Рішення

від 25.09.2007 по справі 11/223/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/223/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" вересня 2007 р.                                                 Справа №  11/223/07

  м. Миколаїв

За позовом:  Закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика “Кондфіл”

(29000, м.Хмельницький, вул..Шевченка,  69)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялман”  

(юр. адреса: 54021, м.Миколаїв, вул..Водопровідна, 26

пошт. адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Гмирьова, 12)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від  відповідача: Костенко С.О. –дов. від 17.05.2007р.

Суть спору: стягнення 58199,0 грн. по договору №Т154 від 28.11.2006р., з яких 55302,43 грн. боргу, 1365,13 грн. пені, 240,56 грн. –3% річних, 240,56 грн. збитків від інфляції та 682,56 грн. –3% річних

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 16742,77 грн.  пояснюючись на  наступне: товариство не має власних магазинів, а тому розповсюджує товар по магазинам міста за надходженням замовлень на запропонований їм товар. Від магазинів тривалий час замовлень не надходило. З фабрикою було досягнуто усної домовленості про повернення їй нереалізованої частини товару, який було відправлено вантажним автомобілем на загальну суму 38559,66 грн. Водієві було передано видаткові накладні, які з пояснень позивача отримані не були, як і не було отримання продукції.

Позивач просить розглянути справу у відсутність свого представника.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши представників відповідача, вивчивши матеріали  справи,  суд –

в с т а н о в и в:

28 листопада 2006 року сторони уклали дистриб'юторську угоду №Т-154, за умовами якої компанія (позивач по справі) надав право дистриб'ютору (відповідач по справі) реалізувати на території м. Миколаєва та Миколаївської області придбані за цією угодою кондитерські вироби.

При цьому компанія  зобов'язалась передати у власність дистриб'ютора замовлений ним товар, право власності на який виникає у нього з моменту його  передачі.

В свою чергу дистриб'ютор зобов'язався продати товар на обумовленій території від свого імені та за свій рахунок, забезпечити необхідні умови зберігання товару, а також збереження його якості протягом усього строку зберігання на складах і торгівельних точках.

          Як зазначено в п.2.1.8 угоди дистриб'ютор зобов'язується реалізовувати товар на суму, не менше 200000 гривень щомісяця з відстрочкою платежу 20 календарних днів.

На виконання умов угоди позивач, в період з 28 листопада 2006 року по 30 грудня 2006 року, поставив відповідачу кондитерські вироби різного асортименту на загальну суму 103695,04 грн. що визнано відповідачем.

Отриманий товар було сплачено відповідачем в сумі 48392,61 грн., що також не оспорюється сторонами.

Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 55302,43 грн., з яких відповідачем визнається борг в розмірі 16742,77 грн.

          Приймаючи рішення по справу судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт  (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а  інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що підставою   для   бухгалтерського   обліку   господарських операцій  є  первинні  документи,  які  фіксують  факти здійснення господарських операцій.  Первинні документи повинні бути  складені під  час здійснення господарської операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Для контролю та  впорядкування оброблення   даних   на   підставі   первинних  документів  можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні  документи   повинні мати такі обов'язкові реквізити:  назву документа (форми);     дату і місце складання;     назву підприємства, від імені якого складено документ;  зміст та  обсяг  господарської   операції, одиницю   виміру господарської операції; посади осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформленню.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку  та  недостовірність відображених у них даних несуть особи,  які склали та підписали ці документи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними засобами доказування факт відправки позивачу кондитерської продукції на суму 38559,66 грн.

До того ж позивач не визнає ці обставини  та стверджує, що він не отримував від боржника ніякої продукції.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі  положень ст.625 ЦК України суму боргу з врахуванням збитків від інфляції в сумі 608,32 грн. та 3% річних в розмірі 240,56 грн., проценти за користування чужими грішми на підставі ст.536 ЦК України з врахуванням положень ст.ст.692, 694 ЦК України та ст.231 ГК України в сумі 682,56 грн. та пеню, відповідно до п. 2.1.8 дистрибюторської угоди в розмірі 1365,13 грн.

Суд вважає, що ці позовні вимоги є обґрунтованими діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач частково, майже до 50% погасив заборгованість, розмір та суму штрафних санкцій які стягнуто з боржника, наявність обставин які не доведені відповідачем щодо повернення товару та ймовірність їх існування, керуючись п.3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що стягується до 5,0 грн.

Враховуючи наявність клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на три місяці, з врахування вище викладених обставин, суд вважає що клопотання підлягає задоволенню, але з відстрочкою на один місяць з дати вступу рішення в законну силу.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялман”, юр. адреса: 54021, м.Миколаїв, вул..Водопровідна, 26, пошт. адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Гмирьова, 12 (р/р 26002021364001 в  АКБ “Імпексбанк”, МФО 326825, код ЄДРПОУ 34510623) на користь Закритого акціонерного товариства “Хмельницька кондитерська фабрика “Кондфіл”, 29000, м.Хмельницький, вул..Шевченка,  69 (р/р 2600902705726 в філії “Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 315609, код ЄДРПОУ 00382289) 55302,43 грн. основного боргу, 240,56 грн. –3% річних, 608,32 грн. збитків від інфляції, 682,56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 5,0 грн. пені, 582,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення на один місяць з дати вступу рішення в законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка