Рішення

від 10.07.2007 по справі 8/384/07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/384/07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                 Справа №  8/384/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області

у складі судді Гриньової Т.В.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

з участю:

представника військової прокуратури Миколаївського гарнізону Забарова Д.А.;

представника 1 позивача  –Івкіна О.М., дов. № 1717 від 01.11.2006р.;

представника 1 відповідача – Точинської Т.О., директор,

представники 2 позивача та 2 відповідача у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

1)          Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,

    54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41;

2)          Військової частини А 1890,

54037, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Ульянівка,

до відповідачів:

1)          Військового радгоспу “Таврійський”,

Миколаївська область, Березанський район, с. Тронка;

2)          приватного підприємства (ПП) “Інтеркровсервіс”,

м. Одеса, вул. Корольова, 5,

про визнання недійсним договору № 31 від 07.01.2007р. та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

          Військовим прокурором Миколаївського гарнізону пред'явлено позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва та Військової частини А 1890 про визнання недійсним договору про спільну діяльність за № 31 від 07.01.2007р. укладеного між військовим радгоспом “Таврійський” та ПП “Інтеркровсервіс”, а також зобов'язання останнього повернути земельну ділянку законному землекористувачу.

          Заявою від 10.07.2007р. за № 1457 військовий прокурор Миколаївського гарнізону уточнив позовні вимоги і просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір № 31 від 07.01.2007р., укладений між військовим радгоспом “Таврійський” та ПП “Інтеркровсервіс”.

          В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що військовий радгосп “Таврійський” не мав повноважень на укладання договору суборенди, оскільки земельна ділянка знаходиться у користуванні КЕЧ м. Миколаєва та військової частини А 1890, які згоди на передачу земельної ділянки у суборенду не надавали. Умовами договору № 20 від 20.09.2005р. також не передбачено передачу орендованої ділянки в суборенду. Крім цього, прокурор посилається на відсутність погодження органів місцевого самоврядування на користування землями оборони.

          Про час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку, проте відповідачі відзиви не надали, позов не заперечили і не спростували. За таких обставин справа розглядається на  підставі ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

          У судовому засіданні 10.07.2007р. за згодою присутніх прокурора та представників 1 позивача та 1 відповідача суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та пояснення представників 1 позивача та 1 відповідача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому:

Відповідно до Державного акту № 062777 від 1989 року на право постійного користування землею з визначенням зовнішніх меж, у безкоштовне користування Квартирно-експлуатаційній частині Миколаївського району військова частина 63636 (правонаступником якої є військова частина А 1890) передано 29319,3 га землі, яка розташована в с. Ульянівка Миколаївського району Миколаївської області.

20.09.2005р. між військовою частиною А 1890 та військовим радгоспом “Таврійський” укладено договір № 20 про спільну обробку землі, відповідно до умов якого військова частина виділяє радгоспу для обробки земельні ділянки, які є землями підсобного господарства військової частини, загальною площею 5108,5 га, в т.ч. ріллі 3973,5 га, строком до 01.06.2010р.

07.01.2007р. між військовим радгоспом “Таврійський” та ПП “Інтеркровсервіс” укладено Договір № 31 про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовились шляхом спільного використання належного їм майна, грошових коштів та зусиль спільно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та отримання прибутку без створення юридичної особи, на землях військової частини А 1890, площею 940 га, які військовий радгосп “Таврійський” має виділити негайно після підписання договору. Відтак, між відповідачами по справі склались суборендні правовідносини, оскільки саме поняття суборенди передбачає угоду про передачу орендарем, орендованого ним об'єкта оренди третій особі, що і має місце у даному спорі.

Частиною 1 статті 8 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендована земельна ділянка може передаватись орендарем в суборенду без зміни її цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець  не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Як вбачається з матеріалів справи, військовий радгосп “Таврійський” взагалі не звертався до КЕЧ м. Миколаєва та військової частини А 1890 за згодою на передачу землі у користування ПП “Інтеркровсервіс”, а відповідно і згода чи заперечення з боку останніх не надавались.

          Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України “Про оренду землі”, договір суборенди  земельної   ділянки   підлягає державній реєстрації.

          Проте, договір № 31 від 07.01.2007р. відміток про здійснення такої реєстрації не містить.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про використання земель оборони”  військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або  місцевими  органами  виконавчої  влади  і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам   вирощувати  сільськогосподарські культури,  випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.          

Як зазначає 2 позивач, погодження  місцевих органів влади на передачу землі ПП “Інтеркровсервіс” відсутнє.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Тому при розгляді справи судом застосовуються положення, як Господарського, так і Цивільного кодексів України.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не  відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Враховуючи, що при укладанні договору № 31 від 07.01.2007р. відповідачами були порушені приписи діючого законодавства, яке регулює порядок укладання договорів оренди та суборенди земель, що відносяться до земель оборони, а саме ч. ч. 1, 5 ст. 8  Закону України “Про оренду землі” та ст. 4 Закону України “Про використання земель оборони”, суд приходить до висновку, що договір укладений всупереч діючому законодавству, тому  підлягає визнанню недійсним.

З огляду на викладене, уточнені позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими і правомірними, отже, підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладання Договір № 31 від 07.01.2007р. про спільну діяльність, укладений між військовим радгоспом “Таврійський” та приватним підприємством “Інтеркровсервіс”.

Стягнути з приватного підприємства “Інтеркровсервіс” (м. Одеса, вул. Корольова, 5; ідентифікаційний код 34251994) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального району м. Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ  - 23626096)  42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони Військового радгоспу “Таврійський” (Миколаївська обл., Березанський  район, с. Тронка; ідентифікаційний код 22995874) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м. Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО  826013, код ЄДРПОУ  - 23626096)  42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита.

Стягнути з приватного підприємства “Інтеркровсервіс” (м. Одеса, вул. Корольова, 5; ідентифікаційний код 34251994) в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31211259700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони Військового радгоспу “Таврійський” (Миколаївська обл., Березанський  район, с. Тронка; ідентифікаційний код 22995874) в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31211259700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова