Ухвала

від 09.08.2021 по справі 397/454/21

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/454/21

н/п : 1-кп/397/96/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши під час підготовчого судового засідання клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 за № 12020120310000108 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується за частиною третьої статті 191, частиною четвертою статті 358, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника центру пробації ОСОБА_7 ,

УСТАНОВИВ:

03.06.2021 до Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшло кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 07.05.2020 за № 12020120310000108, стосовно ОСОБА_3 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою Олександрівського районного суду від 07.06.2021 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У ході підготовчого судового засідання під час з`ясування наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених ч. 3ст. 314 КПК України, захисник адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення обвинувального акта.

У своємуклопотанні захисниквказує,що вобвинувальному актівідсутні жодніданні,які б вказувалина наявністьв діях ОСОБА_3 складу кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. КК України. Оскільки правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи, протиріччя в формулюванні обвинувачення свідчать про його неконкретність, внаслідок чого порушується право обвинуваченого ОСОБА_3 знати в чому його обвинувачують. Фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення не містять відомостей щодо мети, мотиву, форми вини, часу вчинення саме по інкримінованих ОСОБА_3 правопорушень, окрім цього в обвинувальному акті відсутні відомості про потерпілу юридичну особу, та сума матеріальної шкоди, яка завдана підприємству, яка зазначена в обвинувальному акті різниться з цивільним позовом. Також, формулювання обвинувачення не містить відомостей стосовно суб`єктивної сторони складу злочину, часу, способу вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки,обвинувальний актє необґрунтованим,складеним зпорушенням чинногозаконодавства,та таким,що унеможливитьоб`єктивний,повний,всебічний розглядсправи,а прирозгляді справисуд будепозбавлений можливостізабезпечити вповній міріпринципи верховенстваправа,справедливого судовогорозгляду,належного захистуобвинуваченим,просить повернутиобвинувальний актпрокурору.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, вказавши на його необґрунтованість, зазначивши, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення прокурору.

Представник потерпілого підтримав думку прокурора.

Представник центру пробації відніс вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Згідност. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 цього Кодексу.

Відповідност. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українимова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогамКПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогамКПК.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, щоКПКне дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов`язок доказування відповідно дост. 92 КПК Українилежить самена прокуророві.В обвинувальномуакті викладенофактичні обставиникримінального правопорушення,які сторонаобвинувачення вважаєвстановленими,зазначено правовукваліфікацію дійобвинуваченого за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 368 КК України, тобто стороною обвинувачення визначено норми кримінального закону, які підлягають застосуванню для означення кримінальної відповідальності обвинуваченого. Чи містять діяння, які інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 , склад кримінальних правопорушень суд може вирішити тільки за наслідками судового розгляду при ухваленні вироку.

При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Розглядаючи питання «неконкретності пред`явленого обвинувачення, внаслідок чого порушуються право обвинувачених знати в чому їх обвинувачують», та відсутність посилань на докази, то суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, відповідно якої стаття 6 §3 а)Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про «причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про «характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію фактів (Mattoccia проти Італії, п.59; Penev проти Болгарії, п.п.33 і 42),а також те, що така інформація не обов`язково має наводити докази, на яких ґрунтується обвинувачення(Х. проти Бельгії, рішення Комісії; Collozza і Rubinat проти Італії, звіт Комісії),тому в даному конкретному випадку суд вважає, що зміст обвинувального акта в достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер.

Підтримання публічного обвинувачення в суді покладено на прокуратуру, що визначено п. 1 ч. 1ст. 131-1 Конституції України.

За змістом п. 3 ч. 1ст. 3 КПК Українидержавне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Частина першастатті другої КК Українивизначає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, а частина перша статті 11 встановлює, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 91 КПК Українивизначено перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, серед яких подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

За змістомст. 92 КПКобов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, що передбачено ч. 2ст. 17 КПК України.

Частиною першоюстатті 22 КПК Українивизначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною шостою цієї статті встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, суд констатує, що прокурор, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, і втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, визнаючи зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, приймаючи процесуальне рішення про висунення особам обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, надаючи при цьому доступ стороні захисту до усіх матеріалів досудового розслідування, повною мірою усвідомлює свій обов`язок доказування визначенихстаттею 91 КПК Україниобставин та обов`язок доводити винуватість осіб під час судового розгляду.

На думку суду, повертаючи обвинувальний акт за тих підстав, на які вказує у цій справі сторона захисту, та вказуючи прокурору на відсутність викладу в цьому акті об`єктивної чи суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, на невірну кваліфікацію дій чи не зазначення інших обставин, що стосуються суб`єкта злочину, суд порушить принцип змагальності сторін та таке рішення для сторонніх незаінтересованих осіб може свідчити про втрату судом об`єктивності та неупередженості через спроби поліпшити таким чином позиції сторони обвинувачення, яка є хиткою на думку захисту.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, яка викладена в п. 33 постанови від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к, а саме, що юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першоїстатті 368 КПК). Відповідне судове рішення, яке передбачено частиною другоюстатті 371зазначеногоКодексу (вирок), ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Також, суд хоче звернути увагу сторін кримінального провадження на те, що про повернення обвинувального акта у випадку невідповідності його вимогамКПКможе заявити не тільки сторона захисту, а й сторона обвинувачення, оскільки тільки на стадії підготовчого провадження можливо обвинувальний акт привести у відповідність до вимогКПК, якщо таку невідповідність було допущено стороною обвинувачення. В подальшому, гласний, відкритий, змагального характеру судовий розгляд буде проводитись лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, затвердженого прокурором., і як стверджує на теперішній час сторона обвинувачення, відповідає вимогамКПК України. Для зміни обвинувачення в судіКримінальним процесуальним кодексом Українипередбачені підстави та процедура з обґрунтуванням прийняття такого рішення прокурором, а тому виправити якусь невідповідність (очевидну чи неочевидну для сторін провадження) обвинувального акта вимогамКПКв подальшому буде неможливо.

Окрім цього, захисник у своєму клопотанні зазначає, що обвинувальний акт не містить відомостей про потерпілу особі, що на думку суду є хибним, оскільки в обвинувальному акті містяться анкетні дані потерпілої сторони, яка є юридичною особою, так само як містить обвинувальний акт і відомості щодо представника потерпілої особи.

З зазначення захисником як підстави для повернення обвинувального акту - невідповідності розміру цивільного позову від розміру завданої шкоди, яка зазначена у обвинувальному акті, то суд зазначає, що дане питання не стосується розгляду питань, які вирішуються на стадії підготовчого судового засідання.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що у обвинувальному акті містяться анкетні дані потерпілої сторони, яка є юридичною особою, так само як містить обвинувальний акт і відомості щодо представника потерпілої особи.

За наведених обставин, суд не убачає підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити.

Керуючись ст.291,314,372,376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Копію засвідчено «___»