Рішення

від 05.08.2021 по справі 195/123/21

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/123/21

2/195/115/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

05.08.2021 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Томаківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріаольного округу Рудкевич Євген Володимирович про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину.

Позивач просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, а саме спадкового договору від 18 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ою та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 6083.

Одночасно припинити обтяження, зареєстроване відповідно до законодавства, на відчуження земельної ділянки площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, накладене 18 грудня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстроване в реєстрі за № 6084.

Заявлені вимоги обгрунтовує наступним,тим що вона є власником земельної ділянки площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

18 грудня 2013 року вона уклала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спадковий договір, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Є.В. за реєстровим № 6083. Предметом договору є зазначена земельна ділянка площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Відповідно приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є. В. здійснено державну реєстрацію обтяжень даної земельної ділянки на підставі укладення між сторонами спадкового договору за реєстровим № 6084.

При підписанні зазначеного договору вона не отримувала ні копії, ні примірника оригіналу такого договору, а оригінал державного акта про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 забрав у неї після підписання спадкового договору.

Позивач вважає, що під час укладення спадкового договору відповідач ввів її в оману, оскільки договір спадкування зобов`язує набувача виконувати розпорядження відчужувача, однак ніяких розпоряджень вона не робила, а відповідач їх не виконував. Крім того, договір містить додаткові зобов`язання - передати їй пшеницю, чого здійснено також не було.

Позивач вважає, що спадковий договір є удаваним правочином, оскільки він укладений сторонами з метою приховування забороненого на той момент законодавством договору купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення.

Договір спадкування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладений між сторонами, фактично був спрямований на відчуження земельної ділянки, а це порушує публічний порядок держави, оскільки посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема об`єкт права власності українського народу - землю, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, тому такий суперечить закону, тобто є нікчемним.

У звязку з чим позивач була змушена звернутися до суду з вищевказаними позовними вимогами.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справив судове засідання не зявилася, проте від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі,заявлені вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, та зазначив що відповідач не заперечує проти заявлених вимог за умови застосування наслідків недійсності правочину,а саме поверенння відповідачу 700 кг пшениці.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижче наведених підстав.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Крім цього судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

18 грудня 2013 року вона уклала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , спадковий договір, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудкевич Є.В. за реєстровим № 6083. Предметом договору є зазначена земельна ділянка площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

У відповідності до статті 1302 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК України.

Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень пункту 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому відносини сторін не поширюються відповідні правила для спадкування.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 березня 2018 року у справі № 648/3671/16-ц (провадження № 61-451св18), від 19 березня 2020 року у справі № 692/86/19 (провадження № 61-311св20).

Оспорюваний спадковий договір, як правочин пов`язаний з відчуженням земель сільськогосподарського призначення, укладено сторонами всупереч положенням положень пункту 15 Перехідних положень ЗК України в редакції, на час виникнення спірних правовідносин, тому він є таким, що порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини, якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Визнання нікчемного правочину недійсним законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону (стаття 215 ЦК України).

Зазначені висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду: від 20 травня 2020 року, справа № 629/3502/16-ц/ провадження № 61-39405св18; від 19 лютого 2020 року, справа № 171/1447/18/ провадження № 61-16213св19.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на наведене, спадковий договір, який укладений сторонами під час дії заборони на відчуження земельних часток (паїв) щодо передачі прав на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, порушує публічний порядок держави та є недійсним в силу закону (нікчемним).

Відповідно до положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме п. 1 ч. 2 статті 27: Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, та позицію відповідача. який не заперечує проти заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,12,13,76,81,141,,258,263-265,273 ЦПК України, 16, 215,224, 228, 267 ЦК України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серія НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН. НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріаольного округу Рудкевич Євген Володимирович про зняття заборони на відчуження земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме спадкового договору від 18 грудня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 ою та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 6083.

Одночасно припинити обтяження, зареєстроване відповідно до законодавства, на відчуження земельної ділянки площею 6,0930 га, кадастровий номер 1225488800:01:001:0067, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, накладене 18 грудня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевичем Євгеном Володимировичем, зареєстроване в реєстрі за № 6084.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 (девятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: М. В. Омеко