Ухвала

від 16.08.2021 по справі 653/1983/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи: 653/1983/21

Справа №11-сс/819/433/21 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участі прокурора: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 08.07.2021 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021232140000466 від 30.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в задоволенні клопотанні слідчого в.о. заступника начальника СД Генічеського РВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_7 , погоджене з заступником керівника Генічеської прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно а саме на посіви сільськогосподарських культур, а саме пшениці , які ростуть на земельних ділянках, з кадастровими номерами 6522185200:01:004:0052 площею 7,4228 га., 6522185200:01:004:0051 площею 7,7699 га., 6522185200:01:004:0050 площею 8,0607 га., 6522185200:01:004:0058 площею 5,4976 га., шляхом заборони будь якій особі користуватися та розпоряджатися будь-яким чином цими посівами пшениці за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ст.356КК України - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції прокурор у кримінальному провадженню подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання в.о. заступника начальника СД Генічеського РВП ГУНП України в Херсонській області та накласти арешт на посіви сільськогосподарських культур, а саме пшениці розташованих на земельних ділянках земельних ділянках, з кадастровими номерами 6522185200:01:004:0052 площею 7,4228 га., 6522185200:01:004:0051 площею 7,7699 га., 6522185200:01:004:0050 площею 8,0607 га., 6522185200:01:004:0058 площею 5,4976 га., шляхом заборони будь якій особі користуватися та розпоряджатися будь-яким чином цими посівами пшениці.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що врожай сільськогосподарських культур, який розташований на даних земельних ділянках має значення речових доказів та суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Висновки суду викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження чим істотно порушено вимого кримінального процесуального закону під час її винесення.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вислухавши аналогічне прохання в судових дебатах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів кримінального провадження, в.о.заступником начальникаСД ГенічеськогоРВП ГУНП Українив Херсонськійобласті ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021232140000466 від 30.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України

06.07.2021 року в.о. заступника начальника СД Генічеського РВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_7 , за погодженням з заступником керівника Генічеської прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно а саме на посіви сільськогосподарських культур - пшениці, зазначене у ньому, посилаючись на те, що воно має ознаки речового доказу.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, при вирішенні питання про арешт зазначеного у клопотанні слідчого майна, суддя в повній мірі врахував обставини, з якими закон пов`язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею правильно зазначено, що з матеріалів клопотання не вбачається, що майно, відносно якого надано клопотання про його арешт як речового доказу, визнано в даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог КПК України речовим доказом.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять постанови слідчого про визнання речовим доказом посіви сільськогосподарських культур пшениці із визначенням її ваги.

Також слідчим суддею вказано на те, що норми КПК України, якими встановлено, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для його власника, при прийнятті рішення про арешт майна, повинен бути застосований такий спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того слідчим не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання, як арешт майна, у права та інтереси власника з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки слідчий просить просто накласти арешт на сільгосппродукцію, шляхом заборони будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися вказаним врожаєм, яка має обмежені терміни збору та зберігання, не зазначаючи порядку її збору та зберігання.

На зазначені недоліки слідчий суддя суду першої інстанції звернув уваги та прийняв рішення яке відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, тому апеляційні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 08.07.2021 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021232140000466 від 30.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис) (підпис) (підпис)

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .