Рішення

від 13.08.2021 по справі 440/2670/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2670/19 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Управління Держпраці у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2019 року Управління Держпраці у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт - газонебезпечні роботи до усунення виявленого порушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 03.07.2019 №14П та згідно направлення на проведення перевірки №1206 від 04.07.2019 у період з 09 по 12 липня 2019 року посадовими особами управління проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у зв`язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку, який був пов`язаний з діяльністю суб`єкта господарювання.

За результатами перевірки виявлені та зафіксовані в акті перевірки порушення, серед яких, порушення вимог ст.21 Закону України Про охорону праці , п.6 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме, відсутність дозволу органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонобезпечні роботи). Зазначає, що виявлене порушення є підставою для зупинення виконання газонебезпечних робіт суб`єктом господарювання - ТОВ ЧИСТЕ МІСО ЕКО .

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду, за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

16.10.2019 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому вказує про безпідставність акту перевірки в частині виявлення порушення щодо неотримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонобезпечні роботи), оскільки акт не містить детального опису виявленого порушення, також вказує, що ТОВ ЧИСТЕ МІСО ЕКО не виконує жодних газонебезпечних робіт, так як основним видом діяльності товариства згідно КВЕД є каналізація, відведення, очищення стічних вод , а тому підстави для застосування заходів реагування у даному випадку відсутні.

24.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач вказує, що акт перевірки містить як детальний опис виявленого порушення так і посилання на норми законодавства, які порушені. Щодо доводів відповідача про те, що товариство не проводить газонебезпечні роботи, позивач зазначає, що для виконання робіт з очищення каналізаційних колодязів (колекторів) приватних будинків необхідно отримати дозвіл на виконання газонебезпечних робіт, оскільки під час їх проведення можливе або не виключне виділення вибухонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, що можуть викликати вибух, загорання, шкідливу дію на організм людини, а також понижений вміст кисню. При нестачі кисню або за наявності токсичних або горючих газів може утворитися небезпечне повітряне середовище. Таке середовище може виникнути через вихлопні гази, через утворення вуглекислого газу в ґрунті, розкладання осаду в каналізаційному колекторі, витоку газу з газопроводу, корозії металоконструкцій, присутності бензину та різноманітних відходів виробничих і торгівельних підприємств. А тому доводи відповідача вважає безпідставними.

31.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/4079/19, яке задоволено ухвалою суду від 05 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 06.08.2020 поновлено провадження у справі.

31.08.2020 від відповідача надійшла заява, в якій він звертає увагу на рішення суду від 07.08.2020 у справі №440/82/20, яким вирішено визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису від 09.07.2019 №53.06/176-09 (А) Управління Держпраці у Полтавській області за результатами перевірки, на підставі якої винесений спірний акт.

01.09.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення суду по справі 440/82/20.

24.02.2021 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, з посиланням на постанову Другого апеляційного суду від 27.10.2020 по справі №440/82/20, якою рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 скасовано в частині задоволення позову, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення залишено без змін.

03.03.2021 поновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення пункту 10 частини першої статті 4, частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 03.07.2019 №14П та направлення на перевірку №1206 від 04.07.2019 у період з 09 по 12 липня 2019 року проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у зв`язку зі смертю потерпілого внаслідок нещасного випадку, який був пов`язаний з діяльністю суб`єкта господарювання.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.07.2019 №53.06/176-09 (А), в якому зафіксовані порушення, в тому числі і порушення ст. 21 Закону України Про охорону праці , п.6 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, з відповідними змінами, а саме - відсутній дозвіл органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V).

В розумінні статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №96).

В силу статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Зокрема, підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Приписами норми частини першої статті 39 Закону № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються: повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, виконання робіт. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача, а саме заборони експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки: обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ); заборони виконання робіт підвищеної небезпеки: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, то з матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення управлінням Держпраці до суду з вказаним позовом, дозвіл на виконання не отримано, а отже використання машин, механізмів та устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, створюють небезпеку здоров`ю та життю людей, що є недопустимим.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

На підставі ст. 21 Закону України Про охорону праці виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об`єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, вживає заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних заходів з їх усунення.

За обставинами справи, відповідно до направлення Управління Держпраці у Полтавській області від 04.07.2019 № 1206, перевірку ініційовано з підстав смерті ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку, який був пов`язаний з діяльністю відповідача.

За результатами перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки від 09.07.2019 №53.06/176-09 (А) порушення, а саме: відсутній дозвіл органів Держпраці на виконання робіт підвищення небезпеки (газонебезпечні роботи), що є порушенням ст. 21 Закону України Про охорону праці ; п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної безпеки .

Відповідач здійснює діяльність по збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об`єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця.

У позовній заяві позович посилаюється на норми постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ,

Так, у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності документ дозвільного характеру - висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляд: про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громад, формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської дій або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або господарської діяльності.

Пунктом 1.5 Типової інструкцієї з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 5.11-85) (далі - Типова інструкція), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року та чинної відповідно до п. 74 Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці станом на 16 вересня 2019 року, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 16.09.2019 №86, вказано, що до газонебезпечних відносяться роботи, що пов`язані з чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікації, в тому числі роботи всередині емкостей (апарати, сушильні барабани, печки сушильні, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, приямки та інші аналогічні місця) під час проведення яких мається, не виключена можливість виділення до робочої зони, що визначається у відповідності до 12.1.005-76, вибухо- та пожаронебезпечними або шкідливими парами, газів та інших речовин, що здібні викликати вибух, загорання, вплинути на організм людини, - роботи з недостатніми змістом кисню (доля обсягу нижче 20%)

Поняття робоча зона визначений у ГОСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно-гігієнічні стандарти до повітря робочої зони.

Так, вимоги до припустимого змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування (в виробничих місцях, на гірське вироблення, на відкритих площадках, транспортних засобах та т.п.) У відповідності до Додатку 1: Робоча зона - простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якій знаходиться місце постійного (тимчасового) перебування робітників. Робоча місце - місце постійного або тимчасового перебування робітників під час трудової діяльності.

Задля виконання покладених на працівників відповідача виробничих завдань: збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об`єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, здійснюють відкриття каналізаційного люка, огляд каналізаційного колодязя, збирання шлангу, тощо.

На підставі ст. 1 Закону України Про відходи відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

На підставі п. 3.22 державних будівельних норм ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування , затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року №134, каналізація (стічних вод) комплекс мереж та інженерних споруд, а також технічних та санітарних заходів, які забезпечують організоване приймання, відведення та очищення стічних вод з подальшим їх використанням або випуском у водні об`єкти, а також перероблення відходів каналізаційних споруд для подальшої їх утилізації.

У відповідності до п. 3.10 ДБН В.2.5-75:2013 вигріб - це інженерна споруда поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання, зберігання рідких відходів.

Згідно до п. 2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145, рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення і допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових з вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно з прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.

Відповідно до п. 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03. 2011 № 145, вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, назв частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. Розкладання органіки в ямі призводить до утворення каналізаційного або аераційного газу.

Каналізаційний газ - це продукт бродіння рідких стоків у каналізаційній мережі населеного пункту, складна суміш токсичних та нетоксичних газів, що утворюються збираються в каналізаційних системах шляхом розкладання органічних побутових чи промислових відходів, типових компонентів стічних вод. I Утворювані в каналізації гази можуть бути зловонними, токсичними або вибухонебезпечними. До складу каналізаційних газів входить 60-68 % метану, 30-75 І диоксиду вуглецю, до 2 % водню, сірководень, легкозаймисті та потенційно вибухонебезпечні речовини та деякі інші складові (аміак, меркаплатни). Каналізаційні гази викликають занепокоєння у в зв`язку з їх запахом, наслідків для здоров`я, а також потенціалу для створення вогню або вибуху. Вибух газу можливий з полум`ям або іскрами.

З огляду на встановлений порядок здійснення виробничої діяльності відповідачем, а саме: збирання рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об`єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, здійснюють відкриття каналізаційного люка, огляд каналізаційного колодязя, збирання шлангу, тощо, суд вважає обґрунтованими твердження позивача, що виконувані відповідачем роботи є газонебезпечними. Враховуючи викладене на виконання робіт з очищення каналізаційних колодязів (колекторів) необхідно отримати дозвіл на виконання газонебезпечних робіт, оскільки, під час їх проведення можливе або не виключене виділення вибухонебезпечних, шкідливих парів, газів та інших речовин, що можуть викликати вибух, загорання шкідливу дію на організм людини, а також понижений вміст кисню.

З огляду на викладені обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги виникнення загрози життю та/або здоров`ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, ненадання відповідачем доказів на підтвердження усунення всіх порушень, встановлених у ході проведення перевірки, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Разом з тим, позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, отже, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, код ЄРДПОУ 39777136) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" (площа Ярмаркова, 24, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄРДПОУ 40729782) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити.

Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧИСТЕ МІСТО ЕКО (площа Ярмаркова, 24, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄРДПОУ 40729782) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виконання робіт - газонебезпечні роботи до усунення виявленого порушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко