Постанова

від 12.08.2021 по справі 910/12080/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2021 р. Справа№ 910/12080/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Бовсунівська Л.О.

представники сторін згідно з протоколом судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Системи безпеки"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020

у справі №910/12080/20 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного підприємства "Системи безпеки"

про стягнення 272 677,35 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Системи безпеки" (далі - ПП "Системи безпеки") заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 272 677,35 грн, з яких: 265 583,29 грн - основний борг, 4 275,97 грн - інфляційні втрати, 2 818,09 грн - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 4 090,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання ПП "Системи безпеки" зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20 задоволено позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" до ПП "Системи безпеки" про стягнення 272 677,35 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 265 583, 29 грн, інфляційні втрати в сумі 4275, 97 грн, 3% річних в сумі 2 818, 09 грн та судовий збір в сумі 4 090, 16 грн.

Задовольняючи позовні вимог господарський суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження сплати ПП "Системи безпеки" на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 265 583,29 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ПП "Системи безпеки" посилається на те, що позивачем взагалі не доведено факту споживання відповідачем теплової енергії, а також її розміру (обсягу) споживання, який вказаний в рахунках-фактурах та актах приймання-передавання теплової енергії. У зв`язку з наведеним, на думку відповідача, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до неправильного ухвалення рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 апеляційну скаргу ПП "Системи безпеки" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ПП "Системи безпеки" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12080/20.

14 червня 2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12080/20.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 16.06.2021 по справі №910/12080/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування поданого клопотання, заявник зазначає, що оскаржуване рішення засобами поштового зв`язку не отримував, про оскаржуване рішення апелянту стало відомо 24.05.2021 під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції.

У зв`язку з наведеними обставинами, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 поновлено ПП "Системи безпеки" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/12080/20 та призначено її до розгляду на 12.07.2021.

12 липня 2021 від КП "Київтеплоенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє проти поданої ПП "Системи безпеки" апеляційної скарги заперечує, вважає прийняте господарським судом першої інстанції судове рішення законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2021.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов до наступних висновків.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії у місті Києві здійснює КП "Київтеплоенерго".

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, копія якого міститься в матеріалах справи, з 27.03.2019 відповідач є власником нежилого приміщення №1, літера А, загальною площею 229,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2.

Так, за визначенням, що міститься у абзаці 20 статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

При цьому, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Водночас, відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, договір постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався, позивачем не надавався дозвіл відповідачу на підключення до системи теплопостачання за адресою: м. Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2, приміщення №1, літера А.

Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З наведених положень законодавства вбачається, що відсутність договору про постачання теплової енергії не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію, факт споживання якої підтверджується встановленими обставинами справи.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції позивачем, на підставі актів та відомостей теплоспоживання, копії яких містяться в матеріалах справи, здійснено нарахування за спожиту теплову енергію на суму 265 583,29 грн, за період з вересня 2019 року по травень 2020 року включно.

За період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячного акту приймання-передавання товарної продукції, позивачем застосовувався затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2340 та від 23.04.2020 №636, тариф на теплову енергію, що підтверджується обліковим записом.

Однак, як зазначає позивач, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриману теплову енергію за вищевказаний період не оплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 265 394,39 грн, що й змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження факту надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді до житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, будинок 2, за період з вересня 2019 - травень 2020, КП "Київтеплоенерго" надало: акт звіряння розрахунків за теплову енергію, рахунки-фактури, акти приймання передавання товарної продукції, які підписані лише позивачем, копії корінців нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону, які підписані уповноваженими представниками споживача (не відповідача), облікові картки за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Як вже було зазначено вище, між КП "Київтеплоенерго" та ПП "Системи безпеки" договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії не укладався.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо неналежного виконання ПП "Системи безпеки" обов`язку по оплаті наданих послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді за період вересень 2019 - травень 2020.

В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог позивача відповідачем було надано ряд документів та письмові пояснення до них, а саме:

- акт від 07.06.2021 року №2/2-2/06-502, складений за участі представників сторін, яким підтверджується відсутність теплопостачання на спірному об`єкті, а саме: вказано наступне: "транзитних мереж загальнобудинкової системи опалення в межах приміщення не виявлено", "загальнобудинкових мереж ГВП не виявлено", "приміщення обладнано окремою вхідною групою". Даний акт підтверджує відсутність фактичного теплопостачання та відповідно відсутність споживання відповідачем теплової енергії.

- лист КП "Київтеплоенерго" від 03.06.2021 №30/3/2/8074, в якому вказується, що "постачання теплової енергії нежитловому приміщенню, система опалення якого приєднана до загально будинкової системи централізованого опалення житлового будинку, за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 2, з 01.05.2018 року здійснюється на підставі договору №540630-01 на постачання теплової енергії укладеного попереднім виконавцем послуг з ПП "Системи безпеки" на опалювальну площу 781,00 кв.м. Тому з врахуванням вищезазначеного в програмному комплексі позивача обліковується інформація щодо опалювальної площі нежитлового приміщення - 781,00 кв.м". Даним листом підтверджується, що позивачем здійснювалися нарахування за спожиту теплову енергію по приміщеннях загальною опалювальною площею 781,00 кв.м., у той час як у власності відповідача перебуває приміщення площею 229,00 кв.м.

- лист КП "Київтеплоенерго" від 02.07.2021 №30/3/2/9685, в якому вказується про відсутність у володінні КП "Київтеплоенерго" договору №540630-01 на постачання теплової енергії, укладеного попереднім виконавцем послуг з ПП "Системи безпеки" та зазначається, що розрахунки за надані послуги з теплової енергії здійснюються на підставі інтегрованого мережними ресурсами до програмного комплексу попереднім суб`єктом господарювання (ПАТ "Київенерго"). Вказаний лист спростовує наявність підстав нарахування заборгованості за підвальне приміщення площею 229,00 кв.м, яке належить відповідачу.

Водночас надані позивачем копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання за спірний період, а також облікові картки помісячно, колегія суддів вважає неналежними доказами, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обліку спожитої відповідачем теплової енергії, а також її кількості та вартості.

Також в облікових картках позивача, на які він посилається, не наведено зміст господарської операції, яка передбачена у пункті 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Зокрема, вказаним пунктом Правил визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору, на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Однак, враховуючи, що відповідач не має транзитних мереж загальнобудинкової системи опалення та загальнобудинкових мереж ГВП в межах приміщення, а також те, що приміщення обладнано окремою вхідною групою, а розрахунок обсягу фактично спожитої відповідачем теплової енергії позивач не надав, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено обсягу спожитої відповідачем теплової енергії, заборгованість по оплаті якої є предметом розгляду у цій справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що надані позивачем корінці наряду у рядку "найменування споживача" містять відомості "КП "ЖЕО-103" Голосіївської р-ної в м. Києві Ради", а в рядку "адреса абонента" - "гуртожиток КП ЖЕО №103 КП Голосіївської районної в. вул. Фрометівська, 2. Відомості щодо ПП "Системи безпеки", який є користувачем нежитлового приміщення за вказаною адресою, вказані корінці наряду не містять.

Щодо відомостей обліку споживання теплової енергії, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у вказаних відомостях обліку відсутні відомості щодо ПП "Системи безпеки", який є користувачем нежитлового приміщення за вказаною адресою, вказані відомості обліку не містять.

Водночас, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, у зв`язку з відсутністю первинних документів, складених ПАТ "Київтеплоенерго", встановити кількість спожитої саме ПП "Системи безпеки" теплової енергії та її вартість, а отже і наявність у відповідача боргу в спірний період неможливо.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб`єктами у сфері житлово-комунальних послуг є виробник та виконавець послуг, балансоутримувач, власник та споживач житлово-комунальних послуг. Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавцем є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В той же час, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 904/6293/17.

Однак, у цьому випадку, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту споживання саме ПП "Системи безпеки" теплової енергії у спірний період, обсяг спожитої відповідачем теплової енергії, її вартість та місце постачання. Надані позивачем облікові картки, в яких зазначений особовий рахунок № НОМЕР_1 і який ніби належить відповідачу, не можуть бути взяті до уваги, як доказ підтвердження наявності у відповідача заборгованості, адже матеріали справи не містять доказів належності вказаного особового рахунку саме відповідачу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 265 583, 29 грн заборгованості.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основного зобов`язання, у задоволенні якого відмовлено.

Згідно з частиною 2 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "Системи безпеки" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20 підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ПП "Системи безпеки" витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на КП "Київтеплоенерго".

Керуючись статтями 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Системи безпеки" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/12080/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Приватного підприємства "Системи безпеки" про стягнення заборгованості у розмірі 272 677,35 грн - відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) на користь Приватного підприємства "Системи безпеки" (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, будинок 2, літера А; ідентифікаційний код 32658105) 6 135,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Справу № 910/12080/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.08.2021р.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов