Рішення

від 16.08.2021 по справі 761/42087/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42087/20

Провадження № 2/761/4795/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Корнійчук Є.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ (код ЄДРПОУ: 40274286, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна буд. 4 а, оф. 319),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська / пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, кім. 4-5),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Кісельова Віталіна Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Філія Павлоградське енергопідприємство приватного акіонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (код ЄДРПОУ 26460957, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Степного Фронту, буд. 9),

предмет позову: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ (наділі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович (надалі - третя особа-1), приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Кісельова Віталіна Володимирівна (надалі - третя особа-2), Філія Павлоградське енергопідприємство приватного акіонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (надалі - третя особа-3), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 9974 від 10.10.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь TOB УЛЬТРА ФІНАНС .

Підставою позову є порушення прав позивача, оскільки приватним нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірено безспірності заборгованості. Грошові кошти за вказаним у виконавчому написі кредитним договором отримано невстановленими особами, шляхом заволодіння персональними даними позивача та перевипуску його телефонного номера. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Крім цього, спірний виконавчий напис вчинений з порушенням порядку його вчинення, оскільки позивача не повідомлено про наявність відповідних вимог відповідача та дізналася про них лише після відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

Відповідач з вимогами позову не погодився, подавши відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.06.2021. Відповідач у відзиві зазначив про те, що позивачем не зазначено конкретного пункту постанови Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів . Відповідач вважає, що у разі, якщо позивач не може зазначити яке саме право було порушеним, то у цьому випадку не можна стверджувати про порушення прав позивача. Також відповідач звертає увагу суду про невідповідність чинному законодавству доказів, наданих на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема договору на оказание юридических услуг від 09.12.2020.

03 червня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшли заперечення щодо витрат на правову допомогу, обґрунтоване наявністю договору, складеного російською мовою, а також відсутністю обґрунтувань щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару, тобто погодинного розрахунку, у зв`язку із чим, відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

23 червня 2021 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи договору про надання юридичних послуг від 09.12.2020, складеного на українській мові.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року витребувано у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 9974 від 10.10.2020, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь TOB УЛЬТРА ФІНАНС .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2021 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича від 10 жовтня 2020 року №9974, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь TOB УЛЬТРА ФІНАНС 6847,00 грн. заборгованості на час розгляду цивільної справи 761/42087/20 і до набрання законної сили рішенням суду.

Третя особа-1 вимоги ухвали про витребування доказів не виконала, документів суду не надала.

Треті особи пояснень суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії письмово документа (постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельової Віталіни Володимирівни на примусовому виконанні перебуває виконавчий документ - виконавчий напис № 9974 виданий 10.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем (виконавче провадження ВП №63473873). Як вбачається із матеріалів вказаного виконавчого провадження, виконавчим написом № 9974 від 10.10.2020 з громадянина України, ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , яка є Боржником за Кредитним договором №361369 від 02.01.2019 року, укладеним між нею та TOB УЛЬТРА ФІНАНС , правонаступником якого є TOB УМ ФАКТОРИНГ (ідентифікаційний код юридичної особи 40274286), стягнено заборгованість за кредитним договором №361369 від 02.01.2019. Відповідно до змісту документа строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.01.2019 по 17.08.2020. Сума повної заборгованості складає 5847,00 грн., в тому числі:

заборгованість до основному боргу (тіло кредиту) - 1500,00 грн.;

заборгованість по відсоткам - 4347 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України Про нотаріат отримано плати із стягувача TOB УМ ФАКТОРИНГ в розмірі 1000,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 6847,00 грн.

Відповідно до копії витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань, 31.12.2018 з банківських карток ОСОБА_1 невідомими особами було знято 40000,00 грн. За вказаним фактом та за заявою позивача 14 січня 2019 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 42019041880000009).

Позивач зазначає про те, що грошові кошти за вказаним у виконавчому написі кредитним договором отримано невстановленими особами, шляхом заволодіння персональними даними позивача та перевипуску його телефонного номера. У зв`язку із цим вказана у виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною.

Оцінка суду.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Однак відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року, справа № 6-887цс 17 та у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018, справа № 61-154св18, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007р. в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011р. в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010р. в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994р. в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 01 липня 2003р. в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008р. в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.

Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року, у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Як вбачається із підстав позову, позивач зазначає про те, що не укладала кредитного договору №361369 від 02.01.2019, тоді як останній було укладено невстановленою особою, з використанням даних позивача.

Відповідно до копії витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань, 31.12.2018 з банківських карток ОСОБА_1 невідомими особами було знято 40000,00 грн. За вказаним фактом та за заявою позивача 14 січня 2019 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 42019041880000009).

Відповідачем вказаних обставин не спростовано, а враховуючи те, що кредитний договір укладено 02 січня 2019 року, тоді як доступ до банківських карток відбувся 31.12.2018, то вказана хронологія подій не виключає твердження позивача про укладення кредиту невстановленою особою з використанням персональних даних позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис було вчинено 10.10.2020, тоді як відомості про кримінальне правопорушення було внесено 14.01.2019.

Суд на наявними матеріалами справи не може встановити чи відповідач був обізнаний про спірний характер кредитного договору та відповідно зловживав правом на захист нотаріусом, з наміром завдати шкоди позивачу, що є недопустимим згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України.

У зв`язку із цим суд ставить під сумнів повідомлення боржника про наявність вимог стягувача, як необхідну умову звернення із заявою про вчинення виконавчого напису.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що про наявність вимог стягувача позивач дізнався після відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій в його межах.

Аналіз пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (далі - Перелік) передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку), подається: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, дав підставу Верховному Суду у справі № 554/6777/17 (ухвала від 15 квітня 2020 року), дійти висновку про те, що у Переліку не розкрито які саме документи підтверджують безспірність заборгованості боржника.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Тому існують підстави для застосування частини першої статті 35 Закону України Про іпотеку за аналогією закону, в тому числі й при вчиненні виконавчого напису за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

У зв`язку із цим, Верховний Суд у цивільній справі №554/6777/17 дійшов висновку про те, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У цивільній справі, що розглядається в процесі судового розгляду не встановлено дотримання ні першого, ні другого з етапів.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України Про нотаріат та Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 р.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні із вказаним позовом було сплачено 1261,20 грн. судового збору, а тому витрати по сплаті якого потрібно покласти на відповідача.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК україни, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

У зв`язку із цим суд зазначає, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У зв`язку із цим, суд враховує, що відповідач має заперечення щодо відсутності договору про надання правової допомоги, складеного державною мовою, або перекладеного на неї.

Суд констатує, що письмовий документ під назвою договор на оказание юридических услуг від 09.12.2020 дійсно складено та подане не на державній мові.

Однак, суд зазначає про те, що графа договору у частині щодо його предмета була складена українською мовою, й у цій частині конкретизовано, що предметом договору є представництво в Шевченківському районному суді м. Києва, Київському апеляційному суді у цивільній справі про визнання виконавчого напису №9974 від 10.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Клопотання про приєднання до матеріалів справи договору про надання юридичних послуг від 09.12.2020, складеного на українській мові надійшло на адресу суду лише 23 червня 2021 року, тобто з пропущенням процесуального строку, без клопотання про його поновлення, наслідком чого є застосування ст. 126 ЦПК України та залишення клопотання без розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем також додано копію квитанції до прибуткового касового ордера на суму 5000,00 грн.

При цьому, із змісту вказаного договору не можливо встановити, які саме послуги щодо представництва будуть надаватися у Шевченківському районному суді м. Києва. Також суд звертає увагу на те, що документи по суті справи підписувалися та подавалися до суду безпосередньо позивачкою, а розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) осіб, що унеможливлює встановлення фактичних обсягів наданої правничої допомоги адвокатом, оскільки позивачем не доведено реальність надання правничої допомоги.

У зв`язку із недоведеністю витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку що заявлені позивачем до відшкодування витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.1, 4, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат ; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича від 10.10.2020, № 9974, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь TOB УЛЬТРА ФІНАНС .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ (код ЄДРПОУ: 40274286, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна буд. 4 а, оф. 319) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: