Постанова

від 28.08.2007 по справі 48/298-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/298-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.08.2007р.м.Київ№ 48/298-А

11:30

За позовомУправління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві

ДоДочірнього підприємства „Екос” Акціонерного товариства холдингової  компанії „Київміськбуд”

ПроСтягнення незаконно отриманих субсидій

                                                                                  Головуючий суддя   Сулім В.В.

                                                                           Секретар судового засідання Т.М. Мисник

Представники:

Від позивача: Романенко С.В. –пред.за довіреністю

Від відповідача : Фомін Г.А. - пред.за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення незаконно отриманих субсидій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.07 було прийнято позовну заяву та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст.49, 51 КАС України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.45-46 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 01.09.05р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку  діяльності  окружного  адміністративного  суду адміністративні справи,  підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського  процесуального  кодексу   України   1991   року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, справа розглядалась за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача  у судовому засіданні позов підтримує повністю та просить стягнути з Відповідача суму незаконно отриманих коштів субсидій в сумі 1105,16 грн.

Представник відповідача проти позову заперечує, в судовому засіданні подав клопотання про застосування строків позовної давності, проте відзиву на позовну заяву судові не надав.

Заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Управління правці та соціального захисту населення виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Облонської районної у місті Києві державної адміністрації) (далі - управління) є структурним підрозділом виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Облонської районної у місті Києві державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Оболонській районній раді та підпорядкованим голові виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Облонської районної у місті Києві державної адміністрації), а з питань виконання функцій державної  виконавчої влади - Міністерству правці та соціальної  політики. Основними завданнями управленім є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту і обслуговування населення, втому числі громадян, які потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави ... забезпечення цільового використання коштів, передбачених  для вирішення соціальних питань тощо (п. 1 та п.4 Положення „Про управління правці та соціального захисту населення виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Облонської районної у місті Києві державної адміністрації)”

16.06.2007 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Оболонської районної ради у м. Києві звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення незаконно отриманих субсидій. Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Житловим управлінням «Західним»(який був підпорядкований Дочірньому підприємству «Екос»- далі –ДП «Екос») надавалися довідки гр. Кучерявому Ю.Л. про склад сім'ї та розмір житлово-комунальних послуг від 21.06.2000 та 20.06.2001 року, де вказана недостовірна інформація про уповноваженого власника квартири, на якого відкрито особовий рахунок по вул. Рокосовського, 3-в, кв. 126.

З матеріалів справи вбачається, що гр. Кучерявому Ю.Л. призначено та перераховано субсидій в сумі 1105,16 грн. з 01.06.2000 року по 31.05.2002 рік, а довідка про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги видана 21.06.2000 року та 20.06.2001 року.

Матеріали справи також підтверджують, що 02.04.2003 року відділом інспекції та контролю за призначенням субсидій та пільг Управління праці та соціального захисту населення Оболонської райдержадміністрації м. Києва, в результаті проведеної перевірки, було складено Акт перевірки інформації наданої при оформленні субсидії, в якому встановлено факт недостовірності інформації про власника, на якого відкрито особовий рахунок.

22 серпня 2003 року керівнику підприємства Житлового управління «Західне «ДП «Екос»було направлено повідомлення № 6 про відшкодування коштів по переплаченим субсидіямз  вимогою повернути  надмірно переплачені кошти до 30.09.2003р. Окрім того, 29.01.2004 року керівнику Житлового Управління «Західне»було направлено претензію про повернення незаконно виплачених субсидій в зв'язку з наданням недостовірних довідок про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги Житлового «Західне»ДП «Екос»в сумі 1105,16 грн.

17.08.2004 року Позивач звернувся до начальника ДП «Екос», якому було підпорядковано Житлове управління «Західне»з листом № 258-Р, в якому просив вирішити питання повернення коштів. Як вказує Позивач, відповіді на претензії та повідомлення не надійшло.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, Цивільного кодексу України строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється тривалістю у три роки від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод  чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, станом на 30.09.2003р. Позивач був обізнаний про наявність порушення у вигляді надання недостовірної інформації про власника особового рахунку з боку Відповідача, а 29.01.2004р. відповідачу було направлено претензію. Зважаючи на той факт, що відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України останній набув чинності з 1 вересня 2005 року, строк звернення до адміністративного суду Позивачем сплинув через рік, тобто 1 вересня 2006 року. Натомість, позовна заява була подана до суду 13 червня 2007 року.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивачем не було подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на п.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, посилання Позивача на ту обставину, що він намагався вирішити спір мирним шляхом, використовуючи заходи досудового врегулювання спору, не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до п. 6 статті 222 Господарського кодексу України, який був чинний на момент пред'явлення претензії Відповідачу та Житлового управління «Західне «ДП «Екос», претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання. Матеріали справи свідчать, що претензію про повернення незаконно виплачених субсидій Житлове Управління «Західне»отримало 30.01.2004 року, про свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, а Відповідач отримав лист з проханням вирішити дану проблему 17.08.2004 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ДП «Екос». Враховуючи вищевикладене, відповіді мали б надійти 01.03.2004 року та 17.09.2004 року відповідно. Не зважаючи на цей факт, а також на той факт, що строки звернення до суду закінчувалися 1.09.2006 року, Позивач звернувся до суду аж у 2007 році.

Окрім того, Позивачем не було надано доказів поважності пропущення строку.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема сплати державного збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.2, 7, 17, 99-104, 158, 161, 162, 163 та п.п. 1, 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову.

2. Покласти на позивача судові витрати.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя                                                                       В.В. Сулім