Рішення

від 05.08.2021 по справі 917/702/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 Справа № 917/702/21

за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", 39621, Україна, м. Кременчук, вул. І.Приходька, 139, код ЄДРПОУ 05763814

до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, 39600, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ СОФІЇВСЬКА, будинок 68, код ЄДРПОУ 31700972

про стягнення 54 251 208,4 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

За участю представників:

від позивача - Шмельов М.М.., довіреність від 04.07.2019р. № 49юр-120, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.07.2007р. № 539; Прогрущенко Т.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 05.11.2019р. серія ПТ № 2295

від відповідача - не з`явився

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" звернулось до суду з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТЕПЛОЕНЕРГО" КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про стягнення 54 251 208,4 грн. заборгованості за договором № 4313/082023/с купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013р., у тому числі основний борг у розмірі 51 099 831,28 грн., пеня у розмірі 1 423 000,78 грн., 3% річних у розмірі 301 464,76 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1 426 911,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного проведення розрахунків за отриману теплову енергію у вигляді гарячої води, внаслідок чого позивач, на підставі приписів чинного законодавства та умов Договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 11.05.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 01.06.21, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою від 01.06.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 15.06.21, запропонувати сторонам вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

01.06.21 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він вказав на часткову оплату суми основного боргу та просив суд зменшити розмір неустойки на 99%.

Інші заяви по суті не надходили.

15.06.21 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 47 930 978,44 грн.

У підготовчому засіданні, 15.06.2021р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 15.06.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/702/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 24.06.2021.

Розгляд справи по суті судом неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою від 15.07.21 відкладено розгляд справи на 05.08.2021.

Позивач надав додаткові пояснення по суті позову.

Суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, з`ясував обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив докази, якими вони обгрунтовуються.

Щодо письмових пояснень позивачем, суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення під час судового розгляду справи.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представники відповідача у судове засідання 05.08.21 р. не з`явились.

Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.08.21р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31.07.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (позивач, за умовами договору - Продавець) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" (відповідач, за умовами договору - Покупець) укладено Договір № 4313/082023/с купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов"язується передавати теплову енергію в гарячій воді, а Покупець - приймати її та оплачувати вартість одержаної теплової енергії (п.1.1 Договору).

Умовами зазначеного договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- базові показники обсягів передачі теплової енергії визначені у Додатку №1 до цього Договору (п.1.3 Договору), помісячний орієнтований обсяг передачі теплової енергії з розбивкою (для населення, бюджетних установ та інших) зазначений у додатку №5 до цього Договору (п. 1.4 Договору);

Пунктом 4 Договору встановлено порядок розрахунків за теплову енергію.

- фактичні обсяги переданої теплової енергії у розрахунковому періоді підтверджується щомісячним підписанням двосторонніх актів між Продавцем та Покупцем. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.п. 4.2 - 4.3 Договору).

- за несвоєчасне проведення розрахунків за отриману теплову енергію Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченої поставленої теплової енергії. За необґрунтовану відмову від підписання акту згідно п.4.2 цього Договору Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 5% вартості переданої теплової енергії зазначеної в акті, від підписання якого він відмовився (п. п. 8.3.1.- 8.3.2 Договору).

Між сторонами підписано наступні Додатки до Договору.

В подальшому сторони внесли зміни до Договору шляхом укладання Додаткових угод до нього, зокрема, 29.09.2017 року Сторони уклали Додаткову угоду № 13, що є невід`ємною частиною Договору, якою змінено порядок та умови проведення розрахунків.

Так, відповідно до пункту 4.1 статті 4 Договору Порядок та умови розрахунків в редакції Додаткової угоди від 29.09.2017 року № 13 оплата за теплову енергію здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування поточної оплати на розрахунковий рахунок Позивача до 25 числа (включно) місяці, наступного за розрахунковим за категорією населення . За категоріями бюджетні, релігійні, інші споживачі передбачається 100% попередня оплата теплової енергії до 01 числа наступного розрахункового місяці власними коштами Відповідача, або за рахунок інших джерел фінансування, що не суперечить чинному законодавству.

Оплата теплової енергії здійснюється коштами що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання та зараховуються Позивачем в першу чергу як погашення заборгованості за теплову енергію поставлену в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживач за цим договором.

У разі, якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Відповідача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати отриманого від Позивача тепла, Відповідач зобов`язується виконати свої фінансові зобов`язання за цим договором за рахунок інших джерел фінансування в разі їх наявності.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

- у серпні 2020 року Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для населення в обсязі 307,040 Гкал. на суму 417 083,14 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 серпня 2020р. № 6/1т;

- у вересні 2020 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 1 876,404 Гкал. на суму 2 548 907,20 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 вересня 2020р. № 7/1т;

бюджетні організації в обсязі 25,388 Гкал. на суму 31 983,70 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 вересня 2020р. № 6/2т;

інші в обсязі 1,008 Гкал. на суму 1 325,30 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 вересня 2020р. № 6/3т;

- у жовтні 2020 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 4 742,663 Гкал. на суму 5 290 763,08 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 жовтня 2020р. № 8/1т;

бюджетні організації в обсязі 215,042 Гкал. на суму 240 128,80 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 жовтня 2020р. № 7/2т;

інші в обсязі 28,119 Гкал. на суму 32 179,84 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 жовтня 2020р. № 7/3т;

релігійні в обсязі 1,546 Гкал. на суму 1 713,95 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 жовтня 2020р. № 5/4т.

- у листопаді 2020 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 10 898,837 Гкал. на суму 12 158 393,80 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 листопада 2020 року № 9/1т;

бюджетні організації в обсязі 572,577 Гкал. на суму 639 373,84 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 листопада 2020 року № 8/2т;

інші в обсязі 121,768 Гкал. на суму 139 353,25 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 листопада 2020 року № 8/3т;

релігійні в обсязі 3,108 Гкал. на суму 3 445,63 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 30 листопада 2020 року № 6/4т.

- у грудні 2020 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 12 625,760 Гкал. на суму 14 084 893,84 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 грудня 2020 року № 10/1т;

бюджетні організації в обсязі 596,075 Гкал. на суму 665 613,11 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 грудня 2020 року № 9/2т;

інші в обсязі 218,442 Гкал. на суму 249 988,52 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 грудня 2020 року № 9/3т;

- релігійні в обсязі 4,083 Гкал. на суму 4 526,54 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 грудня 2020 року № 7/4т.

- у січні 2021 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 13 689,895 Гкал. на суму 18 401 025,95 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 січня 2021 року № 1/1т;

бюджетні організації в обсязі 630 601 Гкал. на суму 848 201,22 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 січня 2021 року № 1/2т;

інші в обсязі 229 479 Гкал. на суму 314 813,98 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 січня 2021 року № 1/3т;

релігійні в обсязі 4,465 Гкал. на суму 5 971,27 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 січня 2021 року № 1/4т.

- у лютому 2021 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 13 624,747 Гкал. на суму 18 313 458,43 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 28 лютого 2021 року № 2/1т;

бюджетні організації в обсязі 688,487 Гкал. на суму 926 061,83 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 28 лютого 2021 року № 2/2т;

інші в обсязі 227,591 Гкал. на суму 312 223,90 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 28 лютого 2021 року № 2/3т;

релігійні в обсязі 4,335 Гкал. на суму 5 797,42 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 28 лютого 2021 року № 2/4т;

- у березні 2021 року, Позивач передав, а Відповідач прийняв теплову енергію в гарячій воді для категорії споживачів:

населення в обсязі 12 348,755 Гкал. на суму 16 598 356,75 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 березня 2021 року № 3/1т;

бюджетні організації в обсязі 571,699 Гкал. на суму 768 974,03 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 березня 2021 року № 3/2т;

інші в обсязі 220,703 Гкал. на суму 302 774,50 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 березня 2021 року № 3/3т;

- релігійні в обсязі 4,463 Гкал. на суму 5 968,60 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 31 березня 2021 року № 3/4т.

Вищевказані Акти приймання - передачі теплової енергії у вигляді гарячої види підписані представниками сторін.

До оплати за передану теплову енергію в гарячій воді позивачем виставлено рахунки-фактури, а саме :

- від 31 серпня 2020 р. №№ КВ-08068А на суму 417 083,14 грн.;

- від 30 вересня 2020 р. №№ КВ-09067А на суму 2 548 907,20 грн., КВ-09068А на суму 31 983,70 грн., КВ-09069А на суму 1 325,30 грн.;

- від 31 жовтня 2020 р. №№ КВ-10059А на суму 5 290 763,08 грн., КВ-10060А на суму 240 128,80 грн., КВ-10061А на суму 32 179,84 грн., КВ-10062А на суму 1 713,95 грн.

- від 30 листопада 2020 року №№ КВ-11064А на суму 12 158 393,80 грн., КВ-11065А на суму 639 373,84 грн., КВ-11066А на суму 139 353,25 грн., КВ-11067А на суму 3 445,63 грн.

- від 31 грудня 2020 року №№ КВ-12077А на суму 14 084 893,84 грн., КВ-12078А на суму 665 613,11 грн., КВ-12079А на суму 249 988,52 грн., КВ-12080А на суму 4 526,54 грн.

- від 31 січня 2021 року №№ КВ-01030А на суму 18 401 025,95 грн., КВ-01031А на суму 848 201,22 грн., КВ-01032А на суму 314 813,98 грн.,КВ-01033А на суму 5 971,27 грн.

- від 28 лютого 2021 року №№ КВ-02049А на суму 18 313 458,43 грн., КВ-02050А на суму 926 061,83 грн., КВ-02051А на суму 312 223,90 грн., КВ-02052А на суму 5 797,42 грн.

- від 31 березня 2021 року №№ КВ-03052А на суму 16 595 356,75 грн., КВ-03053А на суму 768 974,03 грн., КВ-03054А на суму 302 774,50 грн.,КВ-03055А на суму 5 968,60 грн.

які отримані відповідачем , що підтверджується реєстрами отримання рахунків-фактур.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Додатковою угодою № 13 від 29.09.2017р. до Договору, що є невід"ємною частиною Договору змінено порядок та умови проведення розрахунків.

Таким чином, як вказує позивач, відповідач зобов`язаний був розрахуватись за отриману теплову енергію наступним чином: за серпень 2020 року - включно до 25 вересня 2020 року; за вересня 2020 року - включно до 25 жовтня 2020 року; за жовтень 2020 року - включно до 25 листопада 2020 року; за листопад 2020 року - включно до 25 грудня 2020 року; за грудень 2020 року - включно до 25 січня 2021 року; за січень 2021 року - включно до 25 лютого 2021 року; за лютий 2021 року - включно до 25 березня 2021 року; за березень 2021 року - включно до 25 квітня 2021 року.

При цьому, позивач зазначає, що в порушення умов Договору, Відповідач здійснив лише часткову оплату переданої йому теплової енергії в гарячій воді за категоріями бюджетні установи , релігійні організації та населення , що підтверджується щомісячними Актами звірки розрахунків між Позивачем та Відповідачем (додані до позовної заяви).

Згідно Актів звірки розрахунків між позивачем та відповідачем заборгованість за поставлену теплову енергію в гарячій воді складала: станом на 01.09.20р. - 25 682 701,81 грн.; станом на 01.10.20 р. - 27 027 2430,80 грн.; станом на 01.11.20 р. - 31 305 823,67 грн.; станом на 01.12.20 р. - 42 208 363,31 грн.; станом на 01.01.21 р. - 47 552 884,62 грн.; станом на 01.02.21 р. - 52 606 802,88 грн.; станом на 01.03.21р. - 59 763 471,77 грн.; станом на 01.04.21р. - 61 346 711,57 грн.

За даними позивача, станом на 26.04.2021 року загальна сума заборгованості за поставлену Відповідачу теплову енергію в гарячій воді, за період з серпня 2020 року по березень 2021 року, становила 51 099 831,28 грн.

Матеріали справи свідчать, що з огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов`язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого п. 10.2 Договору направлено претензії: від 10.02.21 № 1-3 юр; від 30.03.21 № 1-3юр з вимогами сплатити суму боргу, пеню, 3% річних, та інфляційне збільшення боргу, які залишені Відповідачем без задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 54 251 208,4 грн., у тому числі основний борг у розмірі 51 099 831,28 грн., пеня у розмірі 1 423 000,78 грн., 3% річних у розмірі 301 464,76 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1 426 911,58 грн.

На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. З урахуванням зменшеного розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача боргу в сумі 47 930 978,44 грн., у тому числі: борг в сумі 43 557 159,52 грн., пеню - 2 213 263,72 грн. та 3% річних - 457 746,07 грн., та інфляційне збільшення боргу в сумі 1 702 809,13 грн.

Суд зазначає, що, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за період з серпня 2020 року по березень 2021 року заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду в частині зменшеного розміру заборгованості саме за цей період, що, як вбачається з наданого позивачем розрахунку та доданих доказів, складає 40 525 148,12 грн. Щодо здійснених позивачем нарахувань на заборгованість, що виникла за період з серпня 2020 року по березень 2021 року, суд зазначає, що згідно заяви про зменшення позовних вимог пеня залишилась на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 1 423 000,78 грн., 3% річних залишились на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 301 464,76 грн., інфляційне збільшення боргу залишилась на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 1 426 911,58 грн.

Відповідач у відзиві на позов зазначає наступне:

- Станом на 26.05.2021 року КП Теплоенерго було частково погашено суму основного боргу.

З довідки про стан взаєморозрахунків між ПАТ КВБЗ та КП Теплоенерго за теплову енергію станом на 01.05.2021 року убачається, що заборгованість залишилася тільки по рахунках за січень - березень 2021 року у розмірі 48180 292,86 грн, а саме:

За січень 2021 року: По рахунку 01-030а (населення)- 11 736 854,77 грн, що разом складає: 11 736 854,77 грн.

За лютий 2021 роки: По рахунку 02-049а (населення) - 18 313 458,43 грн, По рахунку 02-050а (бюджет) - 762 648,88 грн, що разом складає: 19 076107,31 грн.

За березень 2021 роки: По рахунку 03-052а (населення) - 16 598 356,75 грн, По рахунку 03-053а (бюджет) - 768 974,03 грн, що разом складає: 17367 330,78 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 01.05.2021 - 26.05.2021 по категорії населення в травні було сплачено заборгованості у розмірі 7 243 920,82 грн. (розподіл коштів, які надходять на рахунок не здійснюється КП Теплоенерго , в обліку обліковується як борг по договору, а не по рахунках, тому підприємство списує кошти в своєму обліку борги, які виникли раніше), отже борг за січень 2021 року (по категорії населення) станом на 26.05.2021 складає 4 492 933,95 грн. та по категорії бюджет в травні було сплачено заборгованості у розмірі 411 223,92 грн., отже борг за лютий 2021 року (по категорії бюджет) станом на 26.05.2021 складає 351 424,96 грн.

Враховуючи часткову оплату проведену в травні 2021 року, заборгованість КП Теплоенерго за спірний період, станом на 26.05.2021 року складає 40 525148Д2 грн., з них:

4 492 933,95 грн - по рахунку 01-030а (населення) за січень 2021 року;

18 313 458,43 грн - по рахунку 02-049а (населення) за лютий 2021 року;

351 424,96 грн. - по рахунку 02-050а (бюджет) за лютий 2021 року;

16 598 356,75 грн. - по рахунку 03-052а (населення) за березень 2021 року;

768 974,03 грн. - по рахунку 03-053а (бюджет) за березень 2021 року;

- з довідки про стан взаєморозрахунків за теплову енергію станом на 01.05.2021 року по договору №4313/082023/с рахується передоплата за категорією інші споживачі у розмірі 746 474,18 грн.

- позивачем проведено розрахунок інфляційних нарахувань врахування Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, в зв`язку з чим він проведений не правильно, а сума інфляційних нарахувань є некоректною;

- сума штрафних санкцій є надмірно великою, оскільки існують об`єктивні обставини, які впливають на своєчасність проведення розрахунків між Позивачем і Відповідачем.

З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд при прийняті рішення, щодо стягнення суми основного боргу врахувати оплату, яка була здійснена Відповідачем після пред`явлення позову, а також зменшити розмір неустойки на 99 відсотків.

у наданих суд поясненнях, позивач вказав на наступні обставини:

- станом на 26.05.2021 року заборгованість Відповідача, за спірний період, з серпня 2020 року по березень 2021 року, складає 40 525 148,12 грн., про свідчить Довідка про стан взаєморозрахунків за теплову енергію по договору № 4313/082023/с от 31.07.13р. станом на 26.05.2021р.

- під час розрахунку інфляційних нарахувань, дотримамі приписи Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р., які застосовуються у судовій практиці;

- Відповідач, лише по категорії Інші споживачі виконував умови Договору по оплаті теплової енергії в гарячій воді. За категорією інші споживачі , згідно Довідки про стан взаєморозрахунків за теплову енергію станом на 01.05.2021 року, Відповідачем дійсно було здійснено передоплату в сумі 746 474,18 грн., яку згідно Постанови від 18.06.2014 року № 217 Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки не можна використати на погашення боргів за іншими категоріями.

Більш того, Позивач звертає увагу суду, що він взагалі не нараховував пеню, 3% річних та інфляцію по категорії інші споживачі .

- загальна сума позовних вимог, з урахуванням зменшення суми основного боргу, за несвоєчасне проведення розрахунків за отриману теплову енергію в гарячій воді складає:

борг станом на 26.05.2021 року в сумі 40 525 148,12 грн.,

пеня залишилась на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 1 423 000,78 грн.,

3% річних залишились на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 301 464,76 грн.,

інфляційне збільшення боргу залишилась на рівні позовних вимог станом на 26.04.2021 року - 1 426 911,58 грн.

Всього - 43 676 525,24 грн.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини постачання енергетичних та інших ресурсів та купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, отримувачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що позивач на виконання зобов"язань за Договором № 4313/082023/с купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013р. за спірний період, а саме: з серпня 2020 року по березень 2021 року, здійснював поставку відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема, Актами приймання-передачі теплової енергії, рахунками на оплату (наявні в матеріалах справи) та не заперечувалось відповідачем при розгляді справи.

Як встановлено судом, відповідач у спірний період взяті на себе договірні зобов"язання щодо здійснення своєчасної оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді виконував неналежним чином та з порушенням строку, визначеного умовами Договору, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка, за підрахунком позивача, станом на 26.05.2021 року складає 40 525 148,12 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), що відображено у Довідці про стан взаєморозрахунків за теплову енергію по договору № 4313/082023/с від 31.07.13р. станом на 26.05.2021р.

Суд зауважує, що вказаний розмір заборгованості за спірний період, а саме: з серпня 2020 року по березень 2021 року, підтверджується також наданим позивачем розрахунком зменшення позовних вимог станом на 07.06.2021 року, в якому зокрема враховані та відображені оплати, які здійснені відповідачем після звернення позивача до суду з позовом і на які вказав відповідач у відзиві.

На момент прийняття рішення доказів того, що відповідач здійснив оплату поставленої теплової енергії у повному обсязі матеріали справи не містять.

За даних обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40 525 148,12 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не заперечуються, а тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з несвоєчасним проведення відповідачем розрахунків за теплову енергію, у відповідності до умов Договору та згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 1 423 000,78 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України - 3% річних в сумі 301 464,76 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 1 426 911,58 грн. ( розрахунок додано до позовної заяви).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 8.3.1 Договору сторони узгодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за отриману теплову енергію Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несвоєчасно оплаченої теплової енергії.

За змістом ст. 253 ЦК України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане.

Частиною шостою ст. 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору № 4313/022023/с купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води від 31.07.2013р. та додаткових угод до нього, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до п. п. 8.3.1 Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 423 000,78 грн., 3% річних в сумі 301 464,76 грн., інфляційного збільшення боргу в сумі 1 426 911,58 грн. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання щодо оплати за кожний місяць окремо та здійснених відповідачем проплат), судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов Договору та чинного законодавства України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційного збільшення боргу є правомірними.

При цьому, суд зауважує, що заперечення відповідача щодо правильності здійснених позивачем нарахувань не знайшли свого підтвердження при здійсненні перевірки їх нарахувань, а тому судом відхиляються за необгрунтованістю.

Крім того, судом враховано, що Позивач не нараховував пеню, 3% річних та інфляцію по категорії інші споживачі .

У відзиві на позов відповідач заявив до суду клопотання про зменшення розміру пені на 99%.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до статуту КП Теплоенерго підприємство створено з метою задоволення потреб населення, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, по постачанню гарячої води та теплопостачанню, а також обслуговування всіх інженерних мереж, споруд, вузлів тепломереж. Тобто, діяльність Відповідача в першу чергу переслідує соціальну мету, а не отримання прибутку. Однак, незадовільний фінансово-господарський стан підприємства може негативно вплинути на забезпечення населення та інших споживачів міста Кременчука теплопостачанням та гарячим водопостачанням.

Окрім того, відповідач звертає увагу Суду на те, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно на спеціальні рахунки відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, тобто усі без виключення надходження від споживачів теплової енергії згідно Постанови розщеплюються уповноваженим банком, Покупець фактично позбавлений можливості втручання у процедуру управління своїми надходженнями за реалізовану теплову енергію, та не спроможний перерахувати за спожитий теплову енергію більше коштів ніж надходить на такі розподільчі рахунки. Таким чином, рівень розрахунків за спожиту теплову енергію залежить виключно від платіжної дисципліни з боку споживачів теплової енергії, а також несвоєчасним проведенням розрахунків з відшкодування з державного бюджету пільг та житлових субсидій.

Заборгованість перед Продавцем виникає у разі низького рівня та несвоєчасності сплати за надані послуги Споживачами Покупця, а тому відсутня жодна вина КП Теплоенерго за виникнення заборгованості.

З огляду на вищевикладене, своєчасність розрахунків нашого підприємства з Позивачем напряму залежить від своєчасності розрахунків населення та інших споживачів з нашим підприємством.

Зменшення розміру штрафних санкцій, за твердженням відповідача, дасть змогу мінімізувати збитки КП Теплоенерго , забезпечити функціонування підприємства в нормальному режимі, бо гарантує безперебійне теплопостачання та гаряче водопостачання у місті Кременчуці.

Таким чином, за висновком відповідача, зменшення розміру штрафних санкцій відповідає інтересам не лише КП Теплоенерго , а й всіх його споживачів, які споживають відповідні послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

При вирішенні питання щодо зменшення розміру неустойки відповідач просить суд врахувати, що КП Теплоенерго майже кожного банківського дня здійснює платежі на користь Позивача за розподілом коштів на виконання постанови КМУ від 18.06.2014 р. №217. При цьому розмір відрахувань на користь Позивача прямо залежить від надходження коштів на банківські рахунки КП Теплоенерго зі спеціальним режимом використання.

Зазначені вище обставини, відповідач вважає винятковими, та такими, що дають право суду зменшити розмір неустойки за спірним договором.

Суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованої пені на 50% виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищенаведене, інтереси позивача, а також те, що відповідач не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, беручи до уваги скрутне фінансове становище підприємства відповідача, специфічний вид діяльності відповідача, необхідність врахування інтересів територіальної громади, фізичних та юридичних осіб, недопущення негативних наслідків внаслідок зупинки діяльності підприємства відповідача, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 Цк України , ч. 1 ст. 233 ГК України правом клопотання відповідача задовольнити частково і зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50%, тобто до 711 500,39 грн., цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

При цьому, при визначенні розміру (відсоткового співвідношення) зменшення пені суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені судом задовольняються частково в сумі 711 500,39 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд у позові відмовляє.

Згідно з ст. 13 Господарського кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 525 148,12 грн., пені в сумі 711 500,39 грн., 3% річних в сумі 301 464,76 грн та інфляційного збільшення боргу в сумі 1 426 911,58 грн. обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню. В іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому судом прийнято до уваги, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Дана позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (без урахування зменшення судом розміру пені), покладається на відповідача в сумі 655 147,88 грн.

При цьому, судом враховано, що при розгляді справи позивач змінював ціну позову. Так, при зверненні до суду у позові позивач ставив вимогу про стягнення 54 251 208,40 грн. заборгованості. При цьому, до позову позивачем додані платіжне доручення № 49/41674 від 05.05.2021р. про сплату судового збору у розмірі 794 500,00 грн.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (в частині, яка прийнята судом до розгляду) позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43 676 525,24 грн.

Суд вирішив спір, виходячи з ціни позову, визначеної у заяві про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43 676 525,24 грн.

Виходячи з нової ціни позову позивач мав сплатити 655 147,88 грн.

З вказаного наявний висновок, що позивачем надлишково сплачено 139 352,12 грн. судового збору платіжним дорученням № 49/41674 від 05.05.2021р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач заявив про повернення судового збору.

Тобто, судовий збір у розмірі 139 352,12 грн., сплачений за платіжним дорученням № 49/41674 від 05.05.2021р., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Софіївська, 68, код ЄДРПОУ 31700972) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 139, код ЄДРПОУ 05763814) основний борг в сумі 40 525 148,12 грн., пеню в сумі 711 500,39 грн., 3% річних в сумі 301 464,76 грн, інфляційне збільшення боргу в сумі 1 426 911,58 грн., а також 655 147,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 139, код ЄДРПОУ 05763814) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 139 352,12 грн., сплачений за платіжним дорученням № 49/41674 від 05.05.2021р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №917/702/21.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021 р.

Суддя Киричук О.А