Рішення

від 16.08.2021 по справі 280/1707/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 серпня 2021 року Справа № 280/1707/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" (69018, м.Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, будинок 2, код ЄДРПОУ 35980044) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 2373262/35980044 від 03 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 56 від 22 грудня 2020 року, № 2383488/35980044 від 08 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 58 від 12 червня 2020 року, № 2351242/35980044 від 28 січня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 15 січня 2021 року;

зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" № 56 від 22 грудня 2020 року, №58 від 12 червня 2020 року та №1 від 15 січня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішеннями, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

30.03.2021 від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18255), в якому, зокрема, зазначає, що у Комісії були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. На підставі зазначеного просить суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі.

22.04.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23063).

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено наступне.

TOB Верда було укладено договір поставки №113/Е3 від 21.12.2020р. з TOB ЕЛУАШ на поставку причепів, напівпричепів пересувних контейнерів - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 34220000-5 (причеп Верда 500) та складена специфікація на поставку причепа Верда загальною вартістю 347000,00грн.

Позивачем з TOB ЕЛУАШ було укладено договір застави №163 від 18.12.2020 року про гарантії виконання договору про поставку причепу.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 22.12.2020 року №310, видаткової накладної від 22.12.2020 року №310, акту приймання-передачі було передано TOB ЕЛУАШ причеп Верда 500.

23.12.2020р. надійшла оплата на розрахунковий рахунок в обсязі 154705,00грн.,що підтверджується платіжним дорученням №170 від 23.12.2020 року.

Причіп був вироблений з власних ТМЦ підприємства позивача, на власних виробничих потужностях, у арендованому приміщенні (договір №316 з TOB Маса

Інтернешнл ). На підтвердження даних фактів та також інформації, щодо господарської діяльності TOB Верда було надано 28 додаток.

TOB Верда було укладено договір поставки з Маріупольським комунальним підприємством зеленого будівництва №90 від 19.03.2020р.

Причеп був відвантажений 12.06.2020р., накладна №136 від 11.06.2020р. на суму 161280,00грн., довіреність №31 від 11.06.2020р. , та згідно ТТН №136 від 12.06.2020 був переданий замовнику.

На підтвердження даних фактів та також інформації, щодо господарської діяльності TOB Верда було надано 24 додатків.

18.06.2020р. надійшла оплата на розрахунковий рахунок в обсязі 161280,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 18.06.2020р.

TOB Верда було укладено договір поставки з ПП СВІТОЧ №134 від 09.12.2020р.

Причеп був відвантажений 15.01.2021р., накладна №01 від 15.01.2021р., довіреність №2 від 15.01.2021р. , та згідно ТТН №136 від 12.06.2020 був переданий замовнику. На підтвердження даних фактів та також інформації, щодо господарської діяльності TOB Верда було надано 24 додатки.

22.01.2021р. надійшла оплата на розрахунковий рахунок в повному обсязі 39000,00грн., відповідно до платіжного доручення №3047 від 22.01.2021 р.

Протягом 2020 року було здійснено придбання матеріалів для виробництва причепів та напівпричепів.

TOB Верда придбаває матеріали для виробництва автомобільних причепів в таких постачальників: TOB АЛКО КОБЕР (код ЄДРПОУ 33061594), ПП ФІРМА "HB" (код ЄДРПОУ 20473746), ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), TOB BT СТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 35147463), ПП "КАСТОР ГРУП" (код ЄДРПОУ 38461711), ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), TOB "ТД Стандарт (код ЄДРПОУ 36836146), TOB "Розвиток" (код ЄДРПОУ 20486909), ПП "Мастер-А кабельщик" (код ЄДРПОУ 32551150), ПП ШипШина (код ЄДРПОУ , TOB Альтторг (код 37381578) , TOB Компанія Метал Інвест (код ЄДРПОУ 36584037).

Закупівля матеріалів для виробництва причіпів підтверджується первинними документами:

- TOB Альторг придбані шини (договір від 02.03.2018р., накладна №526 від 02.06.2020р., платіжне доручення №1738 від 13.05.2020 на суму 11220,00)

- ПП ШИпШина придбані диски, шини (видаткова накладна №47411 від 06.06.2020, на суму 30712,50грн.

- ПП Фірма HB придбані труби профільні (договір на поставку №18121/19 від 18.12.2019р., видаткова накладна №8328 від 17.09.2020 на суму 1632,00грн, видаткова накладна №8122 від 14.09.2020 на суму 720,00грн.)

- TOB КНОТТ Автофлекс Україна придбані ресори, крило, болти, петлі, гальма і т.ін. (видаткова накладна №001406 від 22.10.2020 на суму 25969,98грн.)

- TOB Компанія Метал інвест придбане антикорозійне покриття (акт здачі- прийняття №1331 від 28.10.2020 на суму 46655,00грн.)

- TOB АЛ-КО Кобер (договір №ОП-130121/1 від 21.01.2013р., додаткова угода №1 від 02.03.2018р., оплата 11948,00грн. за поставлений товар згідно платіжного доручення №1736 от 13.05.2020р , оплата 60794,00грн. згідно платіжного доручення №1764 від 22.05.2020р., оплата 1603,44грн. згідно платіжного доручення №937 від 23.01.2020, рахунок-фактура від 22.01.2020 року №АЛ-512, видаткова накладна від 27.01.2020 №АЛ-538 на передачу демпфирующего уплотнительного кольца, комплект втулок гальма накату, захисний кожух гальма накату; також оплата 10500,18грн. згідно платіжного доручення №1641 від 25.02.2020 та рахунку №АЛ-582 від 21.01.2020, товар (хомут для опорного колеса, крило брудозахисне, вісь, зачіпний пристрій, тримач штекера, опорне колесо, болти, лебідка) був переданий відповідно до видаткової накладної від 24.04.2020 №АЛ-535), отримано крила, лебідка, тримач, опорне колесо, зачіпний пристрій, троси, кронштейн згідно видаткової накладної №3790 від 09.04.2020р. на суму 23410,00грн. та від 10.04.2020 товарів на суму 22852,00грн, від 30.04.2020 накладна №5118 отримано зрівнювач, хомут, болт, гальма, вісі, троси, петлі, тримачі на суму 27688,00грн., від 10.04.2020 отримано хомут, зчіпний пристрій болт, лебідка, крило на суму 1856,00грн згідно видаткової накладної №3680, від 10.04.2020 отримано хомут поворотний на суму 594,00грн. згідно видаткової накладної №3679, від 10.04.2020 отримано хомути, вісі, болти, тримачі, опорне колесо, крило брудозахисне на суму 9498,00грн. згідно видаткової накладної №3681, від 10.04.2020 отримано крило брудозахисне згідно видаткової накладної №3683 на суму 5200,00грн.

- СПД ОСОБА_1 (Договір поставки №64 від 16.02.2018р.)

- ФОП ОСОБА_2 (договір купівлі-продажу товарів №7/19 від 04.01.2019р., видаткова накладна №2867 від 08.10.2019р., на купівлю колес та автошин для причіпів на суму 10980,00грн.)

- TOB ТД Стандарт договір на поставку №01/056 від 04.01.2016р., отримано труту проф, кутник, лист г\к згідно видаткової накладної №тд-041504 від 15.04.20р та доставлено згідно ТТН від 15.04.2020р

- TOB ТД Икар договір поставки №24\12-2.14 від 24.12.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин, позивачем на виконання приписів Податкового кодексу України було складено податкові накладні № 56 від 22 грудня 2020 року, №58 від 12 червня 2020 року та №1 від 15 січня 2021 року після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано пояснення та документи по заблокованим податковим накладним.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією відповідача 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН № 2373262/35980044 від 03 лютого 2021 року, № 2383488/35980044 від 08 лютого 2021 року, № 2351242/35980044 від 28 січня 2021 року.

В реєстрації податкових накладних № 56 від 22 грудня 2020 року, №58 від 12 червня 2020 року та №1 від 15 січня 2021 року було відмовлено з підстав ненадання платником: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

Додаткова інформація, у оскаржуваних рішеннях зазначена: відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Не погоджуючись із рішеннями комісії відповідача 1 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації (конкретного переліку), які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі Додаткова інформаці у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів.

При цьому, контролюючим органом не було надано належної оцінки і додатково поданим підприємством документам.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення № 2373262/35980044 від 03 лютого 2021 року, № 2383488/35980044 від 08 лютого 2021 року, № 2351242/35980044 від 28 січня 2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 56 від 22 грудня 2020 року, №58 від 12 червня 2020 року та №1 від 15 січня 2021 року датами їх одержання.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами.

Згідно із ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката навдено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 07.04.2020 з адвокатом Дондик Ганною Павлівною.

Предметом договору є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3700,00 грн до матеріалів справи позивачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 15.02.2021 серії АР №1038515, відповідно до якого правова допомога ТОВ ВЕРДА надається Дондик Г.П. на підставі Договору про надання правової допомоги від 07.04.2020 б/н; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.10.2017 ЗП 001427; замовлення від 23.02.2021, яке є додатком до Договору про надання правової допомоги від 15.02.2021; звіт №1, який є додатком до договору про надання правової допомоги від 15.02.2021; рахунок- фактура №03/03 від 03.03.2021, платіжне доручення від 12.03.2021 №2380 на суму 3700,00 грн., призначення платежу: оплата за надання правової допомоги гз. Рах.№03/03 від 03.03.2021 бед ПДВ.

Суд зазначає, що позовна заява підписана адвокатом Дондик Г.П.

Посилання представника відповідача у клопотанні про зменшення розміру стягнення витрат на оплату правничої допомоги на те, що жодного документу, що підтверджує надання правоої допомоги адвокатом до заяви не надано, як то ордеру, свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, суд до уваги не бере, оскільки в матеріалах справи, а саме на а.с.17-18 міститься як копія ордеру, так і копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.

Також посилання представника відповідача на те, що у платіжному дорученні №2380 від 12.03.2021 не заповнено реквізит Проведено банком та Підпис банку суд вважає помилковими, оскільки такі реквізити заповнені.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3700,00 грн.

Крім того, відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачений судовий збір в сумі 6810,00 грн.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято протиправні рішення - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 9, 137, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" (69018, м.Запоріжжя, вул. 40-річчя Перемоги, будинок 2, код ЄДРПОУ 35980044) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2373262/35980044 від 03 лютого 2021 року, № 2383488/35980044 від 08 лютого 2021 року, № 2351242/35980044 від 28 січня 2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" № 56 від 22 грудня 2020 року, №58 від 12 червня 2020 року та №1 від 15 січня 2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДА" судовий збір в розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3700,00 грн. (три тисячі сімсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.08.2021.

Суддя М.С. Лазаренко