Рішення

від 16.08.2021 по справі 640/3402/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Київ № 640/3402/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства МПК Океаніка доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2018 № 00014391402, № 00014381402, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного підприємства МПК Океаніка (код ЄДРПОУ 33492127, 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 1, кв. 64) (далі - ПП МПК Океаніка , позивач) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), який є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.11.2018:

№00014391402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за відсутність факту реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п. 120.2 ст. 120 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування у розмірі 212 129,10 грн.;

№00014381402 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 622 721,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 155 680,00 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПП МПК Океаніка займається розробкою свіжої риби (лосося), згідно з затвердженими на підприємстві нормами відходи при розробці, зачистці, мийці, заморожуванні продукції та розморожуванні сировини, недовага сировини при надходженні складає 7,9%, відходи (плівки, плавники, зрізи м`яса зі шкуркою) - 8,8 %, разом 16,7 %. Такі безповоротні відходи за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 склали на підприємстві 79 855,697 кг., що становить 14,9 % від використаної сировини.

Позивач стверджує, що зазначені втрати підприємства утилізуються. Договір на вивезення твердих побутових відходів укладено з Комунальним підприємством Макарівське виробниче УЖКГ Макарівської селищної ради .

За доводами позивача, безповоротні витрати враховуються при складанні норм на виробництво готової продукції, відсоток виходу готової продукції. Всі норми на виготовлення різних видів готової продукції, які виготовляє підприємство, розроблені на підприємстві на підставі даних виробництва, оскільки Державними стандартами України вони не передбачені і не відносяться до сфери державного регулювання.

Позивач відхиляє твердження відповідача стосовно того, що ПП МПК Океаніка продукцію, яку характеризує у якості відходів, реалізувало в кількості 39 688,508 кг. та не відобразило в податковому та в бухгалтерському обліку; ПП МПК Океаніка здійснювало реалізацію набору для юшки замороженого за цінами, нижчими ніж ціни реалізації аналогічної продукції на ринку.

Також позивач не погоджується із доводами відповідача про порушення позивачем норм пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, а саме, шляхом не нарахування зобов`язання з податку на додану вартість та, відповідно, не складання та не здійснення реєстрації податкових накладних за період 2017-2018 роки.

За доводами позивача у періоді 2015 року база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки самостійно виготовлених послуг визначалася на рівні не менше собівартості, а з 2016 року - на рівні не менше звичайних цін.

Вказане позивач вважає, що свідчить про протиправність висновків ГУ ДФС у м. Києві про заниження ПП МПК Океаніка податку на додану вартість в сумі 622 721,00 грн. та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 16.11.2018 № 00014391402, № 00014381402 підлягають скасуванню.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в ході перевірки проведена звірка ціни реалізації набору для юшки замороженого ПП МПК Океаніка та середньої ринкової ціни реалізації та встановлено, що ПП МПК Океаніка здійснювало реалізацію набору для юшки замороженого за цінами нижчими, ніж ціни реалізації аналогічної продукції на ринку, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість та відповідно нарахувань податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідач зазначає, що при приведенні даних до перевірки норм відходів/виходу та витрат матеріалів на виготовлення продукції з урахуванням наданого пояснення (лист ПП МПК Океаніка від 17.10.2018 №10) на запит про надання інформації від 16.10.2018 №3, до загальної кількості сировини списаної у виробництво встановлено, що в результаті виробництва основного виду продукції утворилися наступні супутні товари та відходи: голови з зябрами - 52 234,583 кг, хребетна частина з хвостовим плавником - 40 212,439 кг, плавники, зрізи м`яса зі шкурою, плівки - 46 899,975 кг, відходи при розробці, зачистці, мийці, недовага ящика - 41 816,411 кг. Відходи при розробці, зачистці, мийці, недовага ящика у кількості 41 816,411 кг є втратами підприємства. Проте, голови з зябрами, хребетна частина з хвостовим плавником та плавники, зрізи м`яса зі шкурою, плівки є супутньою продукцією, отриманою ПП МПК Океаніка в ході виробництва основного виду продукції, із загальною вагою 139 346,998 кг, з неї було реалізовано 99 658,49 кг (Д-т 901 К-т 26).

За доводами відповідача, реалізацію супутніх товарів або списання їх залишків в кількості 39 688,508 кг (139 346,998 кг - 99 658,49 кг), згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку - не встановлено.

Відповідач наголошує, що з метою уточнення інформації щодо віднесення залишків в кількості 39 688,508 кг, позивачу був направлений запит від 18.10.2018 №5. ПП МПК Океаніка листом від 19.10.2018 №12 повідомлено, що супутні товари в кількості 39 688,508 кг є втратами підприємства, які були утилізовано , шляхом вивезення на сміттєзвалище. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що окрім передбачених нормами втрат у розмірі 41 816,411 кг, ПП МПК Океаніка має додаткові відходи загальною вагою 39 688,508 кг. Однак, вище було встановлено, що ПП МПК Океаніка аналогічну продукцію продає, а не утилізує.

За доводами відповідача, оскільки ПП МПК Океаніка окремо не визначалась супутня продукція в складі калькуляції собівартості виробництва, та відповідно була врахована в складі собівартості основного виду продукції, продукція в кількості 39 688,508 кг вважається такою, що була реалізована без відображення операцій з реалізації в податковому та бухгалтерському обліках.

Відповідач стверджує, що ПП МПК Океаніка не задекларовано та не відображено в бухгалтерському обліках реалізацію супутніх товарів, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість та відповідно нарахувань податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 280 042 грн.

За твердженнями відповідача, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з січня 2016 року по червень 2018 року, встановлено його заниження на загальну суму 622 721 грн.

Також відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП МПК Океаніка граничних термінів реєстрації податкових накладних від 1 до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 5020,80 грн., та граничних термінів реєстрації розрахунків коригувань 1 до 15 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 2805,20 грн., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму податку на додану вартість 350 грн.

Окрім того, відповідач стверджує, що встановлені порушення ПП МПК Океаніка щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість, тягнуть за собою порушення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, не здійснення реєстрації податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 422 623 грн.

З урахуванням викладеного в акті перевірки, відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими.

Додаткові пояснення позивача.

Позивач не погоджується із доводами відповідача викладеними у відгуку на позовну заяву, та зазначає наступне.

По-перше:

- 02.03.2018 за рахунком №3В-00040 від 01.03.2018 була здійснена оплата на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія зачарована вишиванка (далі - ТОВ Компанія зачарована вишиванка ) на суму 9870,00 грн. за папір обгортковий. На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачем була зареєстрована податкова накладна №2 від 02.03.2018 на суму 9870,00 грн. Проте, 02.03.2018 отримано від ТОВ Компанія зачарована вишиванка папір обгортковий на суму 7770,00 грн., а тому 07.03.2018 ТОВ Компанія зачарована вишиванка повернуто кошти ПП МПК Океаніка у розмірі 2100,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 350,00 грн. та зроблено розрахунок коригування від 07.03.2018 №1 на суму повернутих коштів. Згідно квитанції з програмного забезпечення M.E.Doc розрахунок коригування ТОВ Компанія зачарована вишиванка був отриманий покупцем - ПП МПК Океаніка 23.04.2018, а зареєстрований 24.04.2018 без порушення термінів реєстрації визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

- 28.03.2018 за накладною №0870587 на підставі договору від 02.02.2015 №72-05/15 позивачем отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю Флагман сіфуд (далі - ТОВ Флагман сіфуд ) товар, а саме - лосось охолоджений 5-6 в кількості 1113,8 кг на суму 339 753,55 грн. На цю суму була виписана податкова накладна від 28.03.2018 №870587. Проте, 28.03.2018 ПП МПК Океаніка повернуло ТОВ Флагман сіфуд лосося охолодженого 5-6 в кількості 41,9 кг на суму 12 781,18 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2130,20 грн. ТОВ Флагман сіфуд 27.04.2018 складено розрахунок коригування в зв`язку з поверненням товару-лосося охолодженого 5-6 в кількості 41,9 кг на суму 12 781,18 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 2130,20 грн. Згідно квитанції з програмного забезпечення M.E.Doc розрахунок коригування ТОВ Флагман сіфуд був отриманий покупцем - ПП МПК Океаніка 07.05.2018, а зареєстрований 14.05.2018 без порушення термінів реєстрації визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Також, позивач зазначив, що податкові накладні зареєстровані з порушенням термінів реєстрації, а саме: від 12.05.2018 №70 на суму 25 064,64 грн., у тому числі податку на додану вартість - 4177,44 грн., зареєстрована 14.06.2018; від 27.06.2018 №84 на суму 5060,16 грн., у тому числі податку на додану вартість - 843,36 грн., зареєстрована 17.07.2018; від 25.06.2018 №73 на суму 4050,00 грн., у тому числі податку на додану вартість - 675,00 грн., зареєстрована 17.07.2018.

По-друге: позивач наголошує, що за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 безповоротні витрати склали 79 855,697 кг, що становить 14,9 % від використаної сировини, а тому відповідач помилково дійшов висновку, що продукція в кількості 39 688,508 кг ніби була реалізована.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 26.06.2020 суд здійснив заміну відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У судовому засіданні 15.08.2019 на підставі частини третьої 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП МПК Океаніка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.06.2018.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2018 №737/26-15-14-02-05/33492127 (далі - акт перевірки).

В ході проведення перевірки ПП МПК Океаніка встановлені порушення:

- підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 512 700,00 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 701 861,00 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення ПП МПК Океаніка граничних термінів реєстрації податкових накладних (квітень-липень 2017 року), та відсутності реєстрації податкових накладних (березень-травень 2017 року, листопад 2017 року, квітень, червень 2018 року);

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176 б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 4 квартал 2015 року та 1 квартал 2016 року.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 16.11.2018:

№00014391402, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) за відсутність факту реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом 2 пункту 120.2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування у розмірі 212 129,10 грн.;

№00014381402, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 622 721,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 155 680,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Що стосується податкового-повідомлення рішення від 16.11.2018 №00014391402, то суд зазначає наступне.

ГУ ДФС у м. Києві листом від 05.01.2021 повідомило суд про те, що на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України контролюючим органом здійснено перерахунок штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість та винесено нове податкове-повідомлення рішення від 10.12.2020 №00133160702, яке позивач отримав 18.12.2020.

Як вбачається з розрахунку до нового податкового-повідомлення рішення від 10.12.2020 №00133160702, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 18 515,09 грн за порушення, які відображені в розрахунку до первісного податкового-повідомлення рішення, натомість сума штрафу застосована в меншому розмірі, відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу.

Пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, серед іншого, визначено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Вказане свідчить, що первісне податкове-повідомлення рішення скасовано контролюючим органом не у зв`язку з помилковістю його винесення через відсутність в діях позивача складу податкового правопорушення, а виключно через законодавчу зміну граничного розміру штрафу за таке правопорушення, про що власне і винесено нове податкове-повідомлення рішення.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що позивачем на власний розсуд під час розгляду справи не було реалізоване право на зміну предмету позову - зміни відкликаного податкового-повідомлення рішення на нове податкове-повідомлення рішення 10.12.2020 №00133160702, внаслідок чого на розгляді перебувають первісно заявлені позовні вимоги.

В контексті наведеного суд відзначає, що оскільки податкове-повідомлення рішення від 16.11.2018 №00014391402 станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог втратило свою юридичну значимість, а отже не порушує майнові права та інтереси позивача, відтак підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, через відсутність порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Що стосується податкового-повідомлення рішення від 16.11.2018 №00014381402, то суд зазначає наступне.

Абзацом першим підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.219 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За доводами відповідача, ПП МПК Океаніка здійснило реалізацію наборів для юшки за ціною від 1 грн до 15 грн за кілограм продукції, в той час, як за результатом аналізу ринкових цін реалізації аналогічної продукції встановлено, що середня ціна реалізації набору для юшки становить 34,06 за 1 кг продукції без податку на додану вартість.

Суд відхиляє посилання позивача, на те, що у період 2015 року база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки самостійно виготовлених послуг визначалась на рівні не менше собівартості, а з 2016 року на рівні не менше звичайних цін, у відповідності до вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України у чинній редакції.

Так, в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не наведено суду доказів того, що ціна супового набору у розмірі 1 грн - 15 грн є не нижче собівартості/звичайних цін. Відповідних розрахунків суду не надано.

Отже, ПП МПК Океаніка здійснювало реалізацію набору для юшки замороженого за цінами нижчими, ніж ціни реалізації аналогічної продукції на ринку, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість та відповідно нарахувань податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За доводами відповідача, при приведенні даних до перевірки норм відходів/виходу та витрат матеріалів на виготовлення продукції з урахуванням наданого пояснення (лист ПП МПК Океаніка від 17.10.2018 №10) на запит про надання інформації від 16.10.2018 №3, до загальної кількості сировини списаної у виробництво встановлено, що в результаті виробництва основного виду продукції утворилися наступні супутні товари та відходи: голови з зябрами - 52 234,583 кг, хребетна частина з хвостовим плавником - 40 212,439 кг, плавники, зрізи м`яса зі шкурою, плівки - 46 899,975 кг, відходи при розробці, зачистці, мийці, недовага ящика - 41 816,411 кг. Відходи при розробці, зачистці, мийці, недовага ящика у кількості 41 816,411 кг є втратами підприємства. Проте, голови з зябрами, хребетна частина з хвостовим плавником та плавники, зрізи м`яса зі шкурою, плівки є супутньою продукцією, отриманою ПП МПК Океаніка в ході виробництва основного виду продукції, із загальною вагою 139 346,998 кг, з неї було реалізовано 99 658,49 кг (Д-т 901 К-т 26).

Відповідач стверджує, що реалізацію супутніх товарів або списання їх залишків в кількості 39 688,508 кг (139 346,998 кг - 99 658,49 кг), згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку - не встановлено.

Суд наголошує, що позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України не обґрунтовано подальше віднесення в бухгалтерській звітності зазначену відповідачем кількість залишків у розмірі 39 688,508 кг .

Позивач стверджує, що вказані залишки є відходами, проте, як стверджує відповідач, що позивачем не спростовано ці залишки відносились до товару, який перебував у продажі, а не обліковувався в категорії відходи при розробці, зачистці, мийці, недовага ящика .

Враховуючи доводи позивача, що останній окремо не визначає супутню продукцію в складі калькуляції собівартості виробництва, а лише враховується собівартість в складі собівартості основного виду продукції, то продукція в кількості 39 688,508 кг вважається, такою, що була реалізована без відображення операцій з реалізації в податковому та бухгалтерському обліках.

Отже, ПП МПК Океаніка не задекларовано та не відображено в бухгалтерських обліках реалізацію супутніх товарів, що призвело до заниження бази оподаткування податком на додану вартість та відповідно нарахувань податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства МПК Океаніка (код ЄДРПОУ 33492127, 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 1, кв. 64) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя О.А. Кармазін