Постанова

від 10.08.2021 по справі 916/129/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/129/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій,

за участю представників сторін:

від позивача: Р.А. Ростомов, Л.О. Стрелецька

від відповідачів: Г.А. Варбаногло

від третіх осіб:

1.Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: Р.М. Добров

2.КП Житлово-комунальний сервіс Вузівський : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді С.В. Літвінова, суддів Н.В. Роги та Ю.М. Щавинської, м.Одеса, повний текст складено 06.04.2021)

у справі №916/129/18

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КОРОЛЬОВА 17

до відповідачів:

1. Одеської міської ради;

2. Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1.Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

2.Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс Вузівський

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корольова 17 (надалі також - ОСББ Корольова 17 ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності ЯЯЯ 950802 від 15.06.2006, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Позовні вимоги ОСББ Корольова 17 обґрунтовані тим, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради свідоцтво про право власності ЯЯЯ 950802 від 15.06.2006 на нежилі приміщення технічного поверху, які є допоміжними, а тому в силу приписів частини другої статті 382 Цивільного кодексу України, частини другої статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду належать власникам квартир у багатоквартирному будинку на праві спільної власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс Вузівський .

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 30.05.2018 та від 26.11.2019 у справі №916/129/18 призначались судова будівельно-технічна та повторна судова будівельно-технічна експертизи, у зв`язку з чим провадження у справі зупинялось.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності ЯЯЯ 950802 від 15.06.2006, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 881,00 грн. судового збору та по 3768,00грн. витрат за проведення судової експертизи.

Суд першої інстанції, встановивши, що приміщення технічного поверху площею 737,8кв.м. складається з двох приміщень різних за своїм статусом, а саме: приміщення площею 534,3кв.м. є допоміжними, приміщення площею 203,5кв.м. є нежитловими, та пославшись частину другу статті 382 Цивільного кодексу України, пункти 2, 6 частини першої статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , статтю 1, частину другу статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004, задовольнив позовні вимоги. При цьому, суд відхилив доводи відповідачів про те, що експерт не визначив статусу всього приміщення технічного поверху, пославшись на те, що факт видачі свідоцтва на весь технічний поверх, частину якого складають приміщення, передача у власність яких заборонена законом, робить свідоцтво про право власності таким, що нормам закону не відповідає і порушує право співвласників багатоквартирного будинку на користування допоміжними приміщеннями.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2021, Одеська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись неправильне застосування судом норм матеріального права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції, не надавши належної правової оцінки доказам на підтвердження того, що частина спірних приміщень - це нежитлові приміщення громадського призначення, розташування яких в житлових будинках не заборонено законом, дійшов помилкового висновку про віднесення всіх спірних приміщень до допоміжних.

Також апелянтом вказано про неефективний спосіб захисту, який обрав позивач, оскільки у даній справі позивачем було заявлено вимогу до відповідачів про скасування свідоцтва про право власності, проте не заявлено вимоги стосовно скасування відповідного рішення державного реєстратора та припинення речового права територіальної громади міста Одеси. Отже, зважаючи на те, що захист в судовому порядку порушеного права позивача безпосередньо пов`язаний з відносинами у сфері державної реєстрації, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту визначається з урахуванням можливості, у разі задоволення позову, поновити такі права у спосіб, що передбачений відповідним законом. Між тим, на переконання скаржника, задоволення вимоги про скасування свідоцтва про право власності без вирішення питання стосовно державної реєстрації права власності на це майно не тільки не вирішить остаточно спір по суті, а й фактично призведе до юридичної невизначеності правового статусу майна.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 у справі №916/129/18; встановлено учасникам справи строк до 14.06.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

14.06.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСББ Корольова 17 зазначило, що з технічних паспортів від 1988 та 2004 років, як і з висновку експерта, вбачається, що технічний поверх не являється цілісним об`єктом нерухомості, а являє собою групу приміщень, які мають різні входи. Оскільки судовим експертом встановлено належність приміщення, переданого Одеській міській раді у власність, до допоміжних у більшій його частині, видача Виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності на технічний поверх, як на цілий об`єкт нерухомого майна, є незаконним щонайменше через штучне об`єднання різних за типом приміщень в одне. Відтак, на думку позивача, виконкомом видане спірне свідоцтво про право власності на допоміжні приміщення, що заборонено законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неефективного способу захисту, який обрав позивач, останній зазначив, що у частині третій статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень законодавець передбачив державну реєстрацію припинення речових прав на підставі визнання судовим рішенням недійсними та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, тоді як підставою для внесення відомостей про право власності Одеської міської ради є оскаржуване свідоцтво про право власності. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавцем уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Дані приписи закону для ефективного захисту порушеного права дозволяють позивачам обмежуватися вимогами про скасування/визнання недійсними документів, на підставі яких внесено відомості до реєстру речових прав, а набуття, зміна чи припинення речових прав стосується технічних повноважень реєстратора, що має припинити безпідставне, в силу рішення суду, право власності.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути апеляційну скаргу Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 у справі №916/129/18 у розумний строк; розгляд справи №916/129/18 призначено на 10.08.2021 о 10:00 год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив відмовити у її задоволенні. Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підтримав правову позицію скаржника, просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати.

Комунальне підприємство Житлово-комунальний сервіс Вузівський про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлене належним чином, проте явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, відзив на апеляційну скаргу не надало. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника Комунального підприємства Житлово-комунальний сервіс Вузівський .

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

22.02.2006 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси № 111, із змісту якого вбачається, що відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області , керуючись статтями 29, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, та розпорядження міського голови від 20.01.2003 №59-01р Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна , Виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив доручити Комунальному підприємству Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, приміщення технічного поверху, загальною площею орієнтовно 737,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 17 (пункт 1.1. рішення). Також вказаним рішенням вирішено оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в пункті 1.1 цього рішення, та зареєструвати їх за Одеською міською радою (т.1 а.с.49).

На підставі вказаного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2006 №111, 15.06.2006 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №950802, відповідно до якого територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать в цілому нежитлові приміщення технічного поверху загальною площею 737,8 кв.м., розташовані у м.Одесі по вул.Академіка Корольова, №17 та відображені у технічному паспорті від 20.09.2004 (т.1 а.с. 48).

У технічному паспорті, виданим Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 20.09.2004, зазначено, що Одеська міська рада є власником нежилих приміщень технічного поверху в житловому будинку №17 по вул.Корольова в м.Одесі загальною площею 737,8кв.м. на підставі рішення Київської райради №650 від 19.10.1992 (т.1 а.с. 50-55).

23.06.2006 Комунальним підприємством Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №950802 від 15.06.2006 зареєстровано право власності територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі приміщення технічного поверху загальною площею 737,8 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 17 (т.1 а.с. 56). Реєстраційний номер нерухомого майна 15184720.

Згодом, 26.05.2016 співвласниками багатоквартирного будинку, які є власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №17, що розташований по вул.Академіка Корольова в м.Одесі створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корольова 17 , про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Метою створення об`єднання відповідно до статуту є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом (пункт 2.1 розділу ІІ статуту ОСББ Корольова 17 ), т.1 а.с. 79-85.

Пунктом 2.3 розділу ІІ статуту передбачено, що завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

31.08.2017 багатоквартирний житловий будинок, що розміщений за адресою: вул.Академіка Корольова, 17, за актом прийняття-передачі передано з балансу КП ЖКС Вузівський в управління ОСББ Корольова 17 (т.1 а.с. 24-30).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що спірні нежилі приміщення технічного поверху будинку на вул.Академіка Корольова, 17, є спільною сумісною власністю співвласників цього будинку, оскільки вони є допоміжними приміщеннями, а незаконне свідоцтво про право власності ЯЯЯ 950802 від 15.06.2006, на підставі якого вказані приміщення у цьому будинку передані у комунальну власність, порушує право власності мешканців будинку.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (частини перша та друга статті 368 ЦК України).

Частиною першою статті 369 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII.

Статтею 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено наступні терміни:

багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 зазначено: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього .

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц).

При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме, встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №915/1096/18, від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі №904/1040/18, від 15.05.2019 у справі №906/1169/17, від 06.08.2019 у справі №914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

З метою встановлення статусу спірних приміщень Господарським судом Одеської області ухвалами Господарського суду Одеської області від 30.05.2018 та від 26.11.2019 у справі №916/129/18 призначались судова будівельно-технічна та повторна судова будівельно-технічна експертизи.

За результатами повторної судової будівельно-технічної експертизи був складений висновок експерта № 636/622 від 28.09.2020, відповідно до якого:

1. Частина приміщень технічного поверху загальною площею 737,8 кв.м., розташованого за адресою:м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 17, має одне функціональне призначення, а решта частина приміщень - інше, а саме:

- приміщення № 19-26, № 47-61, загальною площею 203,5 кв. м. згідно технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН від 20.09.2004 - це нежитлові приміщення громадського призначення, розташування яких в житлових будинках не заборонено вимогами нормативно - правових актів;

- приміщення № 1-18, № 27 - 46, № 62, загальною площею 534,3 кв. м. згідно технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН від 20.09.2004 - це допоміжні (технічні та підсобні) приміщення, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

2. До нежитлових приміщень загального користування (в тому числі допоміжних), призначених для забезпечення експлуатації будинку, належать лише частина приміщень технічного поверху загальною площею 737,8 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Корольова 17, а саме: приміщення № 1-18, № 27-46, № 62, загальною площею 534,3 кв. м., згідно технічного паспорту КП ОМБТІ та РОН від 20.09.2004.

Отже, приміщення технічного поверху площею 737,8 кв. м. складається з двох приміщень різних за своїм статусом, приміщення площею 534,3 кв.м. є допоміжними, приміщення площею 203,5кв. м. є нежитловими приміщеннями.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що свідоцтво про право власності серії ЯЯЯ №950802 від 15.06.2006, відповідно до якого територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради передано у власність в цілому спірні нежитлові приміщення технічного поверху, до яких увійшли, окрім нежитлових приміщень, допоміжні приміщення, які належать співвласникам багатоквартирного будинку №17 по вул.Академіка Корольова в м.Одесі на праві спільної власності в силу закону, є таким, що порушує передбачене статтею 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку право співвласників багатоквартирного будинку вільно користуватися спільним майном цього будинку, а саме, допоміжними приміщеннями.

Щодо реєстрації за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права комунальної власності на спірні приміщення колегія суддів зазначає, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, а видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі.

У той же час у справі не встановлено наявності будь-яких первинних правовстановлюючих документів (актів введення спірних приміщень в експлуатацію як новозбудоване майно або ж за наслідками реконструкції житлових чи допоміжних приміщень), які б підтверджували набуття територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради речових прав на спірні приміщення, як окремий об`єкт цивільних прав.

Рішення виконкому №111, яке стало підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірні приміщення, таким правовстановлюючим документом не є, оскільки прийнято з метою реєстрації за Одеською міською радою права власності на приміщення технічного поверху фонд (пункт 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції, чинній на момент видачі спірних свідоцтв).

Спірне свідоцтво, яке посвідчує право власності на спірні приміщення за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, саме по собі не змінює їх правового статусу за умови встановлення у справі належності частини цих приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Отже, позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки вони перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону.

З огляду на те, що позивач не може реалізувати своє право власності на спірне майно у зв`язку з існуванням документів, що посвідчують таке право за іншою особою - територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, то права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб, що визначено останнім, а саме, шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності. При цьому, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, за частиною третьою якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі №916/641/18.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ОСББ Корольова 17 зазначили, що позивач не оспорює право власності Одеської міської ради на нежитлове приміщення площею 203,5 кв.м., що розташоване на технічному поверсі будинку, на яке міська рада може оформити відповідне свідоцтво про право власності, а лише наполягає на тому, що допоміжне приміщення площею 534,3 кв.м. повинно належати на законних підставах ОСББ Корольова 17 .

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281-284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2021 у справі №916/129/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.08.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран