Рішення

від 03.08.2021 по справі 757/46266/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46266/20-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Шимченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС- ТРЕЙД про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва звернувся Позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД про стягнення заборгованості по заробітній платі.

26.10.2020 року суддею Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

05.11.2020 року постановлено Печерським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що 15 січня 2020 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ ІКС-ТРЕЙД (Відповідач). Подавши всі необхідні документи для оформлення на посаду, Позивач приступила до виконання своїх посадових обов`язків та виконувала їх сумлінно.

Починаючи із лютого 2020 року, Відповідач почав часто затримувати виплату заробітної плати на декілька днів, а інколи тижнів. Починаючи з липня 2020 року затримки виплати заробітної плати обраховувалися тижнями: так виплата за другу половину липня 2020 року була проведена 25 серпня 2020 року, за першу половину серпня - 02 вересня 2020 року. Нарахування авансу за серпень було останньою виплатою нарахованої заробітної плати, яку здійснив Відповідач. На всі звернення щодо виплати заборгованості Відповідач посилався на брак коштів.

Оскільки ситуація стала критичною через нестачу коштів, 01 жовтня 2020 року Позивач була змушена звернутися до Відповідача із заявою про виплату заборгованості по заробітній платі та про неможливість виконання трудових обов`язків у подальшому. Вищевказані заяви були надіслані на юридичну адресу Відповідача поштовим відправленням з описом вкладення та одержані Відповідачем 05.10.2020 року.

13.10.2020 року Позивач звернулася до Відповідача із вимогою надати пояснення щодо розгляду раніше поданих заяв та причин затримки видачі трудової книжки. Крім того, Позивач просила видати довідку про нараховану та невиплачену заробітну плату та накази про прийняття на роботу та звільнення. Поштове відправлення було одержано Відповідачем 15.10.2020 року.

Станом на дату звернення Позивача із позовною заявою заборгованість Відповідачем не погашена, розрахунок не проведено, трудова книжка не повернута.

Позивач просить суд зобов`язати Відповідача видати Позивачу належним чином оформлену трудову книжку, стягнути із Відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 21 765, 67 грн, зокрема за другу половину серпня 2020 року 5474,00 грн, за вересень 13 685,00 грн., за жовтень - 2 606, 67 грн. (із розрахунку по 06 жовтня 2020 року включно - дата звільнення на підставі поданої заяви про звільнення від 01.10.2020 року: 13 685,00 грн./21 робочих дні * 4 відпрацьовані дні). Також Позивач просить стягнути із Відповідача грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку розмірі 3 349, 51 грн., вихідну допомогу у розмірі 41 055, 00 грн., відшкодування за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 7 168, 33 грн., відшкодування за затримку видачі трудової книжки в розмірі 7 168, 33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

11.06.2021 року Позивачем було подано клопотання про розгляд справи без участі Позивача та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Позивач не заперечував проти постановлення заочного рішення у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог чи заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач звернулася із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд.2, код ЄДРПОУ 43254833).

Судом встановлено, що з 15.01.2020 року по 30.09.2020 року Позивач працювала на посаді головного бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД (Відповідач), що підтверджується копіями наказів №3 від 14.01.2020 року, №8 від 30.09.2020 року.

Відповідно до наказу №8 від 30.09.2020 року Позивача звільнено на підставі статті 38 КЗпП України із 30.09.2020 року.

У день звільнення із Позивачем не проведено розрахунку, трудову книжку не видано.

Відповідно до наказу №3 від 14.01.2020 року оклад (тарифна ставка) Позивача становить 17 000,00 грн.

На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі Позивачем надана копія Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за якими Позивачу нараховано за серпень 2020 року заробітна плата у розмірі 16 536, 40 грн., за вересень 22 178, 78 грн.

Судом встановлено та не спростовано Відповідачем той факт, що Позивач працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ ІКС-ТРЕЙД .

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (стаття 115 КЗпП України).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із приписами, встановленими статтею 117 КЗпП України, передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутність спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за весь час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п.20 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 р. зазначено, що при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації сум в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Позивач у день звільнення не працювала, заява про звільнення, вимога про проведення розрахунку одержана Відповідачем 5 жовтня 2020 року, отже, Відповідач підлягає відповідальності за статтею 117 КЗпП України у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період, враховуючи вимоги статті 113 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених вимог.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №100 (далі- Порядок), працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середня заробітна плата Позивача становить 17 000,00 грн. (без вирахування податків та зборів). Суд погоджується із розрахунками Позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 21 765, 67 грн., враховуючи, що Відповідачем нарахована, але не виплачена Позивачу заробітна плата в розмірі 5 474,00 грн. за серпень 2020 року (друга половина), за вересень 2020 року в розмірі 13 685,00 грн., за жовтень 2020 року - 2 606,67 грн., враховуючи, що днем звільнення Позивача є 06.10.2020 року: 13685,00 грн/21 робочий день * 4 відпрацьовані дні.

За змістом ч. 1 статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Як встановлено судом та визнано сторонами, позивач звільнена із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України. Суд погоджується із Позивачем, що датою звільнення Позивача є дата 06.10.2020 року, оскільки в заяві про звільнення, в якій Позивач просить звільнити її із займаної посади, вказується дата звільнення - 06.10.2020 року. Заяву Відповідачем отримано 05.10.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення судового відправлення Відповідачу.

Відповідно до ч. 5 статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Із розрахунку, наданого Позивачем, з яким погоджується суд:

Грошова компенсація за всі дні невикористаної щорічної відпустки становить 3 349, 51 грн., враховуючи, що сумарний заробіток за відпрацьований період з 01.02.2020 року по 30.09.2020 року становить 109 106, 80 грн., сумарна кількість відпрацьованих днів становить 258 днів. За період із 15 січня 2020 року по 06 жовтня 2020 року включно позивач отримала право на 17 днів щорічної відпустки, з яких використала 8 календарних днів, а тому залишок невикористаних днів щорічної відпустки становить 9 календарних днів: 109 106,80/236*9= 3349,51 грн.

Вихідна допомога на підставі статті 44 КЗпП України: 17 000,00 *3 = 51 000,00 грн., що за вирахуванням обов`язкових платежів та зборів становить 41 055, 00 грн.

Відшкодування за затримку розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України: 17 000,00/21(робочих дні у жовтні) * 11 робочих днів затримки= 8 904, 76 грн. (за вирахуванням обов`язкових платежів та зборів) = 7 168, 33 грн.

Відшкодування з затримку видачі наказу про звільнення на підставі статті 235 КЗпП України: 17 000,00/21(робочих дні у жовтні) * 11 робочих днів затримки= 8 904, 76 грн. (за вирахуванням обов`язкових платежів та зборів) = 7 168, 33 грн.

На час розгляду справи судом Відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості з заробітної плати перед позивачем та про причини несвоєчасного погашення заборгованості, не надано розрахунку, який спростовує відомості та розрахунок, наданий позивачем, тому суд вважає, що позивачем доведено заборгованість відповідача в загальному розмірі 80 506, 84 грн.

Відповідно до квитанції про сплату №81515 від 04.11.2020 року Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 363,20 грн. Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до вимог, викладених у статті 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, то судовий збір в розмірі 3 363,20 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.99 №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи позовні вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж на один місяць.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування з затримку видачі трудової книжки та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД видати належним чином оформлену трудову книжку - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.

Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

заборгованість із виплати заробітної плати за період із 15.08.2020 року по 06.10.2020 року включно в сумі 21 765, 67 грн.

грошову компенсацію за всі дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 3349,51 грн.

заборгованість із виплати вихідної допомоги відповідно до статті 44 КЗпП України в сумі 41 055, 00 грн.

відшкодування за несвоєчасне проведення розрахунку на підставі статті 117 КЗпП України в сумі 7 168, 33 грн.

відшкодування за затримку у видачі наказу про звільнення на підставі статті 235 КЗпП України в сумі 7 168, 33 грн.

Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 363,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць в частині стягнення заборгованості з заробітної плати у сумі 13 685,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ІКС-ТРЕЙД , місце реєстрації: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд.2, код ЄДРПОУ 43254833.

Суддя Остапчук Т.В.