Постанова

від 12.08.2021 по справі 142/591/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 142/591/20

Провадження № 22-ц/801/1529/2021

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 рокуСправа № 142/591/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О.Ю. (судді - доповідача),

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Михайленко А.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Трибусівська сільська рада Піщанського району Вінницької області,

особа, яка не брала участі у справі та подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 ,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 адвоката Гончарова Михайла Васильовича на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року, ухвалене в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Гринишеної А.А., дата складення повного тексту рішення 17 вересня 2020 року,

встановив:

В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області помер батько позивача.

Позивач звернулась до державного нотаріуса для оформлення спадкових справ після смерті батька, однак 05 серпня 2019 року їй було роз`яснено що вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказує, що вона вчасно не подала вказану заяву про прийняття спадщини, через те, що перебувала на тимчасових заробітках за кордоном.

Позивачка, вважаючи, що строк для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин, просила суд позов задоволити, визначити їй додатковий строк терміном три місяці для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 до Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 адвокат Гончаров Михайло Васильович подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції задовольняючи позовні вимоги не перевірив коло усіх спадкоємців чим порушив права ОСОБА_2 . Так, остання вказує, що 19 вересня 2020 року державний нотаріус Піщанської державної нотаріальної контори Шигида І.В. видала їй свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 642. Стверджує, що належним відповідачем по справі в даному випадку є не територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, Трибусівська сільська рада Піщанського району Вінницької області, а вона як спадкоємець, що прийняла спадщину. Крім того, вважає, що суд попередньої інстанції вирішуючи вказаний спір не вказав поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

02 серпня 2021 року до Вінницького апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивача ОСОБА_1 , в яких остання заперечила аргументи заявника викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трибусівка Піщанського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого Яворівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 24 липня 2020 року, актовий запис №15 (а.с. 8).

З метою оформлення своїх прав, ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С.Й., однак листом від 05 серпня 2019 року року за № 798/01-16, ОСОБА_1 було роз`яснено, що для оформлення спадщини на майно, їй необхідно було прийняти спадщину, однак оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, їй рекомендовано звернутися до суду для відновлення пропущеного строку для прийняття спадщини, а також рекомендовано звернутись у територіальні органи ДРАЦС для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 15).

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є поважними, а тому вважав за доцільне визначити позивачеві додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до норм статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи ( частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України ).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини ( частина третя статті 1272 ЦК України ). Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас, згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Звернувшись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 належним відповідачем визначила - Трибусівську сільську раду Піщанського району Вінницької області.

Орган місцевого самоврядування залучається до участі у справі цієї категорії в якості відповідача виключно у випадку відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Проте, апеляційним розглядом справи встановлено, що особа яка не приймала участі у справі та яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 через свого представника адвоката Гончарова М.В. 18 жовтня 2018 року звернулась до Піщанської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3 (а.с. 52) та 19 вересня 2020 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі № 642 (Спадкова справа № 106/2020 року) (а.с. 49).

За таких обставин вирішуючи вказаний позов до участі у справі слід було залучити ОСОБА_2 в якості співвідповідача, що не було зроблено судом попередньої інстанції, як і не ставилось таке питання позивачем.

Між тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду (ВС/КЦС у справі №352/382/18 від 30 квітня 2020 року).

Таким чином, суд першої інстанції помилково встановив фактичні обставини справи зробив висновки про доведеність та обґрунтованість позову ОСОБА_1 та задовольнив позов, не встановивши коло усіх спадкоємців померлого та не залучив їх до розгляду позову у першій інстанції, у той час як позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину і лише за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з тих підстав, що до участі у справі в якості співвідповідача не була залучена ОСОБА_2 .

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси третіх осіб, не залучивши їх до участі у справі в якості відповідачів, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку вирішувати питання щодо зміни процесуального статусу осіб, які беруть участь у справі та залучати співвідповідачів.

Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом.

Апеляційний суд не робить висновку про обґрунтованість та доведеність позову, оскільки суд може зробити такий висновок лише за наявності належного відповідача у справі.

Разом з тим, позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом до належних відповідачів, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушеним.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Вказані обставини у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки позбавляє суд можливості об`єктивно дослідити усі обставини справи та вірно вирішити спір без участі всіх учасників справи.

Отже, враховуючи викладене та обставини на які посилається представник ОСОБА_2 адвокат Гончаров М.В. в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 адвоката Гончарова Михайла Васильовича задовольнити.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Трибусівської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало