Рішення

від 02.08.2021 по справі 916/3706/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3706/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Нечепуренко А.П.,

розглянувши справу №916/3706/20

за позовом Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача : Фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 159304,82 грн.;

представники сторін:

від позивача - Бугаєнко Т.В.;

від відповідача - Кішнір В.М.;

від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача (ДКВ ОМР) - не з`явився;

від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача (ДЗР ОМР) - Ярошенко Г.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвни про стягнення 159304,82 грн., з яких 141797,10 грн. основного боргу, 8446,59 грн. інфляційних втрат, 6344,10 грн. відсотків річних, 2717,03 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 06.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3706/20, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "28" квітня 2021 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595); запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його іншим учасникам справи одночасно з наданням відзиву до суду; запропоновано третій особі подати пояснення із врахуванням вимог ст.168 ГПК України.

28.04.2021р. до суду надійшло клопотання представника відповідача (вх. №11810/21) про відкладення розгляду справи.

28.04.2021р. підготовче судове засідання відкладено на 24.05.2021р.

24.05.2021р. підготовче судове засідання відкладено на 03.06.2021р.

03.06.2021р. до суду надійшло клопотання Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (вх. №15014/21), в якому останній просив замінити третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради на Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради.

Протокольною ухвалою від 03.06.2021р. клопотання Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (вх. №15014/21) про заміну третьої особи задоволено частково та залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 01.07.2021р.

09.06.2021р. за вх. №15678/21 до суду надійшла відповідь на відзив.

24.06.2021р. до суду надійшли пояснення Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (вх. №17011/21) щодо позовної заяви, в яких третя особа підтримала позовні вимоги Одеської міської ради та просила задовольнити позов у повному обсязі.

01.07.2021р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.07.2021р.

21.07.2021р. за вх. №19579/21 до суду надійшов відзив. У судовому засіданні 21.07.2021р. відповідач пояснив, що 01.06.2021р. направив відзив до суду засобами електронної пошти, а 02.06.2021р. - учасникам справи. Позивач та третя особа не заперечували щодо залучення відзиву до матеріалів справи.

21.07.2021р. розгляд справи відкладено на 28.07.2021р.

28.07.2021р. до суду надійшли письмові пояснення представника позивача (вх. №20120/21).

28.07.2021р. розгляд справи відкладено на 02.08.2021р.

02.08.2021р. за вх. №20554/21 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача.

02.08.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позицій та доводів сторін.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказав наступне.

17.03.2004р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Батько укладено договір оренди землі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Щеголева, 12, загальною площею 1429 кв.м, для експлуатації та обслуговування виробничо-адміністративних будівель і благоустрою прилеглої території, строком на 25 років.

Згідно з актуальною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилих будівель і споруд за адресою м. Одеса, вул. Щеголева, 12, загальною площею 889,6 кв.м, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці, є Фізична особа-підприємець Андріаді Елена Харлампієвна.

Посилаючись на ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України та практику Верховного Суду, позивач вказав, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін до договору стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Як вказав позивач, ФОП Андріаді Елена Харлампієвна, порушуючи умови договору оренди, не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою площею 1429 кв.м, чим порушує ст. 206 ЗК України та ст. 21 Закону України Про оренду землі .

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що, уклавши договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, він не став автоматичним користувачем земельної ділянки в розумінні норм земельного та податкового законодавства.

Крім того, відповідач вказав, що ТОВ Батько в порушення вимог договору оренди земельної ділянки не попереджало орендодавця про намір відчуження будинків і споруд, розташованих на орендованій ділянці та не зверталось про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідач зробив висновок, що на даний час Договір оренди земельної ділянки від 17.06.2004 не був припинений сторонами в установленому законом порядку, а тому є чинним.

Разом з тим, відповідач звернув увагу на п. 3.4.8. Договору оренди землі №040450500101 від 17.06.2004, відповідно до якого орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п. 1 Договору або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив наступне.

17.03.2004р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Батько укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що орендодавець (Одеська міська рада) на підставі Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі та рішення Одеської міської ради №2091-XXIV від 17.12.2003р. надає, а орендар (ТОВ Батько ) приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 1429 кв.м, що знаходиться у м. Одеса, Суворовський район, вулиця Щеголева, 12, кадастровий №5110137600:59:003:0011, за рахунок земель міста, не переданих у власність та не наданих у користування (землі промисловості) та згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Зазначена земельна ділянка загальною площею 1429 кв.м надається у володіння і користування орендаря терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування виробничо-адміністративних будівель і благоустрою прилеглої території (п. 1.2. Договору).

05.12.2008р. між відповідачем та ТОВ Батько був укладений Договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, згідно якого Андріаді Е.Х. набула права власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 889,6 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Щоголева, 12.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка комунальної власності (кадастровий №5110137600:59:003:0011), площею 0,1429 га, знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, вул. Щоголєва, земельна ділянка 12.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежилих будівель і споруд за адресою м. Одеса, вул. Щоголева, 12, загальною площею 889,6 кв.м, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.12.2008р., яке розташоване на спірній земельній ділянці, є Фізична особа-підприємець Андріаді Елена.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом частин першої, другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положеннями пункту "е" частини першої статті 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19.

З урахуванням положень статті 120 ЗК України та статті 7 Закону України "Про оренду землі", після переходу права власності на нерухоме майно, новий власник набуває права оренди на відповідну земельну ділянку, а водночас право оренди у попереднього власника припиняється відповідно до норм законодавства.

Особа, яка набула право власності на це нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Таким чином, після набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2008р., договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004р. припинив свою дію щодо ТОВ Батько в силу прямої вказівки закону, проте без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. В даному випадку відбулась заміна сторони у договірних відносинах оренди земельної ділянки. Стороною Договору з 05.12.2008р. стала ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки за період з 01.09.2017р. по 31.08.2020р. у розмірі 141 797,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2.1. Договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату.

Орендна плата, з урахуванням ПДВ, вноситься орендарем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі: 4,57*1429*1,2 = 7836,44 грн. на рік, у тому числі ПДВ - 1306,11 грн. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 Про проведення індексації грошової оцінки земель (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про оренду землі однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про оренду землі однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості ФОП Андріаді Елени Харлампієвни зі сплати орендної плати, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 141 797,10 грн. заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1. Договору за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої розділом 2 цього договору орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає його правильним, а позовні вимоги в цій частині - такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26597691) до Фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26302595), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Артилерійська, будинок 1, код ЄДРПОУ 44162529), про стягнення 159304,82 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Андріаді Елени Харлампієвни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; код ЄДРПОУ 26597691) 141 797,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 8446,59 грн. інфляційних втрат, 6344,10 грн. 3% річних, 2717,03 грн. пені, 2389,57 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 02 серпня 2021р. Повний текст рішення складений та підписаний 12 серпня 2021 р.

Суддя Р.В. Волков