Рішення

від 12.08.2021 по справі 826/13758/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 826/13758/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Завод спіральних шлангів Ексімпласт до Головне управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод спіральних шлангів Ексімпласт (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 9, код ЄДР: 39355686) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2018 № 0501631206.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки податкову накладну від 22.01.2016 № 10 було зареєстровано у терміни передбачені Податковим кодексом України, а саме: 06.02.2016, з огляду на що просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем порушено термін реєстрації ПН від 22.01.2016 № 10, а саме: вказану податкову накладну зареєстровано 09.02.2016.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 30.09.2018 вказану справу прийнято до провадження. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ЗСШ Ексімпласт за 2015- 2016 роки. За результатами перевірки складено акт від 03.07.2018 № 9374/26-15-12-06- 16/39355686, яким встановлено, що ПН від 22.01.2016 № 10 на суму 43295,33 грн. зареєстрована в ЄРПН 09.02.2016.

На підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2018 № 0501631206, яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 4329,53 грн.

Разом з тим, позивач не погоджуючись з вказаним рішення звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п/п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань зареєструвати такі податкові накладі та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 23.12.2010 № 1246 ( далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Згідно пункту 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях. При цьому, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не містить будь-яких обмежень щодо реєстрації податкових накладних у вихідний чи святковий день, так як і не містить обмежень щодо можливості прийняття податкової звітності платника податку в позаробочий час. Право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який у відповідності до Порядку триває з 0 до 23-ї години. Оскільки законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями вказаного Порядку та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 826/19172/16.

Як видно з матеріалів справи 22.01.2016 ТОВ ЗСШ Ексімпласт було складено податкову накладну № 10 на суму ПДВ 43295,33 грн. (том 1 а.с. 57), з огляду на що, відповідно до строку реєстрації ПН в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України, граничним терміном реєстрації ПН від 22.01.2016 № 10 є: 06.02.2016.

При цьому, вказана податкова накладна була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 06.02.2016 о 21:23 год, що підтверджується квитанцією від 06.02.2016 (том 1 а.с. 58). Однак, як зазначено у даній квитанції, документ не прийнято та запропоновано при необхідності виплавити документ та направити його знову. При цьому, як зафіксовано у квитанції виявлені помилки: блок даних. Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів.

В той же час, відповідно до квитанції від 09.02.2016 (том 1 а.с. 64) податкова накладна від 22.01.2016 № 10 була зареєстрована в ЄРПН лише 09.02.2016 о 14 год 49 хв., тобто поза межами терміну реєстрації, передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України.

При цьому, щодо відмови реєстрації ПН з причин: невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів, суд зазначає про наступне.

Так, пунктом 9 Порядку № 1246 визначено причини, за яких може бути відмовлено у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200- 1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, у прийнятті податкової накладної може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 Податкового кодексу України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

Крім того, відповідно до ст. 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Так, принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов`язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Водночас, відповідно до п.п. 1, 2, 4 розділу ІІІ Інструкції № 233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі. При відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв`язку або ненадходження першої квитанції). Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Згідно з підпунктом 5.4 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 платник податків: надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.

В даному випадку суд зазначає, що договір про визнання електронних документів від 02.02.2016 № 020220161 (том 1 а.с. 65-67) надіслано платником податків засобами телекомунікаційного зв`язку до податкового органу 02.02.2016 о 12:26 підтвердженням чого є квитанція № 1 за реєстраційним номером (а.с. 68), натомість такий догорів податковим органом було підписано лише 09.02.2016 , що підтверджується квитанцією № 2 (том 1 а.с. 70).

При цьому, варто звернути увагу на те, що предметом даного спору є не питання правомірності або протиправності дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо своєчасності прийняття договору про визнання електронних документів від 02.02.2016 № 020220161 та його підписання, а предметом даного спору є саме питання правомірності прийняття ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 08.08.2018 № 0501631206.

Натомість, зважаючи на те, що податкову накладну від 22.01.2016 № 10 було зареєстровано позивачем в ЄРПН саме 09.02.2016, тоді як граничним терміном реєстрації такої податкової накладної є 06.02.2016, суд приходить до висновку про порушення позивачем терміну реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 10 від 22.01.2016.

Крім іншого слід додати, що в порядку виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не надано суду жодних доказів того, що станом на час надіслання ПН від 22.01.2016 № 10 на реєстрацію в ЄРПН, а саме: 06.02.2016 у ТОВ ЗСШ Ексімпласт були чинні посилені сертифікати ключа, зокрема, відомості з акредитованого центру сертифікації ключів, а також відсутні докази того, що разом з договором про визнання електронних документів, позивачем було надіслано податковому органу чинні посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії, як того вимагає підпункт 5.4 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 233.

Слід також звернути увагу відповідача на те, що у своєму відзиві відповідач посилається на вимоги пункту 201.10 ст. 201 ПК України, в редакції, яка була чинна лише з 01.01.2017, тоді як спірні правовідносини виникли у лютому 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтується позовні вимог та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав та/або інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Завод спіральних шлангів Ексімпласт (03148, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 9, код ЄДРПОУ: 39355686) відмовити у повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя О.А. Кармазін