Рішення

від 16.08.2021 по справі 200/7844/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 р. Справа№200/7844/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

21 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Покровське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 18 серпня 2020 року, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Покровського ОУ ПФУ від 03 серпня 2020 року № 4617 про відмову у перерахунку пенсії згідно із Законом України від 02 вересня 2008 року № 345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці (далі - Закон № 345);

2. зобов`язати Покровське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 345 (із поверненням на дату звернення) з зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів:

- з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року - роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка ;

- з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року - роботи в товаристві з обмеженою відповідальністю Донецькшахтопроходка ;

- з 28 квітня 2010 року по 22 травня 2010 року - роботи в шахтобудівельному управлінні № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка ;

- з 25 вересня 1986 року по 29 квітня 1987 року - навчання у середньому професійно-технічному училищі № 94 м. Димитрів.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

25 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

19 листопада 2020 року позивач надав уточнену позовну заяву.

Ч. 1 ст. 47 КАС України визначено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що докази направлення вказаної уточненої заяви відповідачеві ОСОБА_1 не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Таким чином, суд приходить до висновку про залишення вказаної уточненої позовної заяви без розгляду та повернення її позивачеві.

01 квітня 2021 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог.

Відзив на уточнену позовну заяву відповідач не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 липня 2020 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з Законом № 345.

Рішенням від 03 серпня 2020 року № 4617 Покровське ОУ ПФУ відмовило у такому перерахунку. При цьому відповідач не взяв до уваги довідки товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка на пій підставі, що підприємство перебуває на тимчасово окупованій території.

Позивач наголошує, що його пільговий стаж підтверджений записами в трудовій книжці, а неможливість пенсійного органу провести перевірку не може позбавляти його права на належне пенсійне забезпечення.

Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, а тому звернуся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що 30 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 345 із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року.

На переконання відповідача, вказаний період неможливо зарахувати до пільгового стажу на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у зв`язку з тим, що атестація робочих місць товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка згідно з наказом від 01 липня 2015 року № 222 була проведена на тимчасово окупованій території.

Вважаючи, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, пенсійний орган відмовив у перерахунку пенсії.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що під час призначення пенсії Покровське ОУ ПФУ не врахувало до його пільгового стажу періоди роботи з 28 квітня 2010 року по 22 травня 2010 року, з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року у зв`язку з відсутністю даних про спуски в шахту. Також до пільгового стажу не врахований період навчання у середньому професійно-технічному училищі з 25 вересня 1986 року по 29 квітня 1987 року.

Вказував на те, що з 01 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року працював на підконтрольній території України та не мав змоги впливати на проведення атестації його робочого місця.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Селидівським МВ УМВС України у Донецькій області 11 лютого 2002 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Відповідач перебуває в стані припинення. На час розгляду справи державна реєстрація його припинення як юридичної особи не проведена.

Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що позивач перебуває на обліку в Покровському ОУ ПФУ, де отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

30 липня 2020 року він звернувся до Покровського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок пенсії із додаванням пільгового стажу, що була зареєстрована за № 4617.

Разом з заявою позивач надав довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, накази №№ 273, 81, 17, 222 та паспорт, що відображено в розписці-повідомленні.

03 серпня 2020 року начальник Покровського ОУ ПФУ Аржавітіна Н.В., за участю начальника юридичного відділу Третьякової Ю.С., начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Кириченко Д.О. , головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Пачковської Ю.В., Чури О.В., розглянула заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2020 року, зареєстровану за № 4617, про перерахунок пенсії згідно з Законом № 345 та прийняла рішення № 4617 Про відмову в перерахунку пенсії .

Під час розгляду порушеного заявником питання пенсійний орган взяв до уваги довідки, видані товариство з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка від 29 грудня 2017 року №№ 02/736, 02/735, витяг з ЄДР щодо товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка , накази про атестацію робочих місць від 01 липня 2015 року № 222, від 14 серпня 2008 року № 14, від 02 липня 2010 року № 81, від 26 грудня 2012 року № 273, а також індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за 1999-2020 роки.

Пенсійний орган вказував, що заявник претендує на перерахунок пенсії із додаванням до пільгового стажу періоду роботи з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка .

Цей період не зарахований до пільгового стажу на тій підставі, що пенсійний орган не може врахувати довідки, видані підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Крім того, відповідач зазначав, що не може зарахувати цей період до пільгового стажу на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки атестація робочих місць товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтороходка згідно з наказом від 01 липня 2015 року № 222 проведена на тимчасово окупованій території.

За цих обставин Покровське ОУ ПФУ вирішило відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в судовому порядку.

З приводу періодів роботи (навчання), на зарахування яких до пільгового стажу претендує позивач, на підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 суд встановив такі обставини.

В період з 25 вересня 1986 року по 20 липня 1987 року ОСОБА_1 навчався у середньому професійно-технічному училищі № 94 за професією електрослюсар підземний - машиніст підземних установок.

Рішенням екзаменаційної комісії від 20 липня 1987 року позивачу присвоєна кваліфікація електрослюсар підземний 4 розряду, машиніст підземної установки 3 розряду, що підтверджено дипломом серії НОМЕР_4 , виданим 20 липня 1987 року.

Як свідчить запис 9 в трудовій книжці, 21 липня 1987 року ОСОБА_1 , який на той час працював у шахтобудівельному управлінні тресту Красноармійськшахтобуд виробничого об`єднання Красноармійськвугілля , був переведений електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті.

Отже, позивач був працевлаштований за набутою професією.

Запис 24 - 28 квітня 2010 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу Шахтобудівельне управління № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія підземним електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем під землею.

Запис 26 - 01 січня 2013 року переведений в товариство з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка у зв`язку із закриттям його відокремленого підрозділу Шахтобудівельне управління № 9 .

Запис 27 - 30 червня 2016 року звільнений за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України за переведенням до товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія .

Згідно з наказами товариства з обмеженою відповідальністю Донецькшахтопроходка про атестацію робочих місць за умовами праці від 14 серпня 2008 року № 17, від 02 липня 2010 року № 81, від 01 липня 2015 року № 222 робота за професією електрослюсар підземний давала право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно з довідкою товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка від 29 грудня 2017 року № 02/736 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі Шахтопрохідницьке будівельне управління № 9 товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка і виконував роботу із шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день на підземних роботах в публічному акціонерному товаристві Шахтоуправління Покровське , яке видобуває вугілля підземним способом з 28 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року та з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року за професією електрослюсар підземний , що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, код КП 1.1а, постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

У відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами перебував 19 березня 2011 року.

Довідка товариства з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка від 29 грудня 2017 року № 02/735 містить інформацію про спуски в шахту ОСОБА_1 за період його роботи з вересня 2015 року по червень 2016 року.

При цьому відомості ЄДР свідчать, що товариство з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка (ідентифікаційний код: 35711134, місцезнаходження: Донецька обл., м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102) зареєстроване як юридична особа за законодавством України 25 січня 2008 року. На підконтрольній органам державної влади території не перереєстровано.

Як свідчить наявний в матеріалах пенсійної справи розрахунок стажу, період навчання ОСОБА_1 з 25 вересня 1986 року по 29 квітня 1987 року, а також періоди його роботи з 28 квітня 2010 року року по 22 травня 2010 року, з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу ці періоди не зараховані.

При цьому решта періодів роботи ОСОБА_1 у товаристві з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка зараховані відповідачем до пільгового стажу за ст. 14, пост. 202, підземні, список 1, розділ 1, підрозділ 1, п. а-в.

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 починаючи з 1999 року, а також дані про його спеціальний стаж за кодом підстави обліку - ЗП3014А1 .

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

П. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

П. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці (далі - Закон № 345), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 10 Закону № 345 цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Ст. 8 Закону № 345 визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.

Ст. 1 Закону № 345 для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме:

- робота за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;

- віднесення професії до Списку №1;

- робота на підземних роботах повний робочий день.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 10101000 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу 10100000 І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків:

- основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка;

- лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться не правильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Щодо атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце за якою підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд (постанова від 30 жовтня 2020 року в справі № 165/1961/15-а).

Щодо навчання у середніх спеціальних навчальних закладах.

Положеннями ч. 1 ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

Відповідно до п. 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно п. з - навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються в порядку й на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п. д ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту , що застосовується до правовідносин, які виникли після 10 березня 1998 року, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільговому розмірі , до Списку № 1 віднесено усіх робітників, інженерно-технічних робітників та службовців, зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди, та інших рудних та нерудних копалин, у геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт та рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Покровським ОУ ПФУ рішення від 03 серпня 2020 року № 4617 Про відмову в перерахунку пенсії .

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі Закону № 345.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Покровського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності відмови відповідача в перерахунку пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Так, відповідач не зарахував до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року в товаристві з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, покликаючись на те, що уточнюючі довідки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, а індивідуальні відомості про застраховану особу про спеціальний стаж не можуть бути взяті до уваги, оскільки атестація робочих місць проведена в 2015 році на тимчасово окупованій території.

Суд встановив, що в період з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року, (рівно як і в періоди з 28 квітня 2010 року по 22 травня 2010 року та з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, які також не були зараховані до пільгового стажу), ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.

Робота позивача за професією (посадою), що включена до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що є основним документом про стаж.

Отже, позивач має право на зарахування цих періодів до його спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, суд виходить з такого.

Місто Донецьк Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV місто Донецьк Донецької області визнано тимчасово окупованою територією.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини 2 (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016).

Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає Європейський суд з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване їй право на пенсійне забезпечення.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 554/3179/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 227/4503/16 тощо.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих товариством з обмеженою відповідальністю Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка , зокрема в довідках про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; в довідках про заробітну плату та наказах про атестацію робочих місць.

Відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або в архівній установі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.

Відомості реєстру застрахованих осіб, рівно як і уточнюючі довідки, є додатковим засобом підтвердження стажу. Як наслідок, необхідність у використанні цих відомостей для підтвердження стажу може постати у разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів.

При цьому суд відзначає, що позивач не може нести відповідальність і зазнавати негативних наслідків через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем - страхувальником своїх обов`язків щодо нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача за вказаний вище період; а також через невиконання (неналежне виконання) роботодавцем - страхувальником свого обов`язку в частині подання до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування необхідних відомостей, в тому числі щодо спеціального стажу роботи.

Щодо права позивача на зарахування до спеціального (пільгового) стажу періоду навчання суд зазначає таке.

В період з 25 вересня 1986 року по 20 липня 1987 року ОСОБА_1 навчався у середньому професійно-технічному училищі № 94 за професією електрослюсар підземний - машиніст підземних установок, тобто за професією, що передбачена Списком № 1. Після завершення навчання працевлаштований за набутою професією.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 цього періоду.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Покровського ОУ ПФУ від 03 серпня 2020 року № 4617 Про відмову в перерахунку пенсії підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Покровського ОУ ПФУ є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить застосувати такі способи захисту як зобов`язання Покровського ОУ ПФУ:

- зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 період навчання з 25 вересня 1986 року по 20 липня 1987 року та періоди роботи з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року, з 28 квітня 2010 року по 22 травня 2010 року та з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2020 року, зареєстровану за № 4617, про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 345 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідач провести перерахунок пенсії задоволенню не підлягають, оскільки суд не може перебирати на себе компетенцію територіального органу Пенсійного фонду України, до повноважень якого належить здійснення цих повноважень.

Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виплатити пенсію після перерахунку не підлягають задоволенню як такі, що є передчасними.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (квитанція від 18 серпня 2020 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині визнання протиправним і скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його вчинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 серпня 2020 року № 4617 Про відмову у перерахунку пенсії .

3. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 період навчання з 25 вересня 1986 року по 20 липня 1987 року та періоди роботи з 01 вересня 2015 року по 30 червня 2016 року, з 28 квітня 2010 року року по 22 травня 2010 року, з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

4. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 липня 2020 року, зареєстровану за № 4617, про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI Про підвищення престижності шахтарської праці з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко