Рішення

від 15.04.2009 по справі 2825-2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2825-2009

 Головуючий Шеїна Л.Д.

Категорія 55

Доповідач Новосядла В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Новосядлої В.М., суддів: Алексеева А.В., Постолової В. Г.,

при секретарі Алексєєвій Г. Є.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 26 січня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 26 січня 2009 року був частково задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, а саме: судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 5 060 гривень та пеню у розмірі 2 000 гривень. У задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі її позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та моральної шкоди.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції вважає те, що:

•   -     суд необгрунтовано, за власної ініціативи, зменшив розмірі пені з 11 704 гривень до 2 000 гривень,

•   -     судом не було враховано, що на час укладення договору вона була вагітна і мала намір до народження дитини встановити вікна.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки пені скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення з таких підстав.

13 матеріалів цивільної справи вбачається, що:Відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності.

14 серпня 2008 року між позивачкою і відповідачем був укладений договір провиготовлення і встановлення метало пластикових вікон у строк до 30 серпня 2008 року, але не пізніше ніж 9 вересня 2008 року (а.с. 4).

При цьому позивачкою було сплачено відповідачу гроші у розмірі 1 100 доларів США, що становить 5 060 гривень.

У строк, зазначений у договорі, відповідач не розпочав роботу по договору.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог матеріального закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 5 060 гривень.

При цьому суд першої інстанції правильно керувався частинами 1 і 2 статті 849 ЦК України і частиною 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із вимог частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (колену годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення, споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Зменшуючи розмір пені з 11 704 гривень до 2 000 гривень, суд першої інстанції керувався частиною 3 статті 551 ЦК України, згідно із якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки відповідач має велику родину і на його утриманні перебуває дружина та п’ятеро неповнолітніх дітей, то суд першої інстанції зменшив розмір пені до 2 000 гривень.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Договором, укладеним між сторонами і ЦК України не передбачено сплату продавцем неустойки у разі розірвання або відмови від договору підряду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені при відмові позивачки від договору, не грунтується на законі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи із наведеного, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки пені у розмірі 2 000 гривень підлягає скасуванню, із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Що стосується рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, то згідно із пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відшкодування моральної (немайно-вої) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки позивачка не довела суду першої інстанції те, що невиконанням умов договору про виготовлення і встановлення їй метало пластикових вікон її життя та здоров’я перебували у небезпеці, суд першої інстанції правильно відмовив позивачці у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись статтями 308, 309. 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жданівського міського суду Донецької від 26 січня 2009 року в частині стягнення пені скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені відмовити.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.