Постанова

від 12.08.2021 по справі 431/2877/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/2877/20

Провадження № 33/810/155/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Сєвєродонецьк 12 серпня 2021 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 23 грудня 2020 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 гривень з конфіскацією предметів правопорушення - двох рибальських сіток з прозорої мононитки (волосінь) для лову риби

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 09 липня 2020 року, о 22 годині 30 хвилин, в зону митного контролю митного посту Мілове Східної митниці Держмитслужби з боку Росії до України, смугою Зелений коридор заїхав автомобіль Меrcedes Vito державний номер НОМЕР_1 , яким керував громадянин України ОСОБА_1 . В ході проведення митного контролю транспортний засіб було виведено на митний огляд, під час проведення якого, було встановлено, що ОСОБА_1 , обравши формою проходження митного контролю зелений коридор в порушення вимог п. 2 ст. 53 Закону України Про тваринний світ , переміщував без ознак приховування в багажному відділенні автомобіля, а саме в картонній коробці, в поліетиленових пакетах дві рибальські сітки з прозорої мононитки (волосінь) для лову риби.

Виявлена у ОСОБА_1 сітка відповідно до п.2 ст. 53 Закону України Про тваринний світ є знаряддям лову, ввезення якого на митну територію України заборонено.

В апеляційній скарзі, яка подана 20 липня 2021 року, ОСОБА_1 , просить, скасувати постанову судді, провадження у справі закрити.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилався на те, що оскільки він не знав про дату розгляду справи у відношенні нього та не отримав своєчасно копію оскаржуваної постанови, він не міг її оскаржити у передбачений законом строк. Копію постанови була ним отримана лише 06 липня 2021 року.

Вважає, що дана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню. Свою вину в повному обсязі заперечує. Посилається на вимоги ст. 38 КУпАП, якою визначений строк протягом якого на особу може бути накладено адміністративне стягнення - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Проте, незважаючи на те, що згідно з протоколом його звинувачували в правопорушенні, що мало місце 09 липня 2020 року, це не завадило судді першої інстанції через п`ять місяців - накласти на нього адміністративне стягнення.

В заперечення на апеляційну скаргу представник Луганської митниці Волошко О. просить залишити її без задоволення, а постанову судді - без змін

Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Проте клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

У судове засідання ОСОБА_1 , стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, не з`явився. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представника Луганської митниці Гнилобокова Р.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею дотримано було.

У відповідності до диспозиції ст. 471 МК України встановлена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, -

Стаття 471 МК України є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

У протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на такий акт законодавства - п. 2 ст. 53 Закону України Про тваринний світ , якою забороняється ввезення в Україну, серед іншого монониткових (волосінних) сіток та інших засобів добування об`єктів тваринного світу, заборонених законом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, суддя суду першої інстанції послався на такі докази: протокол про порушення митних правил №29/70200/20 від 10.07.2020 (а.с.4-7); опис вилучених предметів (а.с.8); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.16-18); протокол опитування в справі про порушення митних правил ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності (а.с.13-15).

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В апеляційній скарзі хоча й зазначається, що ОСОБА_1 свою вину в повному обсязі заперечує, проте будь-яких доводів, які б апеляційний суд мав перевірити, з цього приводу не вказано.

Доводи апеляційної скарги зводяться про порушення суддею строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ст. 38 КУпАП, - не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Утім ці аргументи апеляційної скарги в даній справі не ґрунтуються на вимогах закону.

Частина 2 статті 2 КУпАП визначає, що питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

У свою чергу згідно з ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

У відповідності до матеріалів справи порушення митних правил було виявлено 09 липня 2020 року, протокол про порушення митних правил було складено на наступний день - 10 липня 2020 року. Справа до суду надійшла 29 липня 2020 року, а розглянута 23 грудня 2020 року.

За таких обставин суддею не було порушено строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ч. 1 ст. 467 МК України.

Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності.

З цього приводу суддя суду першої інстанції, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , вказав, що той неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду та належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце апеляційного перегляду, було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, проте таким правом сторона знов не скористалась.

При цьому при апеляційному перегляді не встановлено підстав для закриття справи.

Отже розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Старобільського районного суду Луганської області від 23 грудня 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 23 грудня 2020 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 471 МК України - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук