Ухвала

від 12.08.2021 по справі 420/5121/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5121/19

адміністративне провадження № К/9901/28935/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №420/5121/19 за позовом Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Технотрейд до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

29 серпня 2019 року ПП НВФ Технотрейд звернулось до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області: від 28.01.2018 року №1060601/33313478, від 20.12.2018 року №1030564/33313478, від 15.01.2019 року №1051212/33313478, від 04.01.2019 року №1043395/33313478, від 14.01.2019 року №1049727/33313478, від 16.01.2019 року №1051868/33313478, від 28.01.2019 року №1060598/33313478, від 28.01.2019 року №1060595/33313478, від 19.04.2019 року №1144990/33313478, від 23.01.2019 року №1057437/33313478, від 23.01.2019 року №1057434/33313478, від 23.01.2019 року №1057431/33313478, від 23.01.2019 року №1057429/33313478, від 19.04.2019 року №1144991/33313478, від 24.05.2019 року №1170929/33313478, від 23.04.2019 року №1147605/33313478, від 24.05.2019 року №1170941/33313478, від 24.05.2019 року №1170940/33313478, від 23.04.2019 року №1147569/33313478, від 24.05.2019 року №1170939/33313478, від 23.04.2019 року №1147571/33313478, від 23.04.2019 року №1147604/33313478, від 23.04.2019 року №1147607/33313478, від 23.04.2019 року №1147606/33313478, від 23.04.2019 року №1147570/33313478, від 24.05.2019 року №1170938/33313478, від 24.05.2019 року №1170937/33313478, від 24.05.2019 року №1170936/33313478, від 24.05.2019 року №1170935/33313478, від 24.05.2019 року №1170934/33313478, від 24.05.2019 року №1170930/33313478, від 24.05.2019 року №1170931/33313478, від 24.05.2019 року №1170932/33313478, від 24.05.2019 року №1170933/33313478, від 24.05.2019 року №1170942/33313478, від 24.05.2019 року №1170928/33313478, від 19.07.2019 року №1228857/33313478, від 19.07.2019 року №1228858/33313478, від 19.07.2019 року №1228853/33313478, від 19.07.2019 року №1228855/33313478, від 19.07.2019 року №1228854/33313478, від 19.07.2019 року №1228859/33313478, від 19.07.2019 року №1228856/33313478, від 19.07.2019 року №1228852/33313478, від 19.07.2019 року №1228851/33313478, від 19.07.2019 року №1228850/33313478, від 19.07.2019 року №1228849/33313478, від 19.07.2019 року №1228848/33313478, від 19.07.2019 року №1228892/33313478, від 25.07.2019 року №1234691/33313478, від 25.07.2019 року №1234687/33313478, від 25.07.2019 року №1234689/33313478, від 25.07.2019 року №1234690/33313478, від 25.07.2019 року №1234684/33313478, від 25.07.2019 року №1234686/33313478, від 25.07.2019 року №1234688/33313478, від 25.07.2019 року №1234685/33313478, від 25.07.2019 року №1234692/33313478, від 25.07.2019 року №1234683/33313478;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні, складені позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їхнього фактичного отримання Держаною фіскальною службою: №230 від 23.10.2018 року, №232 від 29.10.2018 року, №252 від 26.11.2018 року, №241 від 16.11.2018 року, №244 від 16.11.2018 року, №253 від 16.11.2018року, №255 від 03.12.2018 року, №257 від 05.12.2018 року, №261 від 05.12.2018 року, №262 від 07.12.2018 року, №263 від 07.12.2018 року, №264 від 10.12.2018 року, №265 від 13.12.2018 року, №266 від 20.12.2018 року, №271 від 19.12.2018 року, №20 від 16.01.2019 року, №2 від 03.01.2019 року, №9 від 11.01.2019 року, №10 від 14.01.2019 року, №11 від 10.01.2019 року, №14 від 10.01.2019 року, №16 від 14.01.2019 року, №17 від 15.01.2019 року, №18 від 09.01.2019 року, №19 від 16.01.2019 року, №33 від 08.02.2019 року, №34 від 08.02.2019 року, №35 від 11.02.2019 року, №36 від 13.02.2019 року, №37 від 14.02.2019 року, №46 від 25.02.2019 року, №47 від 25.02.2019 року, №48 від 25.02.2019 року, №49 від 25.02.2019 року, №56 від 12.03.2019 року, №57 від 12.03.2019 року, №71 від 08.04.2019 року, №72 від 08.04.2019 року, №75 від 10.04.2019 року, №78 від 16.04.2019 року, №79 від 17.04.2019 року, №80 від 19.04.2019 року, №81 від 23.04.2019 року, №82 від 24.04.2019 року, №83 від 25.04.2019 року, №84 від 03.05.2019 року, №86 від 07.05.2019 року, №87 від 08.05.2019 року, №85 від 03.05.2019 року, №88 від 08.05.2019 року, №91 від 15.05.2019 року, №92 від 24.05.2019 року, №93 від 28.05.2019 року, №95 від 03.06.2019 року, №100 від 05.06.2019 року, №96 від 03.06.2019 року, №97 від 03.06.2019 року, №98 від 03.06.2019 року, №99 від 03.06.2019 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо внесення платників до Журналу ризикових платників в частині внесення позивача до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовні вимоги підприємства задоволені повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року, змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року виключивши із його мотивувальної частини посилання на те, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, є такими, що засвідчують факт реального виконання господарських зобов`язань.

В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 06 серпня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно ч. 2 вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року мотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року її повернуто на підставі п. 4 ст. 328 КАС України, Також, скаржник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та установлення карантину, що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Посилання скаржника на установлення карантину на території України з метою попередження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 є необґрунтованими з огляду на таке.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 329 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06 серпня 2020 року.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 332 КАС України, питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази своєчасного подання вперше касаційної скарги, дати отримання ухвали Верховного Суду про повернення раніше поданої касаційної скарги.

Керуючись ст. 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 420/5121/19 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов