Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/12223/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/12223/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Джарти В.В. , розглянув без повідомлення учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югов-Проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхність та предмети"

про стягнення 164 719,16 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югов-Проект" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхність та предмети" про стягнення 164 719,16 грн заборгованості, яка складається з 148 692,96 грн основного боргу, 10 852,54 грн пені, 2 028,74 грн 3% річних та 3 144,92 грн інфляційних нарахувань. Позивачем також заявлено до стягнення 2 470,79 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, за твердженням позивача, виконанням відповідачем умов Договору поставки № 3 від 28.01.2020 в частині здійснення поставки товару, оплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 13402 від 29.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

28.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

12.10.2020 до суду надійшла відповідь на відзив.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника Рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України № 4469/07 від 02.05.2013 та Рішення Європейського Суду з прав людини від 15.03.2012 Папазова та інші проти України, (заява № 32849/05 від 19.08.2005, № 20796/06 від 19.04.2006, № 14347/07 від 20.03.2020, № 40760/07, від 08.08.2007).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2020 року між ТОВ Югов-Проект (далі - Позивач/Покупець) та ТОВ ПОВЕРХНІСТЬ ТА ПРЕДМЕТИ (далі - Відповідач/Постачальник) було укладено Договір № 3 на постачання продукції (далі - Договір), а саме Фанери (Далі - Товар).

У відповідності до пункту 1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Товар відповідно до рахунку, а Покупець прийняти Товар і оплатити його на умовах даного Договору. Сторони домовилися, що відпуск Товару буде здійснюватися на підставі довіреності за формою М-2.

Згідно пункту 2.4. Договору датою поставки вважається дата одержання Товару Покупцем, що підтверджується підписаною видатковою накладною. У разі порушення Постачальником строку поставки товару, відповідно до умов п.2.2. даного Договору. Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати Товару.

Згідно пункту 3.3 Договору вартість Товару, що поставляється, визначається відповідно до рахунків та сплачується у наступному порядку:

- 100% вартості Товару - Покупець здійснює передплату згідно виставленого рахунку в термін 3-ох банківських днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

29.01.2020 на виконання пункту 3.3. Договору ТОВ ЮГОВ-ПРОЕКТ було сплачено аванс в розмірі 100% загальної суми за фанеру згідно виставленого Відповідачем рахунку № 3 від 28.01.2020, що становить 148 692,96 грн.

Відповідно до умов пункту 2.2. Договору термін поставки товару становить 30 календарних днів, починаючи з дня оплати Покупцем. Кінцевою датою поставки Товару як зазначає позивач відповідно до вищевказаних умов було 27.02.2020, але Товар, за твердженням позивача, поставлений в строк так і не був.

Відповідно до Платіжного доручення № 13402 від 29.01.2020 зобов`язання по Договору позивачем були виконані в повному обсязі, та згідно пункту 2.2. Договору кінцевим терміном поставки Товару було 27.02.2020.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 18 692, 96 грн. - основного боргу та штрафних санкцій.

Так, відповідно до частини 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За умовами частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Абзацом 3 частини 1 статті 664 ЦК України встановлено, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

За умовами статей 525, 526 ЦК України, частин 1, 7 статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем, долучено до матеріалів справи видаткову накладну № 3 від 28.02.2020 підписану зі сторони позивача та відповідача з відтиском печаток.

Відповідно до умов пункту 2.2. Договору термін поставки товару становить З0 календарних днів, починаючи з дня оплати Покупцем.

Оплату за Договором було здійснено згідно Платіжного доручення № 13402 від 29.01.2020.

Відтак, останнім днем поставки Товару відповідно до пункту 2.2. Договору та з урахуванням приписів Цивільного кодексу України є 28.02.2021.

З наданої відповідачем видаткової накладної № 3 від 28.02.2020 встановлено, що Товар було отримано представником позивача 28.02.2020.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки Товар було поставлено у відповідності до умов Договору.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем заявлено відшкодування витрат на юридичну допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Проте, відповідачем не надано належних доказів понесення останнім витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд не вбачає правових підстав для покладення на позивача судових витрат відповідача по оплаті послуг адвоката.

Враховую викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2 . Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

повне рішення складено 28.07.2021

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ