Рішення

від 13.08.2021 по справі 314/2696/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2696/18

Провадження № 2/314/37/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/2696/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області у червні 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Матвіївської сільської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В процесі розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги.

У підготовчому засіданні позивачем заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача Матвіївську сільську раду Вільнянського району Запорізької області на належного - ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Вільнянського районного територіального округу Запорізької області Тиханською С.Я. за №475 від 29.05.2012, залишила йому у спадок належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8271 гектарів, кадастровий номер 2321583600:02:005:0102, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

06.04.2018 позивач звернувся до приватного нотаріуса Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .

Через тяжку хворобу та проходження ним лікування за межами України, позивач не зміг вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

13.04.2018 приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Враховуючи наведені обставини, позивач просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини три місяці.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, в тому числі на земельну частку пай, кадастровий номер 2321583600:02:005:0102. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, він є спадкоємцем, що прийняв спадщину після своєї матері. Вважає, що причини пропуску строку, які зазначені в позові, є не поважними та не є підставою для поновлення позивачу строку, посилався на те, що час перебування позивача за кордоном є суттєво меншим за шестимісячний строк, вважає, що у позивача було достатньо часу для звернення до нотаріальної контори.

Від представника позивача надійшло клопотання про надання додаткових підстав для визначення додаткового троку для прийняття спадщини, в якому вказав, що позивач ОСОБА_4 не був обізнаний про наявність складеного на його ім`я заповіту,спадкова справа була заведена тільки за його заявою, у зв`язку з чим нотаріусом не були здійснені повідомлення про його виклик, як спадкоємця за заповітом.

Крім того, представником позивача позов було доповнено новими обставинами, згідно з якими він посилався на те, що не міг знати про існування заповіту на своє ім`я, оскільки заповіт на ім`я ОСОБА_4 зберігався в Товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матвіївка , з яким ОСОБА_5 уклала договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Заповіт був переданий ТОВ Агрофірма Матвіївка особисто ОСОБА_5 при укладені вищезазначеного договору оренди землі від 19.07.2013. Про вказаний факт свідчить надана орендарем довідка.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, зазначених у позові, та просив його задовольнити.

Відповідач та його представник заперечували протии задоволення позовних вимог, просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши їх в сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.08.2017Вільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №515 від 28.18.2017) (арк.с.81).

29.05.2012 ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського районного територіального округу Запорізької області Тиханською С.Я. за №475 від 29.05.2012 року, відповідно до якого земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8271 гектарів, кадастровий номер 2321583600:02:005:0102, яка розташована на території Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, вона заповіла ОСОБА_4 .

06.04.2018 позивач звернувся до приватного нотаріуса Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Кравченко О.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_5 . За вказаною заявою 06.04.2018 було заведено спадкову справу. Постановою приватного нотаріуса від13.04.2018 за № 160/02-14/19-2018 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки позивач не прийняв спадщину в установлений законом шестимісячний строк та не вступив в права спадкоємця фактично (арк.с.35-51).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину й іншим шляхом поновити свої спадкові права, крім визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини, позивач не має можливості.

Позивач зазначив, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через тяжку хворобу та проходження ним лікування за межами України, про що свідчить довідка з приватної багатопрофільної лікарні VITACENTR, висновок магнітно-резонансної томографії та консультативний висновок лікаря травматолога-ортопеда. Також, позивач вказав, що він не був обізнаний про існування складеного на його ім`я заповіту, у зв`язку з чим не зміг вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки №290 від 05.05.2019, виданої об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський добробут , ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , має склад сім`ї з двох осіб, ОСОБА_5 на момент смерті була зареєстрована та проживала з сім`єю. На день смерті з нею були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (арк.с.79).

Відповідно до довідки №41 від 26.03.2011, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матвіївка , земельна ділянка з кадастровим номером 2321583600:02:005:0102, площею 1,8271 га належала ОСОБА_5 та використовується ТОВ Агрофірма Матвіївка . Заповіт від ОСОБА_5 , який знаходився в ТОВ Агрофірма Матвіївка , було отримано ОСОБА_4 05.04.2018 (арк.с.123).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №8925949 від 04.09.2013, №6625825 від 22.07.2013, договору оренди від 19.07.2013 та акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди (арк.с.122-130), вбачається, що ОСОБА_5 уклала з ТОВ Агрофірма Матвіївка договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2321583600:02:005:0102, площа 1,8271 га строком на 49 років.

Відповідно ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України вбачається, що спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, суд вважає причину пропуску строку, а саме необізнаність про наявність заповіту, поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відносно заперечень представника відповідача, щодо зміни позивачем обставин справи, на які він посилається в позові, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження №12-15гс19).

Враховуючи те, що позивач просить не стягувати з відповідача сплачений судовий збір, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258, 259, 263, 265, 268, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці з дня набранням рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 13.08.2021.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

13.08.2021