Ухвала

від 13.08.2021 по справі 369/10495/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10495/21

Провадження №1-кс/369/2074/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111380000507 від 13.07.2021року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021111380000507 від 13.07.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.07.2021 до ВП №1 надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 12.07.2021 невідома особа в АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом заволоділа кавовим обладнанням, належним заявнику.

Допитий в якості потерпілого гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив наступне, що він займається ресторанним бізнесом вже на протязі 11 років, а саме поставками кофе та чаю та обладнання в ресторани, розробляє та здійснює продаж враншиз кофейних.

Так 01.04.2020 йому зателефонував його товариш ОСОБА_5 та запропонував поставляти каву в ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Гр. ОСОБА_4 погодився на його пропозицію та вирішив поїхати подивитися на даний ресторан. Там він познайомився з власницею ТОВ «Гранд кафе Амбасадор» гр. ОСОБА_6 , яка була власницею даного ресторану на той момент. Так як на той момент вся держава була в логдауні, та були заборонені функціонування ресторанів, гр. ОСОБА_4 , спілкувався та давав поради з приводу організації ефективного функціонування роботи. Пізніше ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_4 увійти у склад підприємства, він не офіційно там працював, дана громадянка не надавала документів на акти підприємства, що дуже його настрожувало. Пізніше він дізнався про оренду даного приміщення, що вона була більше ніж вона йому повідомляла, та поруч даного ресторану, повинна була бути зі слів ОСОБА_7 стоматологія, однак поруч будувався ще один ресторан, що знижувало привабливість ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для гр. ОСОБА_4 , як потенційного співвласника.

22.06.2020 гр. ОСОБА_4 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , яка просила його, щоб він не відмовлявся від участі в даному проекті.

В подальшому всі зустрічі з гр. ОСОБА_6 проводились в АДРЕСА_1 , де остання орендує склад. Під час зустрічей з даною громадянкою, останній неодноразово привозив їй відповідні плани роботи, щодо того, як потрібно вести бізнес. Окрім того, передавав їй в даному складському приміщенні відповідні суми грошових коштів, які в подальшому як вона йому повідомляла вона клала на розвиток бізнесу.

07.07.2020 гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6 заключили договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «ГРАНД КАФЕ АМБАССАДОР», рішення №07.07.2020 єдиного учасника ТОВ «ГРАНД КАФЕ АМБАССАДОР», акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ «ГРАНД КАФЕ АМБАССАДОР», угода щодо створення та ведення спільного бізнесу, всі документи були датовані 07.07.2020. Крім того, ОСОБА_6 написала розписку, щодо отримання від гр. ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 250000 гривень, як оплату у повному обсязі за Договором купівлі-продажу частини частки 50% у статутному капіталі ТОВ «ГРАНД КАФЕ АМБАССАДОР».

В угоді щодо створення та ведення спільного бізнесу вони розподілили операційні обов`язки та я почав займатись проектом, який почав приносити прибутки.

В травні місяці 2020 року вони уклали договір поставки №22 між ФОП « ОСОБА_8 » та запропонованим ОСОБА_6 ФОП « ОСОБА_9 » кави та чаю, а також поставили до даного ресторану кавове обладнання, а саме кофе машину, та дві кавомолки, ринковою вартістю приблизно 10 тис. ЄВРО.

19.08.2020 до даного ресторану приїхав знайомий ОСОБА_4 гр. ОСОБА_10 , який привіз ОСОБА_4 борг в сумі 12900 доларів США, на той час в ресторані ОСОБА_4 не було, та грошові кошти отримала ОСОБА_6 , та відповідне повідомлення відправила ОСОБА_4 , що грошові кошти знаходяться в неї. Далі з боку вище вказаної громадянки почались маніпуляції, з приводу того, що вона поверне грошові кошти ОСОБА_4 лише тоді, коли він в безоплатній основі здійснить відчуження своєї частки в даному ресторані, на користь ОСОБА_6 . В той час гр. ОСОБА_6 вже порушила умови угоди проведення бізнесу у частині її зобов`язання передачі виробничого обладнання ресторану в статутний фонд підприємства.

21.03.2021 до ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » приїхали працівники гр. ОСОБА_4 , а саме особа, яка заключала договір поставки товару ФОП « ОСОБА_11 », та ще один працівник. Вони хотіли забрати обладнання ФОП « ОСОБА_11 », однак їм в категоричній формі було відмовлено у повернені майна. В подальшому на місце, де відбувалась дана ситуація, була викликана поліція, котра зафіксувала, що майно знаходиться в ресторані.

30.03.2021 до вище вказаної установи було знову здійснено виїзд з приводу отримання майна належного ФОП « ОСОБА_11 », однак ОСОБА_6 , котра являється співвласницею даного ресторану знову відмовила у видачі даного обладнання.

В подальшому ОСОБА_4 неодноразово пропонував вирішити дану ситуацію з гр. ОСОБА_6 мирним шляхом, однак остання в свою чергу почала залякувати ОСОБА_4 .

Крім того, в якості свідка допитаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив наступне, що на протязі 8 років він знає особисто гр. ОСОБА_12 , він являється директором їхньої компанії, яка займається постачанням кави та обладнання в заклади громадського харчування «хорика». В даній компанії ОСОБА_8 працює головним технологом.

18.05.2020, ОСОБА_8 як уповноважена особа компанії підписав договір №32 на поставку обладнання між їхньою компанію та рестораном « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особі ОСОБА_13 . В подальшому даний договір був переданий ОСОБА_14 , який в подальшому встановив в даному закладі перший варіант обладнання, та підключив його.

Через місяць ОСОБА_8 дізнався, що їхній директор ОСОБА_15 увійшов в склад співвласників даного ресторану.

04.06.2020 та 31.07.2020 ОСОБА_8 підписав акти-приймання передані майна, а саме обладнання у вигляді кавомолки марки «Міфос 2», серійний номер RC 0011947051043, кавомолки модель «Дрожерія» №АР 0012019002107, та кавомашини марки «Ламарзоко», для поставки їх до вище вказаного ресторану.

В подальшому їм надійшов щомісячний звіт по продажу кави, та продажі кави були відсутні.

22.02.2021 ОСОБА_8 надіслав на адресу керівництва даного ресторану листа, про припинення партнерства, відповідь він на даний лист не отримав.

21.03.2021 коли ОСОБА_8 перебував у одній із кав`ярень їхньої компанії, йому зателефонував ОСОБА_16 , який повідомив, що йому потрібно приїхати до даного ресторану, оскільки керівництво даної установи відмовляється повертати обладнання, регламентуючи це тим, що той хто укладав договір поставки, той і в праві його забрати. Через деякий час ОСОБА_8 приїхав до вище вказаного закладу, там він побачив ОСОБА_16 , поліцію, та ОСОБА_17 , яка на той час була управляючою даного ресторану. Дана особа повідомила, що вона відмовляється повертати дане обладнання, а співробітники поліції, котрі там знаходились, повідомили їм, що для того щоб їм забрати обладнання, їм потрібно надіслати офіційного листа попередження, що будемо забирати дане обладнання з вище вказаної установи, але це потрібно зробити за декілька днів. Дане обладнання на той час знаходилось в приміщенні даного ресторану, це засвідчили працівники поліції, які на той момент знаходились в даній установі.

30.03.2021 ОСОБА_8 разом з ОСОБА_16 приїхали до вище вказаної установи, однак в даному ресторані вже знаходилось інше обладнання, на запитання, де знаходиться їхнє обладнання працівники даного закладу, а саме ОСОБА_6 повідомила, що його не передодні вивіз ОСОБА_13 . Після цього вони знову викликали поліцію та повідомили про крадіжку даного обладнання.

31.07.2020 було укладено акт приймання-передачі майна за Договором №32 від 18 травня 2020, між ФОП « ОСОБА_8 » - продавець, та ФОП « ОСОБА_13 » - покупець. В рамках Договору поставки №32 від 18 травня 2020 року, що укладений між сторонами, Продавець передає у строкове користування, а Покупець приймає наступне майно: кавомолка «Nuova Simonelli» модель «Drogheria Mac» №АР00112019002107 в кількості 1 штуки; кавомолка Victoria Arduino Mythos2 №RC0011947051043, в кількості 1 штуки;

04.06.2020 було укладено акт приймання-передачі майна за Договором №32 від 04.06.2020, між ФОП « ОСОБА_8 » - Продавець, та ФОП « ОСОБА_13 » - покупець. В рамках договору поставки №32 від 18 травня 2020 року, що укладений між сторонами, продавець передає у строкове користування, а Покупець приймає наступне майно:

1) Кофемашина марки «La marzocco GB5 2 GR №GB009785 в кількості 1 штуки.

Крім того, 07.07.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено угоду щодо створення та ведення спільного бізнесу, до котрої мається додаток №1 до Договору щодо створення та ведення спільного бізнесу від 07.07.2020 року, перелік обладнання: стільці в ресторан JAB на загальну вартість 1172970,00 грн.; столи MORELATO на загальну вартість 183870,00 грн.; барні стільці Frei frau на загальну вартість 86550,00 грн.; камери ПОЛАІР на загальну вартість 134230,00 грн.; імпорт (проформи) на загальну вартість 1008270,00 грн.; вентиляція на загальну вартість 1446108,00 грн.; кондиціонування на загальну вартість 162000,00 грн.

Так згідно договору купівлі-продажу частини у статутному капіталі ТОВ «ГРАНД КАФЕ АМБАССАДОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 43512448), укладеного від 07.07.2020 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , в пункті 2 заяви і гарантії сторони, а саме в п.2.2. зазначено, що обладнання, необхідне для ведення спільного бізнесу є спільною власністю Сторін і підлягає оформленню і передачі у власність Товариству або одній зі Сторін (її пов`язаній/афільованій особі) з подальшим використанням у Бізнесі. У будь-якому випадку, до закінчення терміну дії цієї Угоди, жодна зі Сторін не має права використовувати і розпоряджатися Обладнанням на свій розсуд без згоди другої Сторони. Обовязок з відповідального зберігання Обладнання покладається на Сторону 1.

Вищезазначене нерухоме майно у відповідності до ст.98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тому, слідчий просив накласти арешт на: кавомолку «Nuova Simonelli» модель «Drogheria Mac» №АР00112019002107 в кількості 1 штуки; кавомолку Victoria Arduino Mythos2 №RC0011947051043, в кількості 1 штуки; кофемашину марки«LamarzoccoGB52GR№GB009785в кількості1штуки;cтільців ресторанJAB;cтолиMORELATO; барні стільціFreifrau; камери ПОЛАІР; імпорт (проформи); вентиляцію;кондиціонування, що знаходиться за адресою вул. Саперне поле, 5, приміщення ресторану «Папа Ді Паста».

У судове засідання прокурор не з`явився, просив суд розгляд клопотання проводити без його участі, клопотання при цьому підтримував в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим слідчим в клопотанні не обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказане майно, а також яке доказове значення матиме вищевказані предмети у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити, оскільки прокурор не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111380000507 від 13.07.2021року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1