Постанова

від 04.08.2021 по справі 908/2282/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

cправа № 908/2282/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лето

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (головуючий суддя Білецька Л. М., судді Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 (суддя Науменко А. О.) у справі

за позовом заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі: 1) Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, 2) Комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лето

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути нежитлове приміщення,

за участю представників:

прокурора - Голуба Є. В.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2020 року заступник керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, Комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області (далі - КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту ) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лето (далі - ТОВ Лето ) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38 457,80 грн, що виникла за період з 01.01.2020 по 31.07.2020, розірвання договору оренди 7/12 частин нежилого приміщення, укладеного між позивачем-1 та відповідачем та зобов`язання відповідача повернути 7/12 частини нежилого приміщення, розташованого за адресою: смт. Більмак, пров. Поштовий, 19, Більмацького району Запорізької області, загальною площею 245,9 кв. м.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди в частині своєчасного внесення орендних платежів за користування приміщенням протягом семи місяців у період з 01.01.2020 по 31.07.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 19.01.2016 Куйбишевською районною радою Запорізької області (орендодавець) та ТОВ Лето (орендар) укладено договір оренди 7/12 частин нежилого приміщення (далі - договір оренди), згідно з пунктами 1.1., 1.5. якого орендодавець відповідно до рішення Куйбишевської районної ради Запорізької області від 24.12.2015 № 14 передає, а орендар приймає в строкове платне користування 7/12 частин нежилого приміщення, розташованого за адресою: смт. Куйбишеве, пров. Поштовий, 19, Куйбишевського району Запорізької області (далі - майно) загальною площею 245,9 кв. м, в т. ч.: літера А - нежиле приміщення, цегляне кімнати: № 1, коридор площею 18,5 кв. м; № 3, торговий зал площею 51,4 кв. м; № 4, зал площею 167,0 кв. м; № 5, коридор площею 1,7 кв. м; № 20 кабінет площею 7,3 кв. м згідно з поверховим планом нежилого приміщення літ. А, І поверх.

4. Майно передається в оренду орендодавцем орендарю для використання останнім за цільовим призначенням з метою розміщення торгівельного центру та здійснення торгівельної діяльності строком на 10 років відповідно до вимог чинного законодавства України.

5. Відповідно до пунктів 3.1.- 3.3. договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди майна.

6. Місячна орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди складає 4 795,92 грн без урахування індексу інфляції.

7. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

8. Орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 20 числа поточного місяця.

9. Згідно із пунктами 10.1., 10.6., 10.8., 10.9. договору оренди цей договір укладено на 10 років і діє з 19.01.2016 до 19.01.2026.

10. Чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

11. У разі припинення або розірвання договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за вказівкою орендодавця. У разі якщо орендар затримав повернення майна балансоутримувачу за вказівкою орендодавця, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

12. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (сторону, яка передає майно).

13. 16.01.2016 майно було передано орендарю, про що свідчить акт приймання-передачі частини нежилого приміщення за договором оренди 7/12 частин нежилого приміщення.

14. Більмацькою районною радою Запорізької області прийнято рішення від 18.12.2019 № 30 щодо передачі зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Більмацького району у комунальну власність Більмацької об`єднаної територіальної громади об`єктів нерухомого майна, у т. ч. нежилого приміщення кінотеатру Жовтень , розташованого за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, пров. Поштовий, 19.

15. Більмацькою селищною радою Більмацького району Запорізької області прийнято рішення від 31.01.2020 № 3 щодо прийняття зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Більмацького району Запорізької області до комунальної власності Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області об`єктів нерухомого майна, у т. ч. нежилого приміщення кінотеатру Жовтень .

16. Зазначеним рішенням також створено комісію з приймання-передачі майна, у т. ч. нежилого приміщення кінотеатру Жовтень , розташованого за адресою: Запорізька область, Більмацький район, смт. Більмак, пров. Поштовий, 19.

17. Рішенням Більмацької селищної ради від 31.01.2020 № 16 нежиле приміщення кінотеатру Жовтень закріплено на праві оперативного управління за КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту .

18. Комісією 26.03.2020 складено акт приймання-передачі нежилого приміщення кінотеатру Жовтень . Також при підписанні акта приймання-передачі майна Більмацькою районною радою Запорізької області до Більмацької селищної ради передано договори оренди зазначеного вище нерухомого майна.

19. Рішенням Більмацької селищної ради від 27.03.2020 № 13 затверджено зазначений вище акт приймання-передачі нежилого приміщення та направлено 07.04.2020 перелік відповідних документів до державного реєстратора Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області для проведення державної реєстрації права комунальної власності на нежиле приміщення кінотеатру Жовтень .

20. Право комунальної власності за Більмацькою селищною радою Більмацького району Запорізької області на нежиле приміщення кінотеатру Жовтень зареєстровано 07.04.2020. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформовано 13.04.2020.

21. 14.04.2020 Більмацька селищна рада направила на адресу ТОВ Лето лист від 14.04.2020 № 07-10/0345 щодо необхідності укладення додаткової угоди до договору оренди, який було отримано ТОВ Лето 28.04.2020.

22. 27.05.2020 між сторонами підписано договір про внесення змін № 1 до договору оренди 7/12 частин нежилого приміщення, відповідно до якого преамбулу договору викладено в іншій редакції, згідно з якою договір оренди укладено між Більмацькою селищною радою Більмацького району Запорізької області та ТОВ Лето .

23. Також договором про внесення змін до договору оренди пункти 1.1., 1.2., 3.3. договору оренди викладені у наступних редакціях:

- 1.1. Орендодавець відповідно до рішення Куйбишевської районної ради Запорізької області від 24.12.2015 № 14 передає, а орендар приймає в строкове платне користування 7/12 частин нежилого приміщення, розташованого за адресою: смт. Більмак, пров. Поштовий, 19, Куйбишевського району Запорізької області загальною площею 245,9 кв. м, в т. ч.: літера А - нежиле приміщення, цегляне кімнати: № 1, коридор площею 18,5 кв. м, № 3, торговий зал площею 51,4 кв. м; № 4 зал площею 167,0 кв. м, № 5, коридор площею 1,7 кв. м; № 20 кабінет площею 7,3 кв. м; згідно з поверховим планом нежилого приміщення літ. А, І поверх.

- 1.2. 7/12 частин нежилого приміщення, що передається в оренду за цим договором, належить до комунальної власності Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.04.2020, номер витягу 206646542, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 522921023227.

- орендоване майно знаходиться на балансі комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області.

- 3.3. Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача - комунальної установи Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області UA128201720314251006203086926 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38626466, щомісячно до 20 числа поточного місяця .

24. Договір про внесення змін до договору оренди посвідчений державним нотаріусом Більмацької державної нотаріальної контори Запорізької області Плаксіним С. В., зареєстровано в реєстрі за № 267.

25. Суди встановили, що листом від 28.05.2020 № 07-10/0486 Більмацька селищна рада просила відповідача сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 38 008,82 грн на відповідний розрахунковий рахунок в термін до 10.06.2020. Вказаний лист отримано відповідачем 10.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

26. Відповідно до листа КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту від 14.07.2020 № 20.01-10/073 заборгованість ТОВ Лето з орендної плати станом на 14.07.2020 складала 31 391,21 грн.

27. Відповідно до листа Більмацької селищної ради від 21.08.2020 № 07-15/4034 заборгованість ТОВ Лето з орендної плати станом на 21.08.2020 становила 38 457,80 грн.

28. Суди попередніх інстанцій зазначили, що вказана заборгованість була сплачена відповідачем після подання позовної заяви до суду, про що свідчить виписка з рахунка та листи позивача-1 від 22.09.2020 № 02-37/0754 та позивача-2 від 22.09.2020 № 20.01-11/299, у зв`язку із чим провадження в частині стягнення суми основного боргу з орендної плати було закрито судом першої інстанції на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

29. У зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендних платежів прокурор та позивачі просили суд розірвати договір оренди та зобов`язати ТОВ Лето повернути з оренди 7/12 частин нежилого приміщення на користь КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту .

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

30. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 03.11.2020, залишеним без змін Центральним апеляційним господарським судом постановою від 05.04.2021, позов задовольнив. Розірвав договір оренди та зобов`язав ТОВ Лето повернути 7/12 частини нежилого приміщення на користь КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту .

31. Судові рішення мотивовано тим, що судами встановлено факт невнесення відповідачем орендної плати за користування орендованим нежилим приміщенням більше трьох місяців поспіль, що є підставою для розірвання договору оренди та повернення нежитлового приміщення балансоутримувачу.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

32. У квітні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Лето , в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 і рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 у цій справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги і заперечень на неї

33. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

34. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ Лето посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, частину другу статті 651, статті 782, 783 Цивільного кодексу України, статтю 188 Господарського кодексу України та порушено норми процесуального права, зокрема, частину четверту статті 53, статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2017 у справі № 914/1084/16.

35. Скаржник зазначає, що всупереч вимогам статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор не обґрунтував необхідність звернення до суду з цією позовною заявою, чим порушив положення частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Невиконання вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуто. ТОВ Лето вказує на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі № 922/843/19, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

36. ТОВ Лето також стверджує, що посилання на неналежне здійснення Більмацькою селищною радою Запорізької області повноважень щодо захисту інтересів держави заступником прокурора не наведено, а отже, не доведено і підстав для його представництва.

37. Крім того, скаржник вказував на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 651, 782, 783 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та порушення норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 53, статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, визначаючи обґрунтованими вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення, суди не надали належної правової оцінки правовідносинам сторін з урахуванням законодавства, яке регулює орендні відносини, та не дослідили фактичні обставини справи, а тому дійшли передчасних висновків.

38. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

39. У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Предметом позову у цій справі є вимоги позивача щодо розірвання договору оренди та зобов`язання повернути нежитлове приміщення (з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 01.10.2020 про закриття провадження у справі щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38 457,80 грн, яка виникла за період з 01.01.2020 по 31.07.2020), оскільки відповідач систематично порушував умови договору стосовно сплати орендних платежів.

42. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

43. Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

44. Згідно із частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

45. Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

46. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

47. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

48. За приписами статей 626- 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

49. Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

50. Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

51. За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

52. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

53. Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

54. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності (частина перша статті 17 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX Про оренду державного та комунального майна (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

55. Як встановили суди попередніх інстанцій, між сторонами існують правовідносини, які виникли на підставі договору оренди.

56. Згідно з пунктом 3.3. договору оренди орендна плата перераховується орендарем відповідно до рішення Куйбишевської районної ради Запорізької області від 13.01.2009 № 6 на розрахунковий рахунок № 35426205013228 банк: ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015, ЄДРПОУ 02228322 балансоутримувача - відділу культури і туризму Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області щомісячно до 20 числа поточного місяця.

57. Відповідно до пункту 3.3. договору оренди (в редакції додаткової угоди від 27.05.2020) орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача - КУ Фінансово-господарська група з централізованого обслуговування закладів та установ освіти, культури та спорту UA128201720314251006203086926 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38626466, щомісячно до 20 числа поточного місяця.

58. Суди також встановили, що ТОВ Лето тривалий час не здійснювало орендні платежі, а саме із січня по липень 2020 року, тому у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 38 457,80 грн, яка була сплачена ТОВ Лето лише після звернення позивачів до суду.

59. Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2020 у справі № 908/3201/19 за позовом Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави, в особі: Більмацької районної ради Запорізької області, Відділу культури і туризму Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області до ТОВ Лето про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди 7/12 частин нежилого приміщення від 19.01.2016 в розмірі 38 007,88 грн, позов задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість за договором оренди в розмірі 38 007,88 грн за період березень-жовтень 2019 року. Рішення набрало законної сили 11.02.2020.

60. Судами зазначено, що за листопад-грудень 2019 року у відповідача також існувала заборгованість з орендної плати, яка була сплачена з порушенням строків, визначених договором оренди.

61. Водночас відповідно до пункту 5.2. договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та у в повному обсязі сплачувати орендну плату.

62. Відповідно до пункту 10.6. договору оренди чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

63. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

64. Відповідно до частини третьої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

65. Ця норма узгоджується з приписом частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

66. Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

67. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

68. Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендних платежів є підставою для розірвання договору, не зважаючи на те, чи виплачена вона в подальшому. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).

69. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій встановили істотне порушення відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців поспіль, тобто як наявність факту порушення відповідачем умов договору, так і істотність цього порушення договору, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги прокурора про розірвання договору оренди є правомірними та обґрунтованими.

70. Статтею 785 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

71. У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (стаття 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

72. Відповідно до пунктів 10.8., 10.9. договору оренди у разі припинення або розірвання договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за вказівкою орендодавця. У разі якщо орендар затримав повернення майна балансоутримувачу за вказівкою орендодавця, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

73. Встановивши, що відповідач систематично порушував умови договору оренди та враховуючи волевиявлення позивача на розірвання договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що наявні правові підстави для розірвання договору оренди та повернення відповідачем займаного ним приміщення.

74. Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки із встановлених ними обставин справи вбачається порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, а тому договір підлягає розірванню в судовому порядку та відповідач повинен повернути займане ним приміщення.

75. Суди попередніх інстанцій також встановили, що відповідачем не доведено, що запровадження карантинних заходів, на які він посилався, об`єктивно унеможливило використання орендованих приміщень в повному обсязі згідно з умовами договору, внаслідок чого у ТОВ Лето утворилась заборгованість за договором оренди.

76. Доказів про звернення відповідача до регіональної торгово-промислової палати для засвідчення настання форс-мажорних обставин та отримання відповідного сертифіката (який є належним доказом засвідчення факту настання форс-мажорних обставин) також немає.

77. Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача у касаційній скарзі щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статей 651, 782, 783 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та порушення норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 53, статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2017 у справі № 914/1084/16, оскільки відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Тобто визначена у пункті 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава касаційного оскарження судових рішень передбачає таку умову, як неврахування судом висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду.

78. Крім того, частина четверта статті 236 Господарського процесуального кодексу України також передбачає врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновків щодо застосування норм права, викладених саме у постановах Верховного Суду.

79. Отже, згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України висновки Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права.

80. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 23 Закону України Про прокуратуру зводяться до переоцінки обставин справи та не наводилися відповідачем під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, суди, відповідно, ці питання не розглядали, а суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційний суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частини перша, друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

81. Більше того, відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

82. Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.

83. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

84. Верховний Суд зазначає, що підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

85. Суд першої інстанції, перевіряючи підстави представництва прокурором інтересів держави, дійшов висновку про наявність таких підстав, допустив його до представництва, позовну заяву не повернув і розглянув справу по суті. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив і позовну заяву прокурора з цих підстав без руху не залишив.

86. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду) (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

87. У цій справі суди попередніх інстанцій позов прокурора після відкриття провадження у справі без розгляду не залишали з огляду на наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

88. Інші доводи щодо оцінки доказів у справі, викладені в касаційній скарзі ТОВ Лето , зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та за своєю суттю фактично зводяться до власного викладення стороною обставин справи і до переоцінки доказів, що не входить до визначених процесуальним законодавством меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

89. За таких обставин зазначена ТОВ Лето підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

90. Отже, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

92. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

93. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ТОВ Лето слід залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

94. За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

95. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ТОВ Лето без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лето на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 у справі № 908/2282/20 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 у справі № 908/2282/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов