 20 років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; дата закінчення терміну договору 23.09.2034.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 29 018,88 грн за 1 рік (пункт 9 договору).

У пункті 11 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

Згідно з пунктами 17, 19 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після підписання договору за актом її приймання-передачі.

У пункті 35 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (пункт 44 договору).

Відповідно до акта передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 24.09.2014 орендодавець передав земельну ділянку, кадастровий номер 0525385500:01:000:0661, площею 44,5317 га, розташовану на території Носиківської сільради, а орендар прийняв цю земельну ділянку.

Договір зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 29.09.2014 за № 7180391.

24.09.2014 ГУ Держземагенства уклало з Халояном О. Г. ще один договір оренди землі № 709, за умовами якого орендодавець відповідно до наказу ГУ Держземагенства від 29.08.2014 № 2-2571/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства із земель запасу Носиківської сільради (за межами населеного пункту).

За змістом пунктів 2, 5 зазначеного договору в оренду передається земельна ділянка площею 37,1562 га - рілля, кадастровий номер 0525385500:01:000:0662; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 709 409,86 грн.

Договір укладено на 20 років; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; дата закінчення терміну договору 23.09.2034 (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 9 договору оренди від 24.09.2014 № 709 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 28 376,39 грн за 1 рік.

Орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 11 договору).

Відповідно до пунктів 14, 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

Згідно з пунктами 17, 19 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки; передача земельної ділянки орендарю здійснюється після підписання договору за актом її приймання-передачі.

У пункті 35 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання договору за взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (пункт 44 договору).

За актом передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 24.09.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, кадастровий номер 0525385500:01:000:0662, площею 37,1562 га, розташовану на території Носиківської сільради.

Договір зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області 29.09.2014 за № 7177712.

21.11.2014 було зареєстровано ФГ "ХОГ-АГРО" (код 39505162), засновником та керівником якого є Халоян О. Г., що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За інформацією Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області у листі від 06.06.2019 № 17479/9/02-32-52-06 сума нарахованої Халояну О.Г. орендної плати за договорами оренди землі від 24.09.2014 № 708, № 709 за період 2015 - 2018 роки становить 329 758,78 грн, зокрема, за договором оренди землі від 24.09.2014 № 708 щодо земельної ділянки площею 44,5317 га нараховано орендну плату в сумі 166 725,08 грн, у тому числі за 2015 рік - 36 244,58 грн, за 2016 рік - 43 493,50 грн, за 2017 рік - 43 493,50 грн, за 2018 рік - 43 493,50 грн; за договором оренди землі від 24.09.2014 № 709 щодо земельної ділянки площею 37,1562 га нараховано орендну плату в сумі 163 033,70 грн, у тому числі за 2015 рік - 35 442,11 грн, за 2016 рік - 42 530,53 грн; за 2017 рік - 42 530,53 грн; за 2018 рік - 42 530,53 грн. Сума сплаченої орендної плати за договорами оренди землі від 24.09.2014 № 708, № 709 становить 180 000,00 грн, а саме: 28.11.2018 - 50 000,00 грн; 03.12.2018 - 100 000,00 грн; 15.03.2019 - 30 000,00 грн.

За інформацією Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області у листі від 18.06.2019 № 18237/9/02-32-52-06 стосовно Халояна О. Г. за договорами оренди земельних ділянок від 24.09.2014 № 708, № 709 податковим органом 09.02.2018, 31.07.2018 надсилались податкові повідомлення-рішення, які були вручені Халояну О. Г. особисто.

За інформацією Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області у листі від 11.06.2019 № 17846/9/02-32-52-05 із моменту укладання договорів оренди землі від 24.09.2014 № 708, № 709 та проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок сплата орендної плати проводилась ФГ "ХОГ-АГРО"; відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) податкові зобов`язання з плати за землю обчислюються з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України) та за даними Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України) або на підставі договору оренди земельної ділянки (стаття 288 Податкового кодексу України), тобто платником орендної плати за земельні ділянки є орендар відповідної земельної ділянки. Згідно з даними, що містяться в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельні ділянки площами 44,5317 га та 37,1562 га, відповідно, що розташовані на території Носиківської сільради, перебувають в оренді у Халояна О. Г. на підставі договорів оренди № 708 від 24.09.2014 та № 709 від 24.09.2014. У березні 2018 року ФГ "ХОГ-АГРО" подало уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік на зменшення нарахувань із орендної плати в сумі 86 024,03 грн та уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік на зменшення нарахувань із орендної плати в сумі 86 024,03 грн по Носиківській сільраді. У 2018 році за ініціативи та на підставі отриманої заяви (від 20.08.2018 вх. № 8678/10/02-05) ФГ "ХОГ-АГРО" Жмеринське управління ГУ ДФС у Вінницькій області підготувало та передало до фінансових органів та органів державної казначейської служби висновок від 24.10.2018 № 1012-07 і реєстр, відповідно до яких упродовж жовтня-листопада 2018 року на розрахунковий рахунок ФГ "ХОГ-АГРО" повернуто кошти в сумі 136 210,96 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати за землю згідно з договорами оренди від 24.09.2014 № 708, № 709, яка, на думку прокурора, мала систематичний характер, прокурор в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру (замінено правонаступником на Шаргородську міську раду) звернувся до суду з позовом про розірвання зазначених договорів оренди землі, укладених між ГУ Держгеокадастру та керівником ФГ "ХОГ-АГРО" Халояном О.Г., та про зобов`язання ФГ "ХОГ-АГРО" повернути державі в особі позивача спірні земельні ділянки.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, а також оцінивши встановлені під час судового розгляду обставини, суд врахував таке.

Скасовуючи попередні судові акти та направляючи справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд вказав:

"Вирішуючи цей спір, суди мали достеменно встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов договорів оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати (у тому числі дослідити питання щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась), так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договорів у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Проте, обмежившись загальним застереженням щодо систематичної несплати відповідачем орендної плати за договорами оренди землі від 24.09.2014, попередні судові інстанції належним чином не дослідили питання наявності заборгованості з орендної плати за спірними договорами, не з`ясували та не встановили конкретного(их) періоду(ів), упродовж якого(их) мала місце несплата відповідачем орендної плати, що, у свою чергу, має істотне значення для кваліфікації невнесення орендної плати як систематичної, обставин щодо наявності разом з істотним порушенням умов договору (систематична несплата) реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої така сторона позбавлена можливості отримати очікуване під час укладення договорів, суди також не дослідили. Пославшись у судових рішеннях на листи фіскального органу від 06.06.2019, від 18.06.2019, від 11.06.2019, попередні судові інстанції належним чином не дослідили інформацію, викладену у таких листах, залишили поза увагою інші листи фіскального органу, наявні у матеріалах справи, та на які послався відповідач, доводячи відсутність правових підстав для дострокового розірвання спірних договорів оренди землі, а отже, не дослідили обставини проведення/непроведення відповідачем розрахунків за спірними договорами, не з`ясували чи перераховувалася/вносилася (якщо так, то коли, ким, в якому порядку та розмірах, за які періоди) або навпаки, орендна плата за такими договорами, про що, між іншим, зазначав відповідач, заперечуючи проти позову. Викладене свідчить про невжиття господарськими судами заходів для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, у зв`язку з чим висновки судів про задоволення позову є передчасними."

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

З урахуванням наведених положень ГПК України та вказівок, наведених в постанові касаційної інстанції, судом встановлено, що спірні правовідносини у даній справі виникли щодо виконання орендодавцем умов договорів оренди земельних ділянок. Так, прокурор, посилаючись на неналежне виконання орендарем умов спірних договорів оренди землі щодо сплати орендної плати, що, на його думку, мало систематичний характер, звернувся до суду з вимогою до відповідача про дострокове розірвання договорів оренди землі та зобов`язання відповідача повернути державі орендовані земельні ділянки.

Натомість відповідач, заперечуючи систематичність та істотність допущеного порушення, а також відсутність заборгованості на момент звернення з позовом до суду, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, спір виник щодо правовідносин у сфери оренди землі, тобто в частині належного виконання договорів оренди земельних ділянок.

У свою чергу правове регулювання даних правовідносин передбачено Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", тощо.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт д) зазначеної статті).

Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 904/23/18, постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12 та від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16).

Разом із тим згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У розумінні наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Таким чином, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Системний аналіз положень наведеного законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору.

Що стосується систематичності порушення умов договорів, яке, на думку прокурора, полягало у не внесенні орендної плати більше за два рази, то суд враховує таке.

У матеріалах справи наявні листи Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області, які фактично стали підставами для обґрунтування заявлених позовних вимог.

Зокрема, це лист від 06.06.2019 (а.с.55-57, т.1), зі змісту якого вбачається, що сума нарахованої фізичній особі - Халояну Оганесу Гагіковичу за період 2015-2018 роки орендної плати по договорах оренди землі №708 та №709 від 24.09.2014 становить разом 329758,78 грн :

- по договору №708 в сумі 166725,08 грн (за 2015 рік - 36244,58 грн, за 2016 рік - 43493,5 грн, за 2017 рік - 43493,5 грн, за 2018 рік - 43493,50 грн);

- по договору №709 в сумі 163033,70 грн (за 2015 рік - 35442,11 грн, за 2016 рік - 42530,53 грн, за 2017 рік - 42530,53 грн, за 2018 рік - 42530,53 грн).

Також у листі повідомлялося, що сума сплаченої орендної плати фізичною особою по договорах оренди землі №708 та №709 становить 180000 грн : 28.11.2018 - 50000 грн, 03.12.2018 - 100000 грн, 15.03.2019 - 30000 грн. При цьому податковий борг станом на 01.06.2019 по Халояну О.Г. по Носиківській сільській раді становить 199443,72 грн.

Натомість зі змісту другої та третьої сторінки вказаного листа вбачається, що протягом 2014-2015 років по Носиківській сільській раді сплата орендної плати за земельні ділянки проводилася ФГ "ХОГ-АГРО". Податковий борг по ФГ "ХОГ-АГРО" по Носиківській сільській раді станом на 01.06.2019 відсутній.

Відповідно до змісту листа Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області від 11.06.2019 (а.с.60-61, т.1) ФГ "ХОГ-АГРО" за період 2014-2018 років нараховано та сплачено орендної плати за земельні ділянки по Носиківській сільській раді в таких розмірах:

- 2014 рік - нараховано:7174,4 грн, сплачено: 7174,4 грн;

- 2015 рік - нараховано: 72887,08 грн, сплачено: 50492,4 грн;

- 2016 рік - нараховано: 84829,38 грн, сплачено: 110400 грн;

- 2017 рік - нараховано: 86024,03 грн, сплачено: 71900 грн;

- 2018 рік - нараховано: 7168,66 грн, сплачено: 22000 грн. При цьому у цьому листі вказується, що так як відповідач не є орендарем земельних ділянок відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно, то ним у березні 2019 року подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю на зменшення нарахувань з орендної плати за 2016-2017 роки. Відтак органами державної казначейської служби впродовж листопада 2018 року відповідачу на його розрахунковий рахунок було повернуто кошти в сумі 136210,96 грн.

Листом Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.06.2019 керівника Жмеринської місцевої прокуратури повідомлено, що станом на 14.06.2019 за Халояном О.Г. рахується заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку в сумі 199443,72 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, які ним не оскаржувалися (а.с.63-64, т.2).

Надаючи в сукупності оцінку змісту наведених листів, судом встановлено, що за 2014-2018 роки орендна плата по договорам оренди №708 та №709 сплачувалася ФГ "ХОГ-АГРО". При цьому звертає на себе увагу та обставина, що у листі від 11.06.2019 нараховано орендної плати ФГ "ХОГ-АГРО" за 2015-2018 роки загалом 250909,15 грн , а сплачено 254792,4 грн, тобто переплата складає 3883,25 грн . Водночас за інформацією, що міститься у листах по відповідачу станом на червень 2019 року податковий борг по Носиківській сільській раді не значиться.

Окрім того, як зазначалося у листі податкового органу від 06.06.2019 року Халояном О.Г. у листопаді та грудні 2018 року було сплачено орендної плати в сумі 150000 грн. Тобто, не виключається факт подвійної оплати орендної плати по договорам оренди №708 та №709 в розрізі 2018 року як відповідачем, так і Халояном О.Г.

Необхідність сплати орендної плати від імені фермерського господарства, на думку представників відповідача, була зумовлена його діяльністю як суб`єкта господарювання в силу вимог Закону України "Про фермерське господарство" та Податкового кодексу України, адже з моменту державної реєстрації фермерського господарства саме воно набуває обов`язків землекористувача земельної ділянки, а не громадянин, якому вона надавалася з метою створення ФГ.

Такі доводи відповідача, на думку суду, є слушними, оскільки відповідають положенням чинного законодавства.

Більше того згодом дана позиція була підтверджена правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19.

Як зазначили представники відповідача, через фактичні колізії тлумачень та розумінь чинного законодавства податковими органами, Халояном О.Г у вересні 2019 року було сплачено нараховану відповідно до податкових-повідомлень рішень заборгованість по орендній платі у розмірі 199443,73 грн (а.с.144 на звороті, т.3), що слугувало наслідком закриття провадження у цивільній справі №152/1019/19 (а.с.145, т.3).

З метою виконання вказівок суду касаційної інстанції щодо з`ясування конкретного (их) періоду (ів), упродовж якого (их) мала місце несплата відповідачем орендної плати, судом додатково витребовувалася відповідна інформація з ГУ ДПС у Вінницькій області.

Надіслана двічі податковим органом інформація цілком кореспондується із наведеною вище інформацією у проаналізованих листах, є більш детальнішою щодо обсягів нарахування, сплати заборгованості у розрізі періодів (а.с.78-81, 99-105, т.4).

Разом із тим, як зазначив сам податковий орган, надати інформацію про проведену сплату та заборгованість по відповідачу, яка існувала протягом 2014-2019 років конкретно по кожному договору оренди не можливо, у в`язку із тим, що дана інформація не відображається в базах ДПС конкретизовано по договорах, а здійснюється в загальному по сільських територіальних громадах.

На підставі наведених вище обставин встановлено, що у деякій частині сама по собі інформація податкового органу є суперечливою, зокрема, у листі від 06.06.2019 року йде мова про наявність у Халояна О.Г за період 2015-2018 років заборгованості по орендній платі у розмірі 199433,72 грн (договори №708, №709), натомість у листі від 14.06.2019 року у ФГ "ХОГ-АГРО" за період 2014-2018 років по орендній платі за земельні ділянки по Носиківській сільській раді навіть існує переплата у розмірі 3883,25 грн .

Окрім того, аналіз інформації ГУ ДПС у Вінницькій області від 25.05.2021 та від 09.07.2021 (а.с.78-81, 99-105, т.4) щодо орендної плати станом на кінець 2018 року також свідчить, що не було не лише заборгованості, але й існувала переплата. Окрім того, Халояном О.Г. в повній мірі навіть були погашені штрафні санкції згідно податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з огляду на наявні у справі та досліджені судом докази достеменно встановити періоди сплати орендної плати з конкретизацією по кожному договору окремо не видається за можливе, оскільки з наданої у тому числі інформації в табличному вигляді податковим органом проплати здійснювалися періодично та в сукупності без відповідних розмежувань. Відтак чітко прослідкувати факти систематичності порушення зобов`язань відповідачем не є за можливе. Прокурором та позивачем відповідною сукупністю доказів з належною вірогідністю в силу вимог ст. 79 ГПК України цього доведено не було.

Що стосується істотності порушень умов договорів, слід зазначити наступне.

Зокрема, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту застосовується у відповідь на порушення боржником договору застосовується з ініціативи кредитора спрямований на захист прав кредитора та позбавляє боржника певних суб`єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб`єктивних прав, наданих йому договором.

В силу приписів статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

Контрагент може порушити як основне зобов`язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов`язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов`язку, у кредитора теоретично виникає право на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.

Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.

Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.

При оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення.

Оскільки договори земельних ділянок №708 та №709 від 24.09.2014 укладалися з терміном оренди 20 років з дати їх укладення, то неістотність порушення відповідачем умов договору, тривалий проміжок часу, що передував зверненню позивача до суду з указаним позовом, зацікавленість боржника у збереженні договорів та інші критерії свідчать про те, що немає правових підстав для розірвання договору у судовому порядку. Більше того, жодних збитків позивачу на завдано, бюджет отримав кошти навіть з переплатою і відповідними штрафними санкціями. А фермерське господарство зацікавлено у використанні цих земельних ділянок, так як вони є основою його господарської діяльності.

На думку суду, в даному випадку розірвання договорів спричинить значну шкоду відповідачу у продовженні його господарської діяльності, позаяк повернення ділянок з користування відповідача знівелює саму мету створення фермерського господарства, ділянки для створення якого і були отримані. Відповідно не буде дотримано балансу прав та інтересів сторін, що не відповідатиме таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Разом із тим, позивач отримав те, на що він очікував, укладаючи договори і наразі продовжує отримувати, що свідчить про відсутність таких критеріїв для розірвання договору як істотність та значна міра позбавлення очікуваного.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, на підставі усього вищевикладеного, заявлені позовні вимоги в ході судового розгляду з огляду на сукупну оцінку наявних доказів свого підтвердження не знайшли, що є наслідком для відмови в позові в повному обсязі.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 7864 грн залишаються за прокурором.

Окрім того, відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК та наразі є чинною) у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Разом з тим, враховуючи, що позов в інтересах держави заявлено прокурором, то розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 129 ГПК України повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17 та від 12.01.2021 у справі №908/730/19.

Таким чином, враховуючи відмову в позові, понесені відповідачем в ході розгляду справи витрати на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, а також керуючись положеннями процесуального закону, чинного на час вчинення відповідної процесуальної дії, суд покладає такі судові витрати на позивача - Шаргородську міську раду.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 7 864 грн залишити за прокурором.

3. Стягнути з Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Вінницька область, 23500; код ЄДРПОУ 04326253) на користь Фермерського господарства "ХОГ-АГРО" (вул. Коцюбинського, 30, с. Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, 23520; код ЄДРПОУ 39505162) 11 526 грн - витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та 15 368 грн - витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 12 серпня 2021 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - Жмеринській місцевій прокуратурі - вул. Національна, 6а, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100; zhmerynka@prokvin.gov.ua;

4,5 - Шаргородській міській раді - вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Вінницька область, 23500; shmr23500@ukr.net;

6,7 - ФГ "ХОГ-АГРО" - вул. Коцюбинського, 30, с. Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, 23520; vinlegalfirm@gmail.com;

8,9 - Носиківській сільській раді Шаргородського району Вінницької області - nosikivka300@ukr.net; nosikivka.sharrayrada@gov.ua;

10,11 - Вінницькій обласній прокуратурі - вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; sekretariat@vin.gp.gov.ua.