Рішення

від 12.08.2021 по справі 826/14045/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 826/14045/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбуд доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбуд (код ЄДР 24373361, м. Київ, вул. Ракетна, буд. 26) (далі - позивач, ТОВ Укрпромбуд ) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДР 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2018 №00010341402 та №00010351402.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що докази викладені в акті перевірки, ґрунтуються на припущеннях посадових осіб податкового органу, які проводили перевірку та не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки в разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Позивач зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань нереальність здійснення операцій, а також визнання недійсними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, а формування податкового кредиту за такими операціями оформлене підприємством із чітким дотриманням податкового законодавства.

За твердженнями позивача, формування первинних документів за господарськими операціями з контрагентами постачальниками мали реальний характер, згідно яких були виконані договірні обов`язки, що підтверджується первинними документами. Первинні документи оформлені належним чином та здійснювалось у відповідності із чинним законодавством, із чітким викладенням конкретних поставлених товарів, надання послуг, які використовує в своїй діяльності ТОВ Укрпромбуд .

Позивач наголошує, що податковим органом не заперечується факт наявності у ТОВ Укрпромбуд основних фондів, виробничих та складських приміщень, обладнання, працівників, тощо.

Також позивач стверджує, що матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належним доказом безтоварності операції, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом.

Вказане, на думку позивача, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ГУ ДФС у м. Києві проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Укрпромбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Горсан (далі - ТОВ Горсан ).

Відповідач зазначає, що між ТОВ Укрпромбуд та ТОВ Горсан укладено договір поставки від 06.07.2015 №1/07. На виконання вказаного договору були укладені додаткові угоди, виписані видаткові накладні, податкові накладні, які підписані директором ТОВ Горсан ОСОБА_1.

Відповідач звертає увагу, що у рахунках на оплату у графах Виписав стоять лише підписи невстановлених осіб та відтиски печаток ТОВ Горсан ; посада, ПІБ, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції - відсутні.

Також, відповідач акцентує увагу на те, що у податкових та видаткових накладних у графах Отримав стоять підписи невстановлених осіб та відтиски печаток ТОВ Укрпромбуд , а також міститься запис за довіреністю . При цьому, до матеріалів справи додано довіреності, у яких міститься графа на отримання від ТОВ Укрпромбуд цінностей за рахунками-фактури , проте у матеріалах справи відсутні рахунки-фактури. Позивачем не надано довіреності, якою ТОВ Укрпромбуд уповноважує осіб представляти інтереси товариства на підписання видаткових та податкових накладних; не надано наказів, штатний розпис, чи інші документи, які б підтверджували, що зазначені у довіреності особи являються працівниками підприємства та дійсно уповноважені представляти інтереси товариства.

Відповідач зазначає, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували відвантажування та отримання зазначеного товару ТОВ Укрпромбуд ; не надано сертифікати якості продукції, яка постачалась за вище зазначеним договором та додатковими угодами.

За доводами відповідача, неможливо встановити, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалося відвантаження та перевезення товару від ТОВ Горсан до ТОВ Укрпромбуд .

Відповідач вказує на те, що ТОВ Горсан фігурує у якості підприємства з ознаками фіктивності у обліковій картці суб`єкта фіктивного підприємництва від 09.09.2015 №4943/10-06-07-07 заведеної ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (пояснення гр. ОСОБА_1 , щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності).

Також, відповідач вказує на вирок Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 у справі №372/812/16-к, яким визнано винуватим гр. ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 і частиною першою статті 205 та за частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає спірні рішення законними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідь на відзив відповідача.

Позивач зазначає, що відтиск печатки ТОВ Укрпромбуд на первинних документах є достатньою підставою для підтвердження участі товариства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції, а довіреність не є документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі чи прийняттю товару.

Також, позивач зазначає, що факт отримання товару ТОВ Укрпромбуд підтверджується підписом на податкових та видаткових накладних, а відсутність посади особи яка підписала, не спростовує факту отримання товару.

Позивач зазначає, що товарно-транспортні накладні не відносяться до тих первинних документів, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей.

Позивач наголошує, що у вироку Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 у справі №372/812/16-к не надавалась оцінка діяльності засновника та керівника ТОВ Горсан , а відтак такий вирок не можна брати до уваги.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 04.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Укрпромбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Горсан за липень, серпень 2015 року, за результатами якої складено акт від 09.08.2018 №539/26-15-14-02-03/24373361.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Укрпромбуд пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, 198.3, 198.6 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 47304,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Горсан фігурує у якості підприємства з ознаками фіктивності у обліковій картці суб`єкта фіктивного підприємництва від 09.09.2015 №4943/10-06-07-07 заведеної ОУ Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (пояснення гр. ОСОБА_1 , щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності); згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, ТОВ Горсан є фігурантом у кримінальному провадженні №32015100010000077 від 19.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.08.2018 №00010341402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 54 156,00 грн.;

від 23.08.2018 №00010351402, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1856,00 грн.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, а спірні рішення неправомірними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

За приписами пункту 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За існуючого нормативного регулювання спірних відносин слід дійти висновку , що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов`язкові реквізити , зокрема, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що у сукупності надає первинному документу юридичної значимості для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об`єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності ; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети , розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов`язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних по суті та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

Відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

При цьому, суд наголошує, що податкові вигоди формуються не лише за фактом поставки (перерахування попередньої оплати), але й за відносинами із конкретною особою (платником ПДВ), а відтак, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України, має бути доведено факт поставки товару саме від особи , за відносинами з якою сформовані податкові вигоди.

Слід зазначити, що відповідно до Витягу з ЄДР ОСОБА_1 зареєстрований керівником товариства з 07.05.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Укрпромбуд та ТОВ Горсан укладено договір поставки від 06.07.2015 №1/07.

Договором передбачено (а.с. 50), що поставка здійснюється на склад покупця (продавець зареєстрований у м. Обухів), базис поставки DDP м. Київ .

На виконання вказаного договору були укладені додаткові угоди від 09.07.2015, 20.07.2015, 05.08.2015, 06.08.2015, 20.08.2015, виписані видаткові накладні на вказані дати та податкові накладні, які підписані директором ТОВ Горсан ОСОБА_1 .

Номенклатура поставки (а.с. 53 -57): стабілізатор асфальтобетонної суміші ВІАТОП-66 2000 кг, 4000 кг, 2000 кг., 2000 кг., різак розробки тріщин 31136 MARATON - 12 шт.

При цьому, як вбачається з наявних матеріалів підписи ОСОБА_1 настільки відрізняються одна від іншої (як приклад - а.с. 66, 68, 52, 58, 62), що висновок про їх підробку не потребує висновку експерта, оскільки дана обставина є очевидною .

Водночас, відповідно до протоколу допиту директора ОСОБА_1 від 03.09.2015 встановлено, що він зареєстрував ТОВ Горсан за грошову винагороду, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Горсан з іншими підприємствами не мав та документів не підписував.

При цьому , згідно вироку Обухівського районного суду Київської області від 11.04.2016 в межах справи №372/812/16-к (провадження №1-кп-80/16), який набрав законної сили 12.05.2016, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016110130000014 від 02.03.2016, ОСОБА_1 у квітні 2015 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи біля станції метрополітену Либідська у місті Києві, вступив у попередню злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою придбання та державної перереєстрації, за матеріальну винагороду, суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Горсан на своє ім`я, в органах державної влади, без наміру здійснення статутної господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, розподілили між собою ролі у спільному злочинному плані. Так ОСОБА_1 , відповідно до розробленого плану, повинен надати свої дані, документи, що посвідчують особу, підписати статутні та інші документи по придбанню фіктивного підприємства - ТОВ Горсан . В свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, повинна підготувати необхідні для перереєстрації підприємства в органах державної влади документи та організувати здійснення його державної перереєстрації, забезпечити та надати невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати придбане підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності.

У подальшому, ОСОБА_1 , виконуючи відведену йому роль у раніше розробленому злочинному плані, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих невстановленою досудовим розслідуванням особою, як майбутнього засновника та власника придбаного фіктивного підприємства, усвідомлюючи, що підприємство придбається з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань, погодившись на таку пропозицію, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою підготування статутних та реєстраційних документів по придбанню ТОВ Горсан копії власного паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків.

Надалі, як вбачається з вироку, у продовження раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_1 , в квітні 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, зустрівшись в раніше обумовленому місці біля станції метрополітену Либідська у місті Києві, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, керуючись єдиним злочинним умислом при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах здійснив підписання протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ Горсан , реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6).

Після підписання ОСОБА_1 протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ Горсан , реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6) останній, відповідно до відведеної йому злочинної ролі передав зазначені документи невстановленій досудовим розслідуванням особі для подальшої державної перереєстрації підприємства в органах державної влади.

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, здійснюючи відведену їй роль у злочинному плані, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених і досудовим розслідуванням обставинах, подала до державного реєстратора, для проведення державної реєстрації товариства в органах державної влади, протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ Горсан , реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (форма 6), внаслідок чого 29 липня 2015 року реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, 14, здійснено перереєстрацію на ім`я ОСОБА_1 ТОВ Горсан та підтверджено відомості про знаходження ТОВ Горсан за місцем реєстрації, що в подальшому дало змогу невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати реквізити суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Горсан з метою прикриття незаконної діяльності діючих підприємств реального сектору економіки. ОСОБА_1 , 14 травня 2015 року у невстановлений досудовим розслідуванням час державну перереєстрацію ТОВ Горсан у державного реєстратора Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області за № 18841020000002927.

Щодо посилання позивача на вказану вище дату (а.с. 157), як дату реєстрації ОСОБА_1 директором ТОВ ГОРСАН , слід зазначити, що вказані доводи не відповідають фактичним даним - відомостям з ЄДР згідно з якими ОСОБА_1 зареєстрований директором з 07.05.2015 . Щодо дати 29.07.2015, слід зазначити, що на цю дату в ЄДР внесено відомості відносно зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, а відтак 29.07.2015, що, відповідно, не є датою реєстрації ОСОБА_1 керівником ТОВ ГОРСАН .

Між тим, надалі у вироку зазначається, що ОСОБА_1 , будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ Горсан у період з 14.05.2015 року забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ Горсан фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складанні та видачі документів податкової звітності.

Таким чином, суд, який ухвалив вирок, визнав доведеним, що своїми умисними діями, які виразились у пособництві фіктивному підприємництву, тобто придбанні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, гр. ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною 5 статті 27 і частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Зазначеним вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 03.03.2016, укладену між прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області та ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №32016110130000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2016, а ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27 і частиною 1 статті 205 та за частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

З вищезгаданого вироку вбачається, що фактичні обставини ніким не оспорювались та відсутні сумніви стосовно добровільності та достовірності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Наведене дає підстави для висновку, що з 14.05.2015 господарська діяльність ТОВ Горсан не мала на меті настання реальних наслідків. При цьому, договір між позивачем та вказаним підприємством укладено 06.07.2015.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що зазначене підприємство-контрагент зареєстровано на підставну особу , яка не мала наміру та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівник вказана особа не реалізовувала, договори та первинні документи не складав та не підписував.

У даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені підприємства. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства в частині проведення господарської діяльності, складання первинних та звітних документів, та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства. Матеріалами справи, відомостями з ЄДР щодо товариства - контрагента позивача також спростовується наявність таких осіб.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, а також судом під час розгляду справи, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством .

Виходячи з наведеного спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з яким сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно, свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, що, у свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскаржуваних рішень.

При цьому , відсутні будь-які документи, які б підтверджували переміщення зазначеної продукції та обладнання на склад позивача в місті Києві, тобто ТТН, які за зазначених умов поставки супроводжують виконання поставки, а відтак є додатковим підтвердженням здійснення поставки (у разі її здійснення).

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Як приходить до висновку суд, за спірними операціями із зазначеними контрагентом лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод , наслідком чого стало отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, відповідачем доведено перед судом правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, спірних рішень, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпромбуд (код ЄДРПОУ 24373361, м. Київ, вул. Ракетна, буд. 26) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя О.А. Кармазін