Рішення

від 03.08.2021 по справі 913/248/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м.Харків Справа № 913/248/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи за позовом виконувача обов`язків керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області (місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 15, м.Старобільськ, Луганська область, 92700) в інтересах держави в особі

позивача Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації (місцезнаходження: пр-т. Центральний, буд. 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

до відповідача Білокуракинської селищної ради (місцезнаходження: пл. Т.Шевченка, буд. 4, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" (місцезнаходження: вул. Магістральна, буд. 2, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200)

про витребування земельних ділянок

Секретар судового засідання Ведькало М.С.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: Кадацька Д.М. - прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, службове посвідчення №058455 від 03.12.2020;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов`язків керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі позивача Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації до Білокуракинської селищної ради, в якому просить:

- витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 34,9076 га з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009;

- витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 18 га з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331;

- витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 34,1 га з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави є неправомірна передача земельних ділянок лісового фонду із державної у комунальну власність Білокуракинської селищної ради із цільовим призначенням сільськогосподарське призначення, без згоди Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство, яке є постійним користувачем земельної ділянки, оскільки передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки. Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі, на думку прокурора, свідчить про неналежне здійснення захисту законних інтересів уповноваженим органом місцевого самоврядування, покладеного на нього законом обов`язку щодо захисту державних інтересів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.05.2021 підтверджено підстави представництва виконувача обов`язків керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військового цивільної адміністрації до Білокуракинської селищної ради з заявленими позовними вимогами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство Білокуракинське лісомисливське господарство. Підготовче засідання призначено на 26.05.2021 о 16 год. 20 хв.

У судовому засіданні 26.05.2021 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 10.06.2021 о 12 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 10.06.2021 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 02.07.2021 об 11 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 02.07.2021 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.07.2021 об 11 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 13.07.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 21.07.2021 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 21.07.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 04.08.2021 об 11 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Білокуракинською селищною радою в заяві №02-26/2815 від 02.06.2021 зазначено про визнання позовних вимог Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації про витребування земельних ділянок лісогоподарського призначення з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради та зазначено про погодження з тим, що земельні ділянки площею 34,9076 га з кадастровим номером 4420983400:03:6002:009, площею 18,0 га з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331, площею 34,1 га з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365 за даними Державного земельного кадастру враховуються в Дем`янівській сільській раді, необхідно повернути у державну власність та передати у постійне користування ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство".

Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" заявою №449/05 від 23.07.2021 позовні вимоги підтримало та просило позов задовольнити повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, зверненню прокурора з позовом до суду має передувати підтвердження суду підстав представництва інтересів держави в суді.

Судом встановлено, що прокурор, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на неправомірність передачі земельних ділянок лісового фонду із державної у комунальну власність Білокуракинської селищної ради із цільовим призначенням сільськогосподарське призначення, без згоди Державного підприємства Білокуракинське лісомисливське господарство, яке є постійним користувачем земельної ділянки, оскільки передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки.

В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації, прокурор стверджує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Луганська обласна державна адміністрація обласна військово цивільна адміністрація, як розпорядник земель лісогосподарського призначення, яка в свою чергу не погоджувала та не приймала будь яких рішень щодо відчуження земельних ділянок з державної у комунальну власність зі зміною цільового призначення на землі сількогосподарського призначення.

За твердженням прокурора, відсутність позовної роботи з відповідачем у справі свідчить про неналежне здійснення захисту законних інтересів уповноваженим органом місцевого самоврядування, покладеного на нього законом обов`язку щодо захисту державних інтересів; Луганською обласною державною адміністрацією обласною військово цивільною адміністрацією заходи щодо витребування земельних ділянок з незаконного володіння не здійснювались, до суду із захистом законних інтересів держави не звертались, що підтверджується листом №04/01-05-00506 від 23.02.2021.

Вимога ст.23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави із заявленим позовом виконана, що підтверджується листом №53-243вих.21 від 05.04.2021.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, про наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

08.11.2005 висновком Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №32/2 "Про розгляд клопотання ДП "Білокуракинського лісомимсливського господарства" про надання в постійне користування земельну ділянку з земель державної власності Дем`янівської сільської ради в розмірі 77,8 га під заліснення, в тому числі природоохоронного значення 52,1 га (сіножаті), землі запасу 23,6 га (пасовища), землі резервного фонду 2,1 га (пасовища)" вирішено дати згоду про надання Державному підприємству "Білокуракинське лісомисливське господарство" в постійне користування земельну ділянку в розмірі 77,8 га під заліснення з земель державної власності Дем`янівської сільської ради.

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області №35 від 06.02.2006 надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0 га, в тому числі пасовищ 746,6 га та сіножатей 383,4 га під заліснення, в тому числі по Тимошинській сільській раді 125,6 га, з них пасовищ 99,6 га, та сіножатей 26,0 га, по Червоноармійській сільській раді 124,9 га, з них пасовищ 124,9 га, по Дем`янівській сільській раді 77,87 га, з них пасовищ 25,7 га та сіножатей 52,1 га, по Шарівській сільській раді 9,1 га, з них сіножатей 9,1 га, по Курячівській сільській раді 31,7 га, з них сіножатей 31,7 га, по Білокуракинській сілищній раді 26,1 га, з них пасовищ 26,1 га, по Лозно Олександрівській селищній раді 333,2 га, з них пасовищ 100,4 га та сіножатей 232,8 га, по Олександрійвській сільській раді 125,2 га, з них пасовищ 93,5 га та сіножатей 32,7 га, по Олексіївській сільській раді 6,4 га, з них 6,4 га пасовищ, які надаються в постійне користування Державному підприємству "Білокуракинське лісомисливське господарство" із земель державної власності на території, як за даними державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександрівській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській та Лохно Олександрівській селищних радах.

На підставі зазначеного розпорядження Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено "Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство Білокуракинського лісництва", згідно якого частину земельної ділянки площею 34,9076 га включено до кварталу №58 виділів №1, 2, 3, 6, 8 Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство".

Також, Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено "Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" Білокуракинського лісництва", згідно якого земельну ділянку загальною площею 18 га включено до кварталу №59 виділів №14, 15, земельну ділянку площею 34,1 га включено до кварталу №85 виділу №1 Білокуракинського лісництва Державного підприємства "Білокуракинське лісомиливське господарство".

15.03.2018 наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №45 від 15.03.2018 "Про проведення інвентаризації земель сільськогоподарського призначення державної власності" вирішено провести у 2018 інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад згідно з додатком 1 несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.

17.07.2018 Висновком Головного управління Держгеокадастру у Луганській області "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №833-р від 05.08.2015" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогоподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, зтвердженого розпорядженням КМУ №833-р від 05.08.2015.

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, зокрема земельній ділянці площею 34,9076 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:03:002:0009.

27.07.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №798-сг "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням КМУ №833-р від 05.08.2015.

27.09.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1030-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати Білокуракинській селищній об`єднаній територіальній громаді, в особі Білокуракинської селищної ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Білокуракинської селищної ради, Дем`янівської, Нещеретівської, Олексіївської, Лизинської, Бунчуківської, Курячівської сільських ради Білокуракинського району Луганської області, згідно акта приймання передачі.

27.09.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та Білокуракинською селищною радою було підписано акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого Головне управління Держгеокадастру у Луганській області передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Білокуракинська селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки у кількості 50 земельні ділянки загальною площею 630,6537 га згідно з додатком, в тому числі земельну ділянку, площею 34,9076 га з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009.

23.01.2020 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №370-сг "Про проведення державної інвентаризації земель" вирішено провести за рахунок коштів Державного бюджету у 2020 державну інвентаризацію земель на території Луганської області загальною площею 35600,0000 га несформованих земельних ділянок державної власності та земельних ділянок державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі шляхом формування земельних ділянко для наповнення Державного земельного кадастру.

16.07.2020 Висновком Департаменту екології та природних ресурсів Луганської обласної військово цивільної адміністрації Луганської обласної державної адміністрації №01/1/01-06/00724 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області щодо земель запасу державної власності площею 52,1000 га, з яких 34,1000 га сіножаті, 18,0000 га сіножаті.

04.08.2020 наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №63-13 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області. Наказано Відділу у Білокуракинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області здійснити реєстрацію права державної власності від імені Головного управління Держгеокадастру у Луганській області 2 земельних ділянок загальною площею 52,1000 га, які розташовані на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, земельній ділянці площею 18,0000 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:04:003:0331, земельній ділянці площею 34,1000 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:11:003:0365.

09.12.2020 наказом Головного управління Держеокадастру у Луганській області №6-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Білокуракинській селищній територіальній громаді в особі Білокуракинської селищної ради Білокуракинського району Луганської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2543,0980 га, які розташовані за межами населених пунктів Білокуракинської селищної ради (територіальної громади) Білокуракинського району Луганської області, згідно акта приймання передачі.

09.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та Білокуракинською селищною радою (Білокуракинська селищна територіальна громада) було підписано акт приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого головне управління Держгеокадастру у Луганській області передало із державної власності сільськогосподарського призначення, а Білокуракинська селищна рада приймає у комунальну власність земельні ділянки у кількості 114 земельних ділянок загальною площею 2543,0980 га., в тому числі земельну ділянку, площею 31,1 га з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365 та земельну ділянку, площею 18 га з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331.

02.02.2021 Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" листом №46/05 повідомило Старобільську місцеву прокуратуру про те, що підприємству, як постійному користувачу земельної ділянки площею 34,9076 га з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009 не повідомлялось та не погоджувалось питання про передачу земельної ділянки з державної власності в комунальну власність Білокуракинської селищної ради; повідомлено, що зазначена земельна ділянка відносить до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення) та знаходиться у кварталі №58 виділ №1; 2; 3; 6; 8 "Білокуракинське лісництво".

Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" листом №47/05 від 02.02.2021 повідомило Старобільську місцеву прокуратуру про те, що підприємству, як постійному користувачу земельної ділянки площею 18 га з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331 та земельної ділянки площею 34 га з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365 не повідомлялось та не погоджувалось питання про передачу земельної ділянки з державної власності в комунальну власність Білокуракинської селищної ради; повідомлено, що зазначені земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення) та знаходяться у кварталі №59 виділ №14; 15 та кварталі №85 виділ №1 "Білокуракинське лісництво".

Державне підприємство "Харківська державна лісовпорядна експедиція" листом №111 від 17.02.2021 повідомило Луганську обласну прокуратуру та Старобільську місцеву прокуратуру про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331 накладається на землі державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ" Білокуракинського лісництва кв. 59 виділ 14, 15 площа перетину становить 18,0000 га, земельна ділянка з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009 накладається на землі державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ" Білокуракинського лісництва кв. 58 виділ 1, 2, 3, 6, 8 площа перетину становить 34,9076 га, земельна ділянка з кадастровим номером 4420955700:16:002:0264 накладається на землі державного лісового фонду ДП "Білокуракинське ЛМГ" Білокуракинського лісництва кв. 85, виділ 1, площа перетину становить 34,1 га.

Відповідно до інформації про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №244993505 від 18.02.2021 право комунальної власності на земельну ділянку, площею 34.9076 га, з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1030-сг від 27.09.2018, акту приймання передачі нерухомого майна від 29.07.2018 зареєстровано 28.11.2018 за Білокуракинською селищною радою.

Відповідно до інформації про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №245330495 від 22.02.2021 право комунальної власності на земельну ділянку, площею 18 га, з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №6-ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", акту приймання передачі нерухомого майна від 09.12.2020 зареєстровано 22.01.2021 за Білокуракинською селищною радою.

Відповідно до інформації про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №245331135 від 22.02.2021 право комунальної власності на земельну ділянку, площею 34,1 га, з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №6-ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", акту приймання передачі нерухомого майна від 09.12.2020 зареєстровано 22.01.2021 за Білокуракинською селищною радою.

Приписами статей 13 та 14 Конституції України передбачено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статей 4, 5 Земельного кодексу України (далі ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч.5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Приписами статті 7 ЛК України закріплено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст. 8 ЛК України).

За змістом статті 9 цього ж Кодексу у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Разом із тим у статті 11 ЛК України передбачено правові підстави набуття права комунальної власності на ліси, зокрема право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об`єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України "Про державно-приватне партнерство", зокрема об`єктами концесії згідно із Законом України "Про концесію" (ст. 16 ЛК України).

Відповідно до ч.4, 8 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Приписами ч.5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Приписами п.4 ч.1 ст. 31 ЛК України встановлено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Приписами статті 17 ЛК України встановлено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Відповідно до приписів ст.ст. 45, 47, 54 ЛК України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характерирузють кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісповпорядниками організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями (ст. 57 ЛК України).

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст. 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі: якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально); якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування; зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способами захисту права власності можуть бути, зокрема: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України); право власника на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України); власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України); визнання права власності (ст. 392 ЦК України); визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (ст. 393 ЦК України).

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма ч.1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та ст. 388 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як - то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володіння відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на вказане майно.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №916/1691/19, під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

У постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі №910/13536/19 визначено, що для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а ст. 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Приписами статті 388 ЦК України передбачено випадки та обставини, при яких власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача, а саме визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до приписів статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 08.11.2005 висновком Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області №32/2 "Про розгляд клопотання ДП "Білокуракинського лісомимсливського господарства" про надання в постійне користування земельну ділянку з земель державної власності Дем`янівської сільської ради в розмірі 77,8 га під заліснення, в тому числі природоохоронного значення 52,1 га (сіножаті), землі запасу 23,6 га (пасовища), землі резервного фонду 2,1 га (пасовища)" вирішено дати згоду про надання ДП "Білокуракинського лісомисливського господарства" в постійне користування земельну ділянку в розмірі 77,8 га під заліснення з земель державної власності Дем`янівської сільської ради.

Розпорядженням голови Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області №35 від 06.02.2006 надано згоду на надання в постійне користування та на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки загальною площею 860,0 га, зокрема по Дем`янівській сільській раді 77,87 га, які надаються в постійне користування Державному підприємству "Білокуракинське лісомисливське господарство" із земель державної власності на території, яка за даними державного земельного кадастру враховуються в Тимошинській, Червоноармійській, Дем`янівській, Шарівській, Курячівській, Олександрівській, Олексіївській сільських радах та Білокуракинській та Лохно Олександрівській селищних радах.

На підставі зазначеного розпорядження Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено "Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство Білокуракинського лісництва", згідно якого частину земельної ділянки площею 34,9076 га включено до кварталу №58 виділів №1, 2, 3, 6, 8 Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство".

Також, Харківською державною лісовпорядною експедицією розроблено "Проект організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" Білокуракинського лісництва", згідно якого земельну ділянку загальною площею 18 га включено до кварталу №59 виділів №14, 15, земельну ділянку площею 34,1 га включено до кварталу №85 виділу №1 Білокуракинського лісництва Державного підприємства "Білокуракинське лісомиливське господарство".

Господарським судом зазначено, що оскільки Держаним підприємством "Білокуракинське лісомисливське господарство" не було отримано державного акту на право постійного користування земельними ділянками, право постійного користування підтверджується Технічним звітом топографо геодезичного вишукування для розробки технічної документації із землеустрою щодо складання актів на право постійного користування земельними ділянками ДП "Білокуракинське лісомисливське господарство", що розташовані за межами населених пунктів, на території, яка з даними земельного кадастру враховується в межах Олександропільської, Дем`янівської, Просторівської, Павловської та Тимошинської сільських рад Білокуракинського району Луганської області, Проектом організації та розвитку лісового господарства, який включає таксаційний опис лісових насаджень та планово картографічні матеріали лісовпорядкування План лісових насаджень Білокуракинського лісництва Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство" планшети №13, 15, 22.

Господарським судом враховано, що відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово - картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.01.2018 по справі №707/2192/15-ц.

Також, судом встановлено, що на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, розробленої на підставі Висновку Головного управління Держгеокадастру у Луганській області "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) на території Білокуракинського району Луганської області з урахуванням Перспективного плану формування території Білокуракинської селищної об`єднаної територіальної громади, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №833-р від 05.08.2015" земельній ділянці площею 34,9076 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:03:002:0009.

На підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, розробленої на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №63-13 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель", земельній ділянці площею 18,0000 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:04:003:0331, земельній ділянці площею 34,1000 га присвоєно кадастровий номер 4420983400:11:003:0365.

Також, судом встановлено, що станом на день розгляду справи, право комунальної власності на земельну ділянку, площею 34.9076 га, з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1030-сг від 27.09.2018, акту приймання передачі нерухомого майна від 29.07.2018 зареєстровано 28.11.2018 за Білокуракинською селищною радою, що підтверджується інформацією про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №244993505 від 18.02.2021; право комунальної власності на земельну ділянку, площею 18 га, з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №6-ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", акту приймання передачі нерухомого майна від 09.12.2020 зареєстровано 22.01.2021 за Білокуракинською селищною радою, що підтверджується інформацією про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №245330495 від 22.02.2021; право комунальної власності на земельну ділянку, площею 34,1 га, з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №6-ОТГ від 09.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", акту приймання передачі нерухомого майна від 09.12.2020 зареєстровано 22.01.2021 за Білокуракинською селищною радою, що підтверджується інформацією про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №245331135 від 22.02.2021.

Проте, в порушення приписів ст. ст. 17, 31 ЛК України та ст.ст. 20, 122 ЗК України Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області без погодження із розпорядником земельних ділянок Луганською обласною державною адміністрацією обласною військово цивільною адміністрацією було передано земельні ділянки лісогосподарського призначення, які на праві постійного користування належать Державному підприємству "Білокуракинське лісомисливське господарство" з державної у комунальну власність зі зміною їх цільового призначення на землі сільськогсподарського призначення, в той час коли передача земель для ведення лісового господарства із державної в комунальну власність відбувається за рішенням відповідної обласної державної адміністрації.

Враховуючи викладене, оскільки землевпорядна документація не містить жодних погоджень з Державним підприємством "Білокуракинське лісомилсивське господарство", як постійного користувача, та Луганською обласною державною адміністрацією обласною військово цивільною адміністрацією, у розпорядженні якої перебувають земельні ділянки, щодо передачі з державної власності у комунальну власність земельних ділянок лісогосподарського призначення та зміни їх цільового призначення земельних ділянок, господарський суд дійшов висновку, про те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника (держави) не з його волі, вимога Старобільської окружної прокуратури Луганської області про витребування земельних ділянок на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 34,9076 га з кадастровим номером 4420983400:03:002:0009, що розташована на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

3. Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 18 га з кадастровим номером 4420983400:04:002:0331, що розташована на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

4. Витребувати на користь держави в особі Луганської обласної державної адміністрації обласної військово цивільної адміністрації з незаконного володіння Білокуракинської селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 34,1 га з кадастровим номером 4420983400:11:001:0365, що розташована на території Дем`янівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

4. Стягнути з Білокуракинської селищної ради на користь Луганської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 10573 грн 00 коп.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Луганська обласна державна адміністрація обласна військово цивільна адміністрація (місцезнаходження: пр-т. Центральний, буд. 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код юридичної особи 00022450)

Відповідач: Білокуракинська селищна рада (місцезнаходження: пл. Т.Шевченка, буд. 4, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200, ідентифікаційний код юридичної особи 04335447)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Білокуракинське лісомисливське господарство" (місцезнаходження: вул. Магістральна, буд. 2, смт. Білокуракине, Луганська область, 92200, ідентифікаційний код юридичної особи 25359239)

Органи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб:

1. Старобільська окружна прокуратура Луганської області (місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 15, м. Старобільськ, Луганська область, 92700)

2. Луганська обласна прокуратура (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код юридичної особи 02909921)

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021.

Суддя С. В. Масловський