Постанова

від 25.09.2007 по справі 40/79-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/79-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2007 р.                                                              Справа № 40/79-07       

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О.     

за участю представників сторін:

прокурора –Малінка В.Є. посв. №9 від 02.02.2007 р.,

позивача –Ніколенко Я.О. (дов. в матеріалах справи),

1-го відповідача –Казека Е.В. (дов. в матеріалах справи),

2-го відповідача –Юдін С.О. (дов. в матеріалах справи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача вх. № 1368Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07

за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до  1.Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м. Харків  

       2.Приватного підприємства "Олександра", м. Харків

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення

встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07 (суддя Хотенець П.В.) задоволено позовні вимоги позивача - визнано недійсним договір № 1551 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 02 березня 2005 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Приватним підприємством "ОЛЕКСАНДРА".

Визнано недійсним договір №3448-В-С купівлі-продажу нежитлової будівлі, орендованої Приватним підприємством "ОЛЕКСАНДРА" від 13 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В., зареєстрованого в реєстрі за №848, між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та Приватним підприємством "ОЛЕКСАНДРА".

Зобов'язано Приватне підприємство "ОЛЕКСАНДРА" повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в належному стані нежитлову відокремлену одноповерхову будівлю загальною площею 351,7 кв. м (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №36340 від 04.01.2005 року, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 55, літ. "А-1".

Зобов'язано Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області повернути Приватному підприємству "ОЛЕКСАНДРА" 747 000,00 грн.

Стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь державного бюджету України 3862,30  грн. державного мита.

Стягнуто з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Приватного підприємства "ОЛЕКСАНДРА" на користь  державного бюджету України 3862,30  грн. державного мита.

Стягнуто з Приватного підприємства "ОЛЕКСАНДРА" на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр" 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Другий відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати  рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07 та залишити позовну заяву прокурора без розгляду. Апеляційну скаргу другий відповідач мотивує тим, що вказане рішення було прийняте судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Другий відповідач вказує,  що він не був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції та не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки за адресою м. Київ, вул.. Автотранспортна, 4, за якою направлялися копія позовної заяви та ухвала суду, ПП «Олександра»не зареєстроване.

          Другий відповідач також вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор не мав права подавати позов в інтересах територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, тому суд першої інстанції повинен був відмовити в прийнятті позовної заяви.

          21.05.2007 р. другий відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив про те, що  ПП “Олександра” 09.11.2006 р. уклало з громадянином Гринько О.І., який проживає за адресою: м. Харків, вул. К. Маркса, б. 2/15, кв. 43, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, загальною площею 351,7 кв. м (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №36340 від 04.01.2005 року, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 55, літ. "А-1". В підтвердження зазначеного відповідач надав копію вказаного договору купівлі-продажу та витяг №3142152 з державного реєстру правочинів.

          10.10.2007 р. другий відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив про те, що прокуратура м. Харкова в своєму позові просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.12.2006 р. №3448-В-С. в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог рішення господарського суду від 13.03.2007 р., вказаний договір був визнаний недійсним. Однак 13.12.2006 р. ніякий договір купівлі-продажу нежитлової будівлі між відповідачами не укладався.

          Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні просив суд відмовити другому відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07 без змін, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим.

          Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити другому відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07 без змін, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим. Позивач також зазначив, що враховуючи поданий представником ПП «Олександра»до апеляційного  суду доказ – копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 09.11.2006 р., відповідно до якого ПП «Олександра» продало Гринько О.І. спірну нежитлову будівлю, позивач не наполягає на застосування судом наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 13.12.2005 р., що був визнаний недійсним рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2007 р.

          Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити другому відповідачу в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2007 р. по справі № 40/79-07 без змін, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим.

          В судовому засіданні 17.09.2007 р. було оголошено перерву до 19.09.2007 р. об 11-00 год. 19.09.2007 р. судове засідання було продовжено.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Як вбачається з апеляційної скарги, однією з підстав скасування рішення суду першої інстанції від 13.03.07 по справі № 40/79-07 другий відповідач вказує на те, що він не був повідомлений належним чином про місце судового засідання.

          Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання.

          Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про порушення провадження у справі від 09.02.2007 р. по справі №40/79-07, яка була надіслана другому відповідачу –ПП «Олександра», повернулася до суду з відміткою пошти про те, що по вул. Автотранспортній, 4 , м. Київ, вказане підприємство не зареєстроване (а.с.54-56, т. 1). Однак, суд першої інстанції відкладаючи розгляд справи на 13.03.2007 р. повторно направив копію ухвали про відкладення розгляду на вказану адресу другого відповідача, вказана ухвала також була повернута на адресу суду (а.с.70-72, т.1).

          При цьому слід зазначити, що судом апеляційної інстанції у другого відповідача була витребувана довідка №10246 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої ПП «Олександра»зареєстроване за адресою: 61003, м. Харків, пр-т. Московський, 10/12, станом на 20.11.2006 р.

Таким чином суд першої інстанції прийняв рішення по справі за відсутністю другого відповідача, який не був повідомлений належним чином про місце судового засідання.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду   Харківської області від 13.03.07 по справі № 40/79-07  прийняте при порушенні норм процесуального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

          Відповідно пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

          Відповідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ цього кодексу. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, таким чином, розглянувши матеріали справи, апеляційний суд встановив наступне.

Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1551 від 02 березня 2005 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі орендованої приватним підприємством "ОЛЕКСАНДРА" № 3448-В-С від 13 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В., зареєстрований в реєстрі за № 848, між Територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області та Приватним підприємством "ОЛЕКСАНДРА"; зобов'язати Приватне підприємство "ОЛЕКСАНДРА" повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області в належному стані нежитлову відокремлену одноповерхову будівлю загальною площею 351,7 кв. м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 55, літ. "А-1" та  зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області повернути Приватному підприємству "ОЛЕКСАНДРА" 747000,00 грн.

Прокурор м. Харкова звернувся до господарського суду відповідно до вимог статей 1, 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, статей 20, 35 Закону України "Про прокуратуру", оскільки вважає, що укладення оскаржуваних договорів оренди нежитлових приміщень і купівлі-продажу орендованої нежитлової будівлі порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, оскільки при укладенні оскаржуваного договору було порушено вимоги чинного законодавства з питань надання в оренду майна, що відноситься до комунальної власності і відчуження об'єктів комунальної власності.

          Щодо посилання другого відповідача на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор не мав права подавати позов в інтересах територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський  суд порушує  справи  за позовними заявами,  зокрема,  прокурорів та їх заступників,  які звертаються до господарського суду  в  інтересах держави.

В останньому  абзаці  пункту  4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду   України   від    08.04.1999    N    3-рп/99 у  справі  N  1-1/99  (справа про представництво прокуратурою  України  інтересів  держави  в  арбітражному   суді) наведено  таке:  із  врахуванням  того,  що  "інтереси  держави" є оціночним  поняттям,  прокурор  чи  його   заступник   у   кожному конкретному   випадку   самостійно   визначає   з   посиланням  на законодавство,  на підставі якого подається  позов,  в  чому  саме відбулося  чи  може  відбутися  порушення  матеріальних  або інших інтересів держави,  обґрунтовує у позовній заяві  необхідність  їх захисту  та  зазначає  орган,  уповноважений  державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини названого рішення під поняттям  "орган,  уповноважений  державою  здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах",  зазначеним у  частині  другій статті  2  Арбітражного процесуального кодексу України (нині це частина третя статті 2 ГПК) потрібно  розуміти,  зокрема, орган місцевого самоврядування,  якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином посилання другого відповідача на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права при прийнятті позовної заяви до провадження є необґрунтованими.

Щодо визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1551 від 02.03.2005 р., слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2005 року  між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ПП «Олександра»був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1551. Вказаний договір був укладений на підставі рішення виконкому Харківської міської ради №159 від 02.03.2005 р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», вищевказана нежитлова будівля у складі майна Харківського міського закладу охорони здоров'я була передана із загальнодержавної власності у комунальну власність.

Згідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і  нерухоме  майно, доходи  місцевих бюджетів,  інші кошти,  землю,  природні ресурси, підприємства,  установи  та  організації,  в  тому  числі   банки, страхові  товариства,  а  також  пенсійні  фонди,  частку  в майні підприємств,  житловий   фонд,   нежитлові   приміщення,   заклади культури,  освіти,  спорту,  охорони здоров'я,  науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права,  рухомі та  нерухомі об'єкти, визначені   відповідно   до   закону   як  об'єкти  права комунальної  власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.  Підставою  для  набуття  права  комунальної  власності  є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності,  а  також  майнових  прав,  створення, придбання  майна  органами  місцевого  самоврядування  в  порядку, встановленому законом.

          Рішенням Х сесії Харківської міської ради народних депутатів ХХІ скликання від 19.03.1992 р. було затверджено перелік комунальної власності м. Харкова. Відповідно до розділу ІУ вказаного переліку до комунальної власності м. Харкова були передані міські лікарні, міські поліклініки, диспансери, міські санаторії, молочні кухні, пологові будинки, медичне училище №1, Харківський будинок ветеранів.

Відповідно до статті 128 Цивільного кодексу Української СРС  право власності (право оперативного  управління)  у  набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо  інше  не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві,  а  так  само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без  зобов'язання доставки.

Враховуючи викладене, об'єкт, який передавався в оренду Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, за договором оренди нежитлового приміщення №1551 від 02.03.2005 р., належав до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Таким  чином, посилання  позивача на статтю 761 Цивільного кодексу України, а також на те, що на час укладання договору був відсутній  правоустановчий  документ про підтвердження права власності територіальної громади м. Харкова на вказану будівлю є необґрунтованими.

Судова колегія також вважає необґрунтованим посилання прокурора та позивача на статтю 331 Цивільного кодексу України, оскільки право власності територіальної громади виникло з моменту передачі об'єктів охорони здоров'я до комунальної власності, тобто ще у 1992 році.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №159 від 02.03.2005 р. «Про передачу в оренду нежитлових приміщень» та витягу з додатку до вказаного рішення, ПП «Олександра»було надано в оренду нежитлову відокремлену одноповерхову будівлю, загальною площею 351, 7 кв. м, по вул. Пушкінській, 55, літ. «А-1», м. Харків.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №159 від 02.03.2005 р. «Про передачу в оренду нежитлових приміщень» не було визнано недійсним.

Крім того, слід зазначити, що скасування рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.02.2007 р. №37 підпунктів 3 та 4 переліку №2 додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 02.03.2005 р. №159 про передачу в оренду ПП «Олександра» нежитлової будівлі, загальною площею 351, 7 кв. м, по вул. Пушкінській, 55, літ. «А-1», м. Харків, не є підставою для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №1551 від 02.03.2005 р.

Судова колегія також  вважає необґрунтованими посилання прокурора та позивача на статті 793, 794 Цивільного кодексу України та доводи про те, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації. Оскільки в позовній заяві і в рішенні суду першої інстанції від 13.03.07 р. було  неправомірно встановлено те, що відповідачі  шляхом двосторонньої відсутності заперечень продовжили строк дії договору оренди №1551 від 02.03.2005 р. на строк, що перевищує три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди був укладений сторонами до 02.02.2006 р., однак вказаний договір не був не тільки не продовжений сторонами, а і припинив свою дію. Як вказує в судовому засіданні другий відповідач, і не заперечував перший відповідач, відповідно до п.9.2 договору купівлі-продажу №3448-В-С від 13.12.2005 р. з моменту повної сплати покупцем продавцю суми вказаної в п.2.1 вказаного договору, договір оренди нежитлових приміщень №1551 від 02.03.3005 р. втрачає чинність. Як зазначив перший відповідач кошти за вказаним договором купівлі-продажу були перераховані до бюджету в повному обсязі.

Відповідно до п.1.2 договору оренди №1551 від 02.03.2005 р. ПП «Олександра»було передано в оренду майно - нежитлова відокремлена одноповерхова будівля, загальною площею 351, 7 кв. м, (технічний паспорт КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»інвентарний №36340 від 04.01.2005 р.) розташоване за адресою: вул. Пушкінська, 55, літера «А-1», яка відображається на балансі Управління комунального майна та приватизації.  Згідно додатку до вказаного договору –акту приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) зазначено, що в оренду передається нежитлова одноповерхова відокремлена будівля з підвалом, вхід з вулиці, опалення центральне, на момент передачі опалення відключене, є освітлення, водопровід та каналізація, санітарно-технічний стан приміщення задовільний.

Згідно  статті 627 Цивільного кодексу України відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Таким чином, судова колегія вважає також необґрунтованими посилання прокурора та позивача на те, що в договорі оренди №1551 від 02.03.2005 р. неправильно визначено склад об'єкту оренди.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення суду в частині визнання недійсним договору № 1551 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 02 березня 2005 року є необґрунтованим і рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.12.2006 р. №3448-В-С, слід зазначити наступне.

Відповідно до заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, прокурор просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі №3448-В-С. від 13.12.2006 р.

При цьому слід зазначити, що прокурором та позивачем в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.12.2006 р. №3448-В-С не було надано ні копію вказаного договору, ні копію будь-якого іншого договору купівлі-продажу укладеного між відповідачами.

Однак,  судом першої інстанції було прийняте рішення про визнання недійсним договору за відсутністю в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу №3448-В-С від 13.12.2006 р.

Згідно п.4 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Таким чином, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України  обов'язком позивача є визначення в позовній заяві змісту позовних вимог, а судом розглядаються позовні вимоги та досліджуються обставини справи в межах предмета та підстав позову.

          Крім того, як встановлено апеляційним господарським судом 13.12.2006 р. договір купівлі-продажу нежитлової будівлі між відповідачами не укладався.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор та позивач змін чи уточнень до позовних вимог суду  не надавали.

Враховуючи, що судом першої інстанції винесено рішення щодо договору купівлі-продажу №3448-В-С від 13.12.2006 р., який взагалі не існує, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги прокурора відносно визнання недійсним  договору купівлі-продажу №3448-В-С від 13.12.2006 р. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 р. по справі № 40/79-07 прийняте при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга другого відповідача підлягає задоволенню.

                    Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п. 4 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

          Апеляційну скаргу другого відповідача задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.07 р. по справі № 40/79-07  скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Головуючий суддя                                            Бондаренко В.П.

                                           суддя                                             Лакіза В.В.

                                           суддя                                            Шепітько І.І.

Постанову підписано 24.09.2007 р.