Ухвала

від 04.08.2021 по справі 757/26818/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3929/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 757/26818/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року,

за участю:

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2021 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_10 , погоджене начальником першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження та розпорядження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник власника майна зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, на думку представника, є передчасним, чим обмежує його право на користування та розпорядження вказаним нерухомим майном.

Представник стверджує, що ані власника майна, ані його представника безпідставно не було повідомлено про розгляд клопотання слідчого. Твердження органу досудового розслідування про перешкоджання накладення арешту на майно є непідтвердженими, оскільки ОСОБА_6 бажає відкрито доводити свою невинуватість.

Апелянт стверджує, що слідчим суддею не було належним чином перевірено мету та правові підстави для накладення арешту на майно. Вказану квартиру було набуто законним шляхом, на підставі договору дарування , серія та номер: 592, виданий у 13.02.2018 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 . Більш того, стаття 255-1 КК України, з`явилася 04.06.2020 року, а тому ОСОБА_6 не може підозрюватися за вчинення дій, вчинених до набрання чинності статті.

Підозра у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення є необґрунтованою, а долучені до матеріалів даного клопотання документи ґрунтуються лише на припущеннях.

На думку представника власника майна, слідчим суддею при ухваленні рішення не було повно та всебічно досліджено усі обставини кримінального провадження, не оцінено кожен доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точи зору достатності та взаємозв`язку для прийняття вказаного рішення.

Крім того, слідчим суддею було порушено встановлені кримінальним процесуальним законодавством строки, оскільки постановлено 24.05.2021 року ухвалу було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 04.06.2021 року.

Щодо порушення строків на апеляційне оскарження, представник зазначає, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна або його представника, а апеляційна скарга подана у 5-ти денний строк після ознайомлення з матеріалами даної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апелянт зазначив, що клопотання слідчого було розглянуто слідчим суддею без повідомлення власника майна або його представника. Як вбачається з матеріалів провадження, 10.06.2021 року адвокат ОСОБА_7 був ознайомлений з матеріалами провадження. 14.06.2021 року останнім було подано апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу слідчого судді, що свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, у зв`язку з чим такий строк поновленнюне підлягає.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідсим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000693 від 16.07.2020 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_13 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_14 ») та ОСОБА_6 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_15 »), будучи особами в статусі «вора в законі» на території України встановили та поширюють злочинний вплив.

Зокрема, вказані особи, маючи відповідний авторитет у кримінальному середовищі, займаючи найвищу ієрархічну ланку в злочинному світі, контролюють та утримують частину так званого «злодійського общака» (коштів одержаних від вчинення злочинів, які спрямовуються на потреби криміногенного елементу), отримують частину коштів від вчинення кримінальних правопорушень, які кладуть до «общака», назначають по регіонам України так званих «смотрящих».

Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, українець, громадянин України, якому в порядку і з підстав, передбачених ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_6 має у приватній власності квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_1 .

21.05.2021 року слідчий групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_10 , за погодженням із начальником першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2021 року задоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_10 , погоджене начальником першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру , реєстраційний номер АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження та розпорядження.

Задовольняючи частково клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , слідчий суддя виходив з наявності передбачених законом підстав для задоволення такого клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення його конфіскації, як виду покарання.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000693 від 16.07.2020 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання та з`ясувавши обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна прийшов до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження та розпорядження.

При цьому, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України, санкція якрої передбачає покарання у вигляді позбавлені волі з конфіскацією майна, слідчий суддя дійшов правильного висновку про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 , яке належить йому на праві приватної власності згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з метою забезпечення у майбутньому виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали провадження, додані до клопотання слідчого, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на майно, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ОСОБА_6 , діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, оскільки незастосування арешту на вищевказані об`єкти майна може призвести до подальшого незаконного їх відчуження та у подальшому унеможливить виконання рішення суду в частині забезпечення виконання рішення суду щодо конфіскації майна, у зв`язку з чим, посилання апелянта на незаконність ухвали слідчого судді слід визнати безпідставними.

Щодо доводів апелянта про те, що слідчим суддею було порушено строки внесення ухвали про арешт майна до Єдиного державного реєстру судових рішень, слід зазначити, що перевірка строків опублікування ухвал слідчих суддів у Єдиного державного реєстру судових рішень не входить до повноважень колегії Київського апеляційного суду. Проміжок часу між внесенням ухвали слідчим суддею та її публікації в Реєстрі судових рішень може займати певний час, в залежності від навантаження та інших факторів, на які суддя вплинути не в силі. А тому, такий довод прокурора не може бути підставою для скасування арешту майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_10 , погоджене начальником першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, реєстраційний номер АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження та розпорядження, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4