Ухвала

від 16.08.2021 по справі 638/764/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/764/18

Провадження № 1-кс/638/1874/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ДП «Харківська лісова науково дослідна станція» про відвід прокурора від кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220080000004 від 21.01.2015 за ознаками злочину передбаченого за ч.2ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою про відвід прокурора, в якій просить відвести від кримінального провадження № 42015220080000004 від 21.01.2015 за ознаками злочину передбаченого за ч.2ст.364 КК України, прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви зазначає про неналежне здійснення діяльності органами прокуратури та поліції, свідоме не надання оцінки доводам заяви потерпілого з метою укриття осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, чим порушуються права потерпілого. Також вказав на порушення розумних строків досудового розслідування, відсутність контролю з боку керівництва прокуратури, що свідчить про корупційну складову даного провадження.

Вивчивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Надаючи оцінку доводам заяви, визначеній підставі для відводу прокурора (п.3 ч.1ст. 77 КПК України), слідчий суддя виходить з того, що порядок відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні врегульований ч.1ст. 77 КПК України, відповідно до якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до ч.1ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Частиною 2статті 9 КПК Українивизначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положеньст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормст.26 КПК Українивбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно положеньст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Згідно ч. 2ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь - який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (рішення у справі « Бучинська проти України» заява № 3549/10 від 30 квітня 2015 року, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803 / 94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України », заява № 42310/04, параграфи 148, 149 ), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310 / 04, параграф 150).

В свою чергу, встановлення доказового значення тих чи інших відомостей є правом слідчого, прокурора; закон надає йому можливість оцінювати докази за своїм внутрішнім переконання з урахуванням всіх обставин кримінального провадження (ст. 94 КПК України).

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч.5ст.80 КПК Українивідвід повинен бути вмотивованим.

Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи та/або об`єктивну неможливість його участі в цьому кримінальному провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ`єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для судді, який розглядає заяву про відвід.

Враховуючи, що об`єктивних сумнівів щодо упередженості прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220080000004 від 21.01.2015 за ознаками злочину передбаченого за ч.2ст.364КК України в розумінні положеньст.77 КПК Українине вбачається, а доводи, викладені в заяві ОСОБА_3 , належного обґрунтування не знайшли, слід дійти висновку, що заява представника представника заявника про відвід прокурора задоволенню не підлягає.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що непогодження сторони кримінального провадження з процесуальними діями прокурора не є підставою для відводу такого прокурора.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правиламиКПК України, для відводу прокурора відсутні.

Керуючись ст. ст.75,76,80,81,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ДП «Харківська лісова науково дослідна станція» про відвід прокурора від кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220080000004 від 21.01.2015 за ознаками злочину передбаченого за ч.2ст.364 КК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя