Постанова

від 12.08.2021 по справі 681/911/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 681/911/20

Провадження № 22-ц/4820/838/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Журбіцького В.О.,

учасники справи: представник апелянта Коберський А.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року (суддя Горщар А.Г.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , товариства з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія , державного реєстратора Шпака Андрія Володимировича, треті особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу Бондар Світлана Миколаївна про визнання протиправними та скасування відомостей, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним вище позовом, в якому просив суд:

1) визнати незаконними та скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1835,7 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 877145168236, вчинені 12 березня 2016 року, на підставі рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2015 року по справі № 681/1027/15-ц, державним реєстратором Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області Шпаком А.В., за: ОСОБА_38 (номер запису про право власності 13840367), ОСОБА_3 (номер запису - 13728479), ОСОБА_31 (номер запису - 13840428), ОСОБА_5 (номер запису - 13840453), ОСОБА_6 (номер запису - 13840483), ОСОБА_9 (номер запису - 13840511), ОСОБА_7 (номер запису - 13840537), ОСОБА_8 (номер запису - 13729127), по 1/8 частині за кожним;

2) визнати недійсними договори купівлі-продажу: - 7/8 часток у праві спільної власності будівлі (корівника), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, укладений між продавцями: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , від імені яких діяла їх представник ОСОБА_3 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія , який посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. 09 грудня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 2401, з дня його вчинення, тобто - з 09 грудня 2019 року; - 1/8 частки у праві спільної власності будівлі (корівника), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, укладений між продавцем ОСОБА_10 , від імені якої діяла її представник ОСОБА_3 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія , який посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. 20 лютого 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 338, з дня його вчинення, тобто - з 20 лютого 2020 року;

3) визнати незаконними та скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право власності/довірчої власності за номерами 34529525 від 09 грудня 2019 року та 35588447 від 20 лютого 2020 року, вчинені, на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу, приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. на об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1835,7 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 , за товариством з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія ;

4) стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2942,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позову вказував, що на підставі рішення Полонського районного суду від 22 грудня 2015 року він, ОСОБА_2 , та треті особи на його стороні ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ) мають у спільній частковій власності приміщення корівника, розташованого по АДРЕСА_1 , а відповідачі по справі являються власниками телятника по АДРЕСА_2 у тому ж селі. Оскільки в зазначеному рішенні суду було допущено помилку щодо адреси розташування цих об`єктів, а також не було зазначено інших індивідуальних характеристик спірного нерухомого майна, а саме загальної площі вказаних приміщень, тому за заявою позивача судом 19 березня 2020 року було виправлено допущену описку в рішенні суду та зазначено, що корівник, який належить 30 співвласникам розташований по АДРЕСА_1 , має загальну площу 1835,7 кв.м, а загальна площа телятника, розташованого по АДРЕСА_2 , власниками котрого є 8 співвласників, становить 822,5 кв.м.

Однак, ще у березні 2016 року особи, за якими було визнано право власності на телятник, скориставшись тим, що у судовому рішенні не було зазначено площі нежитлового приміщення, на яке за позивачем та третіми особами визнано право власності, не являючись власниками спірного корівника, однак зареєстрували за собою право власності на приміщення корівника площею 1835,7 кв.м, котре в послідуючому у грудні 2019 року (7/8 часток) та в лютому 2020 року (1/8 частка) ними було продано ТОВ Українська переробна компанія .

Посилаючись на зазначене просив задовольнити позов.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року визнано поважними причини пропуску строку позовної давності ОСОБА_2 щодо заявленої ним позовної вимоги про визнання незаконними і скасування записів про право власності, вчинені 12.03.2016 року, та поновлено такий строк. Позов ОСОБА_2 задоволено:

визнано незаконними та скасовано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право власності на об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1835,7 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 877145168236, вчинені 12 березня 2016 року, на підставі рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2015 року по справі № 681/1027/15-ц, державним реєстратором Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області Шпаком Андрієм Володимировичем, за: ОСОБА_38 - номер запису 13840367, ОСОБА_3 - номер запису 13728479, ОСОБА_31 - номер запису 13840428, ОСОБА_5 - номер запису 13840453, ОСОБА_6 - номер запису 13840483, ОСОБА_9 - номер запису 13840511, ОСОБА_7 - номер запису 13840537, ОСОБА_8 - номер запису 13729127, по 1/8 частині за кожним;

визнано недійсними договори купівлі-продажу: 7/8 часток у праві спільної власності будівлі (корівника), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, укладений між продавцями: ОСОБА_3 , ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , від імені яких діяла їх представник ОСОБА_3 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія , який посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. 09 грудня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за № 2401, з дня його вчинення, тобто - з 09 грудня 2019 року;

1/8 частки у праві спільної власності будівлі (корівника), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, укладений між продавцем ОСОБА_10 , від імені якої діяла її представник ОСОБА_3 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія , який посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. 20 лютого 2020 року та зареєстрований в реєстрі за № 338, з дня його вчинення, тобто - з 20 лютого 2020 року;

визнано незаконними та скасовано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записи про право власності/довірчої власності за номерами 34529525 від 09 грудня 2019 року та 35588447 від 20 лютого 2020 року, вчинені, на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу, приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. на об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1835,7 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 , за товариством з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія ; вирішено питання по судовим витратам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що реєстрація права власності відповідачів на спірне нерухоме майно (корівник площею 1835,7 кв.м) була проведена державним реєстратором на підставі рішення суду, в якому в резолютивній частині допущено помилку в визначенні індивідуальних характеристик нерухомого майна на яке визнавалося право власності за учасниками по справі, яка в подальшому ухвалою суду була виправлена. Зважаючи на те, що відповідачі по даній справі за рішенням Полонського районного суду від 22.12.2005 року та ухвалою цього ж суду від 12.11.2020 року не були власниками корівника площею 1835,7 кв.м, тому не могли виступати продавцями даного нерухомого майна за договорами купівлі-продажу від 09.12.2019 року та від 20.02.2020 року, що є підставою для визнання таких договорів недійсними та відповідно скасування їх реєстрації. Суд дійшов висновку щодо поважності причини пропуску позивачем строку позовної давності щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності проведеної в 2016 році на корівник площею 1835,7 кв.м за 8 особами, оскільки позивач до 2020 року не знав і не міг знати про факт реєстрації за ним у 2016 році права спільної часткової власності на інший об`єкт нерухомості, ніж той, на який за ним визнано право власності за вищезазначеними судовими рішення.

В апеляційній скарзі ТОВ Українська переробна компанія , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставин, що мають значення для справи, а саме, що державна реєстрація за відповідачами права власності на об`єкт, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та за позивачем - на об`єкт, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , було вчинено державним реєстратором на підставі законних та достовірних документів: рішення Полонського районного суду від 22.12.2015 року та відповідних технічних паспортів на об`єкти. Вчинення таких дій здійснювалось до виправлення описок, допущених в судовому рішенні від 22.12.2015 року, що доводить правомірність дій державного реєстратора станом на момент вчинення таких реєстраційних дій. Суд у своєму рішенні не навів належних та допустимих обґрунтувань твердження про незаконність договорів купівлі-продажу від 09.12.2019 року 7/8 часток та від 20.02.2020 року 1/8 частки у праві спільної власності на будівлю корівника, а також про незаконність та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності апелянта. Зазначає, що на момент посвідчення договорів купівлі-продажу продавці будівлі були законними власниками і такі договори жодним чином не суперечать нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Звертає увагу суду на те, що ТОВ Українська переробна компанія є добросовісним набувачем будівлі, здійснило оплатне придбання будівлі в продавців. На думку апелянта, рішення суду щодо поновлення строку позовної давності ґрунтується на непідтвердженій належними доказами позиції позивача, що ним не подавалась та не підписувалась заява про реєстрацію права на частку в будівлі згідно рішення суду. Суд не взяв до уваги пояснення державного реєстратора, що прийняття документів для проведення реєстрації прав без заяви, поданої особою заборонено чинним законодавством. Крім того, апелянт не погоджується із позицією суду, що позивач достовірно міг дізнатись про порушення його законного права лише після виправлення описки в рішенні Полонського районного суду від 22.12.2015 року, оскільки виявити описку позивач мав можливість відразу після винесення судом рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Нурієв Р.Т., просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Українська переробна компанія без задоволення, а судове рішення - без змін. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, справедливим та таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що заяву про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/30 частину нежитлового приміщення площею 822,5 кв.м по АДРЕСА_2 він особисто не подавав, нікому таку дію не доручав, та відповідно правовстановлюючих документів на таке майно у нього не було і немає.

В судовому засіданні представник ТОВ Українська переробна компанія Коберський А.П. підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , державний реєстратор Шпак А.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.

Третя особа на стороні відповідачів приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Інші учасники по справі, треті особи на стороні позивача в судове засідання не з`явилися, надійшли заяви до апеляційного суду про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 22 грудня 2015 року, яке набрало законної сили 26 січня 2016 року (справа № 681/1037/15-ц), ОСОБА_39 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_40 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_41 , ОСОБА_20 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_24 , ОСОБА_44 , ОСОБА_26 , ОСОБА_45 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_48 та ОСОБА_37 виділено у спільну часткову власність корівник залишковою вартістю 72344 грн., розташований по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_38 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - телятник залишковою вартістю 15633 грн., розташований по АДРЕСА_1 .

При виготовленні даного рішення судом було допущено описку, оскільки корівник залишковою вартістю 72344 грн. (виділений для 30 осіб) розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, а не по АДРЕСА_2 , як зазначено у рішенні. А телятник залишковою вартістю 15633 грн. (виділений для 8 осіб) розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 822,5 кв.м, а не по АДРЕСА_1 , як зазначено у рішенні.

Вказану описку виправлено ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2020 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 1835,7 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером 877145168236, на підставі зазначеного вище судового рішення, 12 березня 2016 року державним реєстратором Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області Шпаком А.В. вчинені записи про право спільної часткової власності по 1/8 частині за кожним з наступних осіб: ОСОБА_38 - номер запису 13840367, ОСОБА_3 - номер запису 13728479, ОСОБА_4 - номер запису 13840428, ОСОБА_5 - номер запису 13840453, ОСОБА_6 - номер запису 13840483, ОСОБА_9 - номер запису 13840511, ОСОБА_7 - номер запису 13840537, ОСОБА_8 - номер запису 13729127.

09 грудня 2019 року між продавцями: ОСОБА_3 , діючою від свого імені та від імені ОСОБА_31 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія укладено договір купівлі-продажу 7/8 часток у праві спільної власності будівлі (корівника), що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, який посвідчено приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2401. Внесено запис в Державний реєстр прав на нерухоме майно за номером 34529525 про право власності/довірчої власності за товариством з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_38 . Спадщину на належну йому 1/8 частку у праві власності на нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 загальною площею 1835,7 кв.м, прийняла його дружина ОСОБА_10 , що підтверджується даними зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 січня 2020 року (спадкова справа № 11/2020).

20 лютого 2020 року між продавцем ОСОБА_10 , від імені якої діяла ОСОБА_3 , та покупцем ТОВ Українська переробна компанія укладено договір купівлі-продажу 1/8 частки у праві спільної власності зазначеної вище будівлі (корівника), який посвідчено приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 338. Вчинено запис в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за номером 35588447 про право власності/довірчої власності за товариством з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія .

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Згідно п.п.2, 3 ч.2 ст.16 ЦК встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним та припинення дії, яка порушує право.

За положеннями ч.1 ст.21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.182 ЦК передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК).

Згідно статті 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Загальні засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядок проведення державної реєстрації прав визначено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року № 1952-ІV(далі - Закон № 1952-ІV), а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Згідно зі ст.26 Закону № 1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п.1 ч.1 ст.27 Закону № 1952-ІV).

Відповідно до п.40 Порядку № 1127 проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 28 Закону № 1952-IV та цим Порядком.

Згідно п.54 цього Порядку для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об`єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об`єкт.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що державним реєстратором Шпаком А.В. та приватним нотаріусом Бондар С.М. відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно реєстрації права власності на приміщення корівника вчинені ще до виправлення описок, допущених в судовому рішенні від 22 грудня 2015 року.

При цьому, одночасно з подачею заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявниками надавався технічний паспорт на будівлю, що розташована по АДРЕСА_1 , з якого отримано відомості про загальну площу будівлі - 1835,7 кв.м., що в результаті потягло вчинення запису про право власності на будівлю корівника за вісьмома особами, за котрими на підставі рішення Полонського районного суду від 22 грудня 2015 року визнано право власності на будівлю телятника, а не корівника.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

У разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч.2 ст.26 названого Закону).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконними і скасування записів про право власності на будівлю корівника за відповідачами, даний спосіб захисту призведе до відновлення порушеного права позивача.

Щодо поважності причин пропуску позивачем строку позовної давності.

В судовому засіданні позивач заперечував подання ним та іншими 29 особами заяви про державну реєстрацію за ними права власності на частку телятника.

Доказів щодо спростування зазначених тверджень позивача іншими учасниками по справі не надано суду.

На підставі рішення суду від 22.12.2015 року за ОСОБА_2 визнано право власності на частину будівлі корівника, у 2018-2019 роках податкових повідомлень-рішень він не отримував, а описку у вищезазначеному рішенні виправлено лише у 2020 році.

Наведене свідчить про те, що позивач до 2020 року не знав і не міг знати про факт реєстрації за ним у 2016 року права спільної часткової власності на інший об`єкт нерухомості, ніж той, на який за ним визнано право власності відповідно до судового рішення від 22.12.2015 року. За таких обставин, висновок суду щодо поважності причин пропуску строку позовної давності щодо вимоги про визнання незаконним і скасування записів про право власності, вчинені в 2016 року є правильним.

Щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна (корівника площею 1835,7 кв.м).

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

За змістом положень статті 210 ЦК України договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем обґрунтовано доведено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що співвласниками будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1835,7 кв.м, на підставі рішення Полонського районного суду від 22 грудня 2015 року, є він та треті особи на стороні позивача (всього 30 осіб), про що відповідачі знали, однак свідомо вчинили дії для державної реєстрації за ними права власності та подальшого продажу зазначеного об`єкту нерухомості, право власності на який, після вчинення правочинів, зареєстровано за покупцем - ТОВ Українська переробна компанія .

Вказані обставини свідчать про наявність законних підстав для визнання незаконними договорів купівлі-продажу від 09 грудня 2019 року 7/8 часток та від 20 лютого 2020 року 1/8 частки у праві спільної власності будівлі (корівника), а також для визнання незаконними та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності ТОВ Українська переробна компанія з дня їх вчинення (09 грудня 2019 року, 20 лютого 2020 року).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ТОВ Українська переробна компанія є добросовісним набувачем спірної будівлі корівника, здійснило оплатне придбання будівлі в продавців.

То, спірне нерухоме майно, корівник площею 1835,7 кв.м за оплатним договором, вибуло з володіння його 30 співвласників за рішенням суду від 22.12.2015 року, не з їх волі іншим шляхом.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року).

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська переробна компанія залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.

Судді Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк