Постанова
від 26.09.2007 по справі 7/221-06
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/221-06

                        

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "26" вересня 2007 р.                                                           Справа № 7/221-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Тютюнник С.В. - представник за довіреністю №104/35 від 15.05.2007р.,

від відповідача: Каленський І.В. - представник за довіреністю №60/07Д від 25.05.2007р.,

 

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" лютого 2007 р.  у справі № 7/221-06 (суддя Мінєєва Н.В.)

за  позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації"Вінницягаз", м. Вінниця

про стягнення 16701410,52 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.02.2007р. у справі №7/221-06 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 16701410,52 грн. задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на  користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 13933550,33 грн. основного боргу, 784604,44 грн. індексу інфляції, 295331,52 грн. 3% річних, 23460,82 грн. відшкодування витрат на держмито, 108,56 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 1304951,11грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим  рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт частково та прийняти   новий - про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема тим, що судом першої інстанції невірно застосовано ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає застосування до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання санкції у вигляді  нарахування на суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплати 3% річних від простроченої суми.

Суд не взяв до уваги, що відносно відповідача 9.11.2005р. ухвалою господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі         №10/176-05 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника і відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Таким  чином місцевий господарський суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.

Крім того, оплата відповідачем коштів в неповному обсязі за поставлений природний газ зумовлена тим, що рахунки ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" були заарештовані державною виконавчою службою, що унеможливило проведення розрахунків з позивачем.

В засіданні суду представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, рішення господарського суду в оскаржуваній частині вважають законним і обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначають, що спір по даній справі виник з приводу несплати відповідачем заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору від 24.12.2004р. за №06/04-1277. Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" борг, який виник на підставі укладеного договору є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем. За змістом  наведеної норми грошове зобов'язання складається також із грошової суми, яку боржник повинен заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Заслухавши  пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту їх встановлення , дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

24.12.2004р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Покупець) укладено договір на постачання природного газу за №06/04-1277. Даний договір набирає чинності з 1.01.2005р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2005р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (а.с. 14-17, т.1).

Сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору встановлюється тривалістю у 3 роки (п.9.6 договору).

Згідно п.1.1 даного договору Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупцю в 2005р. природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) в обсязі 98833,483 тис. куб.м, а  Покупець  зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п.4.1 угоди ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості транспортування газу територією України та без врахування тарифу на постачання газу розподільними трубопроводами Покупця, становить:

-при наявності газових лічильників, разом з ПДВ - 107,80 грн.,

-при відсутності газових лічильників, разом з ПДВ - 122,80 грн.,

-при можливих обсягах розбалансування газу (відтоків/притоків), разом з ПДВ - 122,80 грн.

Пунктом 5.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Укладаючи договір, сторони пунктом 6.2  узгодили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п.5.1 договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Додатковими угодами №1 від 25.01.2005р., №2 від 14.10.2005р. та №3 від 31.12.2005 до договору на постачання природного газу за №06/04-1277 від 24.12.2004р. сторони змінювали обсяги поставки газу, відповідно, до 547461 тис.куб.м,                581262,931 тис.куб.м та  608772,644 тис.куб.м (а.с. 22-24, т.1).

На виконання умов договору, згідно з актами передачі - приймання  природного газу від 31.01.2005р., 16.02.2005р., 28.02.2005р., 17.03.2005р., 31.03.2005р., 30.04.2005р., 31.05.2005р., 30.06.2005р., 31.07.2005р., 31.08.2005р., 30.09.2005р., 31.10.2005р., 30.11.2005р., 31.12.2005р. позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня - грудня 2005р. природний газ загальним обсягом 608772,644 тис.куб.м  на загальну суму 67613413,80 грн., однак  розрахувався  з позивачем за поставлений природний газ частково, що стало підставою для звернення  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до суду з позовом  про  стягнення  з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"  14136523, 45 грн. основного боргу, 1304951,11 грн. пені, 964604, 44 грн. інфляційних нарахувань та 295331, 52 грн. 3% річних.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині розміру основного боргу та інфляційних нарахувань, заявивши до стягнення, відповідно, 13933550, 33 грн. та 784604,44 грн. (а.с.92-93, т.2).

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна  сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів щодо погашення ним суми основного боргу,  тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення  позовних вимог  в частині стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" основного боргу в сумі 13933550,33 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені  знеціненням грошових коштів, а три проценти  річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 784604,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2005 року по червень 2005 року та 295331,52 грн. 3% річних - за період з 15.04.2005 року по 04.08.2006 року.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції  за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо  сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 року порушено провадження у справі №10/176-05 про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз". Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача, який діє до теперішнього часу.

Позивач заявив  вимогу  в частині стягнення 1304951,11 грн. пені, нарахованої за період з 04.02.2006р. по 04.08.2006р. Дія  мораторію розпочалась 09.11.2005 року, а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у позові в частині стягнення пені.

Доводи апеляційної скарги спростовуються  матеріалами справ і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене  рішення господарського суду Вінницької області від 15.02.2007р.  слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"  - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2007 року у справі № 7/221-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного  товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця -без задоволення.

2. Справу № 7/221-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

 

Віддрук. 4 прим.

1-до справи

2,3- сторонам

4-в наряд    

 

СудЖитомирський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.09.2007
Оприлюднено04.10.2007
Номер документу990076
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —7/221-06

Ухвала від 08.11.2012

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

Ухвала від 22.11.2012

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

Постанова від 06.12.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Остапенко М.І.

Ухвала від 26.11.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Остапенко М.І.

Постанова від 26.09.2007

Господарське

Житомирський апеляційний господарський суд

Щепанська Г.А.

Ухвала від 12.07.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

Ухвала від 03.07.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

Рішення від 15.02.2007

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

Ухвала від 11.12.2006

Господарське

Господарський суд Сумської області

Рижков М.Б.

Ухвала від 21.12.2006

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Мінєєва Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні