Ухвала

від 12.08.2021 по справі 420/3288/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 420/3288/20

адміністративне провадження № К/9901/28894/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 420/3288/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марін Контейнер Сервіс ЛТД до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 02.08.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 03.03.2021, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 02.04.2021, проте, касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 02.08.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах тридцятиденного строку з дня отримання копії судового рішення, однак, Верховний Суд ухвалою від 27.05.2021 її повернув. Наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження при повторному зверненні є незначним. Запроваджений у країні карантин значно ускладнює роботу державного органу, а тому, посилаючись на пункт 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ, просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. Звертає увагу, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 22.04.2021 її було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам 330 КАС України, а саме: відсутність доказів про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 42040 грн; відсутність належного обґрунтування визначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. На виконання зазначеної ухвали суду, скаржником було сплачено 27105 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2021 № 597, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України Про судовий збір , та подано уточнену касаційну скаргу. Верховний Суд ухвалою від 27.05.2021 касаційну скаргу повернув, оскільки розмір сплаченого судового збору не відповідає розміру, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги у цій адміністративній справі та скаржник не привів зміст касаційної скарги у відповідність з нормами КАС України в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 04.06.2021.

Повторно касаційну скаргу у цій справі направлено засобами поштового зв`язку лише 02.08.2021, тобто майже через два місяці з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, а її обґрунтування є майже ідентичним до касаційної скарги, яка подавалася вперше, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України в межах строку на касаційне оскарження судових рішень та додатково наданого Верховним Судом десятиденного строку.

Передбачений Законом № 731-ІХ механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов`язана з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Приведене у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтування не підтверджено належними доказами, які б свідчили про те, що дійсно причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі та є підставою для залишення без руху повторно поданої.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність відповідних підстав у цій справі.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте, скаржник як при первинному зверненні з касаційною скаргою, так і при повторному додав до касаційної скарги платіжне доручення від 21.04.2021 № 597 про сплату судового збору в сумі 27105 грн, що не відповідає розміру, встановленому законом.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2020 році. Постановою суду апеляційної інстанції позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС, якими визначено грошові зобов`язання на загальну суму 1527811,10 грн.

Отже, за подання касаційної скарги на судове рішення в частині задоволених позовних вимог майнового характеру сплаті підлягає судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 42040 грн (1527811,10 грн * 1,5 % > 21020 грн), відповідно, скаржник має доплатити судовий збір в сумі 14935 грн (42040 грн - 27105 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній цитуючи норму частини четвертої статті 328 КАС України з окремим виділенням пункту 3 і частини другої статті 353 КАС України, з окремим виділенням її пункту 1, скаржник зазначає що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Однак, обґрунтування формально зазначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі так і не зазначено обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник акцентує увагу на пункті 44.6 статті 44 ПК України в частині того, що ненадання платником податків документів до перевірки прирівнюється до їх відсутності. Водночас скаржник зазначає, що позивач надав до перевірки копії довідок, свідоцтв, які нотаріально не засвідчені.

Такі обставини дають підстави вважати, що податковий орган заперечує правильність оформлення наданих документів, що не є тотожним їх ненаданню взагалі, тому скаржнику слід уточнити свої доводи в цій частині та визначитися із нормами права, які, на його переконання, неправильно застосовано судами попередніх інстанцій.

Формально посилаючись на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, скаржник не розкриває зміст, в чому саме він вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зазначеному порушенню норм процесуального права кореспондує підстава для касаційного оскарження судових рішень - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Слід зазначити, що доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Крім того, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд, як це передбачено частиною другою статті 353 КАС України, а скасування судових рішень в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового про відмову в позові, що встановлено статтею 351 КАС України.

Отже, вдруге подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом. Інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередньо змісту доводів касаційної скарги свідчить про не врахування скаржником мотивів, викладених в ухвалах про залишення первинної касаційної скарги без руху та в подальшому - в ухвалі про її повернення, та, фактично, формальний підхід скаржника до приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

У зв`язку з викладеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити підставу (підстави) для касаційного оскарження судових рішень з належним їх обґрунтуванням.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 420/3288/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак М.М. Яковенко