Постанова

від 06.08.2021 по справі 280/58/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2021 року м. Дніпросправа №280/58/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в адміністративній справі №280/58/20 (головуючий суддя першої інстанції Конишева О.В., повне судове рішення виготовлено 29.03.2021 року) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.01.2020 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт. Веселе, вул.Горького, будинок 2А, шляхом зобов`язання підприємства повністю зупинити експлуатацію будівель, споруд, приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що об`єкт відповідача експлуатується з порушенням вимог пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: 1) Не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі в приміщеннях КП ВБЛ інтенсивного лікування ; 2) Не проведене обробляння засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнестійкості дерев'яних елементів горищного покриття (крокви, лати) будівлі дитячої консультації; 3) Експлуатація електроустановок на об'єктах КП ВБЛ інтенсивного лікування здійснюється не у відповідності до вимог ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; 4) З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів на всіх об'єктах підприємства не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 5) Допущено використання тимчасових дільниць електромережі в будівлі хірургічного корпусу; 6) Допущене розміщення електророзеток на горючій основі (конструкції) в будівлі хірургічного корпусу КП ВБЛ інтенсивного лікування ; 7) Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 8) Об'єкти підприємства не обладнані системами протипожежного захисту до пункту 8.1. додатку А та пункту 10 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; 9) Пожежні гідранти та пожежна водойма на території підприємства знаходяться в несправному стані та не утримуються таким чином щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 10) Не проведено технічне обслуговування і перевірку працездатності пожежних кран-комплектів будівлі хірургічного корпусу шляхом пуску води з періодичністю не рідше 1 разу на рік з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти знаходяться в несправному стані; 11) Об'єкти та приміщення підприємства не забезпечені первинними засобами пожежогасіння які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; 12) На об'єктах підприємства не забезпечено відстань між місцями розташування вогнегасників не більше 20 метрів; 13) Хірургічний корпус КТІ ВБЛ інтенсивного лікування не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування хворих, не здатних самостійно пересуватися під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу. Позивач просив застосувати до відповідача заходи реагування, та з посиланням на ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень Комунального підприємства Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради, розташованого за адресою: Запорізька обл., Веселівський район, смт.Веселе, вул.Горького, будинок 2А, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки від 17.12.2019 року №138.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом не враховано направлений на адресу суду лист комунального підприємства, згідно якого на 15.03.2021 року відповідачем з 14 порушень, зазначених в акті, усунуто 12. А згідно акту перевірки №15 від 29.03.2021 року, виявлені позивачем порушення, не залишились не усуненими. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме - власника спірної будівлі та засновника КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування - Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області. Крім того, апелянт вважає, що заявлені в позові заходи реагування не є співрозмірними щодо обмеження права громадян на медичну допомогу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку письмового провадження, тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Відповідач - Комунальне підприємство Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради є юридичною особою (код ЄДРПОУ 41955911), розташоване за адресою: 72202, Запорізька область, смт.Веселе, вул.Горького, 2А.

В період з 16 липня 2019 року по 17 липня 2019 року Веселівським РС Головного управління ДСНС України у Запорізькій області проведено позапланову перевірку КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради, за результатами якої 17.12.2019 року складено акт №138 (а.с.24-33, фототаблиці а.с.34-43 т.1).

Висновками акту перевірки встановлено, що об'єкт відповідача - будівлі, споруди, приміщення КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради, розташовані за адресою: 72202, Запорізька обл., Веселівський район, смт.Веселе, вул.Горького, буд. 2А, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

1.Не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі в приміщеннях КП ВБЛ інтенсивного лікування .

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України 05.03.2015 року за №252/26697,(далі по тексту - Правила пожежної безпеки в Україні ) на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відсутність плану (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на об'єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об'єкті і під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров'я і життя людей в разі виникнення пожежі.

2 .Не проведене обробляння засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнестійкості дерев'яних елементів горищного покриття (крокви, лати) будівлі дитячої консультації.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев'яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров'я і життя людей.

3 .Експлуатація електроустановок на об'єктах КП ВБЛ інтенсивного лікування здійснюється не у відповідності до вимог ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533.

Відповідно до вимог підпункту 3.1 пункту 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017, для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути така технічна документація:

-затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами;

-однолінійні схеми первинних і вторинних електричних з`єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи електрообладнання;

-акти випробувань та вимірювань електроустановок;

-акти прийняття електроустановок в експлуатацію, виконавчі схеми первинних і вторинних електричних з`єднань.

Відсутність технічної документації для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок сприяє порушенням правил влаштування та експлуатації електромереж та електрообладнання, не проведенню своєчасних їх обслуговувань, що може призвести до аварійної роботи електромережі та електрообладнання та виникненню короткого замикання з подальшою пожежею і створенням загрози для здоров'я і життя людей.

4 .З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів на всіх об'єктах підприємства не здійснюється за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні з'єднання жил проводів повинно бути здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

При з'єднанні проводів скрутками можливе виникнення короткого замикання, перегрівання та перенавантаження електромережі та електричного обладнання, що несе загрозу для здоров'я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

5 .Допущено використання тимчасових дільниць електромережі в будівлі хірургічного корпусу.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Влаштування тимчасових дільниць електромережі може призвести до короткого замикання, перенавантаження електромережі, перегрів та утворення іскор в місцях приєднання тимчасової електромережі до основної з подальшим виникненням пожежі, що напряму несе загрозу для здоров'я і життя людей.

6.Допущене розміщення електророзеток на горючій основі (конструкції) в будівлі хірургічного корпусу КП ВБЛ інтенсивного лікування .

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Встановлення приладів електроживлення (розеток, вимикачів та інших подібних апаратів) на горючі основи сприяє виникненню пожежі та розповсюдження вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів та несе загрозу для здоров'я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

7 .Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Відповідно до вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись І раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Не проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання сприяє несвоєчасному виявленню недоліків під час експлуатації електромережі, в тому числі яка прихована в будівельних конструкціях та не дає можливості своєчасно попередити аварійну роботу (коротке замикання) електромережі. Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров'я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

8.Об'єкти підприємства не обладнані системами протипожежного захисту до пункту 8.1. додатку А та пункту 10 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:20І4 Системи протипожежного захисту .

Наявність на об'єкті системи протипожежного захисту (автоматичної установки пожежної сигналізації) сприяє швидкому виявленню осередку пожежі в початковій стадії її розвитку та забезпечує сповіщення людей про небезпеку та необхідність проведення як дій по евакуації людей з приміщень об'єкта, так і для гасіння пожежі на невеликій площі.

9.Пожежні гідранти та пожежна водойма на території підприємства знаходяться в несправному стані та не утримуються таким чином щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Несправність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об'єктах з масовим перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, що в свою чергу напряму загрожує життю та здоров'ю людей, сприяє поширенню пожежі на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню або евакуації людей тощо.

10 .Не проведено технічне обслуговування і перевірку працездатності пожежних кран-комплектів будівлі хірургічного корпусу шляхом пуску води з періодичністю не рідше 1 разу на рік з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти знаходяться в несправному стані.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділ V Правил пожежної безпеки в Україні пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Пожежні кран-комплекти на об'єктах призначені для гасіння пожежі персоналом об'єкту або іншими особами як правило самостійно до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів, а також дає можливість застосовувати пожежні кран-комплекти рятувальниками при гасінні пожежі. Несправність або не проведення технічних обслуговувань пожежних кран-комплектів сприяє поширенню вогню на значну площу, не дає змоги своєчасно припинити горіння, що може привести до загрози для здоров'я і життя людей.

11.Об'єкти та приміщення підприємства не забезпечені первинними засобами пожежогасіння які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року №25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року №225/31677.

Вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною. Первинні засоби пожежогасіння застосовують для ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об'єкта до прибуття пожежно-рятувального підрозділу. За відсутності достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) є ризик розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я та життя людини.

12 .На об'єктах підприємства не забезпечено відстань між місцями розташування вогнегасників не більше 20 метрів.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:

-15 м- для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

-20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.

Вказана відстань між вогнегасниками для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд становить 20 метрів. Це дає змогу визначити необхідну кількість вогнегасників, яка повинна бути на об'єкті. Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) сприяє розповсюдженню вогню та продуктів горіння на значну площу, оскільки первинних засобів для ліквідації загоряння не вистачить, що несе загрозу для здоров`я та життя людини.

13 .Хірургічний корпус КТІ ВБЛ інтенсивного лікування не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування хворих, не здатних самостійно пересуватися під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Відповідно до вимог пункту 3.2 глави 3 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні лікарні та інші заклади охорони здоров'я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих та засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Вказані порушення, на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки на момент звернення до суду, відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Таким чином, позивач є повноважним органом на подання вказаного позову.

Згідно із статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Крім того, суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року№1417 (далі по тексту- Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із п.4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідачем наявність встановлених актом перевірки №138 від 17.12.2019 року порушень норм пожежної безпеки як під час перевірки, так і час подання позивачем адміністративного позову не спростовується та не заперечується.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме - власника спірної будівлі та засновника КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування - Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, колегія суддів вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки згідно п.4.1 Статуту відповідач є юридичною особою, зареєстрований в ЄДРПОУ (код 41955911), наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю. Відповідно до п.4.7, 4.8, Статуту підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банків, має право укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах (а.с.64 т.1).

Впродовж розгляду справи судом першої інстанції відповідачем клопотань про залучення до участі у справі третьої особи не заявлялось.

Апеляційна скарга відповідача також не містить такого клопотання.

Оскаржуваним рішенням будь-яких питань про права та обов`язки Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області не вирішувалось, рішення у справі про такі права та обов`язки не приймалось.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач не довів, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення комунального підприємства.

Разом з тим, відповідачем не заперечується факт існування виявлених порушень законодавства як на момент здійснення перевірки, так і на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, у зв`язку з чим не спростовується і необхідність їх усунення.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що заявлені заходи реагування не є співрозмірними з обмеженням права громадян на медичну допомогу.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.

Звичайно, надання медичної допомоги є важливим для кожного громадянина.

Проте, надання медичної допомоги громадянам у закладі, який може стати об`єктом пожежі за наявності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, нивелює усі благородні цілі такої медичної допомоги.

Вказані в акті порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Крім того, апелянт посилаючись в скарзі на рішення Європейського Суду (не зазначає у яких справах, та напевно має на увазі справи Ст`єрна проти Фінляндії , Юханесон прот Фінляндії ), звертає увагу на необхідність справедливого балансу, який потрібно встановити між суспільним інтересом та обмежувальним правом.

Апеляційний суд такі посилання відповідача вважає зухвалими, оскільки в питаннях щодо безпечності життя та здоров`я людей, не може бути як у позивача так і у відповідача більшого інтересу ніж інтереси, здоров`є та життя людей.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Апеляційний суд також враховує і ту обставину, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей.

Посилання апеллянта на ту обставину, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано лист від 15.03.2021 року, відповідно до якого адміністрація КП Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування просить ГУ Держслужби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області виділити спеціаліста для проведення перевірки щодо усунення порушень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як зазначалось вище, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати на час прийняття судом першої інстанції рішення по суті справи та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Враховуючи наведені норми права та те, що компетентним суб'єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоров'ю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є позивач, то суд вважає обґрунтованою позицію позивача наведеною у позові, що безперечним доказом усунення відповідачем порушень буде відповідний акт позапланової перевірки, складений позивачем, про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.

Апелянтом до апеляційної скарги надано копію акту позапланової перевірки №15 від 29.03.2021 року, складеного позивачем про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.

Проте, вказана копія акта не може вважатись належним доказом у справі, оскільки його копія завірена відповідачем, на відміну від того, що копія певного документа може бути завірена лише тією особою, яка створила такий документ (тобто, в даному випадку, копія акту позапланової перевірки повинна бути завірена ГУ Держслужби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області).

До того ж, вказаний доказ на час прийняття рішення судом першої інстанції, відповідачем до матеріалів справи не надавався, а тому судом першої інстанції оцінка такому доказу не надавалась.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Веселівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування Веселівської селищної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в адміністративній справі №280/58/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в адміністративній справі №280/58/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак