Рішення

від 09.08.2021 по справі 924/439/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2021 р. Справа № 924/439/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м.Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с.Вихрівка Дунаєвецького району Хмельницької області

про стягнення 98039,00 грн збитків, завданих внаслідок самовільного використання підземних вод без спеціального дозволу

Учасники процесу:

прокурор: Веселовська О.П. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі службового посвідчення № 059945 від 25.02.2021,

позивач: Сліпчук О.П. - представник згідно відомостей, вказаних в ЄДР,

відповідач: Рохов О.В. - адвокат, діє на підставі ордеру серія ХМ №02832 від 26.05.2021,

Загородний В.М. - директор

Рішення приймається 10.08.2021, оскільки в судових засіданнях 14.07.2021 та 03.08.2021 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 26.04.2021 надійшла позовна заява першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с.Вихрівка Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 98039,00 грн збитків, завданих внаслідок самовільного використання підземних вод без спеціального дозволу. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Хмельницькій області від 25.02.2020 № 253 та направлення від 25.02.2020 № 216/01, в період з 05.03.2020 по 13.03.2020 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якої складено акт № 230/01 від 13.03.2020. За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідач у період з 04.09.2018 по 29.02.2020 здійснював забір води із каптажних джерел №1 (с.Вихрівка) та № 2 (с.Пільний Мукарів) без дозволу на спеціальне водокористування надрами, порушивши вимоги ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра та ст.ст. 42 - 44, 48, 49 Водного кодексу України. Загальний об`єм підземних вод, що незаконно використаний без спеціального дозволу на користування надрами, становить 17735 куб.м. За результатами виявлених порушень у сфері водокористування, Держекоінспекцією у Хмельницькій області розраховано розмір збитків, завданих відповідачем навколишньому природному середовищу, який становить 98039,00 грн. Крім того, за наслідками перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 005746 від 11.03.2020, винесено постанову про накладення на директора ТОВ "Козацька долина 2006" адміністративного стягнення за ст. 47 КУпАП у вигляді штрафу, який сплачений правопорушником 27.03.2020. Прокурор зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області 24.03.2020 надіслано претензію відповідачу про відшкодування збитків. Проте зазначена претензія відповідачем залишена без реагування та виконання. На даний час збитки не відшкодовані. В зв`язку із невжиттям позивачем - Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області дій, спрямованих на відшкодування завданих відповідачем збитків та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.1166 ЦК України, ст.ст. 19, 21, 24 Кодексу України про надра, ст.ст. 67, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.04.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 30.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/439/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 31 травня 2021 року.

В підготовчому засіданні 31.05.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 17 червня 2021 року.

На адресу суду 31.05.2021 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами. Посилаючись на приписи ст. 23 Кодексу України про надра, вказує, що ТОВ "Козацька долина 2006" згідно з договорами оренди № 470 від 25.05.2020 та №471 від 25.05.2020 є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані каптажні джерела № 1 та №2, тому законодавець не вимагає отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу для здійснення видобування води для власних потреб в межах вказаних земельних ділянок. Вважає, що спірні правовідносини безпосередньо регулюються нормами Водного кодексу України, які є спеціальними нормами. Забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд та технічних пристроїв відноситься до спеціального водокористування, яке здійснюється на підставі дозволу. На момент перевірки у відповідача був дозвіл на спеціальне водокористування від 10.10.2019 №651/ХМ/49д-19, а тому останній правомірно здійснював спеціальне водокористування. Тому вважає, що позивачем не доведено ні факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, ні факту заподіяної шкоди державі, в тому числі і її розміру. Зазначає, що зміст пункту 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, свідчить про те, що самовільним використанням водних ресурсів є їх використання взагалі без дозвільних документів, тому він не може застосовуватись до спірних правовідносин сторін. Також безпідставним вважає посилання прокурора на норми ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Із вказаних підстав відповідач просить у позові відмовити.

Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 16.06.2021, зазначає, що нормами ст.ст. 2, 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання. Вважає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи ст. 23 Кодексу України про надра, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Прокурор у відповіді на відзив від 16.06.2021 зазначає, що наявність дозволу на спеціальне водокористування від 10.10.2019 надає право відповідачу лише на здійснення водокористування та водовідведення, а не на здійснення забору підземних вод. Прісні підземні води це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому використовуючи підземні води слід керуватись і водним законодавством, і законодавством про надра. Звертає увагу, що в ході проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було встановлено, що відповідач не був ні землевласником, ні землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані каптажні джерела № 1 та № 2. Договори оренди, на які посилається відповідач, укладені лише через два місяці після проведення перевірки, тому позивачем правомірно встановлено та нараховано шкоду, завдану державі, за порушення державної власності на надра.

В підготовчому засіданні 17.06.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження сторонам та прокурору встановлених судом строків для подання відзиву на позов та відповіді на відзив та прийняв їх до розгляду, а також про відкладення підготовчого засідання на 09:30 год. 09 липня 2021 року, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

На адресу суду 09.07.2021 надійшли заперечення відповідача, в яких останній додатково вказує, що розрахований позивачем розмір відшкодування збитків, що був здійснений за формулою № 23 Методики, не відображає фактичного об`єму підземних вод, який в дійсності було видобуто відповідачем у період з 04.09.2018 по 29.02.2020, оскільки він був визначений на основі первинної документації та статистичної звітності за формою № 2ТП водгосп (річна). Однак інформація, що зазначена у звітності, не відповідає дійсності, так як за даними встановлених на каптажних джерелах лічильників об`єму спожитої води за 1 календарний рік (з 01.06.2020 по 01.06.2021) ТОВ "Козацька долина 2006" видобуло лише 7057 м.куб. підземних вод. Оскільки відповідач щороку для власних потреб видобуває однакову кількість підземних вод, то за період з 04.09.2018 по 29.02.2020 (18 місяців) було фактично видобуто 10585 м.куб. підземних вод, що доводиться даними лічильників спожитих підземних вод. З огляду на вказане відповідач не погоджується з розрахунком розміру заподіяних збитків.

Ухвалою суду від 09.07.2021, винесеною із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче засідання на 09:30 год. 14 липня 2021 року.

Згідно з додатковими поясненнями позивача, які надійшли до суду 14.07.2021, останній вказує, що державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна). При цьому особа, що підписала звіт, забезпечує правильність складання звіту, достовірність наведених у ньому даних і своєчасне його подання. Отже, до звіту включається фактично використані об`єми, а покази засобів вимірювальної техніки за період з 01.06.2020 по 01.06.2021 не є репрезентативними для розрахунку в період відсутності спеціального дозволу.

Прокурор у поясненнях від 13.07.2021, додатково вказує, що не зрозумілою є позиція відповідача щодо встановлення об`єму видобування підземних вод у період з 01.06.2020 по 01.06.2021, оскільки вказаний період не відповідає періоду, за який здійснювався розрахунок відшкодування збитків та не відображає фактичне добування товариством підземних вод у період з 04.09.2018 по 29.02.2020. Тому вказані доводи не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

14.07.2021 суд поновив відповідачу встановлений законом строк для подання доказів, прийняв їх до розгляду та закрив підготовче провадження, про що винесені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання. Також за письмовою згодою всіх учасників справи, суд відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України розпочав розгляд справи по суті. В судовому засіданні було оголошено перерву до 14:30 год. 03 серпня 2021 року.

03.08.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10:00 год. 10 серпня 2021 року, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" є змішане сільське господарство.

Для здійснення своєї діяльності відповідачем були отримані дозволи на спеціальне водокористування № 33 від 27.08.2013 (термін дії дозволу з 27.08.2013 по 27.08.2016) та №651/ХМ/49д-19 від 10.10.2019 (строк дії дозволу з 10.10.2019 по 10.10.2024). Згідно з дозволами фактичним місцем здійснення діяльності (водокористування) вказано, зокрема: каптажне джерело № 1, розташоване в с.Вихрівка Дунаєвецького району Хмельницької області, та каптажне джерело № 2, розташоване в с.Пільний Мукарів Дунаєвецького району Хмельницької області.

Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 801/01 від 19.02.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" було повідомлено про проведення у термін з 02 по 16 березня 2020 року планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В період з 05.03.2020 по 13.03.2020 працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу №253 від 25.02.2020 "Про проведення планової перевірки ТОВ "Козацька долина 2006" та направлення від 25.02.2020 № 216/01 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 230/01 від 13.03.2020.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Козацька долина 2006" не дотримано умов спеціального водокористування, що встановлені дозволом № 651/ХМ/49д-19 від 10.10.2019 (пункт 9 Умов спеціального водокористування): здійснюється забір (видобування) підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода з каптажного джерела № 1, що розташоване в с.Вихрівка, та каптажного джерела № 2, що розташоване в с.Пільний Мукарів), чим порушено ст.ст. 16, 21, 23 Кодексу України про надра. В акті зазначено, що з 04.09.2018 по 31.12.2018 забрано з підземного горизонту 3,9 тис. куб. м. води (Звіт про використання води за 2018 за формою №2ТП-водгосп (річна) та журнал первинного обліку забору/використання води за 2018 рік). За 2019 рік забрано з підземного горизонту 11,9 тис. куб. м. води (Звіт про використання води за 2019р. за формою №2ТП-водгосп (річна)). За січень-лютий 2020р. забрано з підземного горизонту 1,935 тис. куб. м. води (журнал первинного обліку забору/використання води за 2020 рік). Посадові особи ТОВ "Козацька долина 2006" від підпису акту перевірки відмовились без зазначення будь-яких пояснень.

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис № 230/01 від 13.03.2020.

У відповідь на вказаний припис ТОВ "Козацька долина 2006" листом № 41 від 26.05.2020 повідомило, зокрема, що забезпечено державну реєстрацію прав на земельні ділянки під каптажним джерелом №1 с.Вихрівка та під каптажним джерелом № 2 с.Пільний Мукарів. Заключено договора оренди даних земельних ділянок з Дунаєвецькою об`єднаною територіальною громадою: договір № 470 від 25.05.2020 та № 471 від 25.05.2020.

Також 11.03.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протокол №005746 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що директор ТОВ "Козацька долина 2006" Загородній В.М. здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 КУпАП, тим що під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Козацька долина 2006" встановлено, що посадовою особою порушено права державної власності на надра, а саме допущено самовільне користування надрами (видобування підземних вод з каптажного джерела № 1 с.Вихрівка та каптажного джерела № 2 с.Пільний Мукарів), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра. Вказаний протокол надісланий на адресу директора згідно з листом №1149/01 від 12.03.2020.

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №67/01 від 20.03.2020 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 47 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення, у зв`язку із тим, що посадовою особою порушено права державної власності на надра, а саме допущено самовільне користування надрами (видобування підземних вод з каптажного джерела № 1 с.Вихрівка та каптажного джерела № 2 с.Пільний Мукарів). Вказано, що в результаті порушення заподіяно шкоду, розміру якої не визначений, що розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Вказаний у постанові штраф сплачений Загороднім В.М. у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською квитанцією.

Матеріали справи містять копії звітів ТОВ "Козацька долина 2006" про використання води за 2018 рік, 2019 рік (форма № 2ТП-водгосп (річна)), згідно з якими у 2018 році відповідачем здійснено забір води з підземних горизонтів в кількості 11,9 тис. куб. м. (в тому числі з вересня по грудень 2018 року в кількості по 1,0 тис. куб. м. води щомісячно); у 2019 році - 11,9 тис. куб. м. води, а також витяги з журналу первинного обліку забору/використання води за вересень 2018 року (використаний об`єм води для питних потреб становить 0,03252 тис. куб. м. води щоденно) та за січень-лютий 2020 року (використаний об`єм води для питних потреб становить 0,03226 тис. куб. м. води щоденно).

На підставі акту перевірки № 230/01 від 13.03.2020 позивач 13.03.2020 провів розрахунок розміру відшкодування збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) ТОВ "Козацька долина 2006". Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783.

Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснювався за формулою 23 Методики, виходячи із загального об`єму підземних вод, що самовільно використаний без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) - 17735 куб. м. та розміру рентної плати за використання підземних вод для Дунаєвецького району Хмельницької області - 110,56 грн/100 куб. м. Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі ТОВ "Козацька долина 2006", становить 98039,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом № 1415/11 від 24.03.2020, відповідно до якого повідомив, що зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, підлягає виконанню шляхом перерахування коштів в сумі 98039,00 грн.

13.04.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом № 15/1-243вих-21, в якому просив повідомити чи сплачена ТОВ "Козацька долина 2006" в добровільному порядку сума збитків та чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області заходи щодо її стягнення.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 15.04.2021 повідомив, що станом на 15.04.2021 заподіяна шкода не відшкодована. У разі наявності фінансової можливості у Хмельницької обласної прокуратури щодо оплати судового збору позивач просив розглянути питання пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

В зв`язку із викладеним, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом №15/1-279вих-21 від 22.04.2021 відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ТОВ "Козацька долина 2006" про стягнення 98039,00 грн збитків.

Матеріали справи містять довідку ТОВ "Козацька долина 2006" № 35 від 25.05.2021 про те, що на балансі товариства рахується водокачка бригади № 1 с.Пільний Мукарів 1985 року побудови та водокачка бригади № 2 с.Вихрівка 1975 року побудови, а також копії договорів оренди землі №470 від 25.05.2020 та № 471 від 25.05.2020, за умовами яких Дунаєвецька міська рада (орендодавець) надала, а ТОВ "Козацька долина 2006" (орендар) прийняло в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (для обслуговування водозабору), які знаходяться в с.Пільний Мукарів Дунаєвецького району, кадастровий номер 6821881200:01:002:0016, загальною площею 0,0089 га, та в с.Вихрівка Дунаєвецького району, кадастровий номер 6821881200:01:017:0011, загальною площею 0,0085 га (п. 1 договорів). Строк дії договорів згідно з п. 8 становить 25 років або до моменту державної реєстрації права власності на дані земельні ділянки.

На підтвердження невідповідності зробленого позивачем розрахунку розміру заподіяних збитків, зокрема загального об`єму видобутих підземних вод, відповідач долучив до матеріалів справи платіжні відомості за водокористування за період з липня 2020 року по травень 2021 року, які містять інформацію щодо кількості спожитої води населенням с.Вихрівка та с.Пільний Мукарів; реєстр відомостей на нарахування плати за користування водою за період з червня 2020 року по травень 2021 року, в якому визначено загальний об`єм спожитої води в розмірі 7057 куб. м., а також довідку ТОВ "Козацька долина 2006", в якій зазначено, що у липні 2020 року було встановлено лічильники на воду всіма споживачами води. За період з липня 2020 року по травень 2021 року споживачами спожито 588,09 куб. м. води, що в середньому за 18 місяців буде складати 10585,5 куб. м. води.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

У даній справі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" про стягнення 98039,00 грн збитків, завданих внаслідок самовільного використання підземних вод без спеціального дозволу, оскільки Державна екологічна інспекції у Хмельницькій області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону надр, охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно з п.п. 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Положення аналогічного змісту містяться також у чинному Положенні про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженому наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд встановив, що листом № 15/1-243вих-21 від 13.04.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звертався до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з приводу надання інформації щодо сплати ТОВ "Козацька долина 2006" в добровільному порядку суми збитків та щодо заходів які вживалися Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області для їх стягнення.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 15.04.2021 повідомив, що станом на 15.04.2021 заподіяна шкода не відшкодована. У разі наявності фінансової можливості у Хмельницької обласної прокуратури щодо оплати судового збору позивач просив розглянути питання пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не вжила достатніх та належних заходів до стягнення збитків, зокрема не пред`явила до суду відповідний позов, внаслідок чого державні інтереси залишилися незахищеними, то перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом №15/1-279вих-21 від 22.04.2021 відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ТОВ "Козацька долина 2006" про стягнення 98039,00 грн збитків.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Положення аналогічного змісту містяться також у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно з приписами ст.ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування (п. 9 ч.1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Частиною 1 ст. 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України про надра).

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 922/3488/19, від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15, від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18.

Суд встановив, що з метою проведення своєї діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" використовує воду, у тому числі шляхом забору води з каптажного джерела № 1, яке розташоване в с.Вихрівка Дунаєвецького району Хмельницької області, та каптажного джерела № 2, яке розташоване в с.Пільний Мукарів Дунаєвецького району Хмельницької області.

Відповідач отримав лише дозволи на спеціальне водокористування № 33 від 27.08.2013 (термін дії дозволу з 27.08.2013 по 27.08.2016) та №651/ХМ/49д-19 від 10.10.2019 (строк дії дозволу з 10.10.2019 по 10.10.2024).

Таким чином, відповідач в порушення ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра здійснював забір (видобування) підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, про що працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 230/01 від 13.03.2020.

Доводи відповідача з приводу того, що він є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані каптажні джерела № 1 та № 2, тому відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра не потребує отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу для здійснення видобування води для власних потреб в межах вказаних земельних ділянок, суд до уваги не приймає, оскільки вказані доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Долучені до матеріалів справи договори оренди № 470 від 25.05.2020 та № 471 від 25.05.2020 були укладені уже після проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, і лише з 25.05.2020 відповідач набув статусу землекористувача. В той же час в період з 04.09.2018 по 29.02.2020, за який нараховані збитки, відповідач не був ні власником, ні користувачем земельних ділянок, на яких розташовані каптажні джерела № 1 та №2, тому у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин у справі положень ст. 23 Кодексу України про надра.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону та ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.

Згідно з ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зібраними у справі доказами: актом № 230/01 від 13.03.2020, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; протоколом № 005746 від 11.03.2020 про адміністративне правопорушення, постановою №67/01 від 20.03.2020 про накладення адміністративного стягнення в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення.

Так, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами);

- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

- вина. При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у здійсненні самовільного користування надрами. Навпаки, відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл, здійснюючи забір (видобування) підземних вод усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства.

Також звертається увага на положення ст. 68 Конституції України, якою передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. що

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.

Стосовно заявленого до стягнення розміру збитків суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами), стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009за № 767/16783 (далі - Методика).

Дана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі зокрема, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) (п. 1.2 Методики).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства (п. 1.4 Методики).

Відповідно до п. 9.1 Методики в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) (п. 9.2 Методики).

При проведенні позивачем розрахунку збитків, визначення фактичного об`єму води, що використана самовільно без дозвільних документів, здійснено на підставі наданих відповідачем звітів про використання води за 2018 рік, 2019 рік за формою № 2ТП-водгосп (річна) та витягів з журналу первинного обліку забору/використання води за вересень 2018 року, січень-лютий 2020 року.

Суд зазначає, що згідно з п. 1.3 Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2015 року за № 382/26827, державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна).

Інформація, що міститься у Звіті, є первинними даними про водокористувача та його водогосподарську діяльність (п. 1.8 вищевказаного Порядку).

Звіт підписується водокористувачем (уповноваженою особою водокористувача) та скріплюється печаткою (за наявності). Особа, що підписала Звіт, забезпечує правильність складання Звіту, достовірність наведених у ньому даних і своєчасне його подання (п.п. 1.12, 1.13 Порядку).

За таких обставин суд дійшов висновку, що звіти про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) та витяги з журналу первинного обліку забору/використання води ТОВ "Козацька долина 2006" є належним джерелом достовірних вихідних даних для встановлення фактичного об`єму підземних вод, самовільно використаних відповідачем.

Доводи відповідача, що інформація, яка зазначена у звітності, не відповідає дійсності, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не подано, а матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування визначеного позивачем об`єму використаних підземних вод в період, за який нараховані збитки.

Так, представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що в період з 04.09.2018 по 29.02.2020 засоби вимірювальної техніки були відсутні. Згідно з довідкою ТОВ "Козацька долина 2006" лічильники на воду всіма споживачами води були встановлені лише у липні 2020 року. Долучені відповідачем платіжні відомості по нарахуванню плати за водокористування відображають об`єм спожитої води за період з липня 2020 року по травень 2021 року. З огляду на вказане дані докази не можуть вважатись належними в розумінні приписів ст.76 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Будь-яких інших доказів, на підставі яких можливо було б встановити фактичний об`єм використаних підземних вод в період, за який нараховані збитки, відповідачем не подано, а матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає здійснений відповідачем контррозрахунок завданих збитків безпідставним та таким, що не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.

В той же час, проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок збитків, суд встановив, що позивачем не було враховано, що згідно з витягом з журналу первинного обліку забору/використання води за вересень 2018 року, використаний об`єм води для питних потреб у вересні 2018 року становив 0,03252 тис. куб. м. води щоденно, що за період з 04.09.2018 по 30.09.2018 буде складати: 0, 03252 тис. куб. м. * 27 днів = 0,87804 тис. куб. м., а з врахуванням округлення - 0,878 тис. куб.м. В зв`язку із вказаним, використаний відповідачем об`єм води у 2018 році складав 3,878 тис. куб. м.

Відповідно до витягу з журналу первинного обліку забору/використання води за січень-лютий 2020 року, використаний об`єм води для питних потреб у січні-лютому 2020 року становив 0,03226 тис. куб. м. води щоденно, що за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 буде складати: 0, 03226 тис. куб. м. * 60 днів = 1,9356 тис. куб. м., а з врахуванням округлення - 1,936 тис. куб.м.

Таким чином, об`єм води, що використаний самовільно відповідачем без дозвільних документів за період з 04.09.2018 по 29.02.2020 буде становити: 3,878 + 11,9 + 1,936 = 17,714 тис. куб.м.

Провівши власний розрахунок збитків за вказаною позивачем у розрахунку формулою з врахуванням визначеного судом використаного об`єму води, суд встановив, що загальний розмір збитків, який обґрунтовано заявлено прокурором до стягнення, становить: 5 * 17714 * 110,56/100 = 97 922,99 (грн).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 97 922,99 грн, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок використання водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами. У стягненні 116,01 грн суд відмовляє.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із тим, що спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури м.Хмельницький в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с.Вихрівка Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 98039,00 грн збитків, завданих внаслідок самовільного використання підземних вод без спеціального дозволу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" (Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с.Вихрівка, вул. Центральна, буд. 12-А, код 34222324) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (м.Хмельницький, вул.І.Франка, буд. 2/2, код 38045514) 97 922,99 грн (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні 99 коп.) збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок використання водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA118999980333149331000022655 в УК у Дунаєвецькому районі/ отг м.Дунаївці/ 24062100; ККД 24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37993631, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" (Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, с.Вихрівка, вул. Центральна, буд. 12-А, код 34222324) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 116,01 грн збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 13.08.2021.

СуддяЛ.О. Субботіна

Віддруковано у 4 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2),

3- відповідачу (32436, Хмельницька обл, Дунаєвецький р-н, с Вихрівка, вул. Центральна, буд. 12-А),

4- прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.