Постанова

від 12.08.2021 по справі 541/1799/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1799/19 Номер провадження 22-ц/814/1227/21Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.

суддів: Панченка О.О., Пікуля В. П.

за участю секретаря Філоненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Господар , державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марини Сергіївни, про визнання протиправними та скасування рішень і записів, припинення речового права, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, з урахуванням зміни предмета позову,просив визнати незаконним і скасувати наказ ГУ ДГК у Полтавській області № 8412 - СГ від 06 грудня 2018 року, скасувати запис у Поземельній книзі про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5323288600:00:002:0383 та визнати припиненими усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки, в тому числі й право оренди ТОВ Господар ; визнати незаконним та скасувати наказ ГУ ДГК у Полтавській області №3572-СГ від 23 травня 2019 року; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району та області Голуб М.С. №47240993 від 06 червня 2019 року / а.с.226-228, т.1 /.

Позов мотивовано тим, що 10 липня 2014 року та пізніше, 12 грудня 2014 року, він звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району. У задоволенні поданих клопотань, листами від 14 серпня 2014 року та від 31 січня 2015 року, йому було відмовлено.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року у справі № 816/2053/15, вказані рішення ГУ Держземагенства у Полтавській області, визнано протиправним, у результаті чого, скасовані.

Позивач вважає, що починаючи з 23 листопада 2015 року його клопотання від 12 грудня 2014 року мало б бути розглянуто ГУ Держземагенства у Полтавській області, в свою чергу останнім його клопотання залишилися без розгляду. Натомість, 06 грудня 2018 року відповідачу ОСОБА_2 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га. земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Вказані дії ГУ Держземагенства у Полтавській області позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Господар , державного реєстратора Виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марини Сергіївни, про визнання протиправними та скасування рішень і записів, припинення речового права - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що після оскарження рішення ГУ Держземагенства у Полтавській області, позивачем не вчинено жодних дій для отримання спірної земельної ділянки в оренду. На ГУ Держземагенство у Полтавській області не покладено обов`язку самостійно вчиняти дії на користь позивача, у тому числі, і на отримання ним спірної земельної ділянки. Позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки щодо якої останнім була подана заява.

З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , та подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що після скасування рішень ГУ Держземагенства у Полтавській області про відмову у видачі ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, його звернення повторно розглянуто не було. В свою чергу, спірну земельну ділянку передано ОСОБА_2 . Вважає, такі дії протиправними.

Представник ТОВ Господар І.О. Павлюк подав відзив на апеляційну с каргу, в якому рішення просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів, приходить до висновку, що скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 123,3 га, для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району.

Вказане клопотання управлінням залишено без задоволення, у зв`язку з тим, що наданий заявником графічний матеріал не дає можливості визначити межі земельної ділянки та відповідно її правовий статус / а.с.16, т.1 /.

12 грудня 2014 року ОСОБА_1 повторно звернувся до управління з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області /т.1 а.с.17/.

Вказане клопотання рішенням Головного Управління Держземагенства у Полтавській області від 31 січня 2015 року за №31-16-0.4-847/2-15, залишено без задоволення /т. 1 а.с.21/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року залишено без змін, визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Держземагенства у Полтавській області, викладене у листі від 31 січня 2015 року за №31-16-0.4-847/2-15, про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В частині вимог про зобов`язання видати наказ на ім`я ОСОБА_1 по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відмовлено.

Після ухвалення судом вказаного рішення, ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не звертався.

На підставі звернення ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадасту у Полтавській області наказом №8412-СГ від 06 грудня 2018 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області /т. 1 а.с.31-32/.

Наказом ГУ Держгеокадасту у Полтавській області за № 3572-СГ від 23 травня 2019 року затверджено проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5323288600:00:002:0383, площею 2 га, що знаходиться на території Миргородського району Полтавської області, та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_2 / а.с.35, т.1 /.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з того, що на ГУ Держземагенство у Полтавській області не покладено обов`язку самостійно вчиняти дії на користь позивача, у тому числі, і на отримання ним спірної земельної ділянки. Сам позивач, передбачених законом дій для отримання спірної земельної ділянки не вчинив. Окрім того, позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки щодо якої останнім була подана заява.

Колегія судів вважає вказані висновки суду першої інстанції вірними виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст.123, 124 ЗК України, згідно яких зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Згідно із частиною 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У справі встановлено та не заперечується сторонами те, що позивач звертався до Головного управління Держземагентства у Полтавській області з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проєту землеустрою, проте рішенням управління йому було відмовлено. Вказана відмова була оскаржена позивачем та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, рішення відповідача від 31.01.2015 № 31-16-0.4-847/2-15 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано. Стосовно позовних вимог про зобов`язання надати наказ на ім`я ОСОБА_1 по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, суд дійшов до висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки суд не наділений повноваженням перебирати на себе дії покладенні на відповідні органи.

Встановлено, що після ухвалення вказаного судового рішення ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області з клопотаннями про надання йому дозволу на виготовлення проєту землеустрою не звертався.

Саме ж Головне управління Держземагентства у Полтавській області подане ОСОБА_1 клопотання від 12 грудня 2014 року повторно не розглянуло. Вказана обставина не впливає на законність дій управління в подальшому, з приводу надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_2 та затвердження відповідної документації поданої останнім. Судове рішення не містить зобов`язання розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 12 грудня 2014 року.

Окрім того, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Разом із тим, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної.

На переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

ОСОБА_1 , як особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки, з 2015 року розглядом клопотання не цікавився. В свою чергу, правомірне очікування отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, не свідчить про обов`язковість набуття позивачем бажаного права на користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстав для визнання протиправними та скасування рішень ГУ Держгеокадасту у Полтавській області від 06 грудня 2018 року № 8412 - СГ про отримання ОСОБА_2 дозволу на розроблення документації, та рішення від 23 травня 2019 року № 3572-СГ про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не має. У даному випадку, земельна ділянка, площею 2 га, яка належить ОСОБА_2 , сформована як об`єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер 5323288600:00:002:0383 та визначено фактичні меж.

В свою чергу, земельна ділянка площею 119,3 га, про яку йдеться в позовній заяві, фактично невизначена, не має меж та кадастрового номера, що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості, а також точне визначення на картографічних матеріалах.

Таким чином, позивачем не наведено належних та допустимих доказів, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки щодо якої останнім була подана заява.

Апеляційна скарга не містить належних доводів, які б спростовували вірні висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити, понесені апелянтами судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.08.2021.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль