Рішення

від 19.03.2021 по справі 160/15011/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Справа № 160/15011/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 16.02.2021, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2054530/41678603 від 21.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 складеної ТОВ ФГ БАГАТЕ 01.10.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.10.2020 датою її направлення на реєстрацію до Державної податкової служби України - 01.10.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5726 від 22.04.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкову накладну: № 1 від 01.10.2020, проте, її реєстрацію відповідачем-1 зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивач надав пояснення та необхідні документи, однак, оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації поданої податкової накладної відмовлено. На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки він надав вичерпні пояснення та додав відповідні підтверджуючі документи, а податковий орган у своєму рішенні безпідставно зазначив про ненадання позивачем копій первинних документів. Отже, позивач стверджує, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, позивач також вказує, що рішення відповідача про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є необґрунтованим і безпідставним, та таким, що порушує його законні права та інтереси (зокрема, як таке, що створює суттєві перешкоди у своєчасній реєстрації виписаних ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних). Так, позивач зазначив, що текст рішення не містить жодної мотивації та підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 позовну заяву ТОВ ФГ БАГАТЕ було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 25.11.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі № 160/15011/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.01.2021 від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що прийняття контролюючим органом рішення щодо відповідності Товариства критеріям ризиковості платника податку є законним та обґрунтованим. Також представником відповідача зазначено, що спірним рішенням відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020 законно та обґрунтовано у зв`язку з ненаданням первинних документів. У зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26.01.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив відповідача-1, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не підкріплені жодними належними доказами.

28.01.2021 ухвалою суду позовну заяву ТОВ ФГ БАГАТЕ залишено без руху після відкриття, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 160 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 продовжено розгляд справи № 160/15011/20.

16.03.2021 ухвалою суду замінено відповідача-1 у справі № 160/15011/20 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов або будь-яких інших пояснень своєї правової позиції до суду не направив. Причин не направлення відзиву суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ФГ БАГАТЕ зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа суб`єкт господарської діяльності 24.10.2017, відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання вимог ст. 201 ПК України позивачем 01.10.2020 складена та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкова накладна № 1.

Вказана податкова накладна складена на виконання умов договору поставки № 28/09/2020 від 28.09.2020, укладеного між ТОВ ФГ БАГАТЕ (Постачальник) та ТОВ Агрофірма Деметра (Покупець), за яким ТОВ ФГ БАГАТЕ зобов`язалось поставити, а ТОВ Агрофірма Деметра прийняти та оплатити Насіння соняшнику Тунга.

Відповідно до квитанції від 01.10.2020 (№ 9250531387) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 1 від 01.10.2020 прийнята, але її реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення зазначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

16.10.2020 позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020 подано в електронному вигляді до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення щодо господарської діяльності ТОВ ФГ БАГАТЕ .

Разом із поясненнями позивачем надано документи на підтвердження господарської операції.

21.10.2020 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 2054530/41678603 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 01.10.2020 в ЄРПН.

Підставою для прийняття вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, як встановлено судом, 22.04.2020 прийнято рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 5726 про відповідність ТОВ ФГ БАГАТЕ (код ЄДРПОУ 41678603) критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної та рішенням про відповідність ТОВ ФГ БАГАТЕ критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. п. 10 та 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 2, п. 3, п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних № 520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних № 520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як встановлено судом та не спростовується відповідачами, ТОВ ФГ БАГАТЕ після зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020 подано до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначене повідомлення та додані до нього документи, прийнято оскаржуване рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020.

З тексту спірного рішення видно, що воно містить у якості обґрунтування загальне твердження: "Ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків".

Проте, не зважаючи на наявність у встановленій формі цього рішення уточнюючої графи (документи, які не надано, підкреслити) , у спірному рішенні жоден з перелічених документів не підкреслено. Тобто відповідачем-1 у рішенні не зазначено, які саме документи позивачем не надано.

Крім того, у графі рішення "додаткова інформація" також не зазначено жодних документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає.

Суд зауважує, що зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної видно, що контролюючий орган вказав, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачем-1 у квитанції не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відтак, ненадання зазначених документів не може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки вони не витребовувались податковим органом.

Також суд зазначає, що обґрунтування рішення ненаданням платником податків копій документів не відповідає встановленим обставинам справи та спростовується дослідженими судом доказами направлення позивачем відносно податкової накладної № 1 від 01.10.2020, реєстрацію якої зупинено, відповідних пояснень з підтверджуючими первинними та господарськими документами.

Отже, позиція відповідача, зафіксована у спірному рішенні, щодо ненадання платником податків копій первинних документів, згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено належного мотивування причин відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020, складеної позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.10.2020 є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податку.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Суд вважає, що у цьому випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну: № 1 від 01.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, є належним способом відновлення порушених прав позивача і дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Так, реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо зупинено, віднесено до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом, і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і є достатніми для реєстрації спірної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, що унеможливлювали б реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд робить висновок про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.10.2020, складену позивачем, у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, яким віднесено ТОВ ФГ БАГАТЕ до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв критеріям ризиковості платника податків, суд зазначає наступне.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Так, за змістом п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку № 1165, що є вичерпним переліком.

Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС від 22.04.2020 № 5726 про відповідність платника податку ТОВ ФГ БАГАТЕ критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України та може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Крім того, у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновку про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши текст оспорюваного рішення № 5726 від 22.04.2020, суд встановив, що таке рішення прийнято Комісією ГУ ДПС за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку зазначено тільки п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та його зміст. Однак, рішення не містить розшифровки, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку. З оскаржуваного рішення неможливо встановити, яка податкова інформація по платнику податків та по якій податковій накладній досліджувалась.

У ході розгляду справи відповідач-1 не зазначив у відзиві на позов та не надав суду жодних документальних доказів (первинних документів тощо), що дали б можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить, а відповідачем-1 не наведено, жодних обґрунтувань щодо наявності передбачених законодавством підстав для віднесення позивача до переліку платників податків з ознаками ризиковості, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, відтак, вказане рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, отже, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС від 22.04.2020 № 5726 про відповідність платника податку ТОВ ФГ БАГАТЕ критеріям ризиковості платника податку, оскільки наслідком прийняття відповідачем спірного рішення є зупинення в автоматичному порядку реєстрації поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, з метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача, що відповідає положенням ч. ч. 2 і 3 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ ФГ БАГАТЕ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-7 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом між позивачем та Адвокатською компанією Верітас укладено 13.05.2020 договір про надання правничої допомоги № 4798-И.

Пунктом 2.1.2 вказаного договору визначено вартість послуг, зокрема: вивчення матеріалів і судової практики, розробка правової позиції, складання документів, необхідних для представлення інтересів Клієнта в судових засіданнях суду 1-ї інстанції - 11 000,00 грн.

На виконання вимог вищезазначеного договору, 22.05.2020 між позивачем та Адвокатською компанією Верітас складено акт здачі-приймання послуг.

Даним актом визначено, що Адвокатською компанією Верітас надано позивачу наступні послуги:

1) ознайомлення з наявними документами - 0,5 год.;

2) вивчення нормативних актів, що регулюють правовідносини, вивчення судової практики - 3 год.;

3) складання тексту позовної заяви - 4 год.;

- складання пакету документів для подачі до суду, подача документів до суду - 1,5 год.

Загальна вартість наданих послуг складає - 11 000,00 грн.

Факт сплати позивачем суми за ці послуги підтверджується платіжним дорученням № 299 від 03.06.2020.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 року у справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд робить висновок, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з огляду на задоволення позовної заяви, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 6 474,00 грн. відповідно до платіжних доручень № 327 від 30.10.2020, № 3337 від 24.11.2020 та № 356 від 15.02.2021 підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2054530/41678603 від 21.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 складеної ТОВ ФГ БАГАТЕ 01.10.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.10.2020 датою її направлення на реєстрацію до Державної податкової служби України - 01.10.2020.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 5726 від 22.04.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ (52450, Дніпропетровська область, с. Багате, вул. Українська, буд. 14, код ЄДРПОУ 41678603) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 237,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерське господарство БАГАТЕ (52450, Дніпропетровська область, с. Багате, вул. Українська, буд. 14, код ЄДРПОУ 41678603) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 237,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складено 19.03.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко