Вирок

від 16.08.2021 по справі 946/4294/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/4294/21

Провадження № 1-кп/946/498/21

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

16 серпня 2021 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162150000322, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

30.09.2020 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до трьох років позбавлення волі, звільненого на підставіст.75КК звипробуванням строкомнадва роки з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК;

19.11.2020 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого на підставіст.75КК звипробуванням строкомнадва роки шість місяців з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

інші учасники судового провадження: потерпіла юридична особа ТОВ «Скайнет-Медіа» (представник ОСОБА_6 ).

Представник уповноваженого органу з питань пробації у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, звернувся із заявою про розгляд досудової доповіді без його участі. Відповідно до ч. 3 ст.327 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.07 квітня 2021 року близько 15:00 години, точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 45 по вулиці Кафедральній в м. Ізмаїл Одеської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, спрямованих на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу підійшов до стовпа лінії електропередачі та за допомогою заздалегідь приготованих та взятих з собою плоскогубць перекусив оптичний кабель Інтернет зв`язку «Infocord OCG-048LT» (48 волокон), зрізав та таємно викрав фрагмент зазначеного кабелю довжиною 15 метрів вартістю за один метр кабелю 35,90 грн. на загальну суму 538,50 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій юридичній особі ТОВ «Скайнет-Медіа» майнову шкоду на вказану суму.

2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 185.Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

…

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,

карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

5.У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. У ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, спосіб викрадення, характеристику та вартість майна, яким він заволодів. Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що на початку квітня 2021 року близько 15:00 год. він йшов по вул. Кафедральній у м. Ізмаїл, біля будинку №45 він побачив, що зі стовпа звисає кабель, та він його зрізав за допомогою плоскогубць, які у нього були із собою, після чого з кабелем пішов додому, а по дорозі його затримали поліцейські, яким він видав викрадений ним кабель. Після цього він пройшов курс лікування від наркоманії, планує проходити його в подальшому, також він більше не планує вчиняти крадіжки.

6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. В силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого ОСОБА_3 .

Мотиви призначення покарання

9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

10.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний нетяжкий злочин проти власності.

11.Згідно медичних довідок, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

12.За місцем проживання дільничним офіцером поліції характеризується негативно, як особа, яка була помічена в сварках та сутичках, вживає наркотичні засоби та схильний до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень.

13.Громадською організацією «ЛІДЕР РЕХАБ» ОСОБА_3 характеризується позитивно, під час перебування у центрі брав участь у всіх заходах, передбачених програмою психосоціальної адаптації і зарекомендував себе, як порядна людина, яка прагне змінити своє життя в кращу сторону.

14.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

15.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв його розкриттю, того, що у обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, натомість того, що обвинувачений має незняті та непогашені судимості за вчинення умисних, у тому числі, тяжких злочинів також проти власності, високих ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкції ч. 2 ст. 185 КК, оскільки призначення менш суворого покарання не досягне мети його застосування.

16.При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що він вчинив злочин під час іспитового строку, встановленого йому вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.11.2020 р., яким він засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців та на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки шість місяців. Суд також враховує те, що призначене ОСОБА_3 покарання по вказаному вироку не відбуте ним повністю.

17.У зв`язку із зазначеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період встановленого йому іспитового строку слід розцінювати як порушення ним умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

18.Тому суд дійшов висновку про те, що в силу ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, а саме за сукупністю вироків.

19.Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009р., відповідно до яких, виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК (в редакції 2001 р.), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

20.Таким чином, в силу ст. 71, ч. 3 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 з повністю невідбутого ним покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, призначеного йому за попереднім вироком, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, три роки вісім місяців позбавлення волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

21.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від сторін кримінального провадження не надійшло. Разом з цим, з набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_3 підлягає затриманню та взяттю під варту.

22.В силу ч. 1 ст. 961 КК, ч. 9 ст. 100 КПК у даному кримінальному провадженні необхідно застосувати такий захід кримінально-правового характеру, як спеціальна конфіскація щодо майна, що було використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

23.Так за змістом п. 1 ч. 2 ст. 961, п. 4 ч. 1 ст. 962 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

24.Отже, у зв`язку з викладеним, арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2021 р. на плоскогубці з синьою рукояткою в силу вимог ч. 4 ст.174 КПК слід залишити без змін та продовжити його дію до виконання вироку, а з набранням вироком законної сили та зі зверненням його до виконання в силу наведених ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 961, п. 4 ч. 1 ст. 962 КК, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК плоскогубці з синьою рукояткою, що були використані ОСОБА_3 , як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, підлягають спеціальній конфіскації.

25.Також, згідно ч. 4 ст. 174 КПК, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2021 р. арешт на інше майно, що було предметом кримінального правопорушення, яке в силу п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК слід повернути власнику, а саме ТОВ «Скайнет-Медіа».

26.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/7109-ТВ від 17.05.2021 р. у сумі 514,86 грн.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373 375 КПК, суд

ухвалив:

1.ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

2.У силу ст. 71 КК ОСОБА_3 з повністю невідбутого ним покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.11.2020 р. частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком три роки та вісім місяців позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_3 до відбування визначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки та вісім місяців.

3.З набранням вироком законної сили, з метою його виконання ОСОБА_3 затримати та взяти під варту.

4.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2021 р. на плоскогубці з синьою рукояткою залишити без змін до виконання вироку, та застосувати спеціальну конфіскацію щодо плоскогубців з синьою рукояткою, які упаковано до сейф-пакету НПУ № ЕХР 0205824.

5.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2021 р. арешт на фрагмент кабелю з чорної полімерної оболонки довжиною 15 см, який упаковано до сейф-пакету НПУ № ЕХР 0205825, та фрагмент кабелю з чорної полімерної оболонки довжиною 15 м, який упаковано до сейф-пакету НПУ № ЕХР 4025076, і вказані речі повернути законному володільцю ТОВ «Скайнет-Медіа».

6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 514,86 грн (п`ятсот чотирнадцять гривень вісімдесят шість копійок).

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК.

9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

10.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1