Рішення

від 13.08.2021 по справі 740/2462/21

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2462/21

Провадження № 2/740/911/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої - судді Пантелієнко В.Г.,

за участю секретаря Пулинець Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лосинівської об`єднаної територіальної громади в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила і в якому просила: встановити факт спільного проживання однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, що знаходиться на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району, площею 1,7485 га, кадастровий номер 7423355400:04:001:0061, в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все майно заповідала своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 . У встановлений законодавством строк остання звернулась до нотконтори для прийняття спадщини і отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який відносився до категорії колгоспний двір і належав ОСОБА_3 , позивачці було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок.

Крім того, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Лосинівської сільської ради Ніжинського району, яку вона фактично успадкувала, як спадкоємець за законом четвертої черги відповідно до ст. 1265 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім?єю, без реєстрації шлюбу з 1980 року. При зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадщини на вказану земельну ділянку, позивачці було відмовлено з підстав відсутності документів, які б підтверджували факт реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і рекомендовано звернутися до суду для встановлення даного факту.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, надіславши заяву, в якій позовні вимоги підтримала і просила задовольнити із зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, надавши заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засідання пояснила, що вона працює соціальним працівником і більше 20 років знала матір позивачки - ОСОБА_3 , яка жила з ОСОБА_2 , як подружжя.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 1979 року до смерті ОСОБА_2 жив разом з ОСОБА_3 , як чоловік та дружина.

Заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім?єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст. 3 СК України про те, що сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитись на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім?єю до набрання чинності цим Кодексом.

Довідкою Лосинівської селищної ради Ніжинського району №245 (а.с. 27) від 10.10.2019 року підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім?єю як чоловік і жінка без шлюбу з 1980 року, разом вели господарство і обробляли земельну ділянку.

Зазначений факт підтвердили в судовому засіданні і свідки.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне майно, в тому числі й на земельну ділянку, площею 1,7485 га, кадастровий номер 7423355400:04:001:0061, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 19).

Довідкою Лосинівської селищної ради № 243 від 10.10.2019 року підтверджується, що на день смерті та протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 (а.с. 25).

З копії спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , наданої Ніжинською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого співмешканця ОСОБА_2 (а.с. 71-73).

Для оформлення свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку, державним нотаріусом Ніжинської районної держнотконтори позивачці було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім`єю (а.с. 10).

Оскільки встановлення даного факту проживання однією сім?єю породжує для позивачки юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право на отримання спадщини та встановити даний факт іншим шляхом, ніж звернутися до суду за захистом своїх прав неможливо, тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання однією сім?єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть на а.с. 9.

Як вбачається з наданої на запит суду копії спадкової справи, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її дочка ОСОБА_1 (а.с. 56-70).

Постановою державного нотаріуса від 12.03.2020 року позивачці відмовлено в оформленні спадкових прав на будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з належністю домоволодіння до категорії колгоспний двір (а.с.11).

У пункті 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Довідкою КП Ніжинське МБТІ від 18.02.2020 року № 142 та технічним паспортом на будинок підтверджується, що станом на 31.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований вцілому на праві особистої власності за колгоспним двором, голова якого ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Лосинівської селищної ради 12.12.1990 р. згідно з рішенням від 29.11.1990р. № 57 (а.с. 28-33).

Відповідно до ст.ст. 120, 123 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Як суспільна група, колгоспний двір існував до 15 квітня 1991 року, тобто, до прийняття постанови Верховної Ради Української РСР № 885 - ХІІ, якою було введено в дію Закон України Про власність .

Згідно роз`яснень п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22 грудня 1995 року № 20, до правовідносин, які виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність , застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

З довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району від 24.02.2020 р. № 57 вбачається, що станом на 15.04.1991 рік у домоволодінні АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 - власник колгоспного двору, ОСОБА_3 - дочка власника, ОСОБА_2 - співмешканець дочки, а отже, їм, як членам колгоспного двору, спірний будинок належав в рівних частках - по 1/3 частині кожному.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , успадкувавши, в тому числі, і належні їм частки вказаного будинку, проте право власності на будинок за життя не зареєструвала.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою. Отже позивачка вправі в порядку захисту своїх спадкових прав у судовому порядку вимагати визнання за нею права власності на житловий будинок, який належав її померлій матері і є спадковим майном.

З огляду на викладене, суд вважає, що дослідженими доказами повно і достовірно доведено, що позивачка має всі підстави, передбачені законодавством, для набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 392, 1216, 1218, 1264 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 315-316 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як подружжя без реєстрації шлюбу, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району, площею 1,7485 га, кадастровий номер 7423355400:04:001:0061, яка належала ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно з державним актом серії ЯМ № 260205, виданого відповідно до розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації № 25 від 21.02.2012 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя В.Г. Пантелієнко