Справа № 761/40077/20
Провадження № 2/761/3322/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: Приватне підприємство СТРОЙЛАЙТ (код ЄДРПОУ: 34614656, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 85/87, кв. 39),
предмет позову: стягнення коштів,
встановив:
в грудні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Приватного підприємства СТРОЙЛАЙТ (надалі - відповідач), про стягнення коштів.
Предметом позову є стягнення 417747,38 грн. за невиконання договору підряду №14/2019 та 57000,00 грн. моральної шкоди.
Правова позиція позивача обґрунтована невиконання належним чином робіт за договором підряду, що також спричинило позивачу моральних страждань.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у вказаній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 .
20 червня 2019 року, між відповідачем та позивачем укладено договір підряду на виконання ремонтних робіт №14/2019 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, предметом договору є виконання відповідачем ремонтних робіт у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаним договором визначено термін початку робіт (25.06.2019) та термін завершення робіт (30.09.2019).
Ціни та порядок розрахунків унормовано положеннями п. 3 договору, відповідно до якого, загальна вартість робіт складає 8 040,00 доларів США. Сторони договору також погодили передоплату у розмірі 40% (3216 доларів США), оплату після виконання чорнових робіт - 30% (2412 доларів США), після підписання акта виконаних робіт - 30% (2412 доларів США).
Тобто, при укладанні Договору підряду № 14/2019, сторони дійшли згоди щодо всіх умов, які є істотними: предмета, умов та строків виконання договору, місця його виконання та порядку оплати тощо. При цьому, сторони не визначили терміну дії договору.
Після того, як сторони узгодили кошторис, відповідач приступив до виконання ремонтних робіт та отримав авансом оплату в розмірі 7200 доларів США, що еквівалентно 189864 (сто вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. за курсом НБУ 26,37 грн. за 1 долар США на 20.06.2019 р., про що Відповідач склав відповідну розписку у Додатку до Договору підряду № 14/2019.
20.06.2019 відповідач отримав аванс у розмірі 7200 доларів США, пізніше, 28.09.2019, відповідач отримав ще 2700 доларів США, що підтверджується підписом ОСОБА_3 , директора відповідача.
Як вбачається із змісту позовної заяви, відповідачем від позивача додатково отримано ще 1933 доларів США та 12300,00 грн., що також підтверджується письмовими копіями електронних доказів, оглянутої в судовому засіданні, письмової переписки за допомогою Viber, предметом якої було виконання умов договору, та констатація отримання коштів, про які зазначено у позові.
13 листопада 2020 року представником замовника складено, підписано та направлено на адресу відповідача претензію-вимогу на суму 12000 доларів США.
Оцінка обставин справи, встановлених судом.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі, листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У встановлений договором строк (до 30.09.2019), відповідач умов договору не виконав, коштів не повернув.
Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Разом з цим, ст. 4 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 №313 встановлено, що виконавці здійснюють побутове обслуговування населення після їх державної реєстрації як суб`єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за наявності торгового (спеціального торгового) патенту.
Отже, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормами, що регулюють правовідносини договору побутового підряду.
Згідно ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Про укладення позивача з відповідачем такого договору свідчить розписка відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 873 ЦК України, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Отже, судом встановлено факт оплати замовником за виконання роботи в майбутньому.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
У відповідності до частини 1 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
У визначений договором строк та по день розгляду справи відповідач свої зобов`язання по договору підряду не виконав та кошти не повернув.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 331397,97 грн. основного боргу, підлягають до задоволення у повному обсязі.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10743,00 грн. - трьох відсотків річних, що випливають із ст. 625 ЦК України.
При перевірці розрахунку позивача, суд дійшов висновку, що позов в цій частині також підлягає до задоволення.
Щодо стягнення моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, позивач зазначає, що відповідач своїми діями тривалий час порушує умови договору підряду та права позивача, унеможливлює вільне користування коштами позивача, або квартирою в якій з вини відповідача не виконані ремонтні роботи, що як наслідок завдає позивачу моральних страждань і переживань.
Крім того, позивач у зв`язку з невиконанням умов договору підряду відповідачем, вимушений проживати в орендованій квартирі та, окрім цього, сплачувати щомісяця орендну плату в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., що за рік становить 84000 (вісімдесят тисяч) гри. 00 коп.
Позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у сумі 57000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При цьому суд враховує, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Суд вважає, що позивач довів факт заподіяння моральної шкоди. Адже позивач є внутрішньо переміщеною особою, попередньо передавши кошти в рахунок договору підряду, позивач фактично був позбавлений можливості належного фінансового забезпечення, водночас вимушений був проживати в орендованій квартирі та, окрім цього, сплачувати щомісяця орендну плату
Разом з тим, суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходить з принципу співмірності, та зазначає, що саме через страждання особи визначається поняття моральної шкоди, в свою чергу страждання є відчуття глибоких душевних мук чи сильного фізичного болю, а не будь-яка тривала чи короткочасна негативна емоція, що може виникати у особи, як реакція на ті, чи інші дії або бездіяльність.
Суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка склалась в цій сфері, а саме, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом і у практиці ЄСПЛ приймаються до уваги різні обставини як такі, що заподіюють моральну шкоду: невизначеність ситуації; незручності, викликані негативним впливом на здоров`я; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго; глибоке відчуття несправедливості; розчарування тощо.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер вчиненого діяння відповідача, яке характеризується умисною формою вини, глибину фізичних та душевних страждань позивача, те, що кошти йому досі не повернуто, ремонт у власній квартирі не виконано, що перешкоджає його вселенню, необхідність у зв`язку із цим продовжувати проживати в орендованій квартирі, та невизначеність тривалості вказаної ситуації, що звичайно характеризує глибину страждань позивача.
Однак, суд вважає розмір моральної шкоди значно завищеним та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, в сумі 5000,00 грн.
При цьому, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні із вказаним позовом було сплачено 4133,41 грн. судового збору, позов задоволено в частині стягнення 347140,97 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3471,41 грн. витрат по сплаті судового збору.
Крім цього, позивач просить суд покласти на відповідача 14200,00 грн. витрат на правову допомогу, для підтвердження яких позивачем надано копії: договору №20 про надання правової допомоги від 10 листопада 2020 року та додатку до договору; прибуткового касового ордера №20 від 10 листопада 2020 року, про сплату 14200,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги №20 від 10 листопада 2020 року. Суд приймає вказані докази як належні, допустимі, достовірні, а в сукупності достатні для підтвердження 14200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а тому вказані витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 342140,97 грн., що становить 85,72 % (342140,97 х 100 % : 399140,97), а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 12172,24 грн. потрібно покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства СТРОЙЛАЙТ (код ЄДРПОУ: 34614656, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 85/87, кв. 39), про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства СТРОЙЛАЙТ (код ЄДРПОУ: 34614656, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 85/87, кв. 39) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 331397 (триста тридцять одну тисячу триста дев`яносто сім) гривень 97 копійок основного боргу, 10743 (десять тисяч сімсот сорок три) гривні 00 копійок - суми трьох відсотків річних, 57000 (п`ятдесят сім тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди, 3471 (три тисячі чотириста сімдесят одну) гривню 41 копійку судового збору, 12172 (дванадцять тисяч сто сімдесят дві) гривні 24 копійки витрат на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2021 |
Оприлюднено | 17.08.2021 |
Номер документу | 99016804 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Саадулаєв А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні