Рішення

від 12.09.2007 по справі 17/123-07-5067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/123-07-5067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2007 р.Справа  № 17/123-07-5067

За позовом:        Фірма „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до  відповідача: Дочірнього підприємства „Агроімпекс”

про визнання недійсним договору

              Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:         Горжеєва О.Г. - повірений;   

Від відповідачів:   не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:  Фірма „Київ” звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним (нікчемним) договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та додаткову угоду від 08.02.2006р. до нього, що є невід'ємною частиною договору, укладеного  між ТОВ Фірма „Київ” та ДП „Агроімпекс”.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчать поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, надав відзив на позов, в якому заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.  

Розглядом матеріалів справи встановлено:

08.02.2006р. між ТОВ Фірма „Київ” та ДП „Агроімпекс” укладено договір про спільну діяльність.

08.02.2006р. між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність, що є невід'ємною частиною основного договору.

Відповідно до умов укладеного договору, предметом договору про спільну діяльність є об'єднання внесків учасників для будівництва кварталу житлової забудови з об'єктами соціально-культурного призначення і придорожнього сервісу на території Новодафінівскьої сільської ради, Комінтернівського району Одеської області.

У відповідності до п. 2.1 укладеного договору внесками позивача є право оренди земельної ділянки, загальною площею, 9487 га, який розташований в Одеській області Комінтернівського району, в селі Нова Дафіновка, по вул. Котовського, вздовж автодороги Одеса –Южий, згідно договору оренди землі від 20.01.2006р.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору внесками ДП „Агроімпекс” є виконання будівельних робіт, розробка проекту будівництва і іншої проектно-кошторисної документації, а також інших видів робіт (послуг), які відповідач здійснює за рахунок залучених коштів.

13.06.2007р. до господарського суду Одеської області з позовною заявою звернулося ТОВ Фірма „Київ”, в якої просить суд визнати недійсним (нікчемним) договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та додаткову угоду від 08.02.2006р. до нього, що є невід'ємною частиною, укладеного між ТОВ фірма „Київ” та ДП „Агроімпекс”, посилаючись на ті обставини, що вищезазначений договір та укладена до нього додаткова угода підписані директором ДП „Агроімпекс” з перевищенням повноважень без наступного схвалення правочину власником підприємства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2007р. порушено провадження у справі №17/123-07-5067 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Київ” до Дочірнього підприємства „Агроімпекс” про визнання недійсним договору.

У ході розгляду справи у суді позивачем до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останні просить суд визнати недійсним договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та додаткову угоду до нього від 08.02.2006р.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника  позивача та надані в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Фірми „Київ” підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Згідно зі ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності договору є недодержання момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьої п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що договір про спільну діяльність та додаткова угода до нього підписані директором Сапатовською Валентиною Миколаївною.

Як вбачається з п.3.4. Статуту ДП „Агроімпекс” до прав директора Підприємства відноситься право укладати, з обмеженнями, встановленими власником необхідні в діяльності Підприємства угоди, контракти.

Розпорядженням власника ДП „Агроімпекс” - корпорацією „АНБ Інтернешнл Корпорейшн” - від 5 грудня 2005 року встановленні обмеження на укладання директором підприємства договорів та контрактів в розмірі, що перебільшує 10000,00 (десять тисяч грн. 00 копійок) гривень.

Договір про спільну діяльність передбачає, що ДП „Агроімпекс” здійснює фінансування спільної діяльності, сума якого значно перевищує встановлений розпорядженням власника відповідачу розмір, оскільки тільки відшкодування ДП „Агроімпекс” витрат ТОВ „Київ”, яке передбачено п.2.2. договору про спільну діяльність від 8 лютого 2006 року, по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 20 січня 2006 року складає 189 740 гривень на рік, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором оренди .

Таким чином, договір про спільну діяльність та додаткова угода до нього підписані директором ДП „Агроімпекс” з перевищенням повноважень без наступного схвалення правочину власником підприємства (ст.241 ЦК України).

П.2 ч.2 ст. 16 ЦК України встановлює, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно п.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та ч.6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоч

одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути

вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом

недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнане

судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його

виникнення (ч.3 ст. 207 ГК України).

Положенням ст. 236 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якими визначається момент, з якого угода вважається недійсною, хоч  за загальним правилом угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту укладення, однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, угода визнається недійсною і  припиняється на майбутнє. Згідно з частинами першою та другою п. 3.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року за загальним  правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладання. Винятком з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що  за договором, який  предметом спору, сторони  не здійснили будь - якої діяльності на виконання цього договору, будь-які дозволи на початок будівельних робіт отримані не були та відповідно  будівництво  за цим договором не здійснювалось. Представником позивача до суду було надано платіжне доручення №129 від 12.09.2007р., яким ТОВ Фірма „Київ” повернула відповідачу по справі грошові кошти у розмірі 7026,62 грн., які відповідач платіжним дорученням перерахував позивачу в якості внеску учасника по договору про спільну діяльність від 08.02.2006р.

Таким чином, враховуючи, що будівельні роботи за цим договором не були розпочаті та будь –яка сумісна діяльність не була здійснена, та враховуючи ті обставини, що  позивачем платіжним дорученням №129 від 12.09.2007р. було повернуто відповідачу грошові кошти, які останній перерахував на рахунок ТОВ фірма „Київ” платіжним дорученням №5 від 06.02.2007р., суд доходить висновку, що договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та укладену до нього додаткову угоду від 08.02.2006р. слід визнати недійсними з моменту їх укладання.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 236 ЦК України, ст. 207 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та додаткова угода укладена до нього від 08.02.2006р., укладені між ТОВ Фірма „Київ” та ДП „Агроімпекс” в момент свого укладання не відповідав вимогам діючого законодавства, у звязку з чим наявні правові підстави для визнання його недійсним з моменту укладання, у зв'язку з чим  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Договір про спільну діяльність від 08.02.2006р. та додаткову угоду укладену до нього від 08.02.2006р., укладені між ТОВ Фірма „Київ” та ДП „Агроімпекс” –визнати недійсним з моменту укладання.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Агроімпекс” /65016, м. Одеса, вул. Костанді, 65, ідентифікаційний код 30566007/ на користь Фірми „Київ” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /65045, м. Одеса, пров. Покровський, 5/5, код ЄДРПОУ 20946498/ 85 грн. 00 коп. /вісімдесят п'ять грн. 00 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після вступу рішення в законну силу.   

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2007р.

Суддя